Консультації для вихователів

Коли формується совість

Автор: Зав'ялова Людмила Костянтинівна, вихователь 2 кваліфікаційної категорії, МДОУ "ЦРР-ДС "Посмішка", місто Абаза, республіка Хакасія.

Вміння керувати бажаннями цієї, здавалося б, найбільш простий, а насправді дуже складної людської звичкою джерело людяності, чуйності, сердечності, внутрішньої самодисципліни, без якої немає совісті, немає справжньої людини.
В. А. Сухомлинський
Часто можна чути від мам обурення такого змісту: "Як тобі не соромно?", "Совість у тебе є?", "Де в тебе совість?". Але вони забувають, що у малюків совість ще мовчить, вони починають чути її голос тільки до семи-восьми років, і раніше цього віку волати до совісті і кричати "Біс совісну!" не має сенсу.
Совість складне поняття, вона формується у дитини тривалий час. Не рік і не два мине, перш ніж ребе нок почне усвідомлювати, що таке совість. Для цього повинен сформуватися понятійний апарат, який дає змогу порівнювати і оцінювати. Совість вимагає від людини вольових рішень, а така здатність також з'являється не відразу (приклад але в дошкільному віці).
Як пише психолог і філософ А. А. Мілтс, совість це дзеркало, в якому відображається, у якій мірі в дитину, в людині утвердилися доброта, чесність, справедливість, якою мірою совість зачепила почуття, переконання, волю, характер і підсвідомість. Совість показує, як йде моральний розвиток особистості моральне право оцінювати і судити себе.
Відомий російський вчений В. С. Соловйов вважав, що первинною основою моральності є три людські почуття: сором, жалість і доброзичливість. Саме в справах з малих років, вважав він, треба розвивати ці якості, які потім поступово переростуть у совість дитини. А. А. Мілтс зазначає, що, коли дитина співчуває важкої і гірку долю маленької дівчинки-сироти з казки, коли він, розбивши вазу, забивається в кут, усвідомлюючи, що вчинив погано, це просто прояви емоцій. Але це початок, перші паростки, з яких у майбутньому зросте совість. Адже совість, пробуджуючись, вже дає можливість оцінювати свої переконання, вчинки та їх мотиви як цінність для "інших".
Якщо дитина все робить тільки з почуття страху, боязні покарання, а в серці його немає бажання допомогти, то про розвиток совісті говорити рано. Письменник С. Соловейчик, розмірковуючи про це, пише, що дитина спочатку сприймає не загальнолюдську вищу мораль, а групову мораль близьких і поважних людей, мораль "еталонної" групи. З точки зору вищої моралі соромно красти, а з погляду сільських хлопчаків не залізти в чужий сад за яблуками це ознака боягузтва. Бути кар'єристом з загальнолюдських позицій соромно, а з точки зору певної групи осіб не робити кар'єру ознака недієздатності.
Для того щоб людина поступала по совісті, він повинен бути впевнений, що їм рухає саме совість, а не страх, і він заперечує злодійство не тому, що боїться, а тому, що внутрішньо не приймає цього, тому що совісно.
Для розвитку совісті у дитини в першу чергу потрібно культивувати почуття доброти і співчуття. Щоб дитина бачив і відчував ці якості у вас і оточуючих. До маленьким дітям перші відчуття совісті приходять через доброту, любов і співчуття до близьких і до навколишнього світу: тварин, рослин, людей похилого віку і хворим і всім тим, хто вимагає від нас співчуття.