Консультації для вихователів

«Виховання моральних почуттів у дошкільнят»

Автор: Олесова Варвара Спиридонівна, вихователь, МБДОУ дитячий сад загальнорозвиваючого виду N13 «Кустук», Республіка Саха (Якутія) Кобяйский улус село Кобяй.

Дошкільне дитинство - найважливіший період у моральному становленні особистості. Моральне виховання відбувається завдяки цілеспрямованим педагогічним впливам , ознайомлення дитини з моральними нормами поведінки в процесі різної діяльності (іграх, праці, заняттях та ін), що має моральну значимість.
Все це є для дитини своєрідною школою, де він набуває досвід моральних відносин, засвоює правила поведінки, елементарну культуру діяльності (що має значення в організації навчального праці в школі), культуру мовлення, і, головне, у нього формується емоційно - моральне ставлення до навколишнього світу. Зараз гостро стоїть питання, починаючи з дошкільного віку про моральному вихованні підростаючого покоління. В сьогоднішній час дитина скрізь стикається з жорстокістю: і на вулиці і в засобах масової інформації, де повним ходом йде інформація про жорстокість і насильство. Все це згубно впливає ще не зміцнілу психіку маленького чоловічка.
Батьки і педагоги прищеплюють перші поняття про моральність. Вимоги вихователя повинні кликати дитину вгору по щаблях морального мужания. Педагог вчить малюків двох-трьох років позитивному спілкуванню на основі почуттів доброзичливості, вмінню грати поруч з дітьми, ділитися з ними іграшками. Вже на цьому віковому етапі треба домагатися, щоб елементарні моральні поняття виражалися в прагненні слідувати вказівкам дорослого.
У три-чотири роки дитині доступні деякі нескладні форми організаційної поведінки. Наприклад, не заважати оточуючим криком і шумом. Вихователь вчить дітей, як поводитися, не порушуючи нормального плину життя в групі, як вести себе вдома, щоб не заважати відпочивати або займатися старшим, у громадських місцях не кричати, не розмовляти голосно, не штовхати перехожих. У дітей цього віку виховують уміння дружно грати з однолітком, при необхідності поступатися йому, ділитися іграшками, проявляти про нього турботу.
Молодший дошкільний вік-від двох до чотирьох років-важливий період у моральному розвитку дітей. Третій рік життя дитини є перехідним у розвитку. Це ще маленька дитина, у якого чимало спільного з дітьми попередньої ступені і який вимагає особливо дбайливого ставлення з боку дорослих, але разом з тим у нього з'являються якісно нові можливості в оволодінні навичками, у формуванні уявлень, накопичення особистого досвіду поведінки і діяльності. У хлопців третього і четвертого року життя велика потреба у ніжності, уваги дорослого. Діти ще багато в чому залежні від дорослого. Основним завданням виховання дітей молодшого дошкільного віку є формування самостійності у побутовій діяльності, у грі, на заняттях. Дітей слід навчити самим те, що їм по силам, що відповідає їх життєвим досвідом. До трьох років спостерігаються якісні зрушення в зростанні самостійності.
