Консультації для вихователів.

Формування музично-естетичної культури дітей дошкільного віку у грі.

Автор: Тетяна Тупих.

Музично-естетична культура дошкільника - це складна інтегрована якість особистості, сутність якого проявляється в емоційній чуйності високохудожній зміст творів мистецтва. Ця якість передбачає розвиненість музично-естетичної свідомості (естетичні емоції, почуття, інтереси, потреби, смаки, оцінки), компонентів музичності (загальні і музичні здібності).
Суть методики формування основ музично-естетичної культури полягає в активізації та встановленні взаємозв'язку емоційного та усвідомленого сприйняття музичних творів на основі творчого діалогу дитини з мистецтвом, організованого у формі музичної гри.
Включення музичних ігор у процес розвитку музичної чуйності у дітей дошкільного віку та основ їх музично-естетичної культури вимагає особливих педагогічних умов, до яких належать принципи відбору змісту та організації музично-естетичного виховання дітей, орієнтовані на розвиток музичної чуйності в грі.
Принципи добору музичного репертуару для ігор.
При доборі та систематизації музичного репертуару для ігор ми керуємося наступними принципами:
- художність музичних творів;
- доступність образного змісту музичних творів;
- повтор і концентричність;
- наявність контрастних інтонацій і музичних тем, яскравих емоційно-художніх образів.
Виходячи з цих принципів, процес музичного виховання слід будувати на основі сприйняття музичних творів, що мають художню цінність, а отже, включати в музичний репертуар високохудожні твори вітчизняної та зарубіжної класики, сучасного мистецтва та народної творчості.

Принципи організації і керівництва музичною грою.
Принципами організації і керівництва творчої музичної грою слід вважати:
- варіювання музичних ігор, що дозволяє поступово вводити дитину у світ нових художніх образів і розширювати досвід сприйняття музики;
- всебічне сприйняття музики, орієнтація на інтеграцію способів пізнання музичних образів (синтез слухових, зорових, рухових відчуттів);
- активізація почуттів, уяви, мислення, що створює умови для появи творчості в музично-ігровій діяльності.

Методи формування музично-естетичної культури.
Методи і прийоми формування основ музично-естетичної культури, обумовлені вищевикладеними принципами відбору змісту музичних ігор і керівництва музично-ігровою діяльністю дошкільнят, можна розділити на три групи.
Перша група методів орієнтована на те, щоб дитина засвоювала інтонаційний словник музичного мистецтва та способи вираження різних емоцій (радість, ніжність, строгість, здивування, смуток, спокій, хвилювання, тривога, загадковість і т. д.). Ця група включає в себе:
- спонукання до співпереживання і стимулювання різноманітних моральних і естетичних почуттів (прийоми створення ігрових ситуацій, наочності, захопливості, образності словесних вказівок, стимулювання цікавим змістом, поясненнями, бесідами, порівнянням і контрастним зіставленням матеріалів тощо);
- переконання засобами мистецтва в процесі формування естетичного сприйняття, естетичних емоцій і почуттів (прийоми художнього виконання музики, казок, віршів, емоційно насиченого аналізу творів і продуктів дитячої творчості, уподібнення характеру музичного, художнього і літературного образу).
Друга група методів орієнтована на оволодіння мовою того чи іншого виду мистецтва, на сприйняття зображувально-виразних засобів (колір, композиція, ритм, мелодія, темп, епітети, образні порівняння), на встановлення взаємозв'язку між змістом твору і засобами виразності. Вона передбачає:
- бесіди і розповіді про музичному, літературному, мистецькому творі, що включають проблемні, пошукові завдання, створення уявної ситуації, співвіднесення власних переживань та емоцій за змістом твору;
- моделювання засобів виразності творів мистецтва за допомогою ігор-уподоблений, імітаційних та імпровізаційних ігор;
- створення пошукових ситуацій, що спонукають дитину до практичних дій і пошуку власних засобів виразності при сприйнятті, виконанні та у продуктивній творчості (використання прийомів розвитку музичного і поетичного слуху, зорової спостережливості, почуття ритму, композиції; формування самостійних дій, уміння зіставляти, аналізувати, порівнювати, здійснювати самоконтроль і самооцінку).
Третя група - це методи, спрямовані на розвиток художньо-творчої особистості дитини. Вони включають:
-вправи репродуктивного (за аналогією) і творчого характеру, що припускають варіативність у виконанні дій, здатність здійснювати дії в пошукових та проблемних ситуаціях;
- етюди з розвитку творчої уяви, включають серію творчих завдань;
- «перевтілення», що включають прийоми входження в ситуацію рольового взаємодії, занурення в уявний простір створюваного дитиною художнього образу, пошуку виразного жесту, злагода з музичним образом; прийом «гри в казку», «озвучення персонажа»;
- «сприяння», «співпереживання, співтворчість, співучасть у створенні художнього образу твору» (вокальні, ритмо пластичні, образно-драматургічні, інструментальні імпровізації та ін).

Керівництво музичною грою.
Керівництво музичною грою передбачає органічне злиття різних методів і прийомів, що допускають одночасний вплив на зорові, слухові, тактильні органи сприйняття, активізацію мислення, уяви, емоцій.
Керівництво музично-ігровий діяльністю дітей здійснюється поетапно, з урахуванням логіки розвитку емоційної чуйності на музику, становлення творчої діяльності дітей та у відповідності з їх віковими особливостями.
Перший етап керівництва музичною грою передбачає активне включення дитини в процес уподібнення творами класичного мистецтва і народної творчості. Накопичення досвіду музичного сприйняття в іграх-уподоблениях дозволяє дітям уже в молодшому дошкільному віці відчути змістовну виразність музичної мови у художньо-ігровій формі.
Організація музичних ігор у молодшому віці будується з урахуванням збільшення самостійності, активності, ініціативності дитини і наростанні проблемності у вирішенні ігрових завдань. Педагогічне керівництво відбувається покроково:
- демонстрація дорослим рухів і дій під час звучання музичного твору;
- виконання дітьми ігрових дій по наслідуванню діям дорослого;
- виконання завдання самостійно (дитина починає діяти, а дорослий підтримує його активність);
- самостійні та творчі дії дітей (активність дорослого носить епізодичний характер).
На цьому етапі відбувається перша зустріч дитини з музичним твором. Слухання п'єси Р. Свиридова «Ласкава прохання» може супроводжуватися ніжним погладжуванням по долоні дитини (тактильні уподібнення). Тактильний контакт доповнюється інтонаційно-виразні поясненнями дорослого: «Музика звучить ніжно, спокійно, лагідно». Слухаючи п'єсу К. Сен-Санса «Акваріум», педагог використовує плавні похитування руками, руху зімкнутими долонями рук, моделюючі висхідні і низхідні мелодії («рибка плаває, піднімається вгору, опускається вниз»).
У процесі музичних ігор, організованих спільно з дорослим, діти оволодівають найпростішими орієнтовними діями (легкі удари пальцями об долоню - весело, грайливо, плавні похитування руками - ніжно, співуче), оркестровкою твори з допомогою шумових інструментів (дзвіночки, брязкальця, бубон, дерев'яні палички і т. д.), а також усвідомлюють значення епітетів, що характеризують настрій музики.
На цьому етапі керівництва грою емоційна, рухова і мовна активність дорослого домінує над активністю дитини. Інтонацією, мімікою, тактильними дотиками педагог підтримує боязкі емоційні реакції дітей, спонукає до рухової активності. Надалі увагу дітей звертають на зміну руху рук, тактильних зіткнень, інтонацій, і інших дій-уподоблений. Діти засвоюють способи перенесення відомих їм ігрових дій в ситуацію сприйняття нових музичних творів, що сприяють розвитку емоційної чуйності на музику різного змісту.
Другий етап керівництва грою націлений на активізацію життєвих і музичних вражень, які дозволяють дітям творчо інтерпретувати зміст музики при створенні музично-ігрового образу. На цьому етапі роль педагога полягає в тому, щоб навчити дітей знаходити аналогії між життєвими явищами і музично-художніми образами. Етап характеризується пошуком дитиною засобів виразного руху, пластики, міміки, інтонації, за допомогою яких він може передати музично-ігровий образ. Дорослий спонукає до пошуку таких засобів, які моделюють характерні риси музичного образу.
Третій етап керівництва музичними іграми передбачає творче застосування досвіду музично-ігрової діяльності в умовах вільної імпровізації.
Ведучими на цьому етапі виступають прийоми «перевтілення», співтворчості, «ігри в казку», які дозволяють «проживати» художній зміст музичних творів. Етап характеризується наявністю завершеного ігрового сюжету, оформленого у вигляді сценічної постановки в певному музичному жанрі (гра-опера, гра-балет, гра-оркестр, гра-казка та ін).

Музично-ігрове середовище.
Середовище є засобом, що стимулює творчу музично-ігрову діяльність дітей. В оточенні дітей повинно розміщуватися різноманітне за змістом обладнання, щоб вони могли втілити ігрові задуми: інструменти, іграшки, атрибути, настільні ігри та інші засоби для самостійної музично-ігрової діяльності.
При побудові середовища, що стимулює самостійну музично-ігрову діяльність дошкільнят, враховуються наступні положення:
- відповідність предметно-просторового середовища рівню музичного розвитку дітей;
- облік їх музичних інтересів та індивідуальних особливостей;
- оригінальний характер конструювання самого змісту середовища;
- динамічність і варіативність змісту середовища;
- специфічність і відносна відособленість;
- синкретично і поліфункціональний характер устаткування і матеріалів.
Середа, створена для самостійної музичної діяльності дітей, повинна мати привабливий вигляд, художньо-образне рішення, носити цікавий характер і бути зручною для розгортання кожного виду музичних ігор.