Консультації для вихователів
Комплексний супровід дітей з порушеннями мовлення в умовах дитячого саду.
Автор: Путілова Лариса В'ячеславівна, старший вихователь, Державне бюджетне загальноосвітній заклад Самарської області середня загальноосвітня школа N 9 міста Кинеля Самарської області Структурний підрозділ дитячий сад комбінованого виду «Сонечко».
Останнім часом відзначається значне зростання кількості дітей, що зазнають різні труднощі в навчанні, соціалізації і потребують особливої уваги, своєчасної кваліфікованої допомоги педагогів і фахівців. Збільшується кількість практично не розмовляють дітей, ускладнюються дефекти, пов'язані зі структурою мови, які тягнуть за собою негативні прояви в усіх сферах життя дошкільнят. Великий відсоток становлять діти із загальним недорозвиненням промови.
Повноцінне формування мови в дошкільному дитинстві - одна з умов нормального розвитку дитини і в подальшому її успішного навчання в школі.
Ефективна корекція мовленнєвого дефекту можлива лише при комплексному підході до його подолання, який передбачає:
-спадкоємність у роботі фахівців і вихователів дитячого садка;
-взаємодія фахівців і вихователів з батьками дітей;
-чітку організацію часу перебування вихованців у дитячому садку, правильний розподіл освітньої навантаження протягом дня.
Ключова роль в організації корекційної роботи, безперечно, належить вчителю-логопеду.
Взаємодія вчителя-логопеда з усіма педагогами та фахівцями ведеться у відповідності з розробленим планом і охоплює всі етапи корекційної роботи з дітьми, починаючи з первинного обстеження вихованців і закінчуючи їх випуском в школу.
Традиційно на початку навчального року спеціалістами дитячого саду проводиться повне обстеження дітей, метою якого є визначення рівня загального і мовленнєвого розвитку кожної дитини. Моніторинг здійснюється в перший тиждень вересня. Після проведення моніторингу заповнюється карта індивідуального розвитку дитини.
Вихователі в групах створюють умови для розвитку мовленнєвої діяльності дітей: організовують і підтримують мовне спілкування в ході безпосередньо освітньої діяльності, режимних моментах, на прогулянці, в процесі ігор і розваг; спонукають вихованців уважно слухати інших дітей і вслухатися в зміст висловлювань. Вони ж привертають увагу до інтонаційної сторони мови оточуючих; створюють ситуацію спілкування; формують у дітей навички самоконтролю і критичного ставлення до своєї мови; підбирають ігри на розвиток мовлення; проводять роботу з розвитку слухового і мовного уваги, слухомовної пам'яті, слухового контролю, словесної пам'яті.
Узгодженість дій вчителя-логопеда та педагога-психолога дозволяє не тільки ефективно скорегувати наявні порушення розвитку мовлення у вихованців, але і допомогти їм адаптуватися в дошкільній середовищі. Взаємодія вчителя-логопеда і педагога-психолога здійснюється за такими напрямами:
-діагностичне визначення рівня мовного, психічного і особистісного розвитку дитини. Аналіз отриманих даних дозволяє скласти мовну карту на кожну дитину, у неї педагог-психолог зазначає особливості психічного розвитку дошкільника;
-корекційно-розвивального - складання тематичного плану роботи, в якому враховуються особистісні особливості та мовленнєві можливості дітей (на логопедичних заняттях використовуються прийоми активізації психічних, а на заняттях з педагогом-психологом активізуються мовленнєві висловлювання вихованців);
- аналітичний - визначення ефективності корекційної роботи в результаті тісної співпраці вчителя-логопеда та педагога-психолога, аналіз позитивних і негативних сторін цієї діяльності.
З урахуванням того, що діти з порушеннями мовлення найчастіше соматично ослаблені, швидко стомлюються в ході безпосередньо освітньої і корекційно-розвиваючої діяльності, особлива увага приділяється взаємодії вчителя-логопеда та інструктора з фізичної культури. Так, слідуючи рекомендаціям фахівця, інструктор з фізичної культури безпосередньо освітньої діяльності, розвагах використовує ігри з мовним змістом різної складності, логоритмические вправи, динамічні вправи, вправи на координацію слова з рухом, мовленнєвого дихання підвищуючи мовленнєву активність вихованців, поєднує вправи, спрямовані на розвиток рухових навичок і розуміння інструкцій.
Взаємодія вчителя-логопеда та музичного керівника передбачає:
- тематичне планування з музичного виховання з урахуванням мовних порушень дітей;
- проведення роботи по корекції проблемної сторони мовлення вихованців з використанням в розспівках складових ланцюжків, розвиток фонематичного слуху, дикції, висоти і сили голосу;
- підбір та адаптацію мовленнєвого матеріалу для свят, розваг, інсценувань в залежності від етапу корекційної роботи та індивідуальних можливостей дітей;
- використання музичного матеріалу в аудіо записах безпосередньо освітньої діяльності;
-проведення логоритмических вправ для формування слухо-зорово-рухової координації;
- закріплення лексико-граматичних ігор і вправ безпосередньо освітньої діяльності;
-проведення музичних ігор на уточнення і закріплення поставлених звуків.
Подібні форми взаємодії впливають на формування у дітей мовних і немовних функцій, допомагають розвивати психічні процеси.
Корекційна робота неможлива без активної участі у ній батьків вихованців. Однак часто батьки звикають до мови своїх дітей і не помічають у ній недоліків. Про особливості корекційної роботи в дошкільній організації вони дізнаються тільки при розгляданні наочної агітації, стендів або під час відвідування традиційних батьківських зборів. А адже включення батьків до спільної з вчителем-логопедом та іншими фахівцями корекційну роботу дозволяє значно підвищити її ефективність.
Семінари-практикуми «Розвиток мови дошкільників в іграх», «Граємо з пальчиками - розвиваємо мова», «Використання нетрадиційних прийомів і матеріалу для розвитку дрібної моторики як стимулу розвитку мовлення», дитячо-батьківський проект «В гостях у казки», дозволяють ознайомити батьків з різними ігровими прийомами, які спрямовані на розвиток мовлення дошкільнят, стимулюють у них мотивоване ставлення до корекційної роботи з дітьми.
Наочна форма роботи передбачає не тільки оформлення стендів, папок-передвижек, але й випуск мовних газет, буклетів для батьків з практичними порадами, ігровими вправами, теоретичним матеріалом. Таким чином, різноманітні форми роботи дозволяють підвищити рівень компетентності батьків, викликати інтерес до проблеми розвитку мовлення дитини, вселити впевненість у своїх силах.
Представлений досвід комплексного супроводу дітей з порушеннями мовлення в умовах дитячого саду не претендує на універсальність. Між тим дана модель взаємодії всіх учасників корекційного процесу перевірена на практиці, сприяє ефективним, результативним змін у мовному розвитку дітей, а також дозволяє підвищувати компетентність батьків у питаннях корекційно-розвивального супроводу дітей з порушеннями мовлення. (Ст. Л. Путілова, 2014).
Література
1. Інклюзивна освіта. Випуск 4. Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного освітнього процесу в дитячому садку. Прочухаева М. М., Самсонова Е. В. - М.: Центр «Шкільна книга», 2010. - 240с.
2. Інклюзивний дитячий садок: діяльність фахівців. / Під наук. ред. М. М. Семаго.-М.:ТЦ Сфера, 2012.-128 с. (Бібліотека журналу «Управління ДНЗ»).
3. Лазарєва, О. А., Про успішної інклюзії дітей з обмеженими можливостями здоров'я.// Дошкільне виховання.-2012.- N 9.- С. 47-51.