logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів.

Вплив еколого - розвивального середовища на становлення особистості дитини.

Автор: Казакова Лідія Володимирівна, Недержавне дошкільний навчальний заклад «Дитячий садок N229 відкрите акціонерне товариство «Російські Залізниці» (ВАТ «РЖД»), Республіка Бурятія, Кабанский район, місто Бабушкін.

У сучасній науковій педагогіці висуваються на перший план завдання гуманізації процесу виховання і освіти, охорони та зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, повноцінного розвитку. Рішення цих завдань неможливо без створення сучасного розвивального середовища.
Більшу частину часу дитина проводить у дошкільному закладі. Отже, розвиток дошкільника залежить від раціональної організації предметного середовища в дошкільному закладі, конкретно в груповому приміщенні. Тут все має значення: колір стін, стелі, поділ простору на функціональні зони, різноманітність ігор, іграшок та відповідність їх віку дітей, наявність місця для самостійних ігор і усамітнення дитини, втомленого від вимушеного постійного спілкування з однолітками. Кімнати повинні бути оформлені просто, але в певному стилі, щоб відчувалося, що кожна річ знаходиться саме на тому місці, де й повинна перебувати, а малюкам і дорослим у приміщенні комфортно і цікаво. Тому при організації предметно - розвивального середовища необхідно виходити з ергономічних вимог, розроблених Новосьолової С. Л.. Вони полягають в наступному:
Розвиваючий характер предметного середовища;
Діяльно - віковий підхід;
Інформативність;
Збагаченість, наукоємність, наявність природних і соціокультурних засобів, що забезпечують різноманітність діяльності дитини і його творчості;
Варіативність, поєднання традиційних і нових компонентів;
Забезпечення складових елементів середовища співвідношення з макро - і мікропростору діяльності дітей;
Забезпечення комфортності, функціональності, надійності і безпеки.
Забезпечення естетичних і гігієнічних показників.
Дослідники Петровський Ст. А., Кларина М. В,, Стеркина Р, Смывина Л. А. також виявляють великий інтерес до вивчення і розгляду проблем створення розвиваючого середовища в дошкільних установах, визначаючи її вплив на формування особистості. Як зазначають ці автори, стратегія і тактика побудови розвиваючого середовища в дошкільному закладі визначається особливостями особистісно - орієнтованої моделі виховання, націленої на сприяння становлення дитини як особистості.
Основні положення особистісно - орієнтованої моделі відбиваються в принципах побудови розвиваючої середовища:
Принцип дистанції, позиції при взаємодії;
Принцип активності, самостійності творчості;
Принцип стабільності - динамічності;
Принцип комплектування і гнучкого зонування:
Принцип эмоциогенности середовища, індивідуальної комфортності та емоційного благополуччя кожної дитини і дорослого;
Принцип поєднання звичних і неординарних елементів в естетичній організації середовища;
Принцип відкритості - закритості;
Принцип врахування статевих і вікових відмінностей дітей;
Основними елементами розвивального предметного середовища є архітектурно - ландшафтні та природничі об'єкти; художні студії; спортивні, ігрові майданчики та їх обладнання і т. д.
В даний час спостерігається певне протиріччя між природністю дитини як живої істоти в спілкуванні з природою і відчуженням його від природи, що ускладнює процес становлення особистості дитини. Як зазначає Рижова Н.А. це відчуження може бути частково подолано за засобом еколого - розвивального середовища.

