Консультації для вихователів.

Гра як наша спадщина.

Автор: старший вихователь ГБОУ дитячого садка N 756 Піскунова Світлана Олександрівна.

15 листопада 2011 року в ГБОУ дитячому садку N 756 в рамках тижня «Гри та іграшок» проводився семінар-практикум «Гра як наша спадщина». Автори ідеї проведення і організатори цього заходу співробітники ГБОУ дитячого садка N 756: завідуюча Родіонова Тамара Миколаївна, старший вихователь Піскунова Світлана Олександрівна.

Цю тему ми обрали не випадково. Провідна діяльність дітей дошкільного віку - ігрова. Через гру та іграшку дитина пізнає та осмислює навколишній його світ. Діти грають тому, що це приносить їм задоволення, а іграшка - це обов'язковий супутник дитячих ігор. Супроводжуючи людину, гра та іграшка впливають на його розвиток, визначають його настрій, допомагають йому вирішувати різні життєві ситуації. Силою уяви, ігрових дій, ролі, здатністю перевтілюватися в образ діти створюють гру. Гра для них - навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання.

Дидактична гра - навчальна гра. У ній діти поєднують розвага з навчанням. Основний ознака будь-якої дидактичної гри - це певний задум, правила та ігрові дії, що призводять до того чи іншого результату. Саме такі ігри представили старшим вихователям на семінарі вихователі другої молодшої групи (2,5 - 3 роки) Кочеткова Галина В'ячеславівна і Шевченко Юлія Михайлівна.

Які ж цінні педагогічні властивості містять народні ігри, як їх виховує початок? Про це нам розповіла педагог додатково освіти Федченко Надія Іванівна. Насамперед, ці ігри служать незаперечним доказом педагогічного таланту народу і повчальним прикладом того, що хороша дитяча гра являє собою зразок високої педагогічної майстерності. Можна сміливо сказати, що народні ігри впливають на виховання розуму, характеру, волі, розвивають моральні почуття дитини, фізично його укріплюють.
Багато народні ігри та, звичайно ж, жоден обрядове свято не обходиться, звичайно ж, без гри на російських народних інструментах. Істотним у навчанні грі на ложках є вироблення координації руху рук, корпуса, ніг, голови, що сприяє розвитку уваги, пам'яті, зміцненню фізичних можливостей дитини, рівноцінному дії обох сторін тіла - лівою та правою, відсутність якого є великим недоліком дитини і негативно впливає на розвиток емоційної сфери. Важливим є і розвиток почуття ритму.
Коли ми говоримо про гру, то одразу в голову приходять рухливі, спортивні ігри. Звичайно, без них ніяк не можна обійтися. Особливо, якщо ви і батько, і вихователь сімейного дитячого саду в одній особі. Вихователь фізичної культури Очан Наталія Павлівна з задоволенням проводить «Веселі старти», ігрові спортивні дозвілля з дітьми та їх батьками. На семінарі ми, як раз, побачили такий захід.
В нашому садочку працює логопед Синякова Людмила Вікторівна, яка на своїх заняттях використовує ігрові моменти, проводить ігрові лого-дозвілля. Одне з таких занять вона провела в рамках семінару.
В даний час величезну увагу необхідно приділяти не тільки ігор, у які грає дитина, але і іграшок. Виникла іграшка давно і в своєму розвитку пройшла тривалий шлях, який позначився на її зовнішності, вигляді, функції та форми. Кожне час породжувало свої іграшки. Супутниками дитинства залишилися ляльки, машини, зайці, але до них додалися різні роботи, зброя нового зразка, покимоны, лунтики і т. п. І весь асортимент іграшок потрапляє в руки сучасної дитини, навіть якщо батьки відмовляються придбати деякі з них. Тому треба мати достовірну та вичерпну інформацію про іграшки, треба знати, які емоції може викликати іграшка, які якості вона може розвинути, як може вплинути на психічний розвиток дитини.
Останнім часом багато уваги приділяється іграшок, зроблених своїми руками. Іграшки-саморобки виготовляються самими дітьми, їх батьками, вихователями. Потреба в таких іграшках виникає у всіх видах ігор: для театралізованої гри діти майструють фігурки «артистів», елементи декорації, маски для сюжетно-рольової гри - «продукти», «зошити» та «книжки». В основі виготовлення іграшок-саморобок лежить художня праця, в ході якого дитина вчиться перетворювати різні матеріали для досягнення поставленої мети. Іграшки - саморобки дитина може виготовляти з різних матеріалів: паперу, природного матеріалу, тканини, ниток і т. д.
Про це ми не тільки розповідали, а й показали майстер-клас «Іграшки своїми руками» - техніка «Квілінг». Вихователі Кочеткова Галина В'ячеславівна і Шевченко Юлія Михайлівна навчили старших вихователів робити з гофрокартону іграшки.
Створюючи іграшку, спостерігаючи, як це робить дорослий, посильно допомагаючи йому, дитина відчуває радість, прагнення до творчої діяльності. Коли дитина робить іграшку своїми руками, то ця іграшка набуває зовсім інший сенс в його життя, як та іграшка, яка була куплена в магазині. Дитина вкладає душу у своє «дітище», і від цього іграшка стає тепліше, добрішими, рідніше. Він пишається своїм твором мистецтва, починає обережніше, обережніше до неї відноситься. Адже це продукт ЙОГО діяльності, це ВІН зробив.