Консультації для вихователів.

Розвиток дрібної моторики, як засіб розвитку мовлення дітей.

З досвіду роботи.

Автор: Гурдина Надія Іванівна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільна освітня установа «Дитячий сад комбінованого виду N8» р. Гатчини.

У багатьох дітей у дошкільному віці виникають проблеми, пов'язані з координацією рухів, особливо дрібних рухів рук і, зокрема, пальців (дитині важко зашнурувати черевики, застебнути гудзики і т. д.) Відомо, що відставання в розвитку моторики часто супроводжується відставанням у розвитку інтелекту і мови. В даний час мовленнєва патологія розглядається як складний синдром центрально-органічного генезу, що проявляється в неврологічних, психологічних і мовних симптомах. У дітей з мовленнєвою патологією різною мірою порушені процеси пам'яті, уваги, сприйняття і ін. Рухові порушення характеризуються м'язовою дистонією, загальною моторною незграбністю, недостатністю тонких диференційованих рухів пальців рук і мімічної мускулатури. Всі ці симптоми в різній мірі проявляються у кожної дитини в групі компенсуючої спрямованості, що підтверджує проведена мною діагностика мовленнєвого, психічного і моторного розвитку кожної дитини при вступі в групу.
Тому в своїй роботі з дітьми для подолання відставання в мовному розвитку використовую нескладні цікаві завдання, вправи та ігри, спрямовані на удосконалення рухів пальців. Ці заняття дуже подобаються дітям і є досить ефективними як для поліпшення координації рухів, так і для розвитку мовлення. Їх користь полягає ще й у тому, що вони готують руку дитини до малювання, ліплення, конструювання, письма.
Робота з розвитку ручної моторики займає значне місце в загальній системі роботи з дітьми в групі компенсуючої спрямованості. Ще В. М. Бехтерев прийшов до висновку про тісний зв'язок руки й мови. Він писав про те, що розвиток рухів руки сприяє розвитку мови. За даними М. М. Кольцової, морфологічне і функціональне формування мовленнєвих зон відбувається під впливом кінестетичних імпульсів, що надходять від рук. Вдосконалення ручної моторики сприяє активізації моторних мовних зон головного мозку і внаслідок цього - розвитку мовної функції. Це пояснюється тим, що в руховій ділянці кори головного мозку знаходиться найбільше скупчення клітин керуючих рукою, пальцями (особливо великим і вказівним) і органами мовлення: мовою, губами, гортанню. Ця область кори головного мозку розташована поруч з мовної областю. Таке близьке сусідство рухової проекції руки і мовної зони дає можливість надавати великий вплив на розвиток активної мови дитини через тренування тонких рухів пальців рук. І. П. Павлов сказав: «... розвиток функцій обох рук і пов'язане з цим формування мовних центрів в обох півкулях дає людині переваги і в інтелектуальному розвитку, оскільки мова тісно пов'язана з мисленням».
Отже, формуючи і вдосконалюючи тонку моторику пальців рук, ми ускладнюємо будова мозку, розвиваємо психіку та інтелект дитини. Через розвиток дрібної моторики ми вдосконалюємо психічні процеси і мовної функції дитини.
Для того, щоб робота з розвитку ручної моторики була ефективною, цілеспрямованою, я іду ряду вимог:
-робота повинна бути систематичної і постійної;
-робота повинна відповідати рівню общемоторного, психічного розвитку дитини;
-робота повинна відповідати віковим вимогам;
-робота повинна приносити дитині радість.
Виховання і корекція мовлення дітей з мовленнєвою патологією - складна система роботи, яка включає в себе кілька етапів. Одним з провідних принципів всієї корекційної роботи і кожного етапу окремо є принцип «від простого до складного». Цим же принципом підпорядкована і моя робота з розвитку дрібної моторики. Кожен вид діяльності по формуванню тонких рухів пальців рук є пропедевтическим по відношенню до наступного.
Дуже важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є «Пальчикові ігри».
«Пальчикові ігри» - це інсценування будь-яких римованих історій, казок за допомогою пальців. «Пальчикові ігри» начебто відтворюють реальність навколишнього світу - предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук. Тим самим виробляється спритність, вміння керувати своїми рухами, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Багато ігор вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «управо», «вліво», «вгору», «вниз» і т. д.
На сьогоднішній день досить багато практичних посібників, які включають «пальчикові ігри». Для зручності я склала картотеку «пальчикових ігор», куди увійшов практичний матеріал різних авторів.
Для дітей корекційної групи обговорювання віршів одночасно з рухами володіє рядом переваг: мова як би ритмизируется рухами, робиться більш гучною, чіткої та емоційною, а наявність рими позитивно впливає на слухове сприйняття. Дуже важливі ці ігри для розвитку творчості дітей. Якщо дитина засвоїть яку-небудь одну «пальчикову гру», він обов'язково буде намагатися придумати нову інсценізацію для інших віршів і пісеньок.

