Консультації для вихователів.

«Навчити бачити дітей красиве»

Регіональний семінар за програмою «Стежки»

Автор: Нурулліна Ельміра Хакимовна, вихователь I кв. категорії МАДОУ «Дитячий садок N 73 «Вогник», р. Набережні Челни.

З 1992 - 1996 роки я навчалася в Лениногорском (Татарстан) педагогічному училищі на художньо - графічному відділенні. Протягом усього навчання займалася творчою діяльністю. Саме в училищі мені прищепили великий інтерес до художньо - творчої діяльності, навчили розуміти мистецтво і красу навколишнього світу. І вже протягом 15 років я захоплююся творчістю (живопис, природний матеріал, папір, тканина, нитка, бісер, декоративно - прикладне мистецтво).
Мистецтво відіграє величезну роль у формуванні розвиненої особистості, вдосконалення відчуттів, сприйняття явищ життя і природи. Спілкування з творами мистецтва відображають дійсність і сферу людських почуттів, сприяє формуванню естетичної свідомості.
Формування творчої особистості - одне з найважливіших завдань педагогічної теорії і практики. Найбільш ефективним засобом для розвитку творчої особистості, творчого мислення та уяви дітей є художньо - творча діяльність.
Що являє собою художньо - творча діяльність дитини дошкільного віку? Художньо творча діяльність виступає як провідний спосіб естетичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку. У художньому розвитку дошкільнят центральною є здатність до сприйняття художнього твору й самостійного створення нового образу (в малюнку, ліпленні, аплікації, конструюванні, ручній праці).
Кожен педагог знає: здатність дітей вигадувати, придумувати, малювати, майструвати вимагає систематичного і цілеспрямованого розвитку. Тому будь-який вид творчої роботи дітей завжди доцільно збагачувати і підтримувати іншими видами художньої діяльності (словом, жестом, мімікою, ігровою ситуацією, наочністю...).
На мою думку, кожна людина щодня стикається з мистецтвом, але не всі можуть зрозуміти його, побачити навколо себе все живе і прекрасне. Тому на заняттях з образотворчої діяльності я намагаюся передати дітям уміння розуміти, помічати ці якості, використовуючи свій досвід і знання. А досвід роботи свідчить про те, що виконання роботи незвичайними матеріалами, оригінальними прийомами і техніками дозволяє дітям відчути незабутні позитивні емоції. Емоції, як відомо, - це результат практичної діяльності, насамперед у художній творчості. По емоціям можна судити про те, що в даний момент радує, цікавить, хвилює дитину, що характеризує його сутність, характер, індивідуальність.
Щоб викликати інтерес до художньої творчості, прищепити любов до образотворчого мистецтва, розвивати дитячу творчість, я на заняттях використовую нетрадиційні методи і прийоми, різні демонстраційні та наочні матеріали. Наприклад, свої авторські роботи, що приводить дітей у захват, у них з'являється бажання виконати роботу, побачити і усвідомити отриманий результат.
Повертаючись у своє дитинство згадую, як я по крихтах збирала свої «коштовності» (камінчики, черепашки, шматочки мережива і тканини, бусинки, ґудзики, фантики...). На погляд дорослого це «непотрібні речі і предмети»,а для дитини вони цінні і значущі, як справжні дорогі іграшки. А чому ці «незвичайні матеріали» не включити в дитячу творчість? Кожна нова та вживана річ відкриття, кожен новий навик досягнення і предмет гордості. Адже саме використання в роботі з дітьми нетрадиційних методів, технік, предметів стимулює позитивну мотивацію, викликає радісний настрій, знімає страх перед процесом роботи. Використання нетрадиційних технік дає можливість застосовувати колективну форму творчості.
Працюючи в педагогіці 15 років і захоплюючись художньо - творчою діяльністю, у всьому різноманітті різних програм, я вважаю, що недостатньо в своїй діяльності педагоги використовують нетрадиційні технології для розвитку у дітей художньо - творчих здібностей, де до нетрадиційних технологій можна віднести різні змішані техніки, інноваційні технології та напрямки. В даний час до їх числа можна віднести колажі, декоративні мозаїки, роботу з природним і викидними матеріалом, тканиною, нитками...
У зв'язку з цим я склала методичну розробку «Чарівна майстерня», яка формує у дітей пізнавальні процеси, розвиває творче мислення і уяву, естетичне сприйняття, вчить елементарним трудовим навичкам, розвиває самосвідомість, спонукає до творчості, самостійності, а найголовніше розвиває дрібну моторику рук, мовлення.

Що таке дрібна моторика і чому так важливо її розвивати?

В. А. Сухомлинський говорив: «Витоки здібностей і обдарувань дітей - на кінчиках пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки». Руки дійсно - це наш тонкий інструмент, і «налаштовуються» вони протягом довгого часу. Не варто чекати негайних результатів, а потрібно чекати цього результату. А щоб отримати цей результат потрібно розвивати руки через творчу діяльність.
Дрібна моторика рук взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості, як увага, мислення, оптико-просторове сприйняття (координація), уяву, спостережливість, зорова і рухова пам'ять, мова. Розвиток навичок дрібної моторики важливо ще й тому, що вся подальша життя дитини потребує використання точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій. Працюючи з дрібними предметами, дитина здобуває навички координації рухів пальців, знайомитися з формою, кольором, фактурою, якістю і уточнюють свої уявлення про оточуючих предметах. Діти на заняттях з цікавістю і захопленням розглядають і обстежують натуру, художні матеріали, форми поверхні, вивчають «на око» і тактильно (обмацуючи руками), освоюють самими різними прийомами особливості паперу, фарб, крейди, тканини, природного і непридатного матеріалу.
А як же впливає художньо-творчий процес на розвиток мовлення дітей?
По-перше, у дітей збільшується кругозір, а саме, діти знайомляться з новими предметами, які оточують їх і часто використовуються в побуті, а у подальшому ці предмети стають атрибутами для виконання певної творчої роботи.
По-друге, у дітей дошкільного віку збагачується словниковий запас.
По-третє, в ході спільної або самостійної художньо-творчої діяльності діти набувають навички діалогічного спілкування і навички опису предметів.
І тільки копітка робота, терпеливе ставлення, схвалення при невдачах, заохочення за найменший успіх, неназойливая допомогу допомагають дітям досягти хороших результатів. А систематична робота в даному напрямі дозволяє досягти позитивних результатів: кисть набуває хорошу рухливість, гнучкість, зникає скутість рухів.
Таким чином, можна зробити висновок, що художньо-творчий вид діяльності сприяє вихованню у дітей посидючості, акуратності, розвитку образного та просторового мислення, а ці навички в житті кожній дитині знадобляться.
В результаті виконаної роботи можна зробити наступний висновок, що цілеспрямована робота по розвитку творчих здібностей і дрібної моторики рук у дітей дошкільного віку сприяє формуванню інтелектуальних здібностей, а найголовніше - сприяє формуванню фізичного і психічного здоров'я дитини.