Також автор відзначає, що цей процес повинен відповідати цілям створення розвивального середовища як такий, тобто сприяти розвитку всебічно розвиненої гармонійної особистості дитини, що задовольняє його потреби в різних видах діяльності, а так само сприяє формуванню у дитини елементів екологічної культури, екологічно грамотної поведінки, реалізації положення нової парадигми про універсальність і самоцінності природи.
Як стверджує Виноградова Н.Ф. - екологічна розвиваюче середовище являє можливості для різноманітної діяльності дітей, що сприяє активному засвоєнню та використанню набутих знань.
Інший вчений Потапов Т. В. поряд з питаннями освіти в галузі навколишнього середовища приділяє велике значення еколого - розвивального середовища. Він підкреслює, що при ознайомленні дитини з еколого - розвивальним середовищем... слід робити наголос не стільки на знання, скільки на навички дбайливого і неруйнівного поводження з ними і активне бажання вступати «щадним і сберегающим чином».
З точки зору Кавтарадзе Н.Д., еколого - розвиваюче середовище сприяє формуванню особистості дитини: діти легко визнають і засвоюють ті норми, які представляють для них практичну значимість і необхідність, допомагають виробити відповідну поведінку.
Аналіз сучасних методичних матеріалів показує, що останнім часом у багатьох дошкільних установах з'явилися такі нові елементи еколого - розвивального середовища як комплекси, кімнати (кабінети). Перші зазвичай являють собою поєднання декількох приміщень, в яких створюються умови для еколого - експериментальної, трудової, спільної освітньої, ігрової діяльності і т. д. (наприклад, музеї та ізостудія; лабораторія, живий куточок і екологічна кімната).
Крім вище описаних комплексів і кабінетів до нових елементів еколого - розвивального середовища можна віднести і центри. Вони служать місцем концентрації різних матеріалів і обладнання, зібраних для вирішення тих чи інших освітніх проблем. Насамперед, центри призначені для активізації діяльності дітей, як самостійної, так і під керівництвом дорослого. Вони можуть займати частину групи, кабінету, комплексу або окреме приміщення (центр краєзнавства, екологічний центр). Компонент екологічних центрів у різних вікових групах: живі рослини, акваріум, город на вікні, лабораторний матеріал для експериментування, найпростіші прилади і пристосування, дидактичні ігри, календарі природи, макети, музейні і колекційні матеріали.
Музейна педагогіка міцно завоювала в дошкільній освіті своє місце. Музеї бувають різними за тематикою і місцем розташування в дитячому саду, за формами використання в роботі з дітьми. Найчастіше зустрічаються дві групи музеїв: етнографічні та природні. Музей у дошкільному закладі може займати окреме приміщення або його частина, входити до складу якого - небудь комплексу. На території деяких установ з'явилися навіть невеликі музеї під відкритим небом.
Розглянувши деякі елементи еколого - розвивального середовища, ми прийшли до висновку, що лавной завданням еколого - розвивального середовища в ДНЗ є створення умов для становлення всебічно гармонійної особистості дитини.
У своїх дослідженнях по створенню та розвитку еколого - розвивального середовища Н.А. Рижова, зазначає, що таке середовище сприяє:
Пізнавального розвитку дитини (створення умов для пізнавальної діяльності, експериментування з природним матеріалом, систематичності спостережень за об'єктами живої і неживої природи; формування інтересу до природи);
Еколого - естетичному розвитку (залучення уваги дитини до навколишнім природним об'єктам, формування вмінь бачити красу природного світу, різноманітність його форм);

Оздоровлення дитини (використання екологічно безпечних матеріалів для оформлення інтер'єрів, іграшок, створення умов для екскурсій спільної освітньої діяльності на свіжому повітрі);
Формування моральних якостей дитини (створення умов для регулярного догляду за живими об'єктами і спілкування з ними, виховання почуття відповідальності);
Формування екологічно грамотної поведінки у природі (навичок раціонального природокористування, догляд за тваринами, рослинами)
Екологізація різних видів діяльності дитини (умови для самостійних ігор з природним матеріалом, використання природного матеріалу безпосередньо освітньої діяльності).
Таким чином, ми бачимо, що еколого - розвиваюче середовище дає можливість реалізувати всі компоненти для становлення всебічно розвиненої гармонійної особистості дитини дошкільника.


Література:
Миколаєва С. М. Спілкування з природою. - Перм, 2011.
Рижова Н.А. Розвиваюче середовище дошкільних установ. М., ЛІНКА - ПРЕС, 2009.
Петровський Ст. А., Кларина Л. М., Смывина Л. А. Побудова розвиваючого середовища в дошкільному вихованні. М, 2010.
Новосьолова С. Л. Розвиваюча предметне середовище // Дошкільне виховання, 2001, N5.
Рижова Н.А., Логінова Л., Данюкова А. Міні музей в дитячому саду. М., ЛІНКА - ПРЕС, 2009
Рижова Н.А. Екологічна освіта в дитячому саду. М. изд. Будинок Карапуз, 2001.

   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове