Консультації для вихователів.

«Успішна адаптація дітей до дитячого дошкільного закладу допомогою забезпечення сприятливих умов».

З досвіду роботи

Автор: Трофімова О. В., МДОУ дитячий сад N57 «Веселка» р. Старий Оскол.

Актуальність проблеми адаптації дітей до ДНЗ займає в дошкільній педагогіці провідне місце. Це пов'язано з тим, що дитячий сад - новий період в житті дитини і вступ у нього пов'язане з важкими переживаннями, супроводжується зміною поведінкових реакцій дитини. Адже адаптація - це складний процес пристосування організму, який відбувається на різних рівнях - фізіологічному, психологічному, соціальному.
Труднощі, які виникли у дітей в період адаптації можуть призвести до самої несприятливої її формі - дезадаптації, що проявляється у порушеннях дисципліни, ігрової і навчальної діяльності і взаємин з однолітками і вихователями.
Останнім часом підвищення вікового порогу початку відвідування дошкільного закладу з 1,5 років до 3 років, з одного боку, і посилення освітньої навантаження, з іншого боку, роблять проблему звикання молодшого дошкільника до умов дитячого садка особливо актуальною.
У процесі адаптації беруть участь всі системи організму. У тому числі знижуються захисні сили організму, що може привести до захворювання дитини. Аналіз захворюваності показує, що пік припадає на перший місяць надходження в дитячий дошкільний заклад, тобто на період адаптації.
На жаль, нерідко цей процес протікає складно і болісно. Дитина може відмовитися від їжі, сну, спілкування з однолітками і дорослими, у нього з'являються небажані звички.
Складність пристосування організму до нових умов і нової діяльності, висока «ціна», яку платить організм дитини за досягнуті успіхи, визначає необхідність ретельного врахування всіх факторів, які сприяють адаптації дитини до дошкільного закладу і, навпаки, уповільнюють її, заважають адекватно пристосуватись.
Тому необхідно допомогти дитині адаптуватися, звикнути до нових умов існування, необхідна така організація життя дитини в дошкільному закладі, яка приводила б до найбільш адекватного, майже безболісного пристосування його до нових умов, дозволяла б формувати позитивне ставлення до дитячого садка, навички спілкування, перш за все з однолітками.
Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у створенні сприятливих умов для успішної адаптації дітей до дошкільного закладу.
Наукова проблема, на вирішення якої спрямований досвід роботи, відображена у багатьох дослідженнях і працях великих російських педагогів і психологів, ідеї яких взято за основу мого досвіду роботи. Більшість вітчизняних досліджень з проблеми адаптації носять теоретико-аналітичний характер. Про складність адаптаційного періоду для дітей і батьків писали Е. В. Антонова, Р. М. Грановська, Л. Р. Дика, В. А. Джидарьян, В. П. Лапін, А. В. Махнач, В. М. Нікольська, Н.А.Русина, Н.І.Сирота. В результаті аналізу наукової літератури, я прийшла до розуміння того, що адаптація дитини до ДНЗ складається з психологічної та фізіологічної адаптації. Причому психологічна адаптація полягає у відриві від домашньої обстановці, входження в соціум, є ключовою проблемою «дитсадівців». Саме тому основний акцент у своїй роботі я зробила на психологічну адаптацію, при цьому фізіологічна адаптація дітей жодною мірою не зменшується і робота з нею проводиться паралельно.
Виділяють три стилю, з допомогою яких дитина може адаптуватися до навколишнього середовища: а) творчий стиль - дитина намагається активно змінювати умови навколишнього середовища, пристосовуючи її до себе, і таким чином пристосовується сам; б) конформный стиль - дитина просто звикає, пасивно приймаючи всі вимоги і обставини навколишнього середовища;
в) уникає стиль - дитина намагається ігнорувати вимоги середовища, не хоче або не може пристосуватися до них. Найбільш оптимальним, є творчий стиль. Найменш оптимальним - уникає. При узагальненні досвіду мною були використані методичні розробки і рекомендації Е. Арнаутовой, Е. В. Жердєвої, Л. В. Бєлкіна, Н. В. Тонковой-Ямпільської, Л. Р. Голубєва, А. В. Мышкис.
Проаналізувавши наукові розробки Р. В. Тонковой-Ямпільської, Л. Р. Голубєва, А. В. Мышкис, а також психолого-педагогічні праці Ш. А. Амонашвілі, Р. Ф. Кумарину, А. В. Мудрик, В. П. Підласий, Е. А. Ямбург з проблеми психологічної та фізіологічної адаптації дітей до умов ДНЗ я прийшла до висновку про необхідність допомогти дитині адаптуватися, звикнути до нових умов існування.Ступінь новизни полягає у створенні цілеспрямованого комплексу заходів, в результаті проведення яких полегшується звикання дитини до умов ДНЗ.
Метою досвіду є успішна адаптація дітей до дитячого дошкільного закладу допомогою забезпечення сприятливих умов.
При досягненні поставленої мети вирішувалися наступні завдання:
1. Оптимізувати процес психологічної адаптації дітей в ДНЗ:
- знизити рівень тривожності;
- створення комфортної ситуації;
- формування соціальної комунікабельності
2. Оптимізувати процес фізіологічної адаптації:
- знизити рівень захворюваності вихованців ДНЗ;
- підняти рівень фізичної культури дітей.
3. Гармонізувати психологічну і фізіологічну адаптацію.
Враховуючи вищевикладене при узагальненні досвіду я дотримувалася наступних принципів роботи:
- принцип відповідності віковим і психологічним особливостям;
- принцип послідовності та поетапності впровадження і застосування методик;
- принцип комплексності;
- принцип творчої активності.
Робота з організації адаптації дітей до дошкільного закладу починалася задовго до надходження дитини в ДНЗ. Щорічно складався окремий план роботи з неорганізованими дітьми та їх батьками, який дозволяв врахувати соціальний замовлення мешканців мікрорайону, укомплектування дітьми; знайомили батьків з досвідом роботи ДНЗ. Кожен батько, який записував в ДНЗ N57 своєї дитини, отримував пам'ятку «Як підготувати дитину до дитячого дошкільного закладу»
Вивчення дитини до вступу в ДНЗ починалося зі знайомства із способом життя його сім'ї. Для цього проводилося анкетування батьків з якого робилися висновки про готовність дитини до вступу в ДНЗ. Тривало знайомство з дитячим садом заочно за фотоальбомів: «Наш улюблений дитячий садок», «Ми чекаємо тебе, малюк», де розповідалося про життя дітей у дитячому садку.
З метою забезпечення успішної адаптації дітей до дошкільного закладу мною був організований клуб для батьків «Малишкіна школа». Основні завдання роботи клубу:
- встановлення довірчих відносин між дитиною, батьками та педагогами;
- навчання батьків практичним прийомам виховання, навчання і оздоровлення дітей;
- знайомство батьків з режимом дня, особливостями адаптаційного періоду та факторами, від яких залежить його перебіг.
З метою забезпечення індивідуалізації і диференціації підходу до дітей, мною була проведена діагностика фізичного стану та психологічної готовності дитини до відвідування ДНЗ. Для цього використовувалися наступні методи:
- вивчення карт здоров'я дітей - це дозволило скласти думку про фізичний стан кожної дитини, виявити певні захворювання та враховувати отримані дані в ході побудови подальшої роботи;
- анкетування та бесіди з батьками з метою визначення ступеня соціалізації дитини, приученности до режиму дня, нервово-психічному стані дитини, виявлення індивідуально-особистісних особливостей дитини.
- спостереження - коли дитина вже прийшов у групу. На даному етапі дуже важливим є оцінити характер адаптації дитини до ДНЗ, визначити ступінь тяжкості її перебігу.
Всі спостереження за дитиною оформлялися в листах адаптації, які по закінченні підшивалися в історію розвитку малюка і в картах нервово-психічного розвитку.
Як параметр для порівняння, який може бути виявлений як на початку адаптаційного періоду, так і в кінці і який би відображав і характеризував стан дітей, було обрано емоційне благополуччя. Розроблено методи діагностики рівня емоційного благополуччя (Е. П. Арнаутова, В. Ю. Ільїна).
Проведена модифікована малюнкова методика оцінки «Намалюй свій дитячий садок» (С. Кауфман, Р. Бенс). В результаті такого комплексного дослідження було сформовано думку про емоційному стані знову надійшли в дитячий садок дітей. Отримані дані абсолютно ідентичні характером перебігу адаптації у дітей. Це свідчить про те, що між цими позиціями, протягом адаптації та емоційне благополуччя, існує пряма кореляція.
На наступному етапі роботи реалізувалася система медико-психолого-педагогічних заходів, спрямованих на полегшення адаптації у дітей.
Робота, під час адаптаційного періоду дітей велася за такими напрямами:
- створення емоційно сприятливої атмосфери у групі;
- формування почуття впевненості в дітях.