Оптимально, на мій погляд, проводити пальчикові ігри у формі фізкультхвилинок. Фізкультхвилинка як елемент рухової активності пропонується дітям для перемикання на інший вид діяльності, підвищення працездатності, зняття навантаження, пов'язаної з сидінням. Якщо проводити пальчикову гімнастику стоячи, приблизно в середині заняття, гімнастика, на мій погляд, стане відразу двом важливим цілям і не потребує додаткового часу.
Вправи, в яких використовується поверхня столу, потрібно проводити, не піднімаючи дітей зі стільчиків. Такі вправи корисно, звичайно ж, поєднувати з традиційними (динамічними) фізкультхвилинками, щоб забезпечити дошкільнятам рухову активність.
При розгляді звичного набору занять для розвитку дрібної моторики через «пальчикову гімнастику» можна відзначити два факти:
-при проведенні вправ, дії головним чином припадають на «соціальну» зону руки - великий, вказівний і середній пальці, а безіменний і мізинець практично не використовуються у вправах;
-в основному використовуються руху захоплення предметів, стиснення, рідко - розтягування пальців і майже ніколи - розслаблення, що може приводити до підвищення тонусу.
Тому при виконанні завдань по розвитку ручної моторики я пропоную дітям:
завдання: поєднання стиснення, розтягування і розслаблення, гнучкості пальців і кистей рук; ізольовані рухи кожного з пальців.
Ігри з олівцем:
-Поставити лікті на стіл, взяти олівець за кінці трьома пальцями лівої руки і трьома пальцями правої руки і покрутити його вперед-назад.
-Масаж олівцем кожного пальця, долоні в окремо, тобто ліва рука лежить на столі, а права катає олівець з нею і навпаки.
-Поставити лікті на стіл, взяти олівець і затиснути його між вказівними пальцями обох рук. Обертати руки разом з олівцем в одну сторону, при цьому олівець обертається в горизонтальній площині. Потім опустити руки, струсити кисті. Далі можна продовжити,захопивши олівець іншими пальцями. Можливо обертання олівця і у вертикальній площині.
-«Ножиці» Поставити лікті на стіл, зафіксувати два олівця між пальцями: один олівець тримається вказівними пальцями обох рук, інший - середніми. Необхідно з'єднувати пальці рук, імітуючи руху ножиць, при цьому намагатися не випустити олівець.
Ще одним прийомом розвитку точності і узгодженості рухів кистей рук є робота з дрібними предметами та мозаїками. Індивідуально я пропоную зібрати з мозаїки різні фігури. Ці завдання служать двом цілям: корекції, розвитку дрібної моторики і закріпленню знань з лексичної теми; вдосконалення фонетико-фонематичної сфери.
Точність і спритність рухів пальців купуються дітьми і в захоплюючій завдання «збери намисто», «знайди скарби».
Ігри з піском:
-В піску заховані намистини (дрібні гудзики, іграшки тощо). Спробувати знайти їх і нанизати на нитку. Можна ускладнювати завдання: закопати в пісок намистини різного вигляду (кольору, розміру, фактури) і надягати намистини на нитку за певною схемою.
Шукати «скарби» можна не тільки в піску, але і в гречаній крупі, горосі, пшоні, залишки вовняної пряжі чи ниток.
Вся робота по нанизыванию бус вимагає сенсорно - рухової координації, акуратності, наполегливості, тобто якостей, необхідних для письма.
Крім пальчикової гімнастики, існують і різні графічні вправи, що сприяють розвитку дрібної моторики і координації рухів руки, зорового сприйняття і уваги. Виконання графічних вправ у дошкільному віці дуже важливо для успішного оволодіння листом. Я пропоную дітям два види графічних вправ:
-вправи на нелінійованому папері;
-вправи на зошитовому аркуші у велику клітку.
Ці вправи проводяться протягом двох років роботи з поступовим ускладненням завдань.
Вправи на нелінійованому папері включають в себе різні завдання:
- «доріжки», коли завдання дитини - провести прямі, хвилясті, зигзагоподібні лінії в середині «доріжки», не відриваючи олівець від паперу, і не з'їжджаючи з «доріжки»;
- обведення малюнків різного ступеня складності по контурним лініям, по точках;
-штрихування: горизонтальні, вертикальні, діагональні, хвилясті лінії, кругові, півовальні, петлями. Для штриховки використовую трафарети і лекала, за якими діти обводять фігурки. Протягом двох років навчання пропонуються різні завдання на розфарбовування зображень предметів. На більш пізніх етапах дітям пропонуються завдання за «копіювання» предметів. Завдання дитини - змалювати предмет як можна точніше. Цей вид роботи дуже подобається дітям, тому що всі завдання виконуються в барвистих зошитах.
У зошитах у велику клітку виконують завдання:
- малюють простим олівцем палички, дуги, кружечки, овали, розміщуючи все це в клітинках. Потім поступово переходять до більш складних малюнків. Вся ця робота супроводжується віршами. Роблячи той чи інший малюнок, дитина не тільки виконує рухи рукою, але і включає в роботу мовленнєвої та слуховий аналізатори, тренує пам'ять, так як вірші поступово заучиваются. Таким чином, йде оречевление вироблених дій. У процесі цієї роботи сам малюнок дробиться на складові елементи, які відпрацьовуються порядково. По мірі їх освоєння частини з'єднуються в єдине ціле, рисунок обростає новими деталями. Всі вони точно вписуються в клітку. Дитина повинна її дуже добре бачити і порівнювати свій малюнок із зразком, даним на початку рядка. Якщо робота викликає труднощі, то я точками намічаю майбутню роботу. За допомогою цієї опори дитина вчиться правильно вести лінію, не «виїжджати» за клітинку, а коли його рука вже добре освоїть рух, буде робити це самостійно. До нового малюнку ми не переходимо до тих пір, поки якийсь елемент або рух не відпрацьовані. Ці вправи корисні ще й тим, що при їх виконанні повторюється мовний матеріал (словник, віршовані тексти), відпрацьовується звуковимову, паралельно йде робота над лексико-граматичною стороною мовлення. До кінця навчання діти вже легко справляються з досить складними завданнями.
Велику увагу індивідуальній роботі з дітьми я приділяю роботі зі шнурівками, іграми - вкладками, збирання пазлів. Посібники підбираю з урахуванням лексичної теми.
Точність і координація рухів розвиваються у дитини і в процесі застібання і «пришивання» гудзиків різного розміру.
Робота з різними по фактурі матеріалами - ще один прийом вдосконалення дрібної моторики дітей. Дітям приносить велике задоволення робота зі спеціальним пластиліном, який не липне до рук. З нього на занятті ми ліпимо букви, а так само предмети з лексичної теми. Цікава і захоплююча робота з «каштанами» (гумовими м'ячиками з шипами). З допомогою «каштанів» діти роблять самомасаж кистей і пальців рук. Конструкція масажера дозволяє ефективно впливати на різні функції кисті як органу, аналізатори та психо-емоційну сферу дитини, дозволяє зняти м'язове пальчикове втому, покращує кровотік кистей і пальців рук. Вправи з «каштанами» я проводжу з практичного посібника до програми «Гармонія розвитку дитини через гармонію розвитку рухів». Крім роботи з «каштанами», в комплекс самомасажу включені вправи з олівцями, паличками, завдання на розтирання в руках мішечків з горохом і квасолею.
Всі прийоми роботи з розвитку дрібної моторики проводяться паралельно, вони доповнюють один одного, а їхнє чергування робить заняття емоційно насиченими. У додатку можна ознайомитися з корекційним планом розвитку дрібної моторики на два навчальних роки.
В кінці кожного навчального року я проводила контрольну діагностику моторики кистей і пальців рук. Результати явно відображають позитивний вплив комплексної роботи на розвиток дрібної моторики дітей.
Результати мовного обстеження дітей групи в кінці кожного року навчання, дають підстави зробити висновок про величезний вплив розвитку дрібної моторики на мова дітей з порушенням мовлення.