Консультації для вихователів.

«Грають діти - граємо разом»

Інноваційний проект.

Автор: Єгорова Наталія Василівна, старший вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільна освітня установа «Дитячий сад загальнорозвиваючого виду N 58 р. Йошкар-Оли «Золотий ключик»

Зміст

I. Інформаційна характеристика проекту

1.Автори проекту

2.Учасники проекту

3.База експериментальної роботи

4.Етапи проведення експерименту

5.Термін реалізації проекту

II. Актуальність проекту

III.Понятійно-категоріальний апарат

IV.Програма дослідження

-Мета проекту

-Завдання проекту

-Гіпотеза дослідження

-Об'єкт дослідження

-Предмет дослідження

-Методи досягнення поставлених цілей

-Новизна і теоретична значущість

-Практична значущість

-Передбачуваний результат

V. Основні етапи та прогнозовані результати

1. План реалізації проекту

2. Оцінка результатів проекту

3. Ризики, що ускладнюють ефективність реалізації проекту

VI. Підсумки проекту

VII. Бюджет проекту

VIII. Подальші перспективи реалізації проекту

IX. Література

X. Додаток

I.Інформаційна характеристика дослідного проекту

Керівник проекту: Серебрякова Галина Василівна

Автори проекту:

Єгорова Наталія Василівна - старший вихователь «МБДОУ дитячий садок N 58 «Золотий ключик»;

Кузнєцова Марія Миколаївна - вихователь «МБДОУ дитячий садок N 58 «Золотий ключик»;

Беляніна Лаура Миколаївна- вихователь «МБДОУ дитячий садок N 58 «Золотий ключик»;

Васильєва Олена Валеріївна- вихователь «МБДОУ дитячий садок N 58 «Золотий ключик»;

Ямшанова Наталія Павлівна- вихователь «МБДОУ дитячий садок N 58 «Золотий ключик»;

Учасники:
- Вихователі;
- вчитель-логопед;
- психолог;
- музичний керівник;
- інструктор з фізичної культури;
- батьки вихованців;
- діти.

База експериментальної роботи:
Муніципальне бюджетне дошкільна освітня установа «Дитячий сад загальнорозвиваючого виду N58 р. Йошкар-Оли «Золотий ключик»

Етапи реалізації проекту:
1 етап: Підготовчий (вересень-жовтень)
2 етап: Практичний (листопад-березень)
3 етап: Узагальнюючий етап (квітень-травень)
Замовник:
Управління освіти адміністрації міського округу "місто Йошкар-Ола"

