Консультації для вихователів.

«Формування емпатії у дітей та профілактика агресивності в дитячому віці»

(Консультація для вихователів)

 Автор: Казначеевская Ганна Миколаївна, вихователь МДОУ N 36 «Росинка», р. Білгород.

Аналіз досліджень проблеми агресивної поведінки дітей дозволив виділити в якості найважливішого чинника, контролюючого агресію - формування емпатії. У психології під емпатією розуміється здатність людини емоційно відгукуватися на переживання іншої людини, подумки або емоційно стати на місце іншої людини, що переживає якісь почуття. Розвиток емпатії являє собою невід'ємну частину формування особистості, виховання у індивіда культури міжособистісних відносин.
Емоційно-моральні основи культури особистості закладаються вже в дошкільному віці. Виховання співчуття, чуйності, гуманності є невід'ємною частиною морального виховання. Дитина, яка розуміє почуття іншого, активно відгукується на переживання оточуючих, прагне надати допомогу людині, що потрапила у важку ситуацію, не буде проявляти ворожість і агресивність.
Яскраву оцінку емпатії дав відомий педагог Ст. А. Сухомлинський: «Глухий до інших людей залишається глухим до самого себе: йому буде недоступне найголовніше в самовихованні - емоційна оцінка власних вчинків...»
У зв'язку з часто демонструються в засобах масової інформації оцінками насильства діти стають нечутливими до болю іншої людини. З віком розвивається здатність дитини переживати за іншого, що пов'язано з віковими змінами у нього темпераменту, емоційної збудливості, впливом соціального оточення. На ранніх стадіях психічного розвитку дитини закладається перший компонент эмпатийного процесу - співпереживання. По мірі становлення процесу співчуття домінуючу роль починають грати когнітивні компоненти. Співчуття виражається в прагненні надати допомогу. У молодшому шкільному віці, поряд з малорозвинутим почуттям «я», у дитини складається уявлення про «я» інших людей. У цей період важливо навчити дитину враховувати інтереси інших, їх потреби, виражені в переживаннях. Для формування эмпатийного поведінки дитині необхідно візуально сприйняти або емоційно усвідомити цінність своїх вчинків. До факторів, що заважають формуванню і прояву емпатії, вчені відносять егоцентризм, тривожність, агресивність.
Для розвитку емпатії важливо враховувати, що дитина особливо сприйнятливий до впливу дорослого. У зв'язку з цим важливе значення має те, наскільки вихователь володіє емоційною чуйністю на переживання дитини, вміє вчасно прийти йому на допомогу. Необхідно проводити корекційно-розвиваючі заняття. Такі заняття спрямовані на вирішення наступних завдань:
- розширення уявлень про поняття «добро» і «зло»;
- розвиток здатності до емоційного співпереживання;
- розвиток прагнення до прояву співчуття всім тим, хто їх потребує;
- виховання гуманного ставлення до рідних, близьких, одноліткам, тваринам.
У кожне заняття повинні бути включені:
- ігровий прийом, з допомогою якого створюється мотивація надання допомоги тим, хто її потребує;
- ігрові вправи в прояві співчуття, співпереживання;
- ігри, в яких діти вправляються в прояві радості, що характеризує загальний настрій групи.
Завдання педагога на кожному уроці звертати увагу дітей на моральну сторону вчинків людей, вчити бачити і визначати характер відносин людини до певного іншим людям, тваринам, дати моральну оцінку. Важливо спонукати дітей замислюватися над мотивами вчинку, встановлювати взаємозв'язок мотиву і результату вчинку.
Ефективним способом активного ставлення дитини до обговорюваної моральної проблеми є звернення до вже наявного досвіду, порівняно пережитих почуттів з почуттями тих людей, про яких він дізнався зі змісту художнього твору чи проблемної ситуації.
При виконанні завдань на заняттях потрібно подбати про те, щоб дитина відчував почуття задоволення від зробленого вчинку (допоміг втомленої мами, пошкодував заплакану маленьку сестричку, зробив годівницю і годував птахів і т. п.)