Одне із завдань адаптаційного періоду - допомогти дитині як можна швидше і безболісніше освоїться в новому середовищі, відчути себе впевненіше, господарем ситуації. А так він відчує себе лише тоді, коли дізнається і зрозуміє, які люди його оточують, в якому приміщенні він живе. Розв'язання цієї задачі, починаючи з першого дня в дитячому саду, присвячується все перше півріччя. Для формування почуття впевненості в навколишньому світі знайомство проводиться в ігровій формі.
Для цього перше знайомство з вихователями та дітьми проходило в сприятливій, насиченою позитивними емоціями обстановці. При цьому були присутні обидва вихователя групи і батьки дітей. Вихователі знайомили дітей і батьків з групою, проводився «Свято знайомства»
Після представлення нового члена дитячого колективу я провела серію ігор, закріплюють у пам'яті дітей інформацію про знову прибулому товариша. При цьому використовувалися ігри знайомства з дітьми і вихователем: «Давайте познайомимося!», «Я йду до вас у гості з подарунками», «Приходьте до мене в гості я буду пригощати», «Назви одного ласкаво», «Зазирни до мене у віконце», «Чий голосок?». Після ігор, спрямованих на знайомство, застосовувалися відволікають увагу від нового дитини, ігри на території дитячого майданчика: «Карусель», «Одягни і попляши».
Наступним ключовим моментом було знайомство з групою в ігровій формі: «Розкажи вірші руками», «Знайди іграшку», «Чиї речі», «Як пройти».
В напрямках «Граємо і будуємо» я використовувала гри з пластмасовими і дерев'яними конструкторами, а також конструювання з м'яких модулів: «Башточка з кубиків для матрьошки», «Побудуємо поїзд і поїдемо в гості», «Будиночок з кубиків», «Доріжка для машини», «Ведмедик іде до зайчика по доріжці».
В організації адаптаційного періоду мною включалися елементи театралізованої діяльності:
- показ настільного театру «Теремок»,
- драматизація казки «Як собака одного шукала»
- інсценування потішки «Курочка Рябушечка»
гра - інсценізація «Зваримо з овочів смачний суп»
Протягом всього адаптаційного періоду проводились ігрові заняття, основними завданнями яких були: подолання стресових станів у дітей, емоційного та м'язового напруження; зниження імпульсивності, надмірної рухової активності, тривоги, агресії; розвиток навичок взаємодії дітей один з одним; розвиток мовленнєвої активності, сприймання, уваги; розвиток загальної та дрібної моторики, координації рухів; розвиток ігрових умінь і навичок. Такі як: «Покладемо ляльку спати», «Ох красивий теремок - дуже-дуже він високий», «Чаювання», «Влаштуємо ляльці кімнату», «Ми зустрічаємо гостей», «Купання ляльки Каті», «Зустріч з доктором Айболитом», «Рассмешим наші іграшки».
Я використовувала у роботі прийоми, які дозволяли затормаживать негативні емоції малюків:
- ігри з піском і водою: «Ловись рибка», «Дощик як-кап-кап», «Пливи кораблик», «Печемо пиріжки», «Вимиємо машину».
- пальчикові ігри: «Погладимо кошеня», «Наш малюк», «Хлопчик-мізинчик», «Сорока», «Будиночок».
- монотонні рухи руками (нанизування кілець пірамідки або кульок з отвором на шнур).
- стискання кистей рук (дитині пропонували гумову іграшку-пискавку).
- малювання фломастером, фарбами.
- слухання спокійними ної музики: «Ранок» (А. Гріг), «Мелодія» (Глюк).
- заняття смехотерапией.
В основну частину заняття входили ігри й вправи, які дозволяють дітям інтенсивно рухатися, вільно виражати емоції виникають, взаємодіяти з оточуючими.
Завершувалося заняття іграми малої рухливості, що підводять дітей до заспокоєння. Діти цього віку добре сприймають матеріал, об'єднаний єдиним казковим - ігровим сюжетом. Кожне заняття проводилося в кілька етапів, гри по ходу варіювалися мною в залежності від реактивності дітей. Виявляється в цьому віці у дітей синтония (емоційне зараження), за допомогою ігор дозволяє швидко переключати увагу дітей з дружного плачу на стрибки, ляскання, топание, наслідування, таким чином, об'єднуючи дітей та створюючи позитивний емоційний настрій.
Я щодня в роботі використовувала мову поетичних образів, так співзвучний дитячої душі. З допомогою потішок, пестушек, колискових пісень, пісеньок малюки набували необхідні знання, що дають впевненість у своїх силах, тепло, ласку, любов, радісні сприйняття навколишнього світу.