Термін реалізації: 1 рік

II. Актуальність проблеми
Дошкільне дитинство - віковий етап, вирішальною мірою визначає подальший розвиток людини. Загальновизнано, що це період народження особистості, первісного розкриття творчих сил дитини, становлення основ індивідуальності. Найважливішою умовою для розвитку дитини є освоєння ігрової діяльності.
Гра - самоценная форма активності дитини дошкільного віку. Заміна гри іншими видами діяльності збіднює особистість дошкільника, перешкоджаючи розвитку уяви дошкільника, яка визнана найважливішим віковим новоутворенням, гальмує розвиток спілкування як з однолітками, так і з дорослими, збіднює емоційний світ дитини. Отже, своєчасне розвиток ігрової діяльності, досягненням дитиною творчих результатів в ній є особливо важливим.
В останні роки багато які вчені і практики з тривогою говорять про тенденції зникнення гри з життя дітей, особливо в старшому дошкільному віці. Аналіз практики роботи дошкільних закладів свідчить про поглиблення протиріччя між визнанням ролі гри в розвитку дитини дошкільного віку і явною перевагою у бік навчання дітей раннього залучення їх в систему додаткової освіти. Сюжетним творчим іграм приділяється небагато часу, а їх зміст часто не відповідають особливостям субкультури сучасної дитини. Керівництво іграми дошкільнят у дитячому садку несе на собі відбиток зайвого дидактизму і здійснюється за аналогією з проведенням навчальних занять, часто на застарілому і нецікавого сучасним дітям утриманні в строго регламентованої предметно-ігровому середовищі. Отже, ігрова діяльність не стає джерелом самореалізації внутрішніх сил дитини. Це призводить до незворотних втрат у розвитку психіки дошкільника.
Життя сучасної дитини заповнена телебаченням, комп'ютерними іграми, спілкуванням з дорослими, гуртками та секціями. На гру у дитини залишається дуже мало часу і вдома, і в дитячому садку. Між тим діти хочуть грати, вважають гру, самим любимо видом діяльності. Існують ігри, які залишаються в ігровому репертуарі багато десятиліть «Лікарня», «Магазин», «Сім'я», «Гості». У дошкільнят XXI століття з'явилися нові ігрові ролі: банкір, агент, клієнт, візажист, дизайнер і тд.) і нові ігрові сюжети «Салон стільникового зв'язку», «Агентство нерухомості», «Банк», «Макдональдс» і тд. Діти старшого дошкільного віку грають у військових і рятувальників, в шоу «Танці з зірками» і «Танці на льоду». Ігри дітей відображають орієнтацію на нові цінності, в тому числі і на матеріальне благополуччя сім'ї і людини, нові соціальні ролі дорослих («Бізнесмен», «Телезірка», «Модель»). Можна констатувати, що в іграх дітей часто присутні труднощі, властиві сучасному періоду (наприклад, необхідність заробляння грошей).
Існує неоднозначне ставлення дорослих до ігор сучасних дошкільнят, що проявляється у забороні педагогами деяких ігрових тим, іграшок, що робить гру дитини більш закритою від дорослих, ніж це було раніше. Характерною рисою субкультури сучасного дитинства відбувається під формуючим впливом засобів масової інформації. Телебачення надає найбільший вплив на уяву дошкільнят, що призводить до стереотипизацию образів. (Людина-павук, Барбі і Кен, Бетмен, телеведуча і тд.) На вибір ролей та ігрових сюжетів робить вплив, що відбувається в навколишній дійсності.
Парадокс полягає в тому, що часто діти не знають, як грати, як розвивати ігровий сюжет. Така ситуація багато в чому обумовлена тим, що в дитячому саду дитина знаходиться у товаристві однолітків - дітей, що грають також, як і він сам. Спілкування з дітьми у дворі обмежена в силу необхідності забезпечити безпеку дитини на вулиці. Ігровий досвід не передається від старших дітей до молодших, діти не встигають повною мірою проникнути «духом гри». Сучасній дитині ніде навчитися грати. У такій ситуації ігровий досвід дитини повинен передати вихователь дитячого саду, батьки. Дорослим необхідно стати привабливим для дитини ігровим партнером, який приносить в дитячу гру новий зміст і нові вміння.
Зміни в житті суспільства, пов'язані з впровадженням нових технологій, зростанням добробуту людей і їх потреб, викликали до життя нові види діяльності. Йде швидкий процес зміни назв професій, які наповнюються новим змістом.
На слуху такі професії як «інженер» і «учитель», «космонавт» і «льотчик», «медсестра» та «офіціант», але ми вже починаємо звикати до професій «менеджер», «брокер», «сомельє», «продюсер», «круп'є»...
У старшому дошкільному віці особливе значення для повноцінного розвитку дитячої особистості набуває подальше прилучення до світу дорослих людей та створених їхньою працею предметів. Ознайомлення з професіями батьків забезпечує подальше входження дитини в сучасний світ, прилучення до його цінностям, забезпечує задоволення і розвиток статевих пізнавальних інтересів хлопчиків і дівчаток старшого дошкільного віку.
Дані обставини свідчать про необхідність теоретичної та методичної розробки проблеми розвитку ігрових навичок дітей через розширення знань про професії нового покоління.
Вищезазначене є підставою для вибору проекту «Грають діти - граємо разом», на даний момент він є актуальним в сучасному суспільстві.

III. Понятійно-категоріальний апарат
Гра - це діяльність, в якій дитина відтворює інші види людської діяльності. Беручи на себе різні соціальні ролі, дитина освоює в грі складну систему людських відносин. Саме в ігровій практиці дитина починає розуміти, що люди люблять один одного і виявляють турботу, захищають один одного і допомагають. Якщо відповідна ігрова практика не накопичена в дошкільному дитинстві, соціальний розвиток дитини може бути ускладнене. В грі дитина задовольняє свої психологічні потреби - бути як дорослий. У дитячій грі відбувається перенесення значень з одного предмета на інший в уявній ситуації.
Сюжетно-рольова гра - основний вид гри дошкільника (Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін). Основа сюжетно-рольової гри - уявна ситуація, яка включає в себе сюжет, роль і пов'язані з нею дії.
Сюжет - та сторона дійсності, яка знаходить відображення у грі. У сюжеті виражено ставлення дитини до світу. Сюжети ігор старіють і відмирають, втрачаючи свою актуальність і привабливість. Оскільки сюжетні ігри копіюють життя, діти, у них грають, накопичують досвід соціальних відносин людей, досвід соціальних переживань. З точки зору змісту найбільш поширеними сюжетами є (С. А. Шмаков):
Роль - спосіб, який дитина приймає на себе добровільно або за домовленістю з іншими гравцями. Вибір ролі в грі - це вибір мотиву поведінки. Ролі можуть бути найрізноманітнішими (С. А. Шмаков):

• роль конкретного дорослої людини або персонажа фільму, мультфільму, книги;
• роль-професія узагальненого типу (вчитель, лікар);
• сімейна роль (мама, тато, дочка, син);
• етнографічні ролі (індіанець);
• казкові, карнавальні ролі (Дід мороз, Фея, Пірат, Баба Яга);
• роль тварини.

Ігрові дії носять умовний характер. У грі дійсність представлена умовно, «понарошку». Основний механізм існування ігри - дії заміщення (умовні ігрові дії). Особливий вид заміщення - позначення ігрового простору. Спочатку це відбувається за допомогою предметів-маркерів ігрового простору, а потім у мовленні.
Істотна особливість гри і її змісту - відносини між людьми, які є об'єктом моделювання та експериментування у грі. Змістом гри стають ситуації. В яких дитина активно діє нарівні з дорослими (сам їсть, одягається), де він виступає як об'єкт дії дорослого (його лікує лікар, стриже перукар), де дитина залучений до співпереживання в процесі сприйняття мистецтва (ігри за змістом мультфільмів і казок).

На що потрібно звернути увагу сучасним батькам?
По-перше, на те, що гра - улюблений вид діяльності дошкільнят. І як би не були важливі заняття, підготовка до шкільного навчання, природа дитини вимагає реалізації потреби у грі.
По-друге, на те, що змінилася ігрова субкультура дошкільнят, іншими стали улюблені ролі і сюжети. Отже, ігрову субкультуру дітей треба вивчати і враховувати її особливості в педагогічному процесі.
Що таке ігрова позиція?
Дорослим необхідно розвивати вміння бути гравцем, партнером дитини в грі. Це якість називається ігровий позицією.
Ігрова позиція включає в себе:
-яскраво виражений інтерес дорослого до ігор дітей;
-рефлексію як здатність бачити реальну ситуацію з боку і виокремити в ній ігрові можливості;
-інфантилізацію (здатність на час перетвориться в дитини) як здатність встановлювати довірчі відносини з оточуючими;
-емпатію як здатність відчувати ігрові стани інших людей;
-креативність як здатність знаходити нестандартні шляхи досягнення мети.
Володіючи ігровою позицією, дорослому легше використовувати гру, її багаті можливості для розвитку своїх вихованців.
Відповідно до сюжетообразующими функціями виділяються три типи ігрового матеріалу (іграшок):

• Предмети оперування,
• Іграшки - персонажі,
• Маркери (знаки) ігрового простору

«Предмети оперування» - це іграшки, що імітують реальні предмети - знаряддя, інструменти, засоби людської діяльності, що дозволяють відтворити сенс цієї дії (наприклад, іграшкові чашка, праска, молоток, кермо і т. д.).
«Іграшки - персонажі» - це різного роду ляльки, фігурки людей і тварин. Сюди ж за функціями у грі належить ігровий матеріал, що представляє ігрові атрибути, характерні для будь-якого персонажа (ролі), наприклад, біла шапочка лікаря, каска пожежника і т. п.
«Маркери (знаки) ігрового простору» - це іграшки, ігровий матеріал, який вказує на місце дії, обстановку, в якій він відбувається (наприклад, іграшкова плита, будинок-теремок, остов ракети, рама, зображає ніс корабля або передню стінку автобуса тощо)
IV.Програма дослідження
Мета проекту:
Пошук інноваційних форм роботи з батьками по розширенню знань у дітей про сучасні професії для збагачення сюжетів рольових ігор дошкільнят.

Завдання:
1. Вивчити і проаналізувати психолого - педагогічну і методичну літературу з розвитку ігрової діяльності дошкільників.
2. Провести аналіз процесу розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільників в умовах дитячого саду і будинку.
3. Розробити та апробувати методику експериментального дослідження з розвитку сюжетів рольової гри на основі сучасних професії в умовах ДНЗ та сім'ї, перевірити ефективність її використання.
4. Залучити батьків збору інформаційного та наочного матеріалу, до проведення екскурсій, формувати активну позицію батьків у педагогічному процесі ДНЗ.
5.Підготувати навчально-методичні рекомендації та практичний матеріал з теми дослідження для педагогів та батьків ДНЗ.

Об'єкт дослідження - сюжетно-рольова гра

Предмет дослідження - процес розвитку сюжетно-рольової гри дошкільнят на основі професій нового часу.

Гіпотеза: Розширення кругозору дітей у світі сучасних професій, активне залучення батьків в ігровий простір дитячого садка дозволить значно підвищити рівень ігрової діяльності дошкільнят

Методи досягнення поставлених цілей:

• Вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури.
• Вивчення та аналіз батьківського досвіду.
• Обстеження дітей дошкільного віку.

• Кількісна обробка отриманих даних.
• Анкетування дітей, педагогів, батьків.

Новизна і теоретична значущість проекту: полягає в тому, що ми розглянули проблему розвитку сюжетно-рольової гри через знайомство з сучасними професіями. Крім того, в освітній процес ДНЗ нами запроваджено інноваційні форми роботи з залучення батьків в освітній процес ДНЗ.

Практична значимість проекту:полягає у розробці та досвідченій перевірці методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності ігрового процесу дітей через знайомство з сучасними професіями. А також залучення батьків в ігровий простір дітей в дитячому садку і вдома. Поповнення предметно-ігрового середовища, розширення діапазону їх ігрових дій, поповнення словникового запасу у дітей.

Очікуваний результат проекту:

1. Сформується активна позиція батьків у педагогічному процесі ДНЗ

2. Батьки придбають досвід традицій і форм ігрового дозвілля в сім'ї.

3. Вивчення професій через сучасні професії своїх батьків збагатять ігрові сюжети дошкільнят, урізноманітнюють ігрові дії.

4. Зміцнення матеріально-технічної бази та оснащення розвивального середовища.

V. Основні етапи та прогнозовані результати
Поетапний план реалізації проекту «Грають діти-граємо разом»
I етап
Підготовчий, вересень-жовтень 2010р
Мета: Створення умов для проведення експерименту

2 етап
Практичний, листопад - березень 2011р
Мета етапу - впровадження інноваційних форм роботи з батьками по поповненню знань у дітей про сучасні професії для збагачення сюжетів рольових ігор

3этап
Узагальнюючий етап - квітень-травень 2011р
Мета: Аналіз та узагальнення теоретичних і практичних матеріалів, отриманих у результаті дослідження.

2. Оцінка результатів проекту
За результатами роботи інноваційного проекту «Грають діти - граємо разом» ми можемо зробити наступні висновки:
I. Розміщення предметної ігрової середовища в групах відповідає концепції побудови розвиваючої середовища для організації життя дітей і дорослих у системі дошкільної освіти. Принципи побудови розвиваючої середовища відповідають особистісно - орієнтованої моделі взаємодії дорослого з дитиною. Передбачено ігрове «зонування», яке в той же час не роз'єднує групи, що грають, а сприяє їх взаємодії.
В групах є достатня кількість сюжетно-рольових ігор. Всі запропоновані дітям ігри педагогічно доцільні і відповідають віку дітей. Ігровий матеріал доступний, естетичний і безпечний. У кожній групі оснащений куточок убирання, є скринька з предметами - заступниками, картотека с/р ігор, кількість сюжетних ігор перевищує програмні вимоги і засновані на сучасних професіях. У молодших групах придбано нові меблі для ігрової діяльності, і всі ігри відкриті для дітей. У середній групі, як потрібно за програмою відкриті і закриті ігри і атрибути до них. У старшій групі всі ігри знаходяться в коробках.

II. Рівень розвитку навичок ігрової діяльності дітей на підготовчому етапі визначався з допомогою педагогічної діагностики сюжетних ігор дітей молодшого та старшого дошкільного віку
Вихователі організували аналіз сформованості даних навичок у дітей своєї групи. За результатами моніторингу загальний бал по дитячому саду склав - 2,1 б.
За групами:
«Колобок»-1,8 б;
«Теремок» - 1,8 б;
«Буратіно» - 2,4 б;
«Гномик» - 2,2 б;
«Сонечко» - 2 б.
У I мол. гр діти вже багато беруть ігрову завдання, емоційно відгукуються на гру, але діалогу з вихователем поки виходить не у всіх. У II мол. гр діти приймають роль на себе, але ще нетривало взаємодіють з однолітками в грі від імені героя. В середній групі діти активно взаємодіють з однолітками, виявляють ініціативу і пропонують нові ролі. У цій групі слід створити максимальні умови для нових сюжетів ігор і розвитку їх змісту. У старшій групі «Сонечко» діти вміють домовлятися з партнерами, в що грати, хто ким буде в грі, вміють розгортати зміст гри. У підготовчій групі діти дотримуються в процесі гри наміченого задуму. Але так само хочеться відзначити, що вихователям старших і підготовчої груп необхідно давати можливість дітям грати в сюжетно-рольові ігри у вечірній час і збагачувати зміст гри власним досвідом, активно керуючись грою дітей.
До кінця експерименту ми спостерігали позитивну динаміку (див. діаграму N1). Діти вільно орієнтуються у розвитку сюжету, завдяки отриманим знанням під час практичного етапу. Розширився кругозір дітей у світі сучасних професій, підвищився рівень ігрової діяльності дошкільнят.

Рівень розвитку навичок ігрової діяльності дітей д/с N58 (діаграма N1)

III.Рівень професійної майстерності вихователів на підготовчому етапі оцінювався по «Карті аналізу професійної майстерності вихователя» та анкетування вихователів «Облік ігрових інтересів дітей при організації сюжетно-рольових ігор».
Всі вихователі мають спеціальну освіту, але рівень знань і досвід їх роботи з дітьми різний. При аналізі анкет для вихователів з'ясувалося, що 90% педагогів діагностують ігрові інтереси й переваги своїх вихованців, використовують результати спостережень для розвитку сюжетно-рольової гри і всі 100% планують працювати в цьому напрямку, враховуючи дитячі інтереси. Педагоги повідомляють, що не всі програмні ігри цікаві для дітей. Нові сюжети придумують в основному діти, які ґрунтуються на змісті мультфільмів, читанні художньої літератури Педагоги - 85% ознайомлюють дітей з новими сюжетами не частіше одного разу на тиждень, також читаючи худ.літ-ру, вносять нову іграшку і тільки 1 педагог відповів, що знайомить з новими професіями. Одні вихователі недостатньо добре знають і розуміють теорію гри, інші слабо володіють методикою. Молоді вихователі часом не бачать, у що відіграють діти, які їхні взаємини.
Під час практичного етапу ми продовжили навчання початківців вихователів та інших педагогічних працівників методам і прийомам керівництва грою. Вихователі активно створювали умови для розвитку ігрової діяльності. З допомогою інноваційних форм роботи з батьками знайомили дітей з новими професіями: проводили екскурсії, годинник гри, ігрової дозвілля, ярмарок професій, фото і видеосессии і багато іншого. Активно знайомили дітей з новими ігровими діями.
Під час узагальнюючого етапу ми помітили позитивну динаміку (див. диаграммуN2). Можна зробити висновок, що рівень педагогічного супроводу ігровою діяльністю у вихователів значно підвищився. Педагоги разом з батьками з задоволенням грали під час ігрових досугов, активно спілкувалися на різних заходах, поповнювали ігрову середу групи. І найголовніше, педагоги зрозуміли важливість сюжетно-рольової гри в житті дитини.
IV.Оцінка форм взаємодії з батьками з даної теми у період підготовчого етапу проводилася по «Карті аналізу наочної інформації для батьків з даного питання» та анкетування для батьків «Ігрові інтереси і вподобання дитини вдома» За результатами анкетування з'ясувалося, що 100% дітей вдома грають і 70% батьків пропонують дітям гри. В основному пропоновані дидактичні ігри, настільно-друковані, 30 % батьків вважають за краще самостійність дітей у грі. Більшість сімей не часто обіграють нові сюжети, в основному сюжет гри дитини йде з д/з, мультфільмів та казок або те, що придумає сам дитина. Всі батьки знають, які іграшки цікаві їхнім дітям. На питання, скільки часу грає ваша дитина в день, були такі відповіді:
- не знаю-10%;
- 0,5 год-15%;
- 2-4ч-75%;
На питання, чи дозволяєте Ви грати дитині якісь цікаві для нього гри, але які не подобаються вам, 80% відповіли - так.
Після проведення практичного етапу, де впроваджувалися інноваційні форми роботи з батьками, відбувалося активне залучення батьків у процес експерименту, відбулися зміни. Ми спостерігаємо позитивну динаміку. Батьки зацікавилися сюжетно-рольовими іграми, частіше стали грати з дітьми. Різні форми роботи з батьками з вивчення сучасних професій, дали дітям можливість розширити свої знання, цим самим урізноманітнити рівень рольової гри.

У результаті практичної роботи можна зробити наступні висновки:

1. Незважаючи на складну ситуацію, що склалася в системі освіти ігровий простір, взаємодія в триєдиному колективі (діти-педагоги-батьки) д/сN58 знаходиться на досить високому рівні.
2. Проведення дослідження підтверджують первинну гіпотезу про те, що розширення кругозору дітей у світі сучасних професій, активне залучення батьків в ігровий простір дитячого садка дозволить значно підвищити рівень ігрової діяльності дошкільнят.

3. Ризики, що ускладнюють ефективність реалізації проекту.
1) нерозуміння дорослими важливість гри;
2отсутствие відповідної предметної середовища, що підтримує гру;
3) тиск освітніх завдань і пріоритет навчальних дій;
4) повна відсутність гри у школі;
5) жорстке програмування вільного часу дітей;
6) технологізація і комерціалізація дитячої гри.

VI. Підсумки проекту
Отже, ми можемо зробити висновок, що організована робота в інноваційному режимі за даним проектом достатньою мірою сформувала активну позицію батьків у педагогічному процесі ДНЗ, вони придбали досвід традицій і форм ігрового дозвілля в сім'ї.
Вивчення професій через сучасні професії своїх батьків збагатили ігрові сюжети дошкільнят, урізноманітнили ігрові дії.
Систематизувався ігровий банк дитячого саду і вдома іграми, сюжетообразующими предметами, які відповідають потребам XXI століття.

Досвід роботи поширювався на:

1. Міському конкурсі «Оформлення і зміст сюжетно-рольових ігор у ДНЗ для дітей старшого дошкільного віку»
2. Республіканському семінарі «Розвиток сюжетно-рольової гри» для курсів підвищення кваліфікації вихователів. (Єгорова Н.В., Шайгарданова К. Р., Коленко О. В., Петрова Н.В.)
3. Міському фотоконкурсі «Грають діти»
4. Публікація в збірнику «Учень XXI століття в умовах етнокультурного середовища сільської школи: формування ключових компетенцій» (Єгорова Н.В., ст. вос-ль)
5. Публікація в мережі Інтернет на сайті «Все для дитячого садка» (Серебрякова Р. В., Єгорова Н.В., Беляніна Л. Н.)

VII. Бюджет проекту
Кадрове забезпечення

Матеріально-технічне супровід

VIII. Подальші перспективи реалізації проекту

Дитячий садок продовжить систематичне додаток ігрового банку сюжетно-рольовими іграми, які відповідають потребам дітей XXI століття.

Надалі ми плануємо спільну роботу з батьками з театралізованим іграм.