Консультації для вихователів.

Навчання грі дітей з обмеженими можливостями здоров'я.

Автор: Вязовикова Маргарита Володимирівна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад Дитячий садок № 54 Пермський край, місто Березники.

«... з точки зору розвитку,
гра не є переважаючою формою діяльності,
але вона є у відомому значенні провідною лінією
розвитку в дошкільному віці.»
Виготський Л. С.

Гра - особлива форма освоєння дитиною навколишньої дійсності у всьому різноманітті норм і відносин між людьми. Саме у процесі гри «особливий» дитина засвоює цінність, спрямованість і зміст соціальних контактів між людьми.
На заняттях навчання грі у «особливих» дітей формується інтерес до іграшок, предметно-ігрових дій з ними, формуються самі предметно-ігрові дії, сюжетна гра і закладаються основи сюжетно-рольової гри.
В ході гри відбувається формування найважливіших психічних процесів і дій: розвиваються сприйняття, образи сприйняття і образи представлення, всі основні види мислення, мовлення й уяву.
В грі діти активно засвоюють норми поведінки, різноманітні правила взаємин між дітьми, норми стосунків дітей і дорослих. Дітей вчать грати поруч, не віднімаючи, іграшки один у одного, співпрацювати, досягаючи загальної мети. У ході гри діти засвоюють моральні норми дієво, активно, привласнюючи стиль взаємин дорослих людей, що складається в процесі їх особистого життя.
Про важливість роботи в цьому напрямку писав Л. с. Виготський. Він підкреслював, що
 « спеціальне виховання повинно бути підпорядковане соціальному».
Завдання соціального виховання вирішуються в процесі навчання грі, у спілкуванні, розвитку діяльності.
Серед методів і прийомів істотне місце відводиться навчанню дій моделювання, заміщення та символізації.
На початковому етапі навчання проводяться ігри та ігрові вправи, спрямовані на формування елементарного ігрового досвіду :

• ігри з природним матеріалом, папером, тканиною
• ігри з побутовими предметами-знаряддями;
• ігри, спрямовані на сенсорний розвиток;
• конструктивні ігри

На наступному етапі основний акцент робиться:

• на розвиток сюжетно-рольових ігор,
• театралізованих ігор ,
• ігор з правилами.

Перший етап навчання:
Ігри з природним матеріалом - у ході ігор «особливі» діти оволодівають способами ігрового співробітництва; навчаються емоційно відгукуватися на результативність ігрових дій; радіти, сумувати, дивуватися в процесі спільних ігор з водою, піском, листям, плодами і т. д. Діти навчаються в ході ігор враховувати різні властивості природних матеріалів(вода гаряча, холодна; пісок сипучий, сухий, мокрий;), освоюють адекватні дії, навчаються обережного, неквапливому виконання дій з ними. Спільні ігри з природним матеріалом по своїй суті є першим досвідом практичного перетворення навколишніх об'єктів, вони ефективні, результативні, а тому привабливі для «особливих» дітей.
Ігри - експерименти
(з природним матеріалом).

• «Налий воду в каструлю»
• «Пускати кораблики в глибокому і мілкому озері(використання різних за величиною ємностей).
• «Плаває і тоне».
• «Ловля рибок»
• «Насип пісок у відерця».
• «Сліди на піску»
• «Наповни водою(піском, квасолею) великий , маленький глечики».
• «Гра з каченятами в тазі, корабликами в струмочку».
• «Печемо паски, пиріжки, колобки..» і т. п.

(з папером, тканиною, викидними матеріалом)

• «Салют з конфетті».
• «Паперові крапельки»
• «Сліди на папері»
• «Кульки з паперу»
• «Шумить, шелестить папір, поліетиленові пакети, фольга тощо
• «Різнокольорові доріжки»
• «Мокра і суха ганчірка»
• «Різні лялечки(тканина, папір, ...)»
• «Що можна зробити із...?»

(з побутовими предметами-знаряддями)

• «Накриємо каструлі кришками»
• «Знімемо каструлю з плити (використання прихваток)
• «Розкладемо посуд на підносі»
• «Чашки і ложки»
• «Принесемо Мишка овочі (фрукти) у кошику»
• «Порожня і повна каструля(кошик)»
• «Наливаємо чай у чашки, суп в тарілки...»
• «Несемо кошик удвох...»....

Корекційно-розвиваючий ефект цих ігор-занять проявляється в тому, що діти починають виявляти зацікавленість і бажання діяти, радіти разом з дорослими результативності дій, виявляти бажання грати разом з однолітками, виконувати спільно або по наслідуванню дорослому ігрові і реальні дії з побутовими предметами; виконувати елементарні трудові дії по самообслуговуванню спільно з дорослими і дітьми.

Ці ігри корисні для дітей з проблемами в інтелектуальному розвитку:
- виникнення первісної соціально-побутової орієнтування,
- розвиток наочно-дієвого мислення.

Ігри, спрямовані на сенсорний розвиток
Корекційна робота спрямована на збагачення сенсомоторного досвіду «особливих» дітей, знайомство з просторовими властивостями і кольором об'єктів, формування орієнтовних дій, найпростіших способів сприйняття.
В результаті виникає здатність виділяти основні ознаки предметів за допомогою різних аналізаторів( зорового, слухового, тактильного, смакового, нюху). Це є необхідною умовою формування повних і адекватних уявлень про об'єкти і явища навколишнього світу.

Ігри та вправи на співвіднесення предметів і дій:

• «У кого така картинка?»
• «Знайди пару»
• «Хто що робить?»
• «У кого такий чоловічок?»
• «Чия фотографія?»
• «Дівчатка і хлопчики»
• «Дзеркальце, скажи...»тощо

Ігри та вправи на розвиток сприйняття і уявлення про форму предмета:

• «Що котиться, що не котиться»
• «Кольорові кульки»
• «Коробочка з кульками і кубиками»
• «Закрий коробочки різної форми»
• «Однакові іграшки»
• «Подивися і назви» тощо

Ігри та вправи на розвиток сприйняття відносин за величиною:

• «Матрьошки»
• «Пірамідки»
• «Гаражі та машини»
• «Гриб під ялинкою» тощо....

Ігри на розвиток сприйняття і відтворення просторових відносин:

• «Далеко-близько»
• «Дістань колечко»
• «Довга і коротка доріжка до будиночка»
• «Склади намисто»(різної величини, кольору , форми; однієї величини ,кольору, форми )і т. д.

В ході цих ігор, у дітей з обмеженими можливостями здоров'я, розвивається:

• позитивне емоційне ставлення до предметів і дій з ними;
• уваги і зосередження;
• впізнавання їх візуально, на слух, на дотик;
• впізнавання і розрізнення побутових звуків, шумів, працюючих електроприладів(пилосос, телефон тощо), звуків природи( шум дощу, шурхіт листя, гуркіт грому, голоси тварин і т. д.), вміння їм наслідувати.

Конструктивні ігри
Спрямовані на ознайомлення «особливих» дітей з конструктивною діяльністю, на вирішення цілого кола корекційно-розвивальних завдань: збагачення сенсорного досвіду та відображення його в слові, формування способів сприйняття форми, величини, розташування - виникнення на цій основі просторових уявлень, розвиток наочно-дієвого мислення, а також виконання завдань по створенню нескладних конструкцій з метою їх ігрового використання.

• «Побудуємо вежу: кубик на кубик»
• «Побудуємо доріжку для машини»
• «Стіл і стілець для матрьошки»
• «Паркан з цеглинок, (кубиків)
• «Лавочка для зайчика»
• «Будиночок для собачки»
• «Машина в гаражі» і т. д.

В результаті діти з великим бажанням маніпулюють з конструктором, обіграють споруди, проявляють комунікативну активність, вміють накладати будівельні деталі, враховують величину і форму.

