Консультації для вихователів.
Формування рухових навичок і виховання психофізичних якостей дітей раннього віку.
Консультація для педагогів і батьків.
Автор: Попова Любов Єгорівна, старший вихователь МАДОУ д/з N55 р. Калінінграда.
Дитинство - найважливіший період
людського життя, не підготовка
до майбутнього життя, а справжнє,
яскрава, самобутня, неповторна
життя. І від того, як пройшло
дитинство, хто вів дитину за руку в
дитячі роки, що ввійшло в його
розум і серце з навколишнього
світу, - від цього у вирішальній
мірою залежить, якою людиною
стане сьогоднішній малюк.
В. А. Сухомлинський
Третій рік життя - це період активного вдосконалення якостей рухів, якими оволодів малюк на попередніх етапах. Важливий етап у розвитку дитини. Темп фізичного розвитку сповільнюється, але весь організм міцніє, удосконалюються рухи. Для розвитку рухів використовуються різні засоби. Це в першу чергу організація режимних процесів - умивання, одягання, годування, розвивають координацію рухів рук, ігрова діяльність, під час якої діти різноманітно рухаються. Для малюків потрібні іграшки, що сприяють розвитку рухів: м'ячі різних розмірів, 3-колісні велосипеди, автомобілі, гойдалки і т. д.
Однак опорно-руховий апарат у дітей цього віку розвинений ще порівняно слабо, руховий досвід ще невеликий, руху часто ненавмисні. Дитина не вміє самостійно регулювати швидкість, силу і амплітуду рухів. Все це необхідно враховувати при організації роботи з фізичного виховання. Важливими чинниками розвитку рухів є ранкова гімнастика і фізкультурні заняття.
Основним завданням навчання є формування у дітей уміння діяти спільно, наслідуючи вихователя і відповідно до його вказівок.
У цьому віці навчання фізичним вправам організовуються в ігровій формі. Ігрові та сюрпризні моменти зацікавлюють дитину, радують його і тому виконуються з великим бажанням: якість виконання вправ буде вище, якщо ігровий образ зрозумілий, знаком малюкові.
Важливо сформувати у дітей загальне уявлення про рух, викликати бажання виконувати його. Вихователь використовує ігрові прийоми, заохочувальні, підбадьорливі вказівки, прагне викликати у дітей інтерес до руху.
Загальнорозвивальні вправи в цій групі діти можуть виконувати з предметами (прапорцями, хустинками, стрічками та ін). Їх використання підвищує м'язову напругу, посилює емоційне забарвлення заняття. Предмети, іграшки повинні бути однаковими і знайомими дітям, в іншому випадку вони будуть відволікатися.
Основні руху, яким навчають дітей раннього віку: ходьба, біг, стрибки, катання, кидання, ловля, повзання, лазіння.
Ходьба: В 1 молодшій групі вихователь вчить дітей правильно ходити, не наштовхуючись один на одного; формувати вміння зберігати стійке положення тіла і правильну поставу. Цим цілям служать різноманітні прийоми: вказівки педагога, його особистий приклад, імітація, вправи в ігровій формі, використання зорових орієнтирів.
Щоб навчити дітей вище піднімати ноги, слід використовувати вправи в ходьбі з переступанням ліній, шнура, кубиків.
Біг: На 3-му році життя дитину треба вчити зберігати рівновагу, заданий напрямок, бігати, не наражаючись на навколишні предмети.
Стрибки: У 1 молодшій групі вводяться стрибки на 2 ногах на місці, з просуванням, а також стрибки у довжину й у висоту з місця. Основну увагу при цьому повинно бути направлено на навчання відштовхуванню двома ногами, м'якому приземленню на шкарпетки при стрибках вгору й у висоту з місця. Основними прийомами навчання є показ і пояснення вихователя, ігрові прийоми, зорові орієнтири.
Катання, кидання, ловля: Навчання малят різноманітних дій з м'ячем починають з індивідуальних занять і тільки потім переходять до вправ з підгрупами. Дитину вчать брати м'яч, тримати і переносити його однією і двома руками, скачувати, прокатувати, енергійно відштовхувати у певному напрямку. Після того, як малюки навчаться прийом відштовхування м'яча в певному напрямку, можна запропонувати їм катати м'яч один одному, під дугу.
Повзання та лазіння - на початку року доцільно вчити дітей повзання на животі і потім поступово переходити до повзання на колінах з опорою на коліна і долоні. Вихователь повинен учити дитину міцно триматися руками за поперечину, допомагати в подоланні почуття страху, невпевненості, забезпечувати страховку.
Прособенностью формування у дітей рухових навичок на даному віковому етапі є багаторазове повторення одних і тих же рухів.
У самостійній руховій діяльності педагог повинен постійно підтримувати рухову активність дітей, заохочуючи самостійне використання ними атрибутів для ігор. Для цього необхідно створити відповідні умови в груповий кімнаті і на ділянці, виділити місце для ігор і фізичних вправ.
Керівництво самостійною руховою діяльністю дітей здійснюється з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Вихователь вправляє дитини в тому чи іншому вигляді рухів, які йому даються важче, ніж одноліткам, використовуючи при цьому ігрові прийоми, «покажи ведмедику, як треба переступати через кубик», «покажи як літає пташка».
Руху приносять радість малюкам, отже, надають позитивний вплив на їх психічний розвиток, на орієнтування в навколишньому світі. Завдяки рухам руки, пальців, дитина пізнає властивості предметів. Зорові, слухові, тактильні подразники спонукають його до того чи іншого руху.
Дуже важливо у фізичному вихованні дітей раннього віку не затримуватися на те, що вже засвоєно дитиною, і поступово підвищувати вимоги до нього, користуючись властивою цьому віку інтересів нового і прагненням опановувати складнішими рухами і нормами взаємин з навколишніми дорослими і дітьми.
Організація різноманітних фізичних вправ та рухливих ігор позитивно позначається на емоційному стані дітей, допомагає зміцненню волі, самостійності.
Література:
- Аксаріна Н.М. Виховання дітей раннього віку.-М.; Медицина,1977.
- Р. М. Ляміна . Виховання та розвиток дітей раннього віку - М:Просвітництво,1981.
- Лайзене С. Я. Фізична культура для малюків.-М.:Просвітництво,1987.
- Розвиток і навчання дітей раннього віку в ДНЗ: Навчально-методичний посібник.-М.:М.: ТЦ Сфера, 2009.
- Теплюк С. Н., Ляміна Р. М, Зацепіна М. Б. Діти раннього віку в дитячому саду.-М.: Мозаїка - Синтез, 2007.