Консультації для вихователів

"Успішна адаптація - як умова збереження фізичного і психічного здоров'я дітей раннього віку".

Автор: педагог-психолог МАДОУ "ЦРР - Дитячий садок 396" Приволзького району р. Казані Кравчук В. В.

Всі батьки мріють, щоб їх дитина росла здоровою і міцною, багато знав. Словом, батьки хочуть, щоб їх дитина була гармонійно розвиненим і здоровим. Здорову дитину легше виховувати. У нього швидше встановлюються всі необхідні вміння та навички. Він ліпше пристосовується до зміни умов і сприймає всі пропоновані йому вимоги. Здоров'я - найважливіша передумова правильного формування характеру, розвитку ініціативи, сильної волі, обдарувань, природних здібностей.

Що ж таке здоров'я? Звертаючись до "Словника російської мови" С. В. Ожегова, ми знайдемо таке визначення здоров'я: "Це правильна, нормальна діяльність організму". А в Статуті Всесвітньої Організації охорони Здоров'я (ВООЗ) говориться, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, але й повне фізичне, психічне, духовне і соціальне благополуччя. І саме тому проблему здоров'я слід розглядати комплексно, в широкому соціальному аспекті.

Якщо фізичне здоров'я - це показники зростання, ваги, окружності грудної клітини дитини, його постава, статура, стан рухової активності, моторики і координації, почуття апетиту, відсутність хвороб і фізичних дефектів, то психічне здоров'я включає в себе емоційний комфорт, врівноваженість психіки дитини, розумова працездатність, розвиток психічних процесів, рівень зрілості процесів збудження і гальмування і т. п.

Фізичне здоров'я і психічний стан дитини взаємопов'язані і взаємозумовлені. Відчуття свого фізичного здоров'я і своїх фізичних можливостей, тілесного благополуччя сприяють стійкому відчуттю комфорту. Відомо, що на будь-яку подію душа і тіло відгукуються разом. Психічне напруження викликає м'язовий тонус і, навпаки, м'язове напруга призводить до емоційного сплеску. А розслаблення м'язів викликає зниження емоційної напруги і призводить до заспокоєння, відновленню прискореного дихання. Це зворотний вплив використовується для регуляції психічного стану.

Останнім часом проблемам забезпечення фізичного і психічного здоров'я дітей приділяється особлива увага. Це обумовлено цілим рядом причин і особливо тим, що неврози, як наслідок стресу, все впевненіше "перекочовують" у дитячий вік, що діти часто опиняються в стані психоемоційної напруги. У цій ситуації їм буває важче за все із-за низької психічної стійкості, обумовленої віком. Дитячі стреси тягнуть за собою різні нервові розлади і підвищену захворюваність. Причиною таких стресів є дефіцит позитивних емоцій у дитини і негативна психологічна обстановка.

Необхідно підкреслити, що для здоров'я дитини дуже важливо забезпечення нормального психічного здоров'я: увага до мовного розвитку, профілактика перевтоми, створення емоційного комфорту. Необхідність постійно підтримувати позитивний психоемоційний стан дітей вимагає створення всіх необхідних умов для гармонійного взаємодії дитини з життєвим середовищем дошкільного закладу.

В дошкільних установах з проблемою збереження фізичного і психічного здоров'я вперше ми стикаємося, коли дитина приходить в дитячий сад. Адже головна наша мета - виростити здорових, всебічно і гармонійно розвинених дітей, адаптованих до життя у сучасному суспільстві. З'являються перші труднощі, виникає цілий ряд питань, як у сім'ї, так і в ДОУ. Чи можна уникнути неприємних переживань? Як допомогти сім'ї справитися з новою ситуацією? За що несе відповідальність колектив дитячого садка, і зокрема, педагог-психолог, а за що відповідають самі батьки?

