logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів

«Формування географічних уявлень у дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з природою Бєлгородської області»

Автор: Фоменко Галина Іванівна, вихователь МДОУ «Дитячий сад комбінованого виду N7 р. Олексіївки, Бєлгородської області»

 

Дошкільна освітня установа - перша і відповідальна ланка в загальній системі освіти. Формування знань про довкілля людини починається з дитинства. Стихійно воно здійснюється в родині, а цілеспрямовано і постійно - в дошкільних установах. Чим раніше познайомиться маленька людина з дивовижним світом природи, тим раніше прокинеться в ньому почуття прекрасного, тим сильнішим буде бажання оберігати росте і живе. Важливо щоб дитина вже в дошкільному віці навчився свідомо сприймати цілісність навколишнього світу, міг бачити взаємозв'язок і взаємозалежність природних явищ, залежність життя від благополуччя життя природи. І тут на допомогу може прийти географія, адже це - єдиний природничонауковий предмет, сферу розгляду якого входять і природні (природа), і громадські (населення, господарство, соціальні питання) об'єкти і явища.

Мета формування географічних уявлень у дошкільників - формування первинних знань про природу та суспільство, морального ставлення до середовища проживання і до свого організму. Діти дошкільного віку сприймають природу, навколишній світ як нерасчлененное єдине ціле. Тому введення інтегрованих знань з географії на цьому етапі виховання відповідає віковим особливостям дошкільнят. Головна ідея в циклі формування географічних уявлень - нерозривний зв'язок людини, природи і суспільства і визначальна роль суспільного буття у формуванні особистості людини [5, 31].

Особливе значення у вивченні географії дошкільням має природа його Рідного краю. Сформувати свідомо правильне ставлення дошкільнят до природи, її явищ і об'єктів можна тільки на прикладах, які вони спостерігають повсякденно, тобто діти можуть полюбити й навчитися берегти лише те, що безпосередньо оточує. Тому процес формування географічних уявлень у дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з природою Бєлгородської області в МДОУ дитячий сад загальнорозвиваючого виду N 7 р. Олексіївки Бєлгородської області розглядається як загальна основа виховання і навчання дітей. Тут накопичено багатий досвід роботи в даному напрямку, склалися певні традиції, найважливішою з яких є безперервне прагнення до пошуку більш досконалих методів навчання та форм організації навчально-виховного процесу.

Автором було висунуто припущення, що процес екологічного виховання дошкільнят буде більш ефективним у випадку використання географічних уявлень, сформованих під час вивчення дітьми природи Рідного краю. Таким чином, визначилася тема досвіду: «Формування географічних уявлень у дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з природою Бєлгородської області».

Основною ідеєю досвіду є системна, поетапна, послідовна реалізація вдумливого і творчого ставлення до природи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, а також природних особливостей своєї місцевості.

  1. Специфіка методики формування географічних уявлень про природу Рідного краю у дошкільників: безпосередній контакт дитини з об'єктами природи, осмислення побаченого в процесі обговорення. Опосередковане пізнання природи (через карти, атласи, книги, слайди, казки, картини, бесіди тощо) має другорядне значення: його завдання - розширити і доповнити ті враження, які дитина отримує від безпосереднього контакту з об'єктами природи.

Робота над досвідом охоплює період з вересня 2011 р., коли був проведений моніторинг щодо визначення вихідного рівня сформованості географічних уявлень у старших дошкільнят за програмою С. Н. Ніколаєва, за травень 2014 р., коли були підбиті підсумки реалізації досвіду і поширення матеріалів досвіду.

Початковий період передбачав виявлення проблеми, підбір діагностичного матеріалу та виявлення вихідного рівня сформованості географічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку, аналіз методичної та наукової літератури з даної проблеми, вивчення рекомендацій з даного питання на сайтах всесвітньої системи об'єднаних комп'ютерних мереж (інтернет).

На формуючому етапі було здійснено підбір та розробка тематичного планування, цікавих та ефективних занять, програма дій щодо збагачення географічних знань дошкільників та формування у них екологічно правильного ставлення до природних явищ і об'єктів.

На заключному етапі роботи була доведена успішність реалізації запропонованої технології формування географічних уявлень у дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з природою Бєлгородської області.

