Консультації для вихователів.

Взаємодія учасників педагогічного процесу, як умова мовленнєвого розвитку дітей.

Автор: Тиришкіна Ольга Вікторівна, вчитель-логопед МДОУ ЦРР «Дитячий садок Горобинка», р. Белокуріха.

Основне завдання педагогів дошкільного навчального закладу - створення умов для повноцінного, всебічного розвитку дітей. Зупинимося докладніше на їх мовному розвитку. Наскільки б уважним і педагогічно доцільне не було ставлення вихователя до дітей, часто виявляється так, що тільки звичайних профілактичних заходів для повноцінного розвитку їх мови недостатньо. Стосовно вихованців, які вже мають мовленнєві дефекти, необхідно використовувати інші форми і прийоми впливу. Серед відхилень у мовному розвитку дітей, з якими стикається педагог, найбільш поширеними можна назвати:
- ізольовані фонетичні порушення;
- фонетико-фонематичні і фонематичний недорозвиток мовлення;
- загальне недорозвинення мовлення;
- порушення просодичний (мелодико-інтонаційної та темпо-ритмічної організації мовлення.
Систематичний, чітко орієнтоване спостереження педагога за ходом розвитку мовлення дошкільнят і спеціальні діагностичні процедури допомагають своєчасно виділити дітей, яким властиві названі недоліки. В залежності від їх вираженості вихователь вибирає одну з чотирьох можливих стратегій:
- самостійно виявляє мовну допомогу вихованцям;
- після консультації з фахівцем (логопедом, психологом, невропатологом, сурдопедагогом та ін) і за його рекомендацією застосовує до того чи іншого дитині корекційні заходи;
- рекомендує батькам систематичні заняття з фахівцями (логопедом, сурдопедагогом, психологом та ін), надаючи всебічну педагогічну підтримку дитині і закріплюючи результати;
- рекомендує батькам звернутися в медико-психолого-педагогічну консультацію для більш точного визначення виду ДОУ і вибору адекватної можливостям і потребам дитини освітньої програми.
Досвід показує, що оптимальним є варіант, при якому корекційну підтримку надають всі учасники педагогічного процесу: і логопед, і вихователь, і батьки.
Так, вихователь, використовуючи дані вивчення мови дітей, ходу корекційної роботи, визначає стратегію індивідуального супроводу дитини. Своє втілення вона отримує при календарному плануванні педагогічного процесу і відображається в його структурі. Вихователь заздалегідь продумує, які з корекційно-мовленнєвих завдань можуть бути вирішені:
- в ході спеціально організованого навчання дітей у формі занять;
- спільної діяльності дорослого з дітьми;
- у вільної самостійної діяльності дітей.
На заняттях необхідно прагнути до максимальної індивідуалізації взаємодії з дітьми, які мають вади у мовному розвитку; до того, щоб вони постійно перебували у фокусі уваги і отримували завдання, співвідносні з їх особливостями і потребами розвитку.
Заняття пізнавального циклу (ознайомлення з живою і неживою природою, читання літературних творів та ін) забезпечують широкі можливості для мовленнєвого розвитку дітей (наприклад, активізації та збагачення словника, відпрацювання правильних граматичних конструкцій, виховання навичок зв'язного мовлення, удосконалення слухової уваги і фонематичного сприйняття, закріплення правильної звуковимови). Крім того, в ході природної мовленнєвої комунікації діти освоюють різні мовні моделі: від простих (відповіді одним словом, словосполученням) до більш складних (складнопідрядних і складносурядних речень). Педагог так варіює методичну інструментовку занять, щоб вони найбільш повно відповідали індивідуальним корекційно-мовним програмами дітей.
Заняття естетичного циклу (ліплення, малювання, конструювання та аплікація) створюють умови для розвитку навичок спілкування: при спільному виконанні якої-небудь вироби, зображення і т. д. зазвичай виникають жваві діалоги, що особливо цінно для хлопців зі зниженою мовленнєвої ініціативою. Але часом вихователі не усвідомлюють педагогічної значущості ситуації та в дисциплінарних цілях забороняють дітям спілкуватися. Завдання професіонала, навпаки, полягає у підтримці і усілякому сприянні мовленнєвої активності дошкільників, напрямку її в потрібне русло і використання для вирішення корекційно-розвиваючих завдань.
Ще більшим потенціалом в плані мовленнєвої корекції володіє вільна діяльність дітей (під керівництвом педагога або самостійна). Тут можуть бути організовані індивідуальні та підгрупові форми взаємодії педагога з вихованцями:
- спеціальні дидактичні та розвиваючі ігри;
- цікаві вправи;
- бесіди;
- спільні практичні дії;
- спостереження;
- екскурсії;
- методично продумані доручення і трудові завдання та ін
При цьому обов'язково приймаються до уваги вік дошкільнят, їх мовні і пізнавальні можливості. Крім того треба враховувати, на якому етапі логопедичної роботи знаходиться дитина. Так як при стійких дефекти в будові або рухливості органів артикуляційного апарату з дітьми організовуються індивідуальні логопедичні заняття. Етап постановки і первинного закріплення в мовленні правильних звуків також вимагає індивідуальних форм роботи.
Пізніше, на етапі автоматизації звуку в словах, фразі і тексту можливе об'єднання двох-чотирьох хлопців з подібними проблемами в підгрупи. Тут доречно і проведення спеціальних ігор, спрямованих на розвиток навичок диференціації звуків на слух, елементарних умінь аналізувати звучну мова.
Одна з головних умов якості корекційно-мовленнєвого впливу - це щира зацікавленість педагога в хороших результатах, бажання допомогти дитині і постійна готовність надати йому необхідну допомогу та підтримку. Від рівня професійної майстерності, загальної та мовленнєвої культури, тактовність, терплячість вихователя і одночасно - від його наполегливості, послідовності залежать ставлення самої дитини до пропонованої допомоги та мотивація її прийняття. Крім того, визначені вимоги до використання прийомів виправлення помилок у дитячого мовлення повинні дотримуватися не тільки педагогом, але й, за його наполяганням, усіма близькими для дитини дорослими: їх потрібно робити в тактовній, що щадить формі і тільки при впевненості, що поправка дійде до свідомості вихованця.
Ще одним з істотних чинників підвищення результативності роботи педагогів можна назвати включення до неї членів сім'ї. Батьки чинять вплив на дошкільника. Опора на сім'ю, серйозний настрій батьків на проведення в домашніх умовах необхідних заходів корекційної спрямованості робить роботу вихователя і логопеда найбільш ефективною.