Консультації для вихователів.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА В ДНЗ ПО ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННЮ.

Автор: С. Ю. Вострикова - заступник завідувача з навчально-методичної роботи МДОУ «Дитячий сад комбінованого виду N 26 «Колосок» р. Мичуринска Тамбовської області.

Період модернізації, в якому знаходиться в даний час російське освіта, торкнувся і його першої ланки - дошкільного освіти. Дитячий сад як будинок і світ дітей - проблема дорослих. Яким він повинен бути, щоб наші діти виросли по-справжньому успішними, щасливими, успішними людьми?
Цим пояснюється пошук педагогами ДНЗ найбільш ефективних шляхів, що дозволяють організовувати роботу з дітьми, орієнтуючись на особистісний підхід, що не представляється реальним без цілеспрямованої дослідно-експериментальної роботи.
Робота в експериментальному режимі передбачає систематичне вдосконалення змісту і методів виховання і навчання дошкільнят, підвищення кваліфікації педагогів, а також організацію психолого-педагогічного просвітництва батьків. Педагог, як правило, пропускаючи цілі і завдання експерименту через себе, відкриває і винаходить щось своє. Експериментальна діяльність стає засобом розвитку і допомагає залучити інтелектуальні та матеріальні ресурси для вирішення проблем дошкільної освіти.
В дошкільному закладі N 26 «Колосок» р. Мичуринска багато педагоги працюють у режимі експериментальної діяльності за різними напрямками. Найбільш успішною є робота по естетичному напряму. На базі дошкільного закладу здійснює свою діяльність експериментальний майданчик по даному напрямку. Це дозволило організувати професійне об'єднання педагогів міста, які працюють з поглибленого художньо-естетичному вихованню.
В дошкільному закладі існує група естетичного розвитку «Гармонія» для дітей 5-7 років. Ключова роль естетичної групи нам представляється в створенні умов для формування гармонійної, духовно багатої, фізично здорової розвиненої особистості, яка володіє естетичною свідомістю, задатками художньої культури, творчими здібностями до індивідуального самовираження через різні форми творчої діяльності.
Своєрідним девізом діяльності нашої групи стали слова індійського поета і мислителя Рабіндраната Тагор: «не Можна виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного...», що висловлює думку про неподільності морального і естетичного виховання, про зв'язки між естетичними ідеалами і розумінням краси як міри всіх речей.
Одна з відмінних особливостей дитини дошкільного віку - здатність емоційно реагувати на навколишній світ, людей, предметів, явищ, творів мистецтва. Мистецтво як специфічна форма пізнання дійсності викликає сильний емоційний відгук, чинить величезний вплив на формування особистості дитини на всіх етапах розвитку, дає змогу ширше і глибше пізнавати навколишнє життя, різноманітність її проявів, побачити її красу.
Гурт «Гармонія» діти відвідують протягом двох років, протягом яких не тільки отримують нову для них інформацію, є не тільки слухачами і спостерігачами, але й співучасниками, активними
творцями краси. Робота по ознайомленню з мистецтвом, розвитку творчих здібностей проводиться в рамках естетичних, пізнавальних, музичних, логопедичних, гурткових занять.
Педагоги групи керуються завданнями: збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров'я, створення умов, що забезпечують емоційне благополуччя кожної дитини; забезпечення збагаченого художньо-естетичного, пізнавального, мовленнєвого розвитку дітей; виховання і розвиток дітей з урахуванням яскраво виражених індивідуальних психічних особливостей, проявів обдарованості; формування предметно-розвивального середовища та умов для обогащений різноманітної творчої діяльності дітей; формування засад особистості; створення моделі взаємодії дитячого садка і сім'ї в естетичному розвитку дітей.
Реалізація нашого експериментального проекту проходить у три етапи: організаційно-підготовчий (надходження дітей до школи); основний (старша і підготовча групи); заключний (випуск дітей до школи). Методологічною основою всієї нашої роботи є положення теорії Л,С. Виготського про розвиток творчих здібностей дитини.
Підготовчий етап проходить в літній час, під час надходження дітей в групу. Педагоги з допомогою відпрацьованих діагностичних процедур, спостережень за дітьми визначають їхні інтереси, уявлення. Складається і систематизується перспективний план роботи, розробляються заняття, розважальні, ігрові та музичні вправи, етюди, готується дидактичний, демонстраційний і
розвиваючий матеріал. Створюються фоно - та відеотеки для супроводу занять, аутотренингов, музичних хвилинок, формується розвиваюче середовище.
Естетично розвиваюче середовище в групі створена як фактор формування у зростаючому людині добра краси і включає: внутрішній інтер'єр групи; світловий фон; куточки дитячої творчості; репродукції живопису; театральний і музичний центри; центр релаксації; інтер'єрні квіти
На кожну дитину заводиться індивідуальна картка музичного та психомоторного розвитку. За методикою А. Н.Буреніної визначається рівень розвитку дітей, творчих проявів, психічних процесів, тривожності, лабільності нервових процесів.
Під час підготовчого етапу проводиться анкетування батьків, опитування про їх бачення перебування дитини в групі. Анкети аналізуються з метою виявлення рівня грамотності батьків, їх естетичного розвитку. За результатами аналізу розробляються план спільної роботи, консультації по історії мистецтва, оформлюються тематичні та освітні стенди, оформляється «Батьківський абонемент» (для домашнього користування). При необхідності педагоги проводять індивідуальні бесіди та заняття з батьками.
     Основний етап проходить під час навчального процесу. Навчання і розвиток дітей проходить за програмою сертифікованого інтегрованого курсу «Світ кольору, світ звуку, світ пластики, світ». Інтегрований курс заснований на синтезі мистецтв, який використовується в трьох напрямках: мистецтво включається в повсякденне життя дітей як невід'ємна частина естетичної середовища; мистецтво становить зміст освіти; мистецтво використовується в різних видах художньої діяльності, служить розвитку дитячої творчості.
Освітній процес спрямовується на розвиток сприйняття, формування вміння спостерігати, вдивлятися, вслухатися, виділяти гармонію, характер. Поступово діти набувають здатності подібної емоційної оцінки предметів, питома вага осмислення творів мистецтва збільшується - діти оволодівають змістом, формою і виражальними засобами.
     На заключному етапі проводиться підсумкова діагностика, яка дозволяє виявити рівень розвитку дітей. Оформляються картки музичного та психомоторного розвитку. Проводиться анкетування батьків з метою виявлення ступеня задоволеності від роботи педагогів, розвитку дітей. На підставі даних діагностики робляться висновки про результативність проведеної роботи педагогами, динаміці естетичного розвитку дітей, рівня засвоєння ними програми. Також виявляються недоліки, труднощі та проблеми в роботі. В кінці року проводиться естетичний звіт, участь в якому беруть і діти, і педагоги, і батьки (створення сценарію, підготовка костюмів, підбір музики, оформлення музичної зали, розучування пісенного, літературного та хореографічного матеріалу).
Багаторічний досвід дозволив педагогам виділити критерії, що визначають основи художньої культури старших дошкільників, їх естетичного розвитку. Серед яких: прояв у дитини стійкого позитивного інтересу до естетичних явищ навколишньої дійсності та в мистецтві; вміння дати естетичну оцінку оточуючим явищам, подій, предметів, морально - поведінки людей; розрізняти види і жанри творів основних видів мистецтва; прагнення знаходити виражальні засоби в музиці, живопису, літературі; володіння навичками в образотворчої, музичної, художньо-мовленнєвої і театралізованої діяльності. Представлена реалізація експериментальної роботи передбачає особистісне бачення і творчий підхід до вирішення проблеми естетичного виховання в ДНЗ N 26 «Колосок».