Період адаптації до умов дитячого садка - це складний процес пристосування організму дитини до нових умов соціального існування, до нового режиму. Найбільш складна перебудова організму відбувається на початковій фазі адаптації, яка може затягнутися і перейти в дезадаптацію. Адаптивні можливості дитини раннього віку обмежені, тому різкий перехід малюка в нову соціальну ситуацію і тривале перебування у стресовому стані можуть призвести до порушень в емоційній сфері, в поведінці або уповільнення темпу психофізичного розвитку дитини. Щоб уникнути ускладнень і забезпечити оптимальний перебіг адаптації необхідно створити умови, які допоможуть пом'якшити розрив дитини з батьками і подолати страх і тривожність не тільки у дітей, але й у їхніх батьків, таким чином, забезпечити поступовий перехід дитини з умов сім'ї в дошкільний заклад.

Тому, процес адаптації ні в якому разі не можна пускати на самоплив. Його необхідно правильно організувати. Вся робота співробітників нашого закладу спрямована на профілактику дезадаптації знову вступників дітей, психоемоційного перенапруження у дітей раннього віку, що нерідко призводить до появи дитячої агресії. Діяльність педагога-психолога у вирішенні цього питання спрямована на створення досвіду спілкування, пізнання, радості відкриття, емоційно-позитивного переживання дітей і батьків (допомога у побудові взаємин між дітьми, батьками і персоналом дитячого садка). Важливо побудувати відносини, які створюють відчуття комфорту, впевненості, взаємоповаги і взаємодопомоги.

Практика показує, що звикання малюка до нових для нього умов дошкільного закладу в основному залежить від того, як дорослі у родині змогли підготувати свою дитину до цього відповідального періоду в його житті.

Нерідко батьки, бажаючи розвинути у дитини слабкі навички спілкування, прагнуть віддати його саме для того, щоб він цього навчився. Спостереження за дітьми свідчать про те, що дитина, не володіє навичками самообслуговування, але психологічно готовий до вступу в більш широкий, ніж домашній, коло соціальних відносин, звикає до дитячого саду значно швидше і безболісніше, ніж його одноліток, що вміє сам їсти і одягатися, але не знає, як підійти або звернутися до незнайомого для нього дорослому або іншій дитині. Таким чином, найбільшу роль у період адаптації відіграє рівень соціалізації, зокрема, наявність або відсутність навичок спілкування з однолітками і з дорослими. Важливе значення має сформованість таких рис особистості, як ініціативність, самостійність, уміння вирішувати проблеми в грі.

На сьогоднішній день до вирішення проблеми адаптації наше ДОУ підходить таким чином. Для створення плавного переходу від виховання в умовах сім'ї до виховання дітей у дитячому садку, для всебічного розвитку дітей, для ранньої соціалізації ми організували групу короткочасного перебування.

Функціонування ДКП покликане вирішувати такі завдання:

Зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей, забезпечення емоційного благополуччя з урахуванням індивідуальних можливостей дітей.

Формування у дітей адекватних віком способів і засобів спілкування з дорослими і однолітками: розвиток уміння узгоджувати свої дії з діями інших дітей, дорослих, з правилами гри.

Формування почуття захищеності, свободи, довіри до навколишнього.

Зняття емоційної та м'язової напруги, зниження імпульсивності, надмірної рухової активності, тривоги, агресивності, підвищення емоційного тонусу.

Розвиток ігрових навичок, пізнавальної сфери, творчих здібностей, розширення кругозору, засвоєння загальноприйнятих норм поведінки.

Взаємодія з батьками з метою підвищення їх рівня компетентності по відношенню до власних дітей: навчання батьків навичкам правильної організації спільних взаємодій з дитиною на змістовному рівні, чинити на малюка педагогічно доцільне вплив.

Створення єдиного стилю виховання і спілкування з дитиною в ОУ і в сім'ї.

Робота в групі будується таким чином, щоб забезпечити різнобічну взаємозв'язок між усіма учасниками освітнього процесу.