Включаючи малюків в індивідуальну і спільну діяльність, педагог вправляє їх у хороших вчинках, формує гуманні почуття, викликає бажання слухатися, шанобливо ставитися до оточуючих. Так, у малюків третього року життя ми виховуємо вміння вітатися, дякувати, ввічливо звертатися з проханням до старших, грати поруч з іншими дітьми, не заважаючи їм, берегти чужі споруди, спокійно чекати, поки одноліток вмиється, пограє з іграшкою, вчить акуратно вмиватися, старанно витирати ноги, прибирати на місце іграшки. На четвертому році життя продовжуємо виховувати у дітей симпатію до однолітків, прагнення бути хорошим, добрим, кажемо дитині, що потрібно соромитися своїх поганих вчинків.
У дітей чотирьох-п'яти років зростають можливості в проявів гуманних почуттів і позитивних взаємовідносин. В цей період у дітей формують навички колективної поведінки. Вихователь залучає їх до спільної діяльності, вчить поважати загальний задум гри і підкорятися її правилами. При цьому педагог враховує, що основою таких відносин є товариськість, вміння співпереживати, проявляти почуття товариськості і взаємодопомоги. П'ятирічні діти здатні оцінювати свої і чужі вчинки. Щоб розвинути цю якість, вихователь формує у дітей сприйнятливість до позитивним прикладам і негативне ставлення до поганим. Він спонукає їх до оцінних суджень про власному поведінці: «Я вів себе добре», або: «Я образив свого товариша, це погано», «Своїм вчинком я засмутив вихователя». Дитина відчуває сором за те, що не виправдав думки дорослого, образив товариша, сказав неправду, не виконав обіцянки і т. д. Особливу увагу потрібно приділяти формуванню етичних уявлень у старших дошкільнят: про правдивості, справедливості, сміливості, скромності і т. п.
Важливо не допускати у дітей таких проявів, як безцеремонність, зухвалість, жадібність, егоїзм, черствість, жорстокість, лінь, тобто всього того, що гальмує моральний розвиток.
У дітей чотирьох років яскраво виражена потреба грати разом з однолітками: дитина шукає товаришів для спільної діяльності і переживає радість не тільки від самих ігор, але і від спілкування з товаришами. Взаємини дітей зміцнюються по мірі того, як затверджується їх доброзичливість один до одного, формуються вміння надавати допомогу, пояснювати правила гри, спільно прибирати іграшки, стежити за порядком у групі. Початку гуманних дитячих взаємин також складаються на п'ятому році життя за умови уваги педагога до розвитку дитячої активності і самостійності.
На цій віковій сходинці діти можуть вже досить правильно оцінювати власні вчинки, так і вчинки однолітків. При цілеспрямованому виховному впливу діти не тільки висловлюють бажання грати разом, будувати, прибирати іграшки, але й, що особливо важливо, прагнуть надавати один одному допомогу. Однак слід мати на увазі, що ці прояви дітей ще нестійкі і вимагають пильної уваги та підтримки педагога. Дотримання дітьми загальноприйнятих правил, вміння підтримувати порядок у групі, домовлятися з однолітками про майбутню гру, розподілі іграшок, прагнення допомагати товаришеві при утрудненні - все це вже початкові прояви колективних взаємин. Вихователю важливо побачити їх, розвивати і зміцнювати. У дітей повинна бути вихована звичка завжди говорити правду.

