Консультації для вихователів

«Роль фольклору в розвитку дітей дошкільного віку»

Автор: Содзяк Валентина Василівна.

Актуальність даної теми на сучасному етапі обумовлена необхідністю вивчення творів дитячого фольклору педагогами, так як народна педагогіка виникла, як практика, як мистецтво виховання, вона давніша педагогічної науки, завжди збагачувала її і, в свою чергу, сама збагачувалася нею. Казки, пісні, прислів'я, лічилки, забавлянки, жеребкування, скоромовки, завжди були нерозривно пов'язані з досвідом народної педагогіки і широко застосовувалися в роботі ДНЗ.
Велике значення фольклор має у розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Чим відрізняються багато фольклорні твори, будь то прислів'я, приказки чи казки? Вони характеризуються багатством, наповненістю, яскравістю мови, інтонаційних нюансів - це не може не позначитися на мовлення дитини. А між тим, правильно поставлена мова є одним із запорук успішності людини в сучасному світі. Грамотна, емоційно насичена мова дозволить швидко та легко знаходити спільну мову з будь-якими людьми, органічно вписатися в будь-який колектив. Це, в свою чергу, призводить до формування адекватної самооцінки, впевненості в собі. Тому вважаємо за необхідне починати знайомити дітей з фольклорними творами як можна раніше.
У зв'язку з цим, ми поставили перед собою велике завдання - не просто представити як використовується усне народну творчість у роботі з дітьми в нашому ДНЗ, але показати, як дитячий фольклор став найважливішим знаряддям морального, пізнавального і естетичного виховання дітей.
І для вирішення цієї задачі, ми виділили три напрямки:
1) Використання фольклору у безпосередньо-освітньої діяльності.
2) Застосування фольклорних творів у повсякденному житті.
3)Проведення народних свят в дитячому саду.
Заходи з використанням російського фольклору ми розглядаємо не як традиційну форму навчання, а як яскраве спілкування з дітьми. Адже на очах у дітей розігрується барвисте дія: звірі розмовляють людськими голосами, співають, танцюють, грають і т. д. Привнесення настрою вигадливості, пустотливого веселощів, і іноді і деякого пустощів - ось в чому перевага фольклорних заходів.
З дітьми роботу будуємо на активному співучасть і співтворчості педагога і дитини. Використовуючи прийом дієвого співучасті. Він розрахований на активне входження дітей у развертывающееся перед їх очима дію. Дітям пропонують покликати, наприклад, півника, напоїти курчат, посадити на гілочки пташок. Прийом дієвого співучасті допомагає дитині стати ніби співучасником подій, про які йде мова.
Ще один прийом, використовуваний нами - динамічний акцент на фрагментах тексту. Наприклад, говорячи про півника - «масляна голівонька», приводимо в рух саме цю частину іграшки; при читанні рядка «Що ти рано в стаєш, голосисто співаєш?» наводимо іграшку в рух (півник як би стрепенувся) і «подаємо голос» (півник кукурікає, співає). Цей прийом допомагає зрозуміти сенс прочитаного рядка.
Використовуємо малі форми фольклору не тільки на заходах з розвитку мовлення, але і інших продуктивних видах діяльності. На конструюванні будуємо будиночок (хатинку), перемагаємо її примовляючи: «Кішка на віконці шиє сорочку», «Курочка в чобітках хатинку мете». На ліпленні - ліпимо оладки, перемагаємо потешкой «Ладки-ладусі спечемо оладки». Для того, щоб викликати позитивний настрій, використовуємо загадку, перемагаємо пісенькою.
Таким чином, використання в безпосередньо освітньої діяльності малих форм фольклору, робить заходи емоційними, цікавими, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
У роботі з дітьми молодшого віку,велику увагу приділяємо ознайомленню дітей з усною народною творчістю - потешкам, пестушкам, закличкам, приговоркам, колискових-пісенькам. Особливу значимість фольклор набуває в перші дні життя дітей у дошкільному закладі. Адже в період адаптації до нової обстановці він нудьгує по будинку, мамі, ще не може спілкуватися з іншими дітьми, дорослими. Тому ми підібрали потішки, які допомагають встановити контакт з дитиною, викликають позитивні емоції, симпатію до поки ще малознайомій людині - вихователю.
Хто у нас хороший?
Хто у нас пригожий?
Іванко хороший,
Іванко - гожу
Перебуваючи в групі цілий день, діти втомлюються, буває сваряться, у них, як і у дорослих буває поганий настрій, хочеться поплакати. А інші розпустувалися і ніяк не можуть заспокоїтися. У цих випадках ми намагаємося ласкавою потешкой заспокоїти тих, хто плаче або шумить:
Це ти, а це я
Ти добрий у мене.
Мій дорогий подарунок
Та не потрібен мені іншого!
Фольклорні твори впливають на спілкування з дитиною в різні режимні моменти, коли його укладають спати (колискова пісня), під час вмивання (ласкаві приказки, які співпадають з емоційного колориту з активним загальним тонусом дитини), під час їди, неспання (примовки, потішки). Укладаючи дітей спати, намагаємося створити для них відчуття домашнього тепла і затишку, наспівуючи колискові пісеньки:
Люлі, люлі, люленьки
Прилетіли гуленьки
Стали гулі воркувати
Став засипати Ванюша

Нами підібрані забавлянки для підйому дітей, так як не всі діти з охотою встають. По черзі піднімаючи дітей, вітаємо їх пробудження ласкавою пестушкой.
На кицю потягушечки
На деточку порастушечки.
Якщо з точки зору корисності, прихованої в красі, подивитися на весь дитячий фольклор, то побачиш, що окрім іншої інформації, народ закодував у ньому цілий комплекс медичних вправ, щоб виростити дитину здоровою. У фольклорі весь комплекс дитячого масажу: погладжування, розведення рук в сторони, помахивание китицями. Всі ці вправи ми використовуємо як бадьорий гімнастику в ліжечку після сну. Різні види народних ігор широко використовуються педагогами нашого ДНЗ продуктивної діяльності, під час проведення режимних моментів, загартовуючих заходів, при проведенні оздоровчих заходів.
Малі форми фольклору ми також використовуємо і при формуванні навичок самообслуговування та гігієни. Навчаючи дітей одягатися, намагаємося зробити процес одягання і роздягання приємним для них.
Час гуляти, але спочатку - одягнутися. Пора вчитися і це робити самостійно, але в перший раз все здається важким, а от з потешками легше і веселіше:
Ось вони чобітки,
Цей - з правої ніжки,
Цей - з лівої ніжки.
Привчаючи дітей мити руки, обличчя, намагаємося викликати в них позитивні емоції, радісний настрій, для цього процес умивання супроводжуємо такими потешками як:
Ай, лади, лади, лади,
Не боїмося ми води,
Чисто вмиваємося,
Діткам посміхаємося.
Все це допомогло дітям запам'ятати і послідовність процедури, і веселу потешку.
Вдало підібрана потешка допомагає і під час годування. Навіть ті діти, які зазвичай відмовляються від їжі коли читаєш потешку починають їсти з задоволенням:
Розумниця Сашенька,
Їж кашу сладеньку,
Смачну, пухнасту,
М'яке, запашне.
Відомо, що створення позитивного емоційного настрою в дитячому колективі, а також розвитку мови, сприяють розширенню кругозору та розваги. Коли у дітей накопичився досвід слухання і осмисленого сприйняття потішок, ми стали підбирати більш складний матеріал для розваги хлопців. Улюблена розвага малюків - "Дочка моя - лялечка". Діти укладають ляльок спати під російську колискову "Катька, баю, бай", вчать їх ходити і ритмічно засуджувати ходушку.
Діти завжди раді приходу ряджених дорослих. Коли ми з'являємося в ролі бабусі-забавушки, в російському сарафані, вони з цікавістю розглядають наш костюм, кошичок, яку ми тримаємо в руках.
Досвід роботи підказав, що улюблені розваги дітей варто час від часу повторювати. Так зазвичай і робимо. Малюки виявляють високу активність, зустрічаючись з уже знайомими їм текстами, іграшками.
Фольклорні свята у дитячому садку мають особливе значення у формуванні культури дитини. Через таку форму діяльності дошкільнята знайомляться з народною культурою, відбувається процес виховання любові до рідного краю. Яскравістю, колоритністю і простотою фольклорні свята особливо привабливі для дітей. Їх цінність полягає головним чином у колективно-творчої діяльності, в якій поєднуються дії людей кількох поколінь. Підготовку до свята здійснюємо у вигляді проектної діяльності дітей і дорослих. Така взаємодія сприяє успішному розвитку дитини, робить процес пізнання захоплюючим, доступним, а спілкування дошкільника з оточуючими більш цікавим і змістовним.
Важливим є і те, що фольклорно-святковий проект закінчується яскравим, емоційно насиченим спілкуванням дітей і дорослих, які проходять у невимушеній, веселій формі. З дітьми старшого дошкільного віку на фольклорно-ігрових заходах педагоги дитячого саду намагаються використовувати прийом дієвого співучасті дітей, залучення дітей до пошукової діяльності, самостійності. Ці заходи часто проводяться в «Російській хаті», де створена спеціальна середа, потрапляючи в яку дитина може відчути себе у російській народній казці, пограти з предметами народного побуту, познайомитися з традиційними народними промислами, ремеслами, костюмами.
Незмінний інтерес на іграх-заходах викликає у дітей знайомство з народними звичаями, традиціями. До них відносяться свята, обряди, звичаї, ігри. В нашому дитячому садку у відповідності з комплексно-тематичним плануванням систематично проводяться заходи, присвячені народним традиціям і народної творчості; такі як Осінні посиденьки, «Колядки», «Сороки», «Масляна», «Великодні передзвони», «Свято російської берізки » виставки народної іграшки та народної творчості.На таких святах діти виконують російські народні пісні: ігрові, танцювальні, різноманітні танці.
Підводячи підсумок, можна сказати про те, що фольклор у розвитку дітей відіграє найважливішу роль. Він не лише розвиває усне мовлення малюків, але також дозволяє навчити їх моральним нормам.