Консультації для вихователів.

Експериментування в різних видах дитячої діяльності.

Автор: Панкова Лариса Валентинівна, вихователь МДОУ N29 р. Старий Оскол Бєлгородської області.

Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку - одна з актуальних проблем сучасності. Щоб уникнути розвитку у дітей інтелектуальної пасивності необхідно розвивати у дошкільнят продуктивні форми мислення. Одним з ефективних методів роботи є пошукова діяльність, а саме - експериментування. Чим різноманітніше і інтенсивніше пошукова діяльність, тим більше нової інформації отримує дитина, тим швидше і повноцінніше він розвивається.
У даній діяльності найбільш яскраво виражені процеси цілеутворення, процеси виникнення і розвитку нових мотивів особистості, що лежать в основі саморуху, саморозвитку дошкільнят, дитина розвивається допитливою, самостійною, з креативним мисленням. Дитяче експериментування досить легко інтегрується в багато види дитячої діяльності.
            Експериментування на спеціально організованих заняттях.
Вирішальну роль у роботі з молодшим і середнім дошкільним віком дітей відіграють заняття з чітко поставленою проблемою або «рішення проблемних ситуацій» і пізнавальні заняття з елементами експериментування. Перші дозволяють розвивати у дітей пізнавальну активність, уміння висувати гіпотези, порівнювати, робити висновки самостійно чи з допомогою дорослого. Друга форма занять конкретно формує уявлення про об'єкти і явищах і через досвід або експеримент доводить достовірність одержуваних дітьми знань.
Для дітей старшої групи плануються інтегровані заняття, на них одночасно реалізуються кілька видів діяльності. Цілі даних занять спрямовані на виявлення причинно-наслідкових зв'язків, вчать логічно міркувати дитини, виявляти творче мислення. В основі занять з експериментуванням лежить особливий вид мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з логічно побудованим обговоренням ряду конкретних фактів підсумком яких є міркування дітей.
При розробці змісту пізнавальних занять, враховуються такі умови:
- надання різноманітної інтелектуальної і практичної діяльності (одноманітність інформації та способів дії швидко викликають нудьгу і зниження активності);
- чим більше новий матеріал пов'язаний з наявними особистим досвідом дошкільнят, тим цікавіше він для них;
- зміст заняття повинно бути важким, але посильним: занадто простий або складний матеріал не викликає інтересу, не створює радість інтелектуальної перемоги;
- емоційність педагога, його вміння підтримати і скерувати інтерес до змісту заняття стимулює пізнавальну активність дітей.
     Розумові експерименти (ігри)досить широко використовуються в навчанні дітей дослідної діяльності. Існують такі розвиваючі ігри, дії і міркування в яких проходять в розумі. Психологи називають такі ігри розумовими експериментами. Розумові ігри допомагають дітям придбати навички дослідницького поведінки і розвитку дивергентного мислення: вміння бачити проблеми і висувати гіпотези їх рішення. Даний вид мислення тісно пов'язаний з уявою і служить засобом породження великої кількості оригінальних ідей.
Граючи з молодшими дошкільниками, використовуються наступні ігри:
«Парні картинки», «Знайди два однакових предмети», «Знайди п'ять відмінностей», «Знайди помилки художника», «Що хотів намалювати художник?»,
«Картинки-плутанини». Старшим дітям розвивати свої розумові здібності допомагають такі ігри: «Розстав тіні по місцях», «Знайди схожий силует», «Знайди відсутню фігуру», «Закінчи ряд послідовності», «Відгадай предмет за його описом», «Відгадай предмет з його частин», «Що буде, якщо...»? і багато інших.
Один із цікавих шляхів розвитку дослідницької діяльності дітей реалізується в художньо-продуктивної діяльності, а саме у використанні нестандартних прийомів малювання (пальчикові, щіткою, целофаном, по мокрому папері, повітрям через соломинку), експерименти з різними матеріалами. У процесі такої діяльності вивчаються і краще запам'ятовуються властивості цих предметів, речовин. Аплікація дозволяє використовувати нитки, тканину, вату, природний матеріал, що паралельно дозволяє вивчати їх властивостей, складу, можливості.
            У розвитку мовлення широко використовуються досліди з мовним апаратом, для розвитку фонематичного слуху, засвоєння граматики рідної мови ігри-вправи: «який Звук заблукав», «Рима», «Заплутане лист», «Ребуси», «Перетворення слів - чарівна ланцюжок». При складанні описових розповідей за малюнками та іграшок використовується рішення проблемних ситуацій. У дитячій літературі зустрічається чималу кількість творів, які допомагають педагогам підносити пізнавальні уроки через пошук рішень, перевірку експериментом. Наприклад, «Крихітка Єнот чи той, хто сидить у ставку» Л. Мур - експеримент з власним відображенням у дзеркалі. А. Усачов «Розумна собачка Соня» (джерело ідей для дослідів і експериментів) - «Вбирає - не вбирає», «Розумний язичок (визначення смаку)», «Де можна побачити веселку? (домашнє експериментування, екскурсія)».
              В музичному утворенні процес експериментування зі звуковим матеріалом розвиває ініціативність, довільність і креативність особистості дитини, сприяє розвитку інтелектуальної компетентності. Діти вчаться знаходити звукові асоціації, групувати звуки на основі загальних ознак, виробляти підбір до звуків словесних визначень. Експерименти проводяться в пошуках звуків міста, села; пошук асоціацій при роботі зі звуками природи (шелест листя відтворюється шурхотом папери, спів синички - постукуванням по кришталевому стаканчику), звучання музичних творів, при виготовленні звукових іграшок, шумелок. Вся ця діяльність носить ігровий, цікавий характер.

   Експериментальна діяльність під час спостережень за явищами або об'єктами передбачає закріплення знань або розуміння зв'язків між подіями. Спостереження на прогулянках, у куточку природи, навколишньої дійсності займає від 1 до 5 хвилин часу і , враховуючи ці дані, плануються короткочасні досліди доречні по тематиці. Наприклад, випав град, з дітьми обов'язково треба перевірити, чи це дійсно шматочки льоду, як швидко він розтане на наших долонях, чиста вийде вода. У деяких випадках відбувається навпаки, спочатку ставиться пошукова завдання, а з неї випливає спостереження: знайди сліди осені, знайди найнижче місце на ділянці.
            В рамках трудової діяльності проводиться основна робота по вивченню умов, необхідних для життя рослин. Безперервно і поступово збільшується обсяг знань шляхом експериментів та спостережень на природі і в куточку природи. До п'яти років у дітей формуються стійкі знання про зв'язки між рослинами і відходом людини за ними. З цього моменту починається експериментування з рослинами. Окремі досліди допоможуть запам'ятати, з чого складається грунт і чому її потрібно рихлити; як рослини залежать від тепла, світла (під час вирощування розсади, пророщування насіння). Взимку під час прибирання снігу, дошкільнята пізнають про захисні властивості снігу. Восени під час листопаду діти з'ясовують, як впливає погода на його інтенсивність, а під час прибирання листя можна з'ясувати, чому листя шелестить, а іноді ні. На весь сезон роботи на квітнику та на городі виділяється експериментальний ділянку землі, де не на шкоду всім рослинам буде можна ставити експерименти над окремими екземплярами.
Дитяче колекціонування, міні-музеї використовуються для досягнення різних пізнавальних і творчих завдань у вихованні дітей, а так само у формуванні дослідницьких умінь і навичок. У міні-музеї можна отримати цікаву інформацію про певний предмет, який представлений з різних сторін: з експонатом можна пограти, його можна спробувати змайструвати, покуштувати на смак, приміряти на себе, з ним ще можна і поекспериментувати. Наприклад, в музеї піску можна спробувати пісок зробити кольоровим; у музеї сонця провести досліди з сонячним зайчиком, в музеї каменю за допомогою пластиліну можна дізнатися, як з'явилися камені самоцвіти.
В ході даної роботи надається можливість на успіх кожній дитині в близькому тільки йому виді діяльності. Музичний дитина відзначиться в дослідах зі звуками, інструментами; юний математик легко впорається через експерименти з обсягами, вагою; творчі особистості проявлять себе в дослідах з папером, фарбами.
Для розвитку пізнавальної активності дітей і підтримки інтересу до експериментальної діяльності організовується Куточок експериментування. В куточку експериментування є: різні види матеріалів: природний, непридатний, технічний, медичний; харчові барвники, продукти(борошно, сіль, цукор, олія рослинна), різні судини і багато інших предметів необхідних для проведення тих чи інших дослідів. Головне, що вони повинні бути безпечними для дітей і зберігатися в зручних для користування контейнерах.
Вчити діяти дітей в куточку експериментування починають зі старшої групи, так як саме до цього віку формується необхідний мінімум знань і умінь. Досліди організовуються за бажанням дітей, але при цьому уточнюють, що вони хочуть отримати, але не втручаються. Нехай дитина пробує і помиляється, але самостійно знаходить рішення і домагається результату.
Поступово елементарні досліди стають іграми-дослідами, в яких, як у дидактичних іграх, є пізнавальна частина і цікава.
Для безпечного дослідження з дітьми розробляються правила, пам'ятки роботи з матеріалами (дозвільні й заборонні знаки); для успішного здійснення досвіду оформляються схеми. Кожна дитина має свій «Науковий щоденник», де фіксується робота дитини.
Проектна діяльність дошкільників дає можливість розвивати у дітей допитливість, ініціативність, можливість експериментувати і синтезувати отримані знання, виявляти проблему і самостійно шукати потрібне рішення. Пошук проблемних питань та їх рішення проходить під контролем і з допомогою наукового керівника. Ним може бути вихователь, психолог або батьки дитини, групи дітей. Проекти підбирають по інтересам дошкільників. Найчастіше дітей захоплюють творчі проекти, дослідницькі та ігрові. Наприклад, творчі проекти «Новорічна ялинка», «Ми - журналісти», «Звідки фарби до нас прийшли?» викликали великий інтерес не тільки у дітей, але і їхніх батьків, які активно займалися збором інформації, писали статті, майстрували і проводили експерименти. Активні й допитливі діти проявили себе у дослідницьких проектах «Чому кора на дерева тріскається?», «Де зимують сонечка?».
Правильно організована експериментальна діяльність дає можливість задовольнити потребу дітей в нових знаннях, враження, сприяє вихованню допитливого, самостійного, успішного дитини. Пропонована система роботи сприяє не тільки інтелектуальному розвитку дитини, але й підвищенню рівня професійної компетенції вихователів.