Консультації для вихователів.

Види діагностики в дитячому саду і результати її проведення за програмою "Предшкола нового покоління".

Автор: Ольга Кривасова.

Дошкільне дитинство - час становлення першооснов особистості, індивідуальності, найбільш сприятливий період для розвитку допитливості, загальних і спеціальних здібностей. Завдяки особливому процесу пізнання, який здійснюється емоційно-практичним шляхом, кожен дошкільник стає маленьким дослідником, першовідкривачем навколишнього світу.
Навчання грамоти дітей дошкільного віку є обов'язковим елементом комплексного підходу до навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення, коли на одному занятті вирішуються різні взаємопов'язані мовленнєві завдання - фонетичні, лексичні, граматичні і на їх основі - розвиток зв'язного мовлення.
Навчання грамоти в дитячому саду - це цілеспрямований, систематичний процес підготовки до оволодіння письмом і читанням.

Майже всі психологи і методисти, які займаються питаннями навчання грамоті, одностайно підкреслюють, що для оволодіння грамотою необхідно, щоб дитина не тільки правильно чув і вимовляв окремі слова і звуки, що в них містяться, але - і це головне - мав чітке уявлення про звуковий склад мови і вмів би аналізувати його. Вміння чути кожний окремий звук у слові, чітко відокремлювати його від стоїть поряд, знати, з яких звуків складається слово, тобто вміння аналізувати звуковий склад слова, є найважливішою передумовою для правильного навчання грамоті.
Підготовка дітей до читання та письма є багатоаспектною проблемою, яка потребує спільних зусиль дитини і дорослого в різних напрямках: розвиток фонематичного слуху і правильного звуковимови, розвиток просторової орієнтування і тонкої моторики кисті руки, розвиток граматичного ладу мовлення і словникового запасу. А також практичне освоєння звуків російської мови з метою подальшого читання і письма.
Навчання початкам читання має свої особливості, викликані необхідністю орієнтуватися на фізіологічні особливості слухового і зорового сприйняття дитини, на логіку розвитку його речедвигательного апарату і безпосередньо пов'язане з цим розвиток дрібної моторики рук.

Основні завдання, які вирішуються в процесі підготовки дитини до читання, можна сформулювати так:
1) фонетична (вчити дитину чути, розрізняти і вимовляти вивчені звуки; розвивати його речеслуховой аналізатора, який відповідає за правильне сприйняття і уявлення звуків у свідомості, допомогти йому освоїти механізм злиття звуків в склад);
2)фрагментарно-знакова (навчити зіставляти вивчаються звуки з їх зображенням у вигляді друкованих літер, навчити впізнавати і відтворювати знайомі обриси літер);
3)просторово-інструментальна (формувати вміння орієнтуватися в книзі і на сторінці: знаходити потрібну ілюстрацію, поточний фрагмент тексту, виділену рядок або букву, а також користуватися паперовими інструментами для виділення потрібної рядки, слова, слова, літери; формування механізму контекстного прогнозування як основного механізму, необхідного для читання);
4)предметно-символічна (навчити розуміти відмінність між предметом і словом - назвою цього предмета);
5)аналітико-синтетична (домогтися розуміння кожним дитиною механізму звукослияния на прикладі відкритого складу).
Програма орієнтована на постійну тренування фонематичного слуху дошкільника, оскільки саме розвинений фонематичний слух дозволяє дошкільнику усвідомлювати зв'язок між звуком і позначення його буквою, яку необхідно не тільки пізнати, а й написати, відтворити. Тому спеціально організована робота з розрізнення на слух і вимовлення звуків обов'язково супроводжується «письмовими» вправами, пов'язаними не просто з розгляданням букв, якими позначаються вивчаються звуки, але і з відтворенням їх за допомогою пишучого кошти. Таким чином, усвідомлення зв'язку між звуком і буквою важливо не тільки для формування навичок читання, але і для формування графічного навички - навички письма.

Виходячи з усіх цих завдань, ми виділили наступні критерії для діагностики дітей старшого дошкільного віку з початкового навчання грамоті:
- робота з книгою;
- робота з текстом;
- формування тонкої моторики;
- робота з інструментарієм;
- формування фонематичного слуху;
- зоровий образ окремих букв і коротких слів;
- первинний навичка читання.
На початку навчального року в процесі діагностики був виявлений високий рівень розвитку у 11 дітей (42%), середній рівень розвитку - у 15 дітей (58%). За підсумками проведеної діагностики була намічена індивідуальна робота з деякими дітьми за такими напрямами: формування фонематичного слуху, зорового образу окремих букв і коротких слів, первинного навички читання, моторики пальців рук.

    За період з жовтня по грудень була проведена робота по всіх намічених напрямках. Спостерігається динаміка засвоєння дітьми програмного матеріалу. У результаті рівень розвитку дітей на січень 2012 року склав: високий - 65% (у 17 дітей), низький - 35% (у 9 дітей). Була намічена поглиблена робота з дітьми за такими розділами: робота з текстом, формування фонематичного слуху, первинний навичка читання.

Окремо ми проводили діагностику сформованості універсальних передумов навчальних дій щодо початку навчання грамоті за такими критеріями:
здатність утримувати увагу;
розуміти структуру книги;
орієнтуватися на сторінці;
користуватися книгою і інструментами;
правильно тримати знаряддя письма;
виконувати інструкції дорослого;
відповідати на запитання, обговорювати проблему.

На початку навчального року в процесі діагностики було виявлено високий рівень сформованості УПУД у 11 дітей (42%), середній рівень розвитку - у 15 дітей (58%). За підсумками проведеної діагностики була намічена індивідуальна робота за такими напрямами: вміння утримувати увагу, правильно тримати знаряддя листи, відповідати на питання і обговорювати проблему.

За період з жовтня по грудень була проведена робота по всіх намічених напрямках. Спостерігається динаміка зростання високого рівня сформованості УПУД у дітей. У результаті рівень сформованості УПУД на січень 2012 року склав: високий - 69% (у 18 дітей), низький - 31% (у 8 дітей). Була намічена поглиблена робота за такими розділами: виконання інструкцій дорослого, уміння відповідати на питання і обговорювати проблему.