Консультації для вихователів.

«Система методичної роботи з формування мотивації педагогів ДНЗ до професійного саморозвитку»

Автор: Кириллова Ольга Геннадіївна, старший вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільна освітнє установа дитсадок комбінованого виду N 391, р. Нижній Новгород.

Твердження К. Д. Ушинського про те, що педагог живе доти, поки вчиться, в сучасних умовах набуває особливого значення. Саме життя поставило на порядок денний проблему безперервної педагогічної освіти. Стратегічний напрямок економічного і соціального розвитку нашої країни потребує нових висококваліфікованих суб'єктів професійної діяльності у всіх сферах, що відрізняються, перш за все тим, що вони є носіями новітніх знань і технологій
В сучасних умовах переходу до Федеральним державним вимогам змінюється статус педагога, його освітні функції, відповідно змінюються вимоги до його професійно-педагогічної компетенції. Сьогодні затребуваний творчий педагог, який вміє мобілізувати свій особистісний потенціал в сучасній системі виховання та розвитку дошкільника. У зв'язку з підвищенням вимог до якості дошкільної освіти змінюється і методична робота з кадрами.
У документі Федеральні державні вимоги до умов реалізації основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти одна з найважливіших груп - це вимоги до кадрового забезпечення. Неперервність професійного розвитку педагогічних працівників забезпечується також діяльністю методичних служб різних рівнів (регіонального, муніципального рівня та рівня освітньої установи) та комплексною взаємодією освітніх установ, що забезпечує можливість заповнення відсутніх кадрових ресурсів. (пункт 1)Важлива й інша позиція в характеристиці кадрового забезпечення системи освіти. Це неперервність професійного розвитку педагогічних працівників.
У психології категорія «розвиток» трактується як дозрівання; - розвиток як штучна, спеціально конструйована «діяльність розвивання»; - розвиток як саморозвиток «...як фундаментальна здатність людини ставати і бути справжнім суб'єктом свого власного життя. І з цієї точки зору справді розвивальним освітою може вважатися те, і тільки те, яке реалізує всі три типи розвитку, центральним з яких (і в цьому сенсі сутнісних) є саморозвиток» [3;109].
Наш дошкільний заклад відкрився після капітального ремонту у травні 2010 року. Произошло100% поповнення кадровим складом. Кадрове питання стало одним з важливих питань навчального закладу. Одним із завдань методичної служби стало визначити професіоналізм педагогів. Актуальним було і є в даний момент часу, створення мотивації для педагогів ДНЗ до професійного саморозвитку, ефективно використовувати всі форми підвищення кваліфікації педагогів починаючи з курсів і закінчуючи самоосвітою.
Під новим педагогічним професіоналізмом, слід розуміти характеристику педагога як суб'єкта власної професійної діяльності, здатного не тільки продуктивно реалізувати професійну педагогічну діяльність, досягаючи затребуваних у суспільстві результатів і ефектів, але і рефлексувати її підстави і засоби, будувати його власними педагогічними засобами на підставі власного змісту освіти, перетворювати її, проектувати, досліджувати і управляти нею. Головною умовою формування нового педагогічного професіоналізму стає вирощування педагога, здатного до професійної самодіяльності, самоосвіти, саморозвитку [2;272].
Сучасна освітня ситуація об'єктивно вимагає становлення педагога суб'єктом власного професійного розвитку. У зв'язку з цим, В. А. Сластенин професійний саморозвиток розглядає як процес інтеграції зовнішньої професійної підготовки і внутрішнього руху, особистісного становлення людини. Зовнішня професійна підготовка задає зміст, форми, схеми професійної рефлексії, а внутрішній рух забезпечує енергію, реалізацію особистісний сенс професійного саморозвитку. Зовнішня підготовка і внутрішній рух є складовими процесами професійного саморозвитку.
У дитячому садку старший вихователь повинен створити умови для самоосвіти педагогів. Це зобов'язує кожного фахівця незалежно від одержаної освіти займатися самоосвітою.
Корній Чуковський писав: «Тільки ті знання міцні і цінні, що ви добули самі, спонукувані власною пристрастю. Всяке знання має бути відкриттям, яке ви зробили самі».

У нашому МБДОУ педагогічний колектив має високий освітній ценз, але в основному складається з молодих кадрів, які потребують підвищення професійної компетентності в професійному саморозвитку. Методична робота в нашому МБДОУ спрямована на активізацію особистості педагога, на вдосконалення його творчої діяльності, на актуалізацію знань, умінь та навичок педагогів, в основу яких лягають досягнення науки, передовий педагогічний досвід. Це сприяє підвищенню професійної майстерності кожного педагога, формує колектив однодумців.
Визначивши кадровий потенціал, вивчивши особисті справи педагогів, нами була розроблена система формування мотивації педагогів до професійного саморозвитку, самоосвіти. (див. Додаток N 1)
1. Методична робота в дитячому саду будується по відношенню до загальної системи безперервної освіти, розпочали свою роботу з вивчення нормативно-правової бази діяльності педагога дошкільного закладу.
2.Вивчили науково-методичної літератури з даного питання. Акцентували свою увагу на психолого-педагогічної проблеми.
Одна з основних завдань психологічної науки і практики полягає в тому, щоб допомагати людині найбільш повно і ефективно реалізувати себе в праці, отримувати задоволення від трудового процесу. Вирішення питання щодо формування мотивації до професійного соморазвитию можливо лише на основі вивчення психологічних закономірностей трудової діяльності, ролі психічних функцій та їх індивідуальних особливостей в реалізації трудових завдань, характеристик процесу взаємної адаптації людини і різних компонентів діяльності (її засобів, змісту, умов і організації), що і є основним предметом дослідження психології праці [1;85].
Як показує практика, педагогам необхідна емоційно - психологічна підтримка, формування мотивації - як основного стрижня до саморозвитку педагога, його прагнення до досягнення нових вершин у педагогіці, особистому житті.
3. Провели вивчення труднощів і інтересів у професійній діяльності педагогів (самодіагностика). Ефективними методами і формами вивчення особистісних та ділових якостей працівників крім анкетування також є: бесіди з педагогами з різних питань організації педагогічного процесу, психолого - педагогічним проблемам, аналіз педагогічної документації, спостереження, порівняння.
Складність полягає в тому, що далеко не кожен педагог готовий до об'єктивної оцінки своєї діяльності (одні занижують, інші завищують).
4. Нами були визначені форми організації методичної роботи з педагогічним колективом на основі аналізу досягнутих результатів МБДОУ: результатів освітнього процесу, рівня педагогічної майстерності і кваліфікації педагогів, зрілості і згуртованості педагогічного колективу, конкретних інтересів, потреб і запитів вихователів. Для нас стало актуальним пошук і вибір оптимального варіанту методичної роботи. При цьому намагалися враховувати різнобічний характер її змісту та урізноманітнення форм і методів роботи з кадрами. Всі форми можна представити у вигляді двох взаємопов'язаних груп: групові форми методичної роботи (педагогічні ради, семінари, практикуми, консультації, творчі мікрогрупи, відкриті перегляди, робота за єдиними методичними темами, ділові ігри тощо); індивідуальні форми методичної роботи (самоосвіта, індивідуальні консультації, співбесіди, стажування, наставництво тощо).
Нами були поставлені цілі та завдання щодо формування мотивації педагогів МБДОУ до професійного саморозвитку.
Мета: Створення умов для підвищення професійної майстерності педагогів, розвитку творчих здібностей, через організацію методичної роботи спрямованої на формування мотивації педагогів МБДОУ до професійного саморозвитку.
Дана мета реалізується через вирішення наступних завдань:
1.Забезпечення відповідності нормативно-правової бази з чинним законодавством і статусу установи.
2.Визначення професійної компетентності педагога, його індивідуальності.
3.Організація методичної роботи щодо навчання педагогічних кадрів, через реалізацію ефективних форм і методів щодо формування мотивації педагогів до професійного саморозвитку.
4.Організація узагальнення педагогічного досвіду.
Нами було визначено етапи та умови професійного саморозвитку на основі індивідуально - диференційованого підходу з урахуванням показників:

• Стажу роботи, освіти, досвіду педагогічної роботи
• Наявності кваліфікаційної категорії
• Організації освітнього процесу та роботи з дітьми
• Проходження курсової перепідготовки, відвідування курсів і семінарів, участь у методичній роботі МБДОУ та району (РМО)
• Наявність власного досвіду роботи
• Особливості особистісних якостей вихователя

(врахування психологічних особливостей-активності, творчих здібностей, комунікативності та ін).
Робота вибудовувалася поетапно.
1 етап Інформаційно - аналітичний. Включає в себе проходження курсів підвищення кваліфікації чи професійної перепідготовки, отримання вищої професійної освіти, відвідування лекцій, вивчення наукової та навчально-методичної літератури. Підсумком даного етапу стає формування у педагога сукупності теоретичних знань:
-впровадження в практику. Отримані знання педагог використовує на практиці.
-представлення досвіду роботи по темі. Доповідь для Педагогічного або ради закладу, участь у педагогічних читаннях, підготовка консультаційного матеріалу для батьків ,розробка конспекту НОД з дітьми, виступ на батьківських зі зборах. Оформлення плану самоосвіти (див. Додаток N 2)

2 етап Реалізація форм і методів методичної роботи з навчання та розвитку педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації.
Зміст методичної роботи з підвищення професійної компетентності здійснюється через використання різноманітних форм і методів роботи.
Методи - це упорядочные способи діяльності по досягненню цілей.
Форми - внутрішня організація змісту методичного процесу, що відображає систему його компонентів та стійкості зв'язків.

• Консультації
• Семінари
• Бесіди з педагогами
• Робота творчих груп
• Виставки в методичному кабінеті

Визначені шляхи і засоби реалізації:

• Самоосвіта
• Атестація
• Взаємоконтроль

В роботі використовуються індивідуальні та групові форми взаємодії з кадрами
Колективні:

• семінари та семінари-практикуми
• консультації
• огляди конкурси
• творчі групи
• тренінги
• круглі столи
• рішення педагогічних кросвордів і ситуацій
• аналіз дитячої діяльності

Індивідуальні:

• самоосвіта
• індивідуальні бесіди та консультації
• курсова перепідготовка
• участь у методичних об'єднаннях
• виступи на семінарах
• творчі завдання
• узагальнення досвіду
• організація роботи щодо запитів і проблем

Розглянемо докладніше деякі форми роботи з педагогами реалізовуються в нашому МБДОУ.

• Консультація, яка є однією з різноманітних форм методичної роботи в дитячому саду особливо міцно увійшла в практику.

Ми проводимо консультації індивідуальні і групові; консультації з основними напрямками роботи всього колективу, з актуальних проблем педагогіки, за заявками вихователів і т. д. Основні консультації плануються в річному плані роботи установи, однак окремі проводяться по мірі необхідності.
Використовуючи різні методи при проведенні консультацій, ми не лише ставимо завдання передачі знань педагогам, але й прагнемо сформувати у них творче ставлення до діяльності. Так, при проблемному викладі матеріалу формується проблема і показується шлях її вирішення. Найчастіше при проведенні консультацій використовується метод пояснення. Цей метод володіє цілим рядом позитивних якостей: достовірністю, економним відбором конкретних фактів, науковістю трактування аналізованих явищ і ін Щоб стимулювати увагу вихователів і спонукати їх слідувати за логікою викладу, на початку консультації нами формулюються запитання. Питання, звернені до педагогів у процесі консультації, допомагають їм осмислювати свій досвід під кутом зору наукових висновків, висловлювати свої міркування, здогади, формулювати висновок.
В залежності від рівня кваліфікації педагогів визначається, якою мірою можна залучати знання з їх досвіду або обмежитися власним поясненням, виявляється ступінь розуміння і засвоєння знань, здійснюється орієнтація на подальшу самоосвіту.
У цьому навчальному році у нас проходили наступні консультації:

• Планування виховно-освітньої діяльності
• Форми оздоровчо-розвиваючої роботи з дошкільниками
• Розвиток соціально-моральних якостей особистості дошкільників через ознайомлення їх з творами художньої літератури
• Формування виразних засобів мови при ознайомленні дітей з художньою літературою
• Фонова музика в житті дошкільного закладу
• Зміст пізнавально-математичної діяльності в режимі дня
• Город на вікні «Весняна фантазія»
• Використання засобів музично-театралізованої діяльності при формуванні елементарних математичних уявлень у дітей
• Організація літньої оздоровчої роботи на ділянці дитячого саду(перспектива)
• Технологія загартовуючих заходів у літній період
• Ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху
• Обладнання груп до нового навчального року (перспектива)

Консультації для вихователів груп раннього віку

• Успішна адаптація дітей молодшого віку до умов дитячого садка

Консультації для вихователів груп ЗПР

• Особливі діти (агресивні, гіперактивні, тривожні і аутичні діти)(проводить педагог-психолог)
• Система підбору мовного матеріалу для проведення «ранкового кола» вихователями, спрямованого на розвиток соціально-моральних якостей особистості дітей(проводить вчитель-логопед)

У нашому МБДОУ існує взаємодія педагогів з фахівцями (педагогом-психологом, музичним керівником, інструктором з фізичного виховання),які проводять консультації акцентуючи увагу педагогів на конкретної освітньої галузі та їх інтеграції.

• Семінари та семінари-практикуми

Семінари та семінари-практикуми залишаються найбільш ефективною формою методичної роботи в дитячому саду. У річному плані дошкільного закладу визначається тема семінару і складається детальний план роботи. До проведення окремих занять можна залучаються вихователів, фахівців, медичний персонал.
Семінари-практикуми для педагогів проводяться в ДНЗ
Використання виражальних засобів мови при читанні віршів, читанні текстів за ролями, в інсценізаціях
Мета: методика формування виразних засобів мови

• Емоційне благополуччя дошкільників та оптимальні шляхи його досягнення

Мета: створити умови для емоційного благополуччя кожної дитини в групі
Умови проведення:

• інформаційна частина: «Емоційне благополуччя дошкільників і шляхи його досягнення»
• рекомендації для педагогів щодо створення в групі атмосфери психологічного комфорту
• «Стрес і способи виходу з нього»

Мета: формування власної стратегії педагогів щодо захисту від стресу.
Умови проведення:

• інформаційна частина «Як навчитися керувати своїм стресом»
• тренінг
• Семінар практикум

« Математика навколо нас»
Мета: виявити у педагогів знання програмних завдань по формуванню математичних уявлень в різних вікових групах; визначити обсяг мовленнєвих завдань при знайомстві з конкретними поняттями

• Літературно-музична вітальня

Мета: формування духовно-моральних мотивів у педагогів через твори російської класичної літератури (проводять фахівці)

• Відкритий показ

У кожного вихователя свій педагогічний досвід, педагогічну майстерність. Виділяють роботу вихователя, домагається найкращих результатів, його досвід називають передовим, його вивчають, на нього «дорівнюють».
«Передовий педагогічний досвід - це засіб цілеспрямованого вдосконалення навчально-виховного процесу, задовольняє актуальні потреби практики навчання і виховання!» (Я. С. Турбівської).
Передовий педагогічний досвід допомагає вихователю вивчити нові підходи до роботи з дітьми, виділити їх з масової практики. У той же час він пробуджує ініціативу, творчість, сприяє вдосконаленню професійної майстерності. Передовий досвід зароджується в масовій практиці і є в якійсь мірі її підсумком.
Для будь-якого педагога, вивчає передовий досвід, важливий не тільки результат, але і методи, прийоми, за допомогою яких досягнутий цей результат. Нами при організації відкритого показу ставляться кілька цілей:
1.пропаганда досвіду
2. навчання педагогів методам і прийомам роботи з дітьми і т. д.
Будучи формою організації виховно-освітнього процесу, відкрите заняття повинно містити нову, особливу структуру. Воно може відображати вирішення методичної проблеми, тему самоосвіти, над якою працює педагог. Його індивідуальна методична тема зв'язується з загальною методичною проблемою колективу ДНЗ. Саме цей показник у рамках НОД сприяє реалізації системного підходу до організації науково-методичної роботи в педагогічному колективі. Дані НОД повинні показувати (доводити) переваги, високу ефективність інновації або традицією в організації діяльності дітей. Крім того, вихователь повинен підготувати теоретичний і наочний матеріал, мультимедіа, обладнання, організувати простір для проведення заняття і т. д. Проводяться відкриті НОД без "репетиції" у звичайних умовах, з загальною тривалістю, не порушуючи вимог до виховно-освітнього процесу. Заняття проходять у відповідності з планом методичної роботи ДНЗ. Педагоги мають достатньо часу для його підготовки.
Обговорення відкритого перегляду передбачає рефлексію, активне обговорення, обмін думками, дискусії, суперечки і т. п.
В нашому закладі була організована Презентація предметно-розвивального середовища, у якій кожен педагог охарактеризував зміст предметно-розвивального середовища саме своєї групи. Педагоги вчилися аналізувати зміст середовища на основі методичних вимог, а також вдосконалювали і набували вміння в публічному виступі.

• Робота творчої групи. З метою створення умов для професійного розвитку і творчого пошуку педагогів. Фахівці МДОУ координують свою роботу при розробці методичних рекомендацій з актуальних питань виховання та навчання дітей.
• Ділова гра

В даний час ділові ігри знайшли широке застосування у методичній роботі. Сутність ділових ігор у тому, що вони мають риси як навчання, так і праці. При цьому навчання і праця набувають спільний, колективний характер і сприяють формуванню професійного творчого мислення.

• Круглий стіл

Це одна з форм спілкування педагогів. При обговоренні будь-яких питань виховання та навчання дошкільнят кругові педагогічні форми розміщення учасників дозволяють зробити колектив самокерованим, що дозволяє поставити всіх учасників в рівне становище, забезпечує взаємодію та відкритість. Нами продумуються і підготовляються питань до обговорення, націлених на досягнення конкретної мети.

• Реалізацією саморозвитку є робота по самоосвіті.

Після проведення самодіагностики з метою вивчення тих питань, які викликають труднощі у педагога, необхідно сформулювати тему самоосвіти.(див. Додаток N 2)

• Атестація педагогічних працівників
• етап Моніторинг освіти

Цілі та завдання моніторингу:
Мета моніторингу - створення підстав для узагальнення і аналізу одержуваної інформації про стан сфери освіти та основні показники її функціонування для здійснення оцінок і прогнозування тенденцій розвитку, прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо досягнення якісної освіти.

• Оформляється методична скарбничка, яка є своєрідним інформаційним банком, де можуть зберігатися різноманітні матеріали, використовувані педагогом (статті, конспекти занять, методики, опис педагогічних технологій, реферати, цитати тощо). Відбувається стимуляція педагога до здійснення інноваційної діяльності та саморозвитку.
• Узагальненняпедагогічного досвіду, це безумовно, є гордістю кожного педагога. Його формування відбувається поступово, із зростанням професійної майстерності.

Узагальнення прогресивного педагогічного досвіду здійснюється нами в різних формах: це і створення навчально-методичної або навчально-наочного посібника, виступ з доповіддю на педагогічних читаннях, створення фотоальбому або відеофільму, написання статті і т. д.
Необхідність формування конкурентоспроможного педагога, адекватного сучасним умовам розвитку суспільства, передбачає посилення відповідальності самого педагога за свою готовність до практичної діяльності та його активну позицію щодо самоосвіти, саморозвитку і самореалізації.
Забезпечення мотивації педагогів до професійного саморозвитку відбувається при педагогічній і психологічній підтримці, де дієва підтримка педагога на всіх етапах професійного розвитку і зростання, незалежно від стажу забезпечує його адаптацію.
Розгляд сутності та методики організації і проведення роботи по підготовці до професійного саморозвитку дозволили нам виділити принципи функціонування і реалізації моделі професійного саморозвитку педагогів:
· принцип системності - саморозвиток педагога має функціонувати як цілісна педагогічна система;
· принцип індивідуального підходу - передбачає врахування індивідуальних характеристик педагогів, побудова індивідуальної траєкторії професійного самовдосконалення і саморозвитку;
· принцип свідомості і активності - прагнення до саморозвитку покликана мобілізувати активність педагогів.
Ефективність діяльності педагогічного колективу МБДОУ з розвитку освітнього потенціалу буде досягнута, якщо конструювати її, як динамічний процес, що характеризується спадкоємністю його етапів у відповідності зі змістом, формами і методами роботи, націленими на розвиток інноваційного потенціалу педагогічного колективу ДНЗ. При позитивній мотивації у людини виникає спонукання до безпосередньої реалізації потреби в досягненні успіху, до саморозвитку своїх здібностей і бажання до пізнання нового і бути значущі.

Список використаної літератури.

1.Голіков Н.А. Соціально-психологічний супровід діяльності педагога: умови, способи, технології реалізації
// Вісник ТюмГУ. 2004. N 2 с. 85-86

2. Слободчиков в. І. Нариси психології освіти. - 2-е изд., переробкою. і допов. - Біробіджан: Видавництво БДПІ, 2005, с. 272
3. Слободчиков в. І., Ісаєв Е. І. Основи психологічної антропології. Психологія людини: Введення в психологію суб'єктивності: учеб. посібник. М.: Школа-Прес, 1995. с. 193
4. //Довідник Старшого вихователя дошкільного закладу N 3 2009
5.За материаламЛекции N 5 Біла К. Ю
Організаційні основи ефективної методичної діяльності в дошкільному освітньому установі

Словник
Інтеграція змісту дошкільної освіти - стан (або процес, що веде до такого стану) зв'язаності, взаємопроникнення і взаємодії окремих освітніх галузей, що забезпечує цілісність освітнього процесу.
Якість освіти - певний рівень знань і вмінь, розумового, морального, естетичного і фізичного розвитку, якого досягають учні на певному етапі відповідно до планованими цілями; ступінь задоволення очікувань учасників процесу освіти від наданих освітнім закладом освітніх послуг. К. о., насамперед, вимірюється його відповідністю освітнього стандарту.
Комплексний підхід - підхід до організації практики виховання і навчання, розглядає цю практику з позиції цілісності і
Особистість - людина як представник суспільства, вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших людей, в просторі культури і часу історії; спосіб буття людини у світі.
Під методичною роботою в ДНЗ потрібно розуміти цілісну, засновану на досягненні науки і передового педагогічного досвіду систему взаємозв'язків заходів, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності кожного педагога, на розвиток творчого потенціалу всього колективу і підвищення якості виховно - освітнього процесу. (К. Ю. Біла).
Моніторинг (від англ. - контролювати, перевіряти) - систематичне спостереження за яким-небудь процесом з метою встановлення відповідності (чи невідповідності) результатів цього процесу первісним припущенням; процес відстеження стану об'єкта (системи або складного явища) з допомогою безперервного або періодично повторюваного збору даних, що представляють собою сукупність певних ключових показників.
Мотивація -активні стани психіки, які спонукають людини здійснювати певні види дій. У межах парадигми діяльнісного підходу (А. Н. Леонтьєв) покладається викликається спрямованістю на задоволення потреб під впливом зовнішніх стимулів
Спостереження - дослідницький метод, що полягає в систематичному і цілеспрямованому сприйнятті досліджуваного об'єкта з метою збору інформації, фіксації дій і проявів поведінки об'єкта для його вивчення.
Безперервна освіта - стадійну і цілісний у своїх елементах процес, що забезпечує поступальний розвиток творчого потенціалу особистості і всебічне збагачення її духовного світу. Стосовно до довічного освітнього процесу це означає, що він повинен складатися з послідовно піднімаються ступенів спеціально організованого навчання. Наступний зв'язок між окремими ступенями та їх інтеграція в єдине ціле досягаються за допомогою належно побудованого неформальної та формальної освіти, вони ж забезпечують людині свободу пізнавальної активності та вибору захоплень. самопорицания, а також самовідчуттям - позитивним чи негативним.
Освітня область - перелік видів дитячої діяльності: рухової, ігрова, трудова, сприйняття художньої літератури, комунікативна, пізнавально-дослідницька і продуктивна конструктивна, музично-художня, продуктивна, а також галузі «Здоров'я» і «Безпека». Вони в сукупності забезпечують різнобічний розвиток дітей з урахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей за основними напрямами: фізичного, соціально-особистісного, пізнавально-мовному й художньо-естетичному.
Розвиток - процес кількісних і якісних змін в організмі, психіці, інтелектуальній і духовній сфері людини, зумовлений впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих факторів.
Результати (продукти навчання) це те, до чого приходить навчання, кінцеві наслідки навчального процесу, ступінь реалізації наміченої мети. Має зовнішні (ідея, текст, виріб) та внутрішні (особистісні якості, здібності) прояви.
Рефлексія - 1) процес спогади, виявлення й усвідомлення основних компонентів діяльності, її змісту, способів, проблем, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо; 2) здатність людини зосередитися на самому собі, усвідомлювати свої особливості, усвідомлювати, як ці особливості сприймаються іншими людьми і будувати свою поведінку з урахуванням можливих їх реакцій; 3) здатність аналізувати свою діяльність, переосмислювати підстави та обґрунтовувати правильність своїх дій; процес самопізнання суб'єктом внутрішньої психічної активності і станів.
Рефлексія - родова здатність людини, що виявляється у зверненні свідомості на саму себе, на внутрішній світ людини та його місце у взаєминах з іншими, на форми і способи пізнавальної та перетворюючої діяльності; розрізняють - полагающую, сравнивающую, визначальну, синтезує і трансцендирующую рефлексію.
Саморозвиток - 1) те ж, що саморух - внутрішнє необхідне мимовільна зміна системи, обумовлене її суперечностями. Спрямованість на себе, ісходження від себе або здійснення для себе (самоконтроль, саморозвиток); 2) власна активність людини в зміні себе, розкритті, збагаченні своїх духовних потреб, всього особистісного потенціалу, реалізації віри у можливості виховання у процесі природного фізіологічного, психічного і соціального розвитку.
Саморегуляція - система свідомих актів, дій, спрямованих на підтримання, досягнення необхідного психічного стану, управління своєю психікою. Може досягатися самоубеждением, самонавіюванням, самоприказом, самопринуждением, а також шляхом систематичної аутогенного тренування.
Самосвідомість - оцінка людиною свого знання, моральності та інтересів, ідеалів і мотивів поведінки, цілісна оцінка самого себе як почуває, мислячої істоти, як діяча.
Самоосвіта - це самостійне придбання знань із різних джерел з урахуванням інтересів і схильностей кожної конкретної людини. Як процес оволодіння знаннями, воно тісно пов'язане ссамовоспитанием і вважається його складовою частиною. (К. Ю. Біла).
Система - набір чи комплекс пов'язаних між собою або взаємозалежних об'єктів, які утворюють складну єдність, ціле, що складається з частин, розташованих впорядковано у відповідності з якою - небудь схемою чи планом; упорядкований безліч елементів, що володіють структурою та організацією.
Мета - 1) усвідомлений образ предвосхищаемого результату, на досягнення якого спрямована діяльність людини; 2) задум дослідження; науковий результат, який повинен бути отриманий в результаті досліджень.