Консультації для вихователів.

Інноваційні технології розвитку діалогічного мовлення при розгляданні картини.

Автор: Старший вихователь вищої кваліфікаційної категорії Корсунова Альбіна Володимирівна, вихователь вищої кваліфікаційної категорії Балякіна Катерина Дмитрівна МДОУ «Дитячий сад комбінованого виду N 228» р. Саратов.

Останнім часом все частіше піднімається питання про застосування інноваційних технологій у ДНЗ, так як впровадження інновацій в роботу освітнього закладу - найважливіша умова вдосконалення і реформування системи дошкільної освіти. Під педагогічними інноваціями слід розуміти - нововведення в педагогічну діяльність, зміни у змісті та технології навчання і виховання, що мають метою підвищення їх ефективності. Таким чином, інноваційний процес полягає у формуванні і розвитку змісту та організації нового.
Сучасні педагогічні технології, такі як навчання в співробітництві, проектна методика, інтерактивна взаємодія, використання нових інформаційних технологій допомагають реалізувати особистісно - орієнтований підхід до дітей, забезпечуючи індивідуалізацію і диференціацію педагогічного процесу з урахуванням їх здібностей і рівня розвитку. Сьогодні в центрі уваги - дитина, його особистість, неповторний внутрішній світ. Тому основна мета сучасного педагога - вибрати методи та форми організації виховно-освітнього процесу , які оптимально відповідають поставленої мети розвитку особистості. Так як необхідною умовою розвитку особистості дитини , його свідомості та самосвідомості є спілкування з дорослими і однолітками, яке пов'язане з інноваційними технологіями в організації процесу розвитку мовлення дітей, а саме її комунікативної сторони, тому даний напрямок виховно-освітнього процесу нашого ДНЗ є пріоритетним.
Завдання педагогів полягає в тому, щоб створити умови практичного оволодіння розмовною мовою для кожної дитини, вибрати такі методи і прийоми навчання, які дозволили б кожному вихованцю проявити свою мовленнєву активність, своє словотворчість. Діяльність педагогічного колективу нашого дитячого садка спрямована на формування у дошкільнят комунікативних навичок, культури спілкування, вміння коротко й доступно формулювати думки, здобувати інформацію з різних джерел, створення мовної середовища, що сприяє виникненню природних потреб у спілкуванні.
Процес спілкування - це безпосередня взаємодія суб'єктів і основний «утворює» виступає мова, комунікативна функція якої реалізується в діалозі. Саме діалог є первинною формою мови дитини ( на відміну від монологу). Повноцінний діалог можливий тільки при використанні різноманітних видів діалогічних реплік, а не тільки вміння ставити запитання та відповідати на них. Освоюючи розмаїтість діалогічних реплік ( повідомлення, спонукання, реакції на них), діти здатні засвоїти різноманітні їх функції, а отже навчитися користуватися діалогом.
Щоб розмова вийшла цікавою, насиченою дитина повинен володіти широким кругозором, багатим словниковим запасом, мовним етикетом. Нашими педагогами був розроблений і впроваджений мовний матеріал з навчання мовному етикету, освоюючи який дошкільники навчилися використовувати його залежно від ситуації спілкування, що сприяло збагаченню їхнього мовлення складними реченнями, розвитку навичок спілкування з дорослими і дітьми.
Велика робота з розвитку комунікативної функції мови проводилася в рамках реалізації інноваційного проекту «Ми журналісти», в ході якого діти навчилися ставити запитання, правильно відповідати на них, вести діалог між собою, брати і давати інтерв'ю. Впроваджуючи цей проект, навчання діалогічного мовлення відбувається в бесіді з використанням інноваційних підходів при роботі з картиною, як цілісною системою, що знайшло своє відображення у поданій занятті з розвитку мовлення у підготовчій групі «Репортаж з місця події» .
У занятті використовуються різноманітні форми звернення, які побудовані у вигляді ігор «Звернення з проханням», «Відповідай на прохання», де у дітей формуються не тільки знання про професії журналіста, але і вміння задавати питання в певній логічній послідовності, користуватися репліками, за допомогою яких діти вчаться висловлювати свою точку зору, судження, думки, а також реагувати на висловлювання співрозмовника.
Робота над картиною побудована таким чином, що поступово підводить дітей до самостійного оформлення діалогічних реплік.
Для складання будь-якого оповідання необхідно підготувати запас слів. З цією метою використовуються ігри з «підзорною трубою», «Полювання за подробицями» та ін. В ході розглядання виділяються об'єкти, зображені на картині. А щоб даний розповідь був осмисленим, діти вчаться встановлювати взаємозв'язки між ними, для чого проводяться ігри «Объединялки», «Шукаю друзів», які формують у дітей уміння коротко міркувати двома-трьома реченнями.
Використовуючи прийом «Входження в картину», діти за допомогою мовних замальовок передають своє ставлення до навколишнього від імені персонажа картини, реалізуючи свої можливості в іграх «Про що я думаю, що я відчуваю». Потім діти вибирають об'єкт картини і уявляють собі, про що вони могли б говорити і думати на якусь тему в грі «Хто, про що говорить». Вся попередня робота сприяла тому, що придумані дітьми тексти-репортажі по картині відрізнялися різноманітністю змісту, емоційного забарвлення і творчістю. Після закінчення заняття діти поспілкувалися з дорослими у формі інтерв'ю, що викликало жвавий інтерес як у дітей , так і дорослих.
Дані технології дозволяють зберегти інтерес до картини протягом усього заняття, активізувати всіх дітей, розвивають мислительні операції. У спільній діяльності педагога і дитини за допомогою системи ігрових вправ розвивається здатність створювати мовні замальовки, діалоги і різноманітні розповіді по картині.
Пропоновані інновації можна використовувати в роботі з діалогічного мовлення старших дошкільників, так як , незважаючи на разноаспектное вивчення феномена спілкування в численних наукових дослідженнях вітчизняних і зарубіжних авторів в області педагоги та психології, методи і прийоми розвитку діалогічного мовлення недостатньо розроблені.