Новизна досвіду полягає в тому, що визначені більш конкретно форми, методи і прийоми роботи з формування географічних уявлень у старших дошкільників. Характерною рисою пропонованої технології є безпосередній контакт дитини з об'єктами природи, осмислення побаченого в процесі обговорення.

Технологія побудована на різних видах діяльності, найчастіше сумісної вихователя з дітьми (спостереження та його моделювання в календарі, читання природознавчої пізнавальної літератури і колективне виготовлення саморобних книжок, проведення акцій та ін).

Основна мета: формування первинних знань про природі та суспільстві, виховання у старших дошкільників морального ставлення до середовища проживання і до свого організму.

Для досягнення мети були визначені наступні завдання:
- виховання любовного, дбайливого ставлення до природи шляхом систематичного цілеспрямованого спілкування з навколишнім світом;
- формування усвідомленого розуміння взаємозв'язків у природі та застосування на практиці;
- виховання естетичних і патріотичних почуттів;
- зміцнення дружніх стосунків між дітьми;
- розвиток пізнавальної, творчої, громадської активності дошкільників у процесі екологічної діяльності.

Для здійснення поставлених завдань проводилася наступна робота:
1. Створено предметно-розвиваюче середовище, що забезпечує вироблення екологічних знань дошкільнят:
- організована «зелена зона» і живий куточок, в яких діти одержують перші навички по догляду за рослинами і тваринами, а вихователі особистим прикладом демонструють їм правильне ставлення до об'єктів природи;
- був зібраний демонстраційний матеріал, що сприяє уточненню та закріпленню знань про природу (гербарії, малюнки, ілюстрації, альбоми, картотеки прислів'їв і приказок, загадок, народних прикмет про природу, дидактичні ігри).
2. Здійснювалося ознайомлення дітей з природою в різноманітних формах: на заняттях, у спостереженнях, іграх на ділянці і куточку природи та ін.
3. Регулярно планувалися і проводилися тематичні прогулянки, допомагають дітям спостерігати за сезонними змінами в природі і погодою в природних умовах; бачити красу навколишнього світу.
4. В роботі використовувалися розвиваючі, пізнавальні ігри, що дають поштовх до екологічного пізнання світу кожною дитиною.
5. Здійснювався інтегрований підхід при складанні занять з екологічної тематики, тобто намагалася включати елементи екологічних знань в інші заняття (ліплення, малювання тощо).
6. Проводилася просвітницьку роботу з питань екологічного виховання дошкільнят серед батьків.
На основному етапі роботи над досвідом була підготовлена програмно-методична база, яка сприяє формуванню географічних уявлень у дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з природою Бєлгородської області. Організована предметно розвиваюче середовище, що сприяє реалізації даної теми і поповнення матеріалу в екологічному кабінеті ДНЗ. Було складено приблизний тематичне планування з формування географічних уявлень на рік (старша група). Для активізації інтересу до географії та формування географічних уявлень у дошкільника було проведено ряд занять краєзнавчої тематики.
Під час безпосередньо організованої діяльності з вивчення природи Бєлгородської області, використовувалися наступні методи навчання:
1. Уроки доброти. Проводяться індивідуально або з невеликою підгрупою дітей (старшого віку) в хвилини їх звернення до світу природи.
Цілі: розвинути інтерес до рідної природи; формувати позитивне емоційне ставлення до неї, бажання берегти її і піклуватися про неї; виховувати чуйність і почуття співпереживання.
2. Уроки мислення. Засвоєння залежностей між об'єктами і явищами природи - найбільш складна для дитини-дошкільника тема. Полегшити вирішення цього завдання можна з допомогою уроків мислення, основу яких складають відповіді на різноманітні: «як?», «чому?»; «чому?» Наприклад, «Як дізнатися, в який бік дме вітер?»; "Чим розрізняються озеро та річка?», «Навіщо організовуються заповідники?», «Чому у нас таке спекотне літо?» і т. п. Не слід забувати: пізнавальна діяльність дітей повинна поєднуватися з емоційним сприйняттям ними природи.
3. Екскурсії-експедиції. Мета - знайти відповіді на поставлені питання, накопичити інформацію, навчитися спостерігати, «читати» книгу природи. Об'єктами дослідження можуть стати такі об'єкти неживої природи як: каміння; піщані осипи; вітер та вода, їх різноманітне вплив на природу.
4. Колекціонування. Це ще один спосіб привернути увагу дітей до навколишнього світу. Колекціонування не повинно завдавати шкоди природі, тому краще всього збирати різні породи та мінерали (пісок, глина, камінь тощо). Колекціонування може покласти початок бесідам про природні багатства Росії, Білгородщини. Колекції можуть лягти в основу виставок, музеїв, які організовуються дітьми.
5. Виставки та експозиції. Мета - ознайомлення з природними явищами, недоступними для спостереження дітям. На виставці можуть бути представлені художні твори, роботи дітей та вихователів, різноманітні колекції. Виставка зазвичай служить прекрасним фоном для бесід з дітьми, для екскурсій, які в змозі провести не тільки вихователь, але і дитина.
6. Музей природи. У музеї доречні наступні експозиції, що відображають знання про природу Рідного краю: крейда, граніт, залізна руда, боксити, цементна сировина тощо (колекції дітей); навколишні річки і водойми (ілюстрації); ліси та пам'ятки природи (фотографії); екологічні лиха (альбоми, ілюстрації).
7. Спостереження. Мета - сформувати уявлення про сезонні явища в природі, показати взаємозв'язки, що існують в природі, рельєфі, ґрунті, водоймах навколишньої місцевості.
8. Географічні карти і атласи. Дітей знайомили з багатосторонньою і напрочуд цікавою наукою з придбання карти світу та глобуса. Подорожі по території дитячого садка, потім по найближчих околицях. І, як справжні мандрівники-дослідники, діти складають географічні карти і атласи. Вони заповнюються поступово. Використовуються найпростіші умовні позначення і малюнки, придумані дітьми. Читаючи карту, можна дізнатися, скільки дерев росте біля дороги; де ділянки землі чистіше: у торгових точок або біля школи, дитячого садка і чому і т. д.
9.Ігри. Засновані на моделюванні соціального змісту екологічної діяльності, наприклад гра «Будівництво міста» (її учасники виконують ролі будівельників, архітектора, жителів міста; мета гри - формувати уявлення про те, що будівництво може здійснюватися лише за умови дотримання екологічних норм та правил).
Завершальним етапом є педагогічний моніторинг досліджуваних показників. У цілому можна відзначити позитивний результат роботи, що виразилися не тільки в зростанні обсягу географічних уявлень у дошкільників, розширенню загальних уявлень про процеси розвитку і становлення географії, накопиченні географічних відомостей, але і в пробудженні інтересу до навколишньої природи, усвідомлення зв'язків і залежностей між природою, суспільством і людиною, вихованню любові до Батьківщини, рідного краю.