Важливим завданням, що здобувається на цій віковій сходинці особливе значення, є формування взаємовідносин з дорослими і однолітками: ввічливе, уважне ставлення до дорослих, вміння дружно грати з дітьми, захищати слабшого, скривдженого, допомагати товаришам, проявляти турботу про маленьких.
У дітей п'ятого року життя виховується повага до дорослих. Найбільш доступною формою його вираження є виконання правил ввічливості: вітатися і прощатися з дорослими, називати їх по імені та по батькові, ввічливо звертатися з проханням і дякувати за надану послугу, не втручатися в розмову, якщо ненавмисно штовхнув - вибачитися і т. д. Однією з найбільш відповідальних завдань, що стоять перед педагогом дітей цього віку, є виховання у дітей бажання трудитися, складових основу формування важливої моральної якості - працьовитості.
В період старшого дошкільного віку у дітей формують відповідальність за власну поведінку, організованість, почуття товариства, взаємодопомога, доброзичливість, товариськість, тобто якості, які допомагають моральної орієнтації в суспільстві людей. З переходом у нову групу діти усвідомлюють себе більш старшими в дитячому саду. Це сприяє вихованню у дошкільнят впевненості у своїх силах, впливає на розвиток їх самостійності, активності, крім того, дозволяє педагогу швидко і чітко організовувати режимні процеси, проводити їх у більш короткий термін, що звільняє додатковий час для ігор, праці дітей, а отже, і для великих контактів між ними. У старшій групі в процесі спілкування з дорослими і однолітками продовжується формування навичок і звичок культурного та організованої поведінки. Такі моральні якості, як уважність, ввічливість, не можна виховати, якщо дітям не відомо, що означає бути ввічливим, уважним. Діти старшої групи добре знають, що потрібно вітатися, прощатися, ввічливо попросити про щось. Рідше діти дякують за послуги, допомагають іншим без нагадування дорослого, не завжди діти вибачаються, якщо заподіюють неприємність, відповідають на звернену до них прохання. У старшій групі виховуємо піклуватися про молодших, ставитися до них доброзичливо. У повсякденному житті дитячого саду створюється можливість для поглиблення і уточнення етичних уявлень і виховання гуманних почуттів дитини. У дітей виховуємо почуття любові до малої батьківщини, Росії, до рідної природи, повагу до людей старшого покоління, ветеранам війни, до Російської Армії. Для виховання інтересу і любові до Російської Армії в старшій групі протягом року проводяться заняття, на яких діти отримують знання і уточнюють уявлення про те, як солдати в мирний час проходять службу в Російській Армії, про те, як солдати охороняють кордон нашої Батьківщини, дізнаються про їх мужність і героїзм. У день Захисників Вітчизни для зустрічі з дітьми старших груп запрошуємо демобілізованих з армії їх старших братів. Такі зустрічі виховують у дітей інтерес, почуття симпатії, гордості і бажання наслідувати їм. В нашому дитячому садку стало традицією, як проведення «тижнів» для хлопчиків так і для дівчаток. У ці дні особливо багато уваги приділяється вихованню моральних почуттів у хлопчиків, так і дівчаток. У жовтні в день літніх людей запрошуємо бабусю чи дідуся наших дітей. Гість веде з дітьми бесіду, діти читають вірші, співають пісню, дарують скромний подарунок, зроблений своїми руками. Такі зустрічі викликають у дітей почуття гордості за своїх бабусь і дідусів, поваги до них. Так само, старший вихователь Максимова Т. Д. захистила проект по вихованню у дітей старше - підготовчої групи патріотичних почуттів і веде цілеспрямовану роботу по ознайомленню дітей з пам'ятними місцями рідного селища. Діти їздять на цільові екскурсії по пам'ятним місцям і дізнаються багато нового про історію рідного села. Коли бувають на пам'ятник Перемоги, діти з захопленням слухають розповідь вихователя про війну, про ветеранів війни. Виступають на місцеву телепередачу, розповідаючи про своїх прадідусь-фронтовиків. Все це викликає у дітей почуття патріотизму, яке позитивно впливає на моральне виховання. Стало традицією щорічне проведення «Дня проліска» нашим дитячим садом всередині саду і в селищі. Акція проводиться для того, щоб діти дбайливо ставилися до рідної природи. Дітей старшої групи знайомлять з державною символікою-гербом, прапором Російської Федерації, своєї Республіки. Дітей знайомлять з культурою і традиціями інших народів, які живуть в нашій республіці. З цією метою проводяться ранки в день Єднання і Згоди, де діти танцюють, співають, читають вірші, переодягнувшись у костюми різних національностей. Щороку проводимо «Тиждень ввічливості». Знайомлячи дітей з культурою і традиціями свого народу ми виховуємо у дітей почуття патріотизму - любові і поваги до свого народу. Щороку в жовтні республіка відзначає День Матері. У зв'язку з цим у містах та селах проводяться «Тиждень Матері», а в квітні День Батьків. А в садках проводяться заходи, присвячені цим святам. У моральному розвитку людини істотне значення має оволодіння простими нормами моральності, які вироблені в процесі спільного життя людей і переходять від покоління до покоління, розвиваючись, доповнюючись. Народ - великий вихователь. Немає у людства більш серйозною завдання, ніж виховання прийдешніх поколінь душевно здоровими, высоконравственными, життєздатними. Народ саха має багату народну традицію, фольклор. Цю спадщину ми широко використовуємо в своїй роботі. Народна традиція, фольклор це як би моральний урок, виховує нинішнє покоління співчуття, жалості, самовідданості, подолання егоїзму. Адже в традиціях, фольклорі народу закладений національний характер, менталітет даного народу.

Використана література:
1.Моральне виховання в дитячому садку. В. Р. Нечаєва, Т. А. Маркова. Москва, «Просвітництво», 1984р.
2. Моральне розвиток дітей дошкільного віку. Дошкільна педагогіка, N 3 2013р.
3. Керувати моральним вихованням дошкільника. Дошкільне виховання N 4 1988р.