Консультації для вихователів.

Ігри з правилами та керівництво ними.

Консультація для педагогів і батьків.

Автор: Попова Любов Єгорівна, старший вихователь МАДОУ д/з N55 р. Калінінграда.

«Гра - це величезне світле вікно,
через яке в духовний світ дитини
вливається цілющий потік уявлень,
понять про навколишній світ.
Гра - це іскра, запалююча вогник
пытливости і допитливості»
В. А. Сухомлинський

Гра - явище багатогранне, її можна розглядати як особливу форму існування всіх, без винятку, сторін життєдіяльності колективу. Величезна роль у розвитку сприйняття дитини належить грі - найважливішого виду дитячої діяльності. Вона є ефективним засобом формування особистості дошкільника, його морально-вольових якостей, у грі реалізується потреба впливу на світ.
Дошкільне дитинство - короткий, але важливий період становлення особистості. В ці роки дитина отримує початкові знання про навколишнє життя, у неї починає формуватися певне відношення до людей, до праці, виробляються навички і звички правильної поведінки, складається характер. Основний вид діяльності дітей дошкільного віку - гра, в процесі якої розвиваються духовні й фізичні сили дитини, увагу, пам'ять, уяву, дисциплінованість, спритність. Крім того, гра - це своєрідний, властивий дошкільного віку спосіб засвоєння суспільного досвіду.
Умовно все різноманіття дитячих ігор можна розділити на дві великі групи:
I група - сюжетно-рольові, творчі ігри;
II група - ігри з правилами.
До ігор з правилами відносяться дидактичні ігри та рухливі ігри. Ігри з правилами, з одного боку, є сполучною ланкою між навчанням і грою, з іншого - у них яскраво відображаються зв'язки і відносини різних видів груп дитячих ігор.
Дидактичні ігри - це ігри навчальні. Їх основне призначення - сприяти засвоєнню і закріпленню у дітей знань, умінь, навичок, розвитку розумових здібностей.
Дидактичні ігри грають двояку роль: по-перше, вони є методом навчання, по-друге, - самостійною ігровою діяльністю. В якості першого вони широко використовуються на заняттях по ознайомленню дітей з навколишнім, з живою природою, по формуванню елементарних математичних уявлень, розвитку мовлення, музичних, в цілях навчання дітей певних способів розумових дій: систематизації, уточнення і закріплення знань. При цьому зміст гри і її правил підпорядковані воспитателно-освітнім завданням, висунутим конкретними програмними вимогами того чи іншого виду занять.
Ініціатива у виборі та проведенні гри належать в цьому випадку вихователю. Як самостійна ігрова діяльність вони проводяться у позанавчальний час.
У керівництві іграми слід виділити 3 етапи:
- підготовка ігри
- її проведення
- аналіз результатів.
У підготовку гри входить наступне: відбір ігри відповідно до завдань виховання і навчання конкретної вікової групи, з урахуванням часу проведення (у години занять або у позанавчальний час), місця (у групі, на ділянці тощо): визначення кількості учасників (вся група, невелика підгрупа, одна дитина).
У підготовку до гри входить також відбір необхідного дидактичного матеріалу (посібників, іграшок, картинок, природного матеріалу).
Гра проходить успішно в тому випадку, якщо до неї добре підготовлені діти.
У будь-якій дидактичній грі обов'язково повинні бути як ігрові правила, так і ігрові дії.

Плануючи роботу з дітьми, потрібно передбачити і ті дидактичні ігри, які буду застосовувати на заняттях, і ті ігри, які буду проводити в години ігор. Також продумувати місце, роль та зв'язок ігор за змістом занять.
У грі треба дотримуватися правил, які зобов'язують дітей:
а) діяти по черзі;
б) відповідати, коли запитують;
в) слухати товариша;
г) не заважати іншим у грі;
д) виконувати правила;
е) чесно зізнаватися в помилку.
При використанні дидактичної гри враховувати індивідуальні особливості дітей: одному загадати важку загадку, іншому - легку; сором'язливого дитини намагатися підбадьорити, погано володіє мовою частіше залучати до розмови, висловлювань, повторення правил і т. д. і тим самим розвивати мовлення.
Педагогу треба сприяти виникненню емоційно-насиченої атмосфери в грі, включатися в гру, «заражаючи дітей своїм інтересом, яскравими емоціями, використовуючи виразні рухи, міміку, интонированную мова, вносити в гру моменти несподіванки, таємничості, казковості.
Уважно і тактовно спостерігати за вільною грою дітей, включатись у неї в міру необхідності як рівноправний партнер.
Підведення підсумків гри - це відповідальний момент в її керівництві. Відзначати тих дітей, хто добре виконував правила, допомагав товаришам, був активний, чесний. Аналіз проведеної гри допомагає продумати її ускладнення, а також зміни правил. Крім того, аналіз дозволяє виявити індивідуальні особливості в поведінці та характері дітей і , значить, правильно організувати роботу з ними.
Рухливі ігри, як і інші види ігор, є формою організації життя дітей у групі. У ці ігри діти рідко грають поодинці, найчастіше грає група дітей, об'єднаних спільними інтересами, які вступають у певні взаємовідносини, зумовлені ходом гри.
Велика роль у вихованні організованого поведінки дітей належить правилам гри. Вони визначають хід гри, взаємини гравців, послідовність їх дій. Підкоряючись правила гри, дитина діє відповідно до взятої на себе ролі, наприклад: «вовк» може ловити «гусей» тільки після слів «ну біжіть, як хочете» або бігти можна тільки після слова «біжи», як би ні хотілося швидше зірватися з місця і т. п. Необхідність діяти за сигналом, виховує витримку. Всі рухливі ігри спрямовані на те, щоб зробити рух дітей легкими, гарними, впевненими.
В рухливі ігри діти грають і в приміщенні і на повітрі під час прогулянки. При проведенні ігор потрібно чергувати їх: що вимагають інтенсивних рухів, з більш спокійними. При виборі гри керуватися програмою з розвитку рухів з урахуванням розвитку дітей. Дітям боязким, невпевненим у рухах, допомагати в подоланні труднощів; опустити нижче мотузочку під час стрибків, поставити ближче кошик при закиданні м'яча і т. д. Робити це потрібно тактовно, щоб не страждало самолюбство дитини. Діти легко збудливі, надмірно рухливі, також потребують до себе увагу: я їх частіше залучаю до ігор, організації руху, що сприяє розвитку гальмівних процесів. Для того щоб ця робота була систематичною, щоб жодна дитина не випала з поля зору, рухливі ігри плануються в різний час дня. Позначати які рухливі ігри проводити з усією групою, які ігри організувати з групою дітей. Яким запропонувати дітям пограти в ту чи іншу гру самостійно. Для реалізації всіх поставлених завдань у групі та на ділянці необхідно створювати всі умови в предметно-розвивального середовища для проведення рухливих ігор.

Література:

1. Виноградова Н.А. Сюжетно-рольові ігри для старших дошкільнят: практичне посібник. - М.: Айріс-прес, 2008.
2. Гра і дошкільник. Розвиток дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності: Збірник. - СПб.: Дитинство-Прес, 2007. - 192 с.
3. Козирєва О. В. Оздоровчо-розвиваючі ігри для дошкільнят: посібник для вихователів та інструкторів фізкультури дошк. образоват. установ. - М.: Просвящение, 2007.
4. Краснощекова Н.В. Сюжетно-рольові ігри для дітей дошкільного віку. - Ростов н/Д: Фенікс, 2010. - 251 с.
5. Михайленко Н.Я. Організація сюжетної гри в дитячому саду: посібник для вихователя. - М.: Лінка-прес, 2009.
6. Михайлова З. А. Ігрові завдання для дошкільнят: Кн. Для вихователя дет. саду. - СПб.: Дитинство-Прес, 2008.