Другий етап навчання

Дошкільнята з проблемами інтелектуального розвитку тривалий час не виявляють потреби у грі. Їх не приваблює можливість діяти з іграшками, налагоджувати контакти з дорослими і дітьми. Включившись в гру під вплив дорослого, вони не виявляють інтересу до її процесу, діють байдуже, малоактивно, підкоряючись вимогам дорослого. Потреба в грі виникає лише під впливом навчання і особливо яскраво проявляється в старшому дошкільному віці, коли діти оволодівають різноманітними знаннями про навколишнє дійсності, діяльності людей та їх взаємини, набувають ігровий досвід.
Формування сюжетної ігрової діяльності у дошкільнят з порушенням інтелекту починається з розвитку предметно-ігрових дій, заснованих на особистісному інтересі дитини до тій чи іншій іграшці або ситуації. При цьому обов'язково враховуються ігрові переваги дитини з порушенням інтелекту: для заняття - на перших порах індивідуального береться кохана чи добре знайома дитині іграшка. Дорослий пропонує здійснювати предметно-ігрові дії за наслідуванням, неодноразово повторює їх і супроводжує мовними коментарями. В подальшому дія з іграшкою переходить до сюжетно-отобразительной грі. Для становлення сюжетної гри дітей навчають грати спочатку поруч з партнером, а потім разом зі своїм однолітком. Лише поступово дітей у ході гри об'єднують в мікро-групи(2-4 дитини)
Гра дітей в колективі тісно пов'язана з їх уявленнями про взаємини між людьми. Тому необхідно постійно формувати і збагачувати уявлення дітей про роль кожного члена сім'ї, про способи спілкування людей між собою. Гра виховує соціально прийнятні норми взаємовідносин між людьми, навчає підпорядковувати свою поведінку вимогам ситуації і нормам моралі.
У ході подальшого навчання ці уявлення збагачуються знання дітей про різні професії, про значимістю кожної професії для людського суспільства. Обмеженість життєвого досвіду в силу порушення пізнавальної діяльності призводить до того, що до кінця перебування в дитячому саду у дітей не формується достатнього обсягу знань про життя, діяльність, стосунки людей. В результаті цього сюжети ігор бідні, часто не відображають суті діяльності і відносини людей, лише в процесі тривалого навчання діти оволодівають системою знань, яка на елементарному рівні дозволяють їм проникнути в сутність деяких областей діяльності дорослих. Це відноситься перш за все до тих дорослим, з діяльністю яких дитина стикається безпосередньо в житті (наприклад відвідування лікаря в поліклініці). Навіть у старшому дошкільному віці діти з інтелектуальною недостатністю рідко виступають з ініціативою пограти. Ініціатива гри виходить від педагога, гра планується тільки під керівництвом педагога, який роз'яснює порядок її протікання. Цей порядок повністю приймається.
Велике місце в становленні ігрової діяльності займає драматизація знайомих казок, літературних творів. Опора на художні твори, в яких чітко виражений характер діючих персонажів і їх емоційний стан, що дозволяє дітям з особливими освітніми потребами набувати власний досвід емоційно забарвленого реагування на ту чи іншу ситуацію, збагачуючи їх чуттєву сферу.
В цілому навчання грі повинно сприяти виникненню у дітей з самостійної ігрової діяльності, становленню сюжетно-рольової гри

Перспективний план навчання гри (старший дошк.вік)

В умовах спеціальної освіти гра у дітей дошкільного віку, що мають проблеми в інтелектуальному розвитку, здатна здійснювати функції провідної діяльності.
Очевидно, що корекційно-розвиваючі заняття з навчання гри «особливих» дітей дають позитивний ефект розвитку дитячої діяльності і дитячого розвитку взагалі.

Література
1. Е. А. Екжанова, Е. А. Стребелева Програма «Корекційно-розвиваюче навчання і виховання».
2. К. Б. Баряева, О. П. Гаврилушкина та ін. Програма виховання і навчання дошкільників з інтелектуальною недостатністю
3. Л. А. Ніколенко Гри у педагогічному процесі. Методичні рекомендації. - Львів, 1997.
4. Л. С. Виготський Гра і її роль у психічному розвитку дитини. // Питання психології, 1966.
5. Б. П. Пузанов. Навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. - М., 2003.
6. Н. Д. Соколова Ігрова діяльність розумово відсталих дошкільнят.- М., 1993.
7. Н.Д. Соколова Особливості керівництва грою розумово відсталих дітей дошкільного віку. - М., 1973.