Важливу роль у полегшенні адаптації грала предметно-розвиваюче середовище в групі, яка сприяла зниженню стресу у дітей, забезпечувала їх комфортне стан.
Предметно - розвиваюче середовище я створювала по таким характеристикам:
- різноманітність (наявність всілякого ігрового та дидактичного матеріалу для сенсорного розвитку, продуктивної і музичної діяльності, організації рухової активності);
- оптимальна насиченість (без надмірного багатства і без нестачі);
- стабільність (матеріали і посібники мали постійне місце);
- доступність (виключали високу меблі і закриті шафи);
- эмоциогенность (середа яскрава, привертає увагу дитини, викликає позитивні емоції);
- зонування (не перетинаються ігрові і навчальні зони).
Також, в процесі адаптації, віталося, коли діти приносили з собою з дому улюблені іграшки, іноді чашку і тарілочку, якою користувалися вони вдома.
У групі були фотоальбоми дітей і їх батьків, що б малюк міг у будь-який момент побачити своїх близьких і не тужив далеко від дому.
У груповій кімнаті розміщувалася м'які меблі: диван, крісла, де дитина могла побути один або пограти з улюбленою іграшкою, просто відпочити. Поруч з «Куточком тиші» розташовувався «Живий куточок».
Гнучкий графік відвідування в період адаптації дозволяв розробити індивідуальний режим дня для кожної дитини. Так, діти з легкою адаптацією, як правило, приходили з ранку, дітей із середнім або тяжким адаптацією запрошували спочатку на прогулянку або в другій половині дня. Перші дні дитина перебувала в групі з мамою, час його перебування збільшували поступово, також поступово новачка привчали до системи вимог дитячого садка.
Я розробила і використовувала в роботі з дітьми систему оздоровчих заходів:
I. Загартовування повітрям:
- ранковий прийом на свіжому повітрі;
- повітряні ванни з вправами;
- повітряні ванни;
- сонячні ванни;
- прогулянка в групі в холодну погоду;
- постійне полегшення одягу з урахуванням сезону і температурного режиму
II. Загартовування водою
- умивання протягом дня холодною водою
- поступове навчання полоскання рота прохолодною водою по мірі проходження адаптаційного періоду, питво прохолодної води;
- ходьба з корегувальним і масажних килимках;
Топтання по мокрим доріжках.
III. Додаткові загартовуючі процедури:
- збереження домашніх звичок;
- елементи самомасажу;
- пальчикова гімнастика;
- ходіння босоніж;
Сон без майки.
В період адаптації взаємодія вихователя з батьками набувало особливого значення. Ні батько, ні педагог не можуть полегшити процес адаптації в поодинці.
При спілкуванні з сім'ями вихованців мною враховувалися типи сімейних відносин. Я прагнула зробити батьків своїми союзниками в питаннях адаптації.
Основними формами роботи дитячого садка і сім'ї мною були обрані:
- консультації;
- анкетування;
- батьківські збори;
- бесіди;
- виставки;
- відвідування на дому;
- папки пересування.

Збори на тему «Адаптація дітей до умов дитячого садка» проводилося в нетрадиційній формі. Мною був представлений відеоматеріал, в якому продемонстровано режимні моменти протягом всього дня. У висновку зібрання проводилося анкетування. Для батьків були розроблені Пам'ятки та рекомендації. Показниками закінчення адаптаційного періоду були: спокійний, бадьорий, веселий настрій дитини в момент розставання і зустрічей з батьками; врівноважений настрій протягом дня; адекватне ставлення до пропозицій дорослих; спілкування з ними за власною ініціативою; уміння спілкуватися з однолітками, не конфліктувати; бажання їсти самостійно, доїдати покладену норму до кінця; спокійний денний сон в групі до призначеного за режимом часу; спокійний нічний сон, без пробудження до ранку. Якщо малюк з радістю і багато говорить про дитячий садок, якщо поспішає туди, якщо у нього там друзі і купа невідкладних справ, можна вважати, що адаптаційний період закінчився. Останній завершальний етап - етап аналізу і висновків, на якому відбувається обробка всіх даних. У 2008 р. було проведено повторне дослідження дітей. Проведена оцінка фізичного стану дітей, проведено аналіз захворюваності дітей за рік, причин не відвідування ДНЗ. При цьому було встановлено, що випадки захворювання дітей, безсумнівно, відзначалися, але їх кількість у порівнянні з іншими групами цього ж ДОУ були трохи нижче. Була проведена також оцінка емоційного благополуччя дітей, ця характеристика була обрана як показник адаптації дитини до ДНЗ. При цьому використовувалися вже випробувані методики дослідження емоційного благополуччя дітей.

Узагальнюючи результати досліду видно, що при надходженні дітей у групу, тобто на початку адаптаційного процесу емоційне благополуччя дітей було низьким - 11 осіб (55%) показали саме такий рівень, лише у 2 дітей (10%) рівень емоційного благополуччя був високим, тобто адаптація протікала легко. Наприкінці адаптаційного періоду вивчаючи емоційне благополуччя дітей спостерігаємо зовсім іншу картину. До кінця дослідного періоду ніхто з дітей не відчував емоційного дискомфорту від перебування в групі, в ДНЗ, в більшості своїй 12 дітей (60%) відчувають себе комфортно в групі, в ДНЗ. У 8 дітей (40%) відзначений високий рівень емоційного благополуччя, це означає, що вони пройшли адаптаційний період до ДОУ, і відвідування дитячого саду більше для них не є стресом. Отримані дані говорять про те, що діти відрізняються один від одного за своїм емоційним станом, темпераменту, стану здоров'я, фізичного розвитку - по ключових характеристиках, які впливають на процес адаптації дітей до ДНЗ. І це нормально, так як всі люди володіють індивідуальністю.

Проводячи аналіз результатів, можна зробити висновок, що робота пройшла успішно, так як спостерігається значне поліпшення показників емоційного благополуччя дітей, а саме ця характеристика була прийнята в досвіді як характеризує перебіг адаптації.
Таким чином, слід вважати, що обрана методика адаптації дітей до ДНЗ є успішною, а умови створювані - благополучними. Я, при вибраному підході до дітей в період адаптації, допомагала їм соціалізуватися, придбати навички і звички необхідні для відвідування дитячого садка.
Успішна адаптація - це запорука фізичного і психологічного благополуччя дитини, що й показали результати проведеного досвіду.
Критерії ефективності даної роботи: соціалізація дітей молодшого дошкільного віку; підвищення рівня емоційного благополуччя; розвиток фізичної і психологічної культури дітей.

Бібліографічний список:
1. Антонова Е. В., Дєдкова Ст., Хачатурова Е. Соціалізація та адаптація дітей раннього віку / Дитина в дитячому саду. - 2003. -N5. - с. 49 - 53; N6 - с. 46 -51.
2. Баркан А. В. Практична психологія для батьків, або як навчитися розуміти свою дитину. - М: АСТ-ПРЕС, 2004.
3. Грановська Р. М. Адаптація дітей раннього віку до умов ДНЗ: Навчальний посібник. - М.: Вчитель, 2004.
5. Дика Л. Р. Адаптаційні групи в ДНЗ : Методичний посібник - М: ТЦ «Сфера», 2005.( Додаток до журналу «Управління ДНЗ»).
6. Діагностика в дитячому саду. Під редакцією Ничипорюк Е. А. Посевиной Р. Д. - Ростов - на - Дону: Фенікс, 2004 .
7. Доронова Т. Н. З дитинства в отроцтво: Програма для батьків та вихователів з формування здоров'я та розвитку дітей від 1 року до 4 років. Під ред. Т. Н. Дороновой. - М., 2005.
8. Зубова Р., Арнаутова Е. Психолого - педагогічна допомога батькам у підготовці малюка до відвідування дитячого садка / Дошкільне виховання. - 2004. - N7. - с. 66 - 77.
9. Костіна Ст. Нові підходи до адаптації дітей раннього віку / Дошкільне виховання. - 2006. - N1 - c.34 - 37.
10. Лапін В. П. Педагоги, батьки, діти (вихователю про роботу з батьками). - М: ТОВ «ИнтелТех», 2004.
13. Морозова Е. Група короткочасного перебування: мій перший досвід співпраці з батьками / Дошкільне виховання. - 2002. - N11. -с. 10 - 14.
15. Оверчук Т. В. Виховання дітей раннього віку в умовах сім'ї і дитячого садка: Збірник статей і документів. - М., 2005.
16. Павлова Л. Н., Волосова Е. Б., Пилюгіна Е. Р. Раннє дитинство: пізнавальний розвиток - М., Мозаїка Синтез, 2004.
17. Психологічний портрет дошкільника. - Новоуральськ, 1999 .
19. Пыжьянова Л. Як допомогти дитині в період адаптації / Дошкільне виховання. - 2003. - N2.
20. Роньжина А. С. Заняття психолога з дітьми 2 - 4 років в період адаптації до дошкільної установи - М.: Книголюб, 2005.
22. Семенака С. В. Соціально-психологічна адаптація дитини в суспільстві - М., АРКТИ ,2006.