До процесу навчання передбачається активне підключення батьків, так як спільні дії батьків з дитиною при позитивному емоційному розташуванні до нього допомагають встановити ситуативно-дієвий контакт з дорослим, розширити досвід спілкування та сформувати у дитини потребу в спілкуванні. А чим ширше у дитини практика спілкування, тим легше він адаптується до нових соціальних умов. Спільні заняття для батьків є своєрідним "майстер класом", неформальна атмосфера занять сприяє більш активному і відкритого спілкування психолога з батьками. Крім ігрових комплексних занять у дитячо-батьківській групі проводяться тематичні бесіди з батьками, які дають можливість дізнатися їх побоювання, з'ясувати можливості сім'ї щодо організації першого місяця перебування дитини у закладі, пропонуються індивідуальні рекомендації. Все це підвищує психолого-педагогічну компетентність батьків.
Передбачувані результати
1. Ознайомлення батьків з організацією виховно-освітнього процесу в ДНЗ.
2. Забезпечення соціалізації неорганізованих дітей раннього віку та успішної адаптації їх та їхніх батьків до умов ДНЗ.
3. Створення безперервної системи освітньої та оздоровчої роботи ДНЗ з сім'єю.
4. Формування усвідомленого ставлення батьків до особистісного розвитку дітей раннього віку.
5. Підвищення фізичного та психічного рівня розвитку дітей.
Проведення комплексних розвивальних занять дає свої позитивні результати. У нашому ДНЗ здійснюється принцип наступності (надалі діти відвідують наш дитячий садок). І діти, які відвідували ці заняття, легше адаптуються, у них нижчий відсоток захворюваності, вони не відчувають проблем у взаєминах з дорослими і однолітками, у них рідше спостерігаються труднощі у пізнавальній та ігровій діяльності. Для них, як правило, характерно радісне або стійке спокійний стан. Це допомагає простежити позитивну динаміку збільшення кількості дітей з легким ступенем адаптації (вагому частину якого складають діти, які відвідували заняття). Після відвідування комплексних розвивальних занять, формуються соціальна орієнтація дітей на однолітків і дорослих, вміння налагоджувати позитивне спілкування з чужими дорослими, бути ініціативним в різних соціальних ситуаціях, формується образ "Я", підвищується життєдіяльність організму, відбувається рання соціалізація.
Також зміцнюється співпраця і довіра з боку батьків. Батьки стали краще розуміти свою дитину, в чому він успішний і які у нього труднощі, усвідомили свої можливості освітньої та розвиваючої роботи з дітьми. Згодом батьки стають більш активними учасниками всіх справ дитячого садка.
Таким чином, результати, отримані в ході роботи, дозволяють прогнозувати успішну адаптацію дітей до нових соціальних умов.
Коли діти вступають безпосередньо в групу дитячого саду з ними триває робота - підгрупові заняття проводяться по реалізації принципу комунікативної спрямованості виховання, тобто цілеспрямоване формування різних навичок спілкування з дорослими і однолітками. Оскільки малюки нерідко хворіють і після хвороби потребують повторної адаптації, заняття проводяться не тільки в перші два місяці, але і протягом усього навчального року.
Таким чином, можна підвести деякі підсумки:
У 2007-2008 навчальному році ясельні групи відвідували 32 дитини. З Легким ступенем адаптації - 19 дітей, 12 з яких відвідували ігрові комплексні заняття (9 дітей показали Легку ступінь адаптації).
У 2008-2009 навчальному році ясельні групи відвідували 37 дітей. З Легким ступенем адаптації - 26 дітей, 14 з яких відвідували ігрові комплексні заняття (10 дітей показали Легку ступінь адаптації).
Визначаючи ступінь адаптації дітей, ми враховуємо показники і фізичної (апетит, сон), і психічного здоров'я (емоційний стан, соціальні контакти з дітьми і дорослими, пізнавальна і ігрова активність, реакція на зміну звичній ситуації).
Все вищесказане дає можливість говорити про позитивний вплив проведеної нами роботи по успішній адаптації дітей раннього віку на збереження фізичного і психічного здоров'я малюків.