Консультації для вихователів.

Патріотичне виховання дошкільнят в умовах дитячого саду.

Автор: Атарская Вероніка Валеріївна,вихователь МБДОУ N42 р. Нижнєкамська.

Змінюються часи, епохи, люди. Але вічним залишається прагнення людини до добра, любові, світла, краси, істини. Раніше приділялася велика увага вихованню патріотичних почуттів у дітей, останнім часом, на жаль, питання виховання громадян своєї Батьківщини згас, став неактуальним. За ці роки ми розгубили багато цінності людської душі. У дітей спотворені уявлення про патріотизм, доброту, великодушність. Змінилося і ставлення людей до Батьківщини. Пам'ятаєте, як раніше ми постійно чули й самі співали гімни своєї країни?.. А що сьогодні? Сьогодні матеріальні цінності домінують над духовними. Однак труднощі нашого життя не повинні стати причиною припинення патріотичного виховання. Відродження духовно-морального виховання це крок до відродження Росії.
Я вважаю, що наше завдання, дорогі педагоги - як можна раніше пробудити в зростаючому людині любов до рідної землі, з перших кроків формувати у дітей риси характеру, які допоможуть йому стати людиною, громадянином суспільства. Виховувати любов і повагу до рідного дому, дитячому садку, рідної вулиці, місту; почуття гордості за досягнення країни, любов і повагу до армії, гордість за мужність воїнів; розвивати інтерес до доступних дитині явищ суспільного життя.
Почуття любові і поваги до Батьківщини починається у дитини ставлення до сім'ї, до найближчих людей - матері, батька, бабусі, дідуся, до свого дому. Сім'я - перший колектив дитини, і в ньому він повинен відчувати себе рівноправним членом, який кожен день свою, нехай скромну лепту у сімейну справу. Це почуття «батьківського дому» лягає в основі любові до Батьківщини, до Вітчизни. Традиції сім'ї, звички, спосіб життя, входять в соціальний досвід дитини, і залишається в ньому як приємні спогади дитинства.
У нашій групі здійснюється тісна співпраця з батьками, відносини з якими будуються за принципом довірчого партнерства, моральної підтримки і взаємодопомоги. Ми спираємося на батьків не тільки на помічників дитячого закладу, а як рівноправних учасників формування дитячої особистості. Позитивно зарекомендували себе "Дні відкритих дверей", спортивні та фольклорні свята з участю батьків. У старших та підготовчих групах ми знайомилися з родоводу сім'ї. Так виникли сімейні проекти: «Реліквії сім'ї», «Генеалогічне древо»,«Походження прізвища», «Герб нашої сім'ї».Батьки беруть участь в екскурсіях, надають допомогу в оформленні інтер'єру групи, веранди, благоустрій території дитячого садка. Ми радимо батькам і такі форми залучення дітей до суспільного життя, як прогулянки та екскурсії з метою ознайомлення з історичними місцями, пам'ятниками, музеями.
Дитячий сад - друга сім'я дитини, де він оточений увагою, любов'ю і турботою працівників дошкільного закладу. У дітей виховується повага до праці тих, хто їх виховує, лікує, годує, дбає про чистоту приміщень. Організовуючи спостереження за працею няні, прачки, кухарі, двірника та інших працівників, я намагаюся допомогти дітям зрозуміти зміст їх дій, спрямованих на створення в дитячому саду чистоти, затишку, забезпечення дітей смачною їжею, заповнення їх життя змістовною, цікавою діяльністю. Також вчу берегти результати праці дорослих і по можливості допомагати їм.
Необхідно розвивати у дітей інтерес до однолітків, бажання йти в дитячий сад, щоб грати з друзями. Цікаві заняття та ігри, веселощі й радості, пережиті в колективі однолітків, роблять для дитини дитячий садок другим домом.
Через знайомство з вулицею, на якій живе дитина, де знаходиться дитячий садок, починається виховання любові і прихильності до свого рідного міста. Ми знайомимося з пам'ятками нашого міста, пам'ятними місцями, дізнаємося про людей, які прославили себе працею, бойовими заслугами, чиїми іменами названі міста, вулиці, площі.
Також завдяки музею, що знаходиться в нашому дитячому садку, діти мають реальну можливість багаторазово стикнутися з історією свого краю, дізнатися історію речей, при всьому при цьому взяти участь, а також залучити своїх батьків у збагаченні матеріалу в музеї. Почуття гордості за своє місто виховується і через участь у святах, таких як День міста.

Любити своє місто - означає любити природу в ньому.Через екскурсії та прогулянки в ліс, парк, поле, я прищеплюю дітям любов до рідної природи, закріплюють знання про рослинах, різних породах дерев, які ростуть у нашій місцевості, формую почуття відповідальності за збереження природи рідного краю. Уявлення і враження про рідну природу осмислюються і поглиблюються при використанні в роботі з дітьми творів художньої літератури та мистецтва. З метою виховання у дошкільників прагнення своєю працею оберігати природу і примножувати її багатства я організовую їх праця у природі: вони вирощують кімнатні рослини, овочі, квіти, доглядають за птахами, рибками. Величезний інтерес діти відчувають при проведенні різних дослідів і експериментів з предметами неживої природи. Діти відчувають велику радість і задоволення від результатів своєї праці.
Поступово ми підходимо до знайомства з рідною країною. Я розширюю уявлення дітей про значення державні символи Росії. Виховую шанобливе ставлення до герба, прапора, гімну Російської Федерації. Знайомлю дітей зі столицею нашої Батьківщини - Москвою та іншими містами Росії. Формую уявлення про те, що Росія - багатонаціональна країна з самобутніми, рівноправними культурами. Ми вивчаємо також культуру інших республік і країн(Татарстану, Башкирії, Чувашії, Америки тощо).
      
У нашій групі створено куточок національної культури, в якому зібраний великий матеріал по ознайомленню дітей з рідним краєм, містом, країною, з численними ілюстраціями та фотографіями. Діти з задоволенням грають з ляльками в національних костюмах, грають в дидактичні ігри.
У морально-патріотичному вихованні величезне значення має приклад дорослих, близьких людей. На конкретних фактах з життя старших членів родини-дідусів, бабусь, учасників Великої Вітчизняної війни, їх фронтових і трудові подвиги, я привчаю дітей такі важливі поняття, як обов'язок перед Батьківщиною, любов до Батьківщини, ненависть до ворога, трудовий подвиг. Підводжу дитину до розуміння, що ми перемогли тому, що любимо свою Вітчизну.
Діти з цікавістю розглядають картини та ілюстрації, що відображають бойові подвиги й мирні будні воїнів. З вихованцями старшого віку ми знайомилися з різними родами військ, з бойовими нагородами, з іменами героїв громадянської і Великої Вітчизняної воєн. Діти з захопленням зустрічали гостей-військових. Зі старшими дошкільниками ми відвідували шкільні музеї бойової слави, пам'ятні місця, знайомилися з частиною експонатів місцевого музею. Враховуючи інтерес дітей, особливо хлопчиків, до військових ігор, направлених їх зміст, взаємини дітей у грі на відображення мирних буднів нашої Армії. Діти охоче грають у «школу прикордонників», «аеродром», «військовий парад». Ці ігри допомагають виховати в них такі якості, як сміливість, вправність, товаришування; дисциплінованість, вміння командувати й підкорятися.
Велике місце в прилучення дітей до народної культури займають народні свята і традиції. Необхідно шанувати свою історію, знати особливості культурного життя прадідів, щоб, відроджуючи колишні традиції, показати їх дітям у новому, сучасному звучанні. Народний свято є для дитини великою, яскравою і глибоко змістовною грою. Тому, проживаючи з дітьми, улюблені в народі свята, ми впливаємо на емоційну сферу дітей і залишаємо в їх пам'яті глибокий слід.

В даний час ми визначили основний склад святкових заходів, які щорічно проводяться в нашій групі, це:
- народні та фольклорні свята - Масляна, весняно-літні ігри та забави, Осіння ярмарка (Вечорниці);
- державно-цивільні свята - Новий рік, День захисника Вітчизни, День Перемоги, День знань, День міста;
- міжнародні свята - День матері, Міжнародний жіночий день, День Захисту дітей;
- побутові і сімейні свята - дні народження, "Випуск до школи" та ін
Так само дуже важливо знайомити дітей з народним декоративно-прикладним мистецтвом, яке тісно пов'язане з фольклором, звичаями та обрядами, народними святами і народною музикою. Це допомагає дітям відчути себе частиною російського народу, відчути гордість за свою країну, багату славними традиціями.
У своїй роботі я широко використовую всі види фольклору (казки, билини, пісні, прислів'я, приказки, хороводи і т. д.) В усній народній творчості як ніде збереглися особливі риси російського характеру, притаманні йому моральні цінності, уявлення про добро, краси, правди, хоробрості, працьовитості, вірності. Знайомлячи дітей з приказками, загадками, прислів'ями, казками, ми тим самим залучаємо їх до загальнолюдських моральних цінностей. В нашому «Куточку книги» діти знайомляться не тільки з творами російського народу, але й з творами татарських, чуваських, башкирських та багатьох інших письменників та поетів. Таким чином, твори усної народної творчості не тільки формують любов до традицій свого народу, але й сприяють розвитку особистості в дусі патріотизму.
В ході спільної роботи намагаюся допомогти дітям стати добрими, комунікативними, толерантними, відповідальними, справжніми громадянами, патріотами своєї малої і великої Батьківщини. І нехай діти ще не в повній мірі усвідомлюють суть нашої з ними роботи, але вони знайомляться з нашими національними традиціями, природно долучаються до них, і хочеться сподіватися, віднесуть їх у своє доросле життя, щоб передати своїм дітям.