Консультації для вихователів.

«Вплив театралізованої гри на формування особистісних компетенцій дитини-дошкільника»

 Автор: Попова Світлана Віталіївна, вихователь, Муніципальне автономне дошкільна освітнє установа дитсадок загальнорозвиваючого виду N 11 міста Армавір, Краснодарського краю.

Важливе значення у виникненні у дітей ігри особливого роду театралізованої має сюжетно-рольова гра. Особливість театралізованої гри полягає в тому, що з часом діти вже не задовольняються у своїх іграх тільки зображенням діяльності дорослих, їх починають захоплювати ігри, навіяні літературними творами (на героїчну, трудову, історичну тематику). Такі ігри є перехідними, в них присутні елементи драматизації, але текст використовується тут більш вільно, ніж у театралізованій грі; дітей більше захоплює сам сюжет, його правдиве зображення, ніж виразність виконуваних ролей.

Таким чином, саме сюжетно-рольова гра є своєрідним плацдармом, на якому отримує свій подальший розвиток театралізована гра.

Обидва види гри розвиваються паралельно, але с\р гра досягає свого піку у дітей 5-6 років, а театралізована у дітей 6-7 років.

Дослідники зазначають близькість с\р та театралізованої гри. В с\р грі діти відображають враження, отримані з життя, а в театралізованій грі з готового джерела (літературно-художнього). В с\р грі ініціатива дітей спрямована на створення сюжету, а в театралізованій на виразність розігруються ролей. Діяльність дітей у с\р грі є орієнтовною і не може бути представлена для показу глядачеві, а в театралізованій грі дія може бути показано глядачеві: дітям, батькам.

Не секрет, що багато дітей страждають від нестійкого уваги, відчувають труднощі при орієнтуванні в просторі, у них недостатньо розвинена пізнавальна діяльність, спостерігається порушення граматичного ладу мовлення, недостатність фонетико-фонематичного сприйняття, незрілість емоційно-вольової сфери.

Діти, схильні до гальмівних процесів, виявляють в грі боязкість, скутість, швидку стомлюваність. Дітям з підвищеною збудливістю не вистачає уваги, зосередженості.

І, як показують практичні спостереження, особлива роль у підвищенні розумової активності, вдосконалення мовленнєвих навичок, розвитку психічних процесів, підвищення емоційної активності належить театралізованим іграм.

Для успішного формування творчої активності дітей в театралізованій діяльності необхідно дотримувати ряд умов:

* залучати дітей до театрального мистецтва, починаючи з переглядів вистав у виконанні дорослих.

Чергування переглядів вистав лялькового та драматичного театрів дозволяють дітям освоювати закони жанру. Накопичені враження допомагають їм при розігруванні найпростіших ролей, осягненні азов перевтілення. Освоюючи способи дій, дитина починає все більш вільно почувати себе у творчій грі.

* Педагог повинен усвідомлено вибирати художній твір для роботи. Спочатку вихователю необхідно виразно прочитати твір, а потім провести з ним бесіду, пояснює і выясняющую розуміння не тільки змісту, але й окремих засобів виразності. Чим менша дитина, тим чіткіше, акцентоване повинно бути читання, спрямоване на артистичність, щирість і непідробленість почуттів педагога, які є для дітей зразком емоційного ставлення до тих чи інших ситуацій.

* Величезну роль в осмисленні пізнавального і емоційного матеріалу відіграють ілюстрації.

При розгляданні ілюстрацій особливу увагу необхідно приділяти аналізу емоційного стану персонажів, зображених на картинах. («Що з ним? Чому він плаче?» і т. д. )

При організації ігор можна використовувати фланелеграф (особливо на початкових етапах). Так, особливо ефективно використовувати фланелеграф для складання сезонних казок: наприклад, на небі з'явилася хмаринка, з неї сиплються сестрички-сніжинки, вони покривають землю білим пухнастим покривалом. Можна використовувати настільний театр ляльок, в якому чітко фіксуються різні ситуації. Особливо багато сценок можна розіграти з ляльками бібабо.

* Необхідно надавати дітям можливість самовиражатися у своїй творчості (у творі, розігруванні та оформленні своїх авторських сюжетів).

* Вчитися творчості можна лише за підтримки дорослих, у тому числі і батьків.

Рекомендовані форми роботи з батьками: проведення досугов, тематичних вечорів «Улюблені казки», «Театральні зустрічі», бесід, консультацій, домашнє твір казок та різних історій та їх розігрування, спільне виготовлення атрибутів, костюмів.

Соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку включають прагнення брати участь у спільній діяльності з однолітками та дорослими, а так само час від часу возникающею потреба в самоті. Тому в кожній віковій групі повинна бути обладнана театральна зона або куточок казки, а так само «тихий куточок», в якому дитина може побути один і «потренуватися» яку-небудь роль перед дзеркалом або ще раз подивитися ілюстрації і т. д.

В групі для дітей 2-4 років повинен бути куточок убирання та іграшки-тварини для театралізації казок. У групі дітей 5-7 років більш широко мають бути представлені види театрів, а так само різноманітні матеріали для виготовлення атрибутів до спектаклів. В цілях обліку статево-рольових особливостей дітей обладнання зони для театралізованої діяльності повинні відповідати інтересам як хлопчиків, так і дівчаток.

Театралізована діяльність виконує пізнавальну, виховну і розвиваючу функцію.

Беру участь у театралізованих іграх, діти пізнають навколишній світ, стають учасниками подій з життя людей, тварин і рослин. Тематика театралізованих ігор може бути різноманітною.

Виховне значення театралізованих ігор полягає у формуванні шанобливого ставлення дітей один до одного, розвитку колективізму. Особливо важливі моральні уроки казок-ігор, які діти отримують в результаті спільного аналізу кожної гри.

У театралізованих іграх розвивається творча активність дітей. Дітям стає цікаво, коли вони не тільки говорять, але й діють як казкові герої.

Корисно використовувати будь-які моменти в житті групи для вправ у різному інтонуванні слів (радісно, здивовано, сумно, тихо, голосно, швидко і т. д. ) Так у дітей розвивається мелодико-інтонаційна виразність, плавність мови.

У театралізованій грі діти імітують рухи персонажів, при цьому вдосконалюється їх координація, виробляється почуття ритму. А рухи в свою чергу підвищують активність рече-рухового аналізатора, «балансують» процеси збудження і гальмування.

Від гри до гри наростає активність дітей, вони запам'ятовують текст, перевтілюються, входять в образ, оволодівають засобами виразності. Діти починають відчувати відповідальність за успіх гри.

Отже, театралізована гра - один з найбільш ефективних способів впливу на дитину, в якому найбільш яскраво проявляється принцип навчання: навчати граючи!

Все вищевикладене дозволяє зробити наступні висновки:

1. У процес театралізованої гри розширюються і поглиблюються знання дітей про навколишній світ;
2. Розвиваються психічні процеси: увага, пам'ять, сприймання, уява, стимулюються розумові операції;
3. Відбувається розвиток різних аналізаторів;
4. Активізується і вдосконалюється словниковий запас, граматичний лад мови, звуковимова, навички зв'язного мовлення, мелодико-інтонаційна сторона мовлення, темп, виразність мовлення.
5. Удосконалюється моторика, координація, плавність, переключення, цілеспрямованість рухів.
6. Розвивається емоційно-вольова сфера;
7. Відбувається корекція поведінки;
8. Розвивається почуття колективізму, відповідальність один за одного, формується досвід моральної поведінки;
9. Стимулюється розвиток творчої, пошукової активності, самостійності;
10. Участь у театралізованих іграх доставляють дітям радість, викликають активний інтерес, захоплюють їх.