Консультації для вихователів.
Формування патріотизму у дошкільнят.
Автор: Воробйова І. А., вихователь МБ ДОУ N14 «Колобок»,
р. Усть-Ілімськ.
Одним з провідних чинників формування історичного та патріотичного свідомості дітей є їх ознайомлення з історією рідного міста. Необхідність розвитку патріотичної свідомості дошкільників пов'язана з соціальним запитом суспільства, чим повніше, глибше, змістовніші будуть знання дітей про рідне місто та його кращих людей, природу, традиції, тим більш значущими вони будуть у вихованні любові до своєї малої батьківщини.
Батьківщина, Вітчизна...В коренях цих слів близькі кожному образи: матері і батька, тих хто дає життя новій людині.
Виховання почуття патріотизму у дошкільнят - процес складний і тривалий. Любов до близьких людей, до дитячого садка, до рідному місту і рідній країні відіграють величезну роль у становленні особистості дитини.
Пізнання рідного міста і краю дає дітям можливість активної взаємодії з навколишнім світом, виховує позитивне ставлення до країни в цілому. Організована робота з дітьми по ознайомленню з містом, в якому вони живуть і ростуть, сприяє розвитку пізнавальної, духовно-моральної сфери, спонукає дітей дбайливо ставитися до природи рідного краю.
Для того, щоб визначити рівень знань про рідному місті серед дітей групи було проведено дослідження, в результаті якого з'ясувалося, що з 20 дітей групи у 55% низький рівень знань, у 35% - середній рівень, у 10% - високий рівень. Діти погано знають історію міста, не знайомі з його визначними пам'ятками.
Для підвищення рівня знань дошкільнят були поставлені наступні завдання:
- закріпити у дітей елементарні знання про місце проживання (будинок, вулиця, назву міста, області)
- розширити знання дітей про природу рідного краю,
- познайомити дітей з історією і сучасністю рідної міста;
-сформувати у дітей уявлення про різні сторони життя рідного міста, його жителів
- сприяти розвитку інтересу до вивчення міста в якому ти живеш; формуванню патріотичного ставлення до малої батьківщини.
Роботу по ознайомленню дошкільнят з рідним містом проводиться за такими напрямами:
- природа рідного краю;
- історія міста;
- символіка
- пам'ятки міста;
- праця дорослих.
Зміст роботи по кожному виду діяльності, розкриває перспективний план роботи, який розрахований на період від молодшого до старшого дошкільного вік, включає різноманітні форми роботи (заняття, бесіди, читання художньої літератури, складання розповідей за картинами, тематичних альбомів, екскурсії та пішохідні прогулянки, сюжетно-рольові, настільно-друковані та дидактичні ігри) і види діяльності ігрову, комунікативну, ознайомлення з навколишнім, розвиток мови, праця і художня творчість, робота з батьками.
Велике значення у вихованні і навчанні дошкільнят має предметно-розвиваюче середовище. Для створення спеціального інформаційного поля тематичних зонах розміщені матеріали про рідне місто:
1) в «книжковому куточку» - колекції листівок, календариків «Наш Усть-Ілімськ» література про місто і тематичні альбоми, що допомагає в роботі з дітьми побачити місто яким він був у різні періоди часу;
2) у «з куточку» - спільні малюнки дітей і батьків про місто і його мешканців, розмальовки, схеми для малювання.;
3) в «ігровому куточку» - настільно-друковані та дидактичні ігри з ознайомлення з містом, які допомагають не тільки закріпити отримані знання про місто, але і дізнатися багато нового.
У молодшому дошкільному віці дітям ще важко уявити собі весь місто в цілому. Тому знайомство з ним починалося екскурсій по довколишніх вулицях; з розмов про те, де їм доводилося бувати, що цікавого вони бачили; про те, що у кожній вулиці є своя назва, а в будинку - свій номер.
Коли діти досягли середнього дошкільного віку роботу з даного напрямку продовжилася, тепер ми знайомилися з районом, на території якого знаходиться наш дитячий садок, для цього відбувалися невеликі цільові прогулянки, при цьому особлива увага зверталася на зовнішній вигляд вулиць, їх красу, на те, що все це створено руками людини. Це різні будівлі, в яких люди живуть і працюють. У процесі бесіди дається уявлення про те, чим місто відрізняється від села.
У старшому дошкільному віці збільшується обсяг знань про рідне місто. Діти познайомилися з промисловістю, з історією р. Усть-Ілімська і його визначними пам'ятками, героїчними сторінками історії. Дізнавшись нову інформацію хлопці з гордістю розповідали один одному про вулицях, на яких вони живуть, названