Консультації для вихователів.
Виховання екологічної культури у дошкільників
через проектну діяльність.
Автор: Щукіна Наталія Борисівна, вихователь, Муніципальне автономне дошкільна освітнє установа дитсадок нагляду і оздоровлення N31 «Казка» р. Єльця Липецької області.
У наші дні проблема навколишнього середовища є надзвичайно актуальною і привертає до себе все більше уваги. Трудова діяльність і спосіб життя сучасного суспільства перетворилися в потужну перетворюючу силу, яка впливає на біосферу і порушує хід її природної еволюції. Вихід з екологічної кризи, відзначають вчені, технічними засобами неможливе. Екологічна освіта виступає необхідною умовою подолання негативних наслідків антропогенного впливу на навколишнє середовище і чинником формування екологічної культури особистості як регулятора відносин у системі «людина - навколишнє середовище». Екологічна освіта визнана міжнародним екологічним рухом педагогів найважливішим напрямком педагогічних досліджень і вдосконалення освітніх систем.
Саме на етапі дошкільного дитинства дитина отримує емоційні враження про природу, накопичує уявлення про різних формах життя, тобто у нього формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, закладаються початкові елементи екологічної культури. Але відбувається це тільки за однієї умови: якщо дорослі, які виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються з їх приводу, показують маленькій людині прекрасний світ природи, допомагають налагодити стосунки з ним. Придбані в цей час знання можуть надалі перетворитися в міцні переконання.
Багатим джерелом різноманітних відчуттів і досвіду є природа рідного краю. Роль вихователя полягає в тому, щоб підтримати, зберегти, посилити перші найбільш яскраві враження дитинства, які отримала дитина від спілкування з природою і спираючись на них:
- навчити своїх вихованців бачити красу і різноманітність природи, вчити берегти її;
- формувати розуміння того, що у природі все взаємопов'язане, і тому порушення одного із зв'язків, неминуче спричиняє інші зміни;
- сприяти формуванню екологічної культур та екологічної свідомості в процесі ознайомлення з природою рідного краю.
Вважаю, що найбільш оптимальні результати у вихованні почав екологічної культури можуть бути досягнуті, якщо воно буде побудована на спілкуванні з природою рідного краю. У нашому ДНЗ реалізуються різноманітні форми роботи з дітьми з формування в них екологічних знань: заняття, бесіди, спостереження, ознайомлення з творами художньої літератури, екологічні дозвілля, елементарна пошукова діяльність та ін Однак вважаю, що найбільш успішного вирішення завдань виховання екологічної культури дошкільника можна досягти завдяки використанню методу проектів. Екологічні проекти відкривають можливість формування власного життєвого досвіду дитини і, виходячи з дитячих потреб та інтересів, розвивати його як особистість.
Екологічний проект - це, насамперед, рішення певних завдань в процесі дослідження. Масштаб завдань може бути різним, він визначається термінами проведення проекту, віком і, відповідно, можливостями дітей, змістом освітніх програм дошкільної установи (будь-який проект повинен вписуватися в загальний освітній простір).
Знання, отримані дітьми на заняттях, допомагають їм під час спостережень самостійно зрозуміти що відбуваються в природі процеси, явища, провести власні дослідження, узагальнити матеріал; сприяють формуванню екологічно грамотного, безпечного для природи і здоров'я людини поведінки.
Методика роботи з дітьми в рамках екологічного проекту розробляється на основі інтегрованого підходу. В ході роботи за проектом діти ведуть спостереження, експериментують, малюють, ліплять, грають, слухають музику, знайомляться з літературними творами, складають свої казки та оповідання.
Особлива педагогічна значущість методу проектів полягає в наступному:
- він відкриває можливості формування власного життєвого досвіду дитини по взаємодії з навколишнім світом;
- є педагогічною технологією, актуалізуючою суб'єктивну позицію дитини в педагогічному процесі, є методом, що йде від дитячих потреб та інтересів, вікових та індивідуальних особливостей дітей;
- це один з небагатьох методів, що виводить педагогічний процес із стін дитячого закладу в навколишній світ, природну і соціальну середу.
Крім того, метод проектів сприяє актуалізації знань, умінь і навичок дитини, їх практичного застосування у взаємодії з оточуючим; стимулює потребу дитини в самореалізації, самовираженні, в творчій особистісно та суспільно-значущої діяльності; реалізує процес співробітництва дітей і дорослих (педагогів, батьків), дозволяє поєднувати колективне та індивідуальне у педагогічному процесі; є технологією, що забезпечує зростання особистості дитини, дозволяє фіксувати цей ріст, вести дитину по щаблях зростання - від проекту до проекту.
Вирішивши використовувати в роботі з дітьми своєї групи проектний метод, я поставила наступні цілі:
- зформувати у дітей знання про природу рідного краю;
- виховати усвідомлено-дбайливого ставлення до неї.
Досягнення поставленої мети можливе, якщо вирішити наступні завдання:
- формування системи основ природничих та екологічних знань дошкільників на основі знайомства з природою рідного краю;
- формування усвідомлено-дбайливого ставлення у судженнях і вчинках до всього, що оточує дітей;
- формування у дітей потреби бачити і розуміти прекрасне в природі, в самовираженні в природоохоронній діяльності;
- залучення сім'ї до співпраці з дитячим садом в питаннях екологічного виховання дошкільнят.
Використовуючи проектний метод в екологічному вихованні, я дотримувалася ряду принципів:
- принцип природовідповідності передбачає організацію педагогічного процесу у відповідності з законами природи, її ритмами, циклами;
- принцип проблематизації полягає у створенні умов для постановки і вирішення проблем;
- принцип опори на провідну діяльність реалізується в організації зв'язку гри з іншими специфічними видами дитячої діяльності, які взаємодіють і взаємозбагачуються;
- принцип співробітництва і співтворчості передбачає єднання дорослого і дитини як рівноправних партнерів, забезпечує можливість саморозвитку кожного, діалогічність взаємодії;
- принцип краєзнавства реалізується через максимальне включення в освітній процес природи і культури рідного краю;
- принцип урахування вікових особливостей дозволяє розглядати проблеми на доступному рівні.
Для реалізації вищепоставленних завдань мною була розроблена система роботи з дітьми підготовчої до школи групи з використанням проектного методу:
-розроблено і впроваджено ряд проектів: «різнобарвна Осінь», «Погодуйте птахів», «Ялинка - зелена голочка», «Живи, джерело!»
-складено перспективний план з екологічного виховання з урахуванням використання проектного методу
-розроблено алгоритм включення батьків у проектну діяльність
Однією з особливостей плану є активне використання в роботі з дітьми краєзнавчого матеріалу (твори письменників М. Пришвіна і В. Буніна, поезія сучасника Ю. Ширяєва)
За час проведення проектної діяльності вдалося подолати стандартний погляд батьків на їх роль в дитячому саду - роль пасивного споживача освітніх послуг. Разом з дітьми батьки активно брали участь у зборі необхідної інформації, оформлення альбомів, виставок, презентацій.
В процесі спільної діяльності педагогів, дітей і батьків вирішувалися не лише завдання екологічного виховання, а й розвиток навичок творчої роботи, розвитку ряду особистісних характеристик, навичок взаємодії з дорослими і однолітками. У широкому сенсі в процесі проектної діяльності відбувається становлення особистості, здатної в контексті свого вікового діапазону приймати адекватне рішення, що має усвідомлену мотивацію до присвоєння нового досвіду. Спостереження за дітьми під час спільної діяльності, вивчення продуктів діяльності, виконання проблемно-пошукових завдань педагогів дітьми і батьками - все це дозволяє відзначити наявність у всіх учасників високого рівня зацікавленості, яскравих емоційних проявів з приводу спільної роботи, їх активності у досягненні спільної мети (питання, обговорення, надання і прийняття допомоги і підказки), захопленості в процесі вирішення проблем ( пошук варіантів рішення, вибір правильного шляху, вираз задоволення від своєї роботи, зацікавленість у роботі друзів). Крім того спостерігається прагнення поділитися своїми враженнями про досліджуваному об'єкті, явне бажання якомога краще виконати завдання. Всі ці поведінкові реакції - яскраві показники прояву пізнавального інтересу всіх учасників проектної діяльності.
Вважаю, що застосування екологічних проектів дозволяє не тільки сформувати природознавчі знання та екологічну культуру, але й дає унікальну можливість створити живу творчу атмосферу діяльності, стимулювати розвиток творчого потенціалу, впливати на розвиток моральних якостей дошкільника і тим самим формувати активну життєву позицію, яка надалі визначить грамотне ставлення моїх вихованців до всього навколишнього.