Бібліографічний список

  1. Ашиков, В. І., Ашикова, С. Р. Семицвітка. Програма і посібник з культурно-екологічному вихованню та розвитку дітей дошкільного віку / в. І. Ашиков, С. Р. Ашикова, С. Р. Семицвітка. - М., 1997. - 238 с.
  2. Бобильова, Л. П., Дупленко, О. П. Про програму екологічного виховання старших дошкільників / Л. П. Бобильова, О. П. Дупленко // Дошкільне виховання. - 1998. - N 7. С. 36-42.
  3. Варлі, К., Майлз, Л. Географія: енциклопедія / К. Варлі, Л. Майлз. - М.: Росмен, 1994. - 234 с.
  4. Веретенникова, С. А. Ознайомлення дошкільників з природою / С. А. Веретенникова. - М., Просвітництво, 1981. - 180 с.
  5. Кондратьєва, Н.Н. Програма екологічного освіти дітей "Ми". Азбука Екології / Н.Н. Кондратьєва. - СПб, 1996. - 288 с.
  6. Концепція екологічного виховання дітей дошкільного віку // Миколаєва С. Н. Методика екологічного виховання дошкільнят. - М: Академія, 2001. - 200 с.
  7. Лучич, М. В. Дітям про природу: Кн. для вихователя дитячого садка. - 2-е изд., дораб. / М. В. Лучич. - М: Просвітництво, 1989. - 143 с.: іл.
  8. "Ми" - Програма екологічного освіти дітей / Н.Н. Кондратьєва та ін - СПб: Дитинство-прес, 2003. - 240 с.
  9. Рижова Н. "Наш дім - природа". Програма екологічного виховання дошкільнят / Н. Рижкова // Дошкільне виховання. - 1998. - N 7. - С. 26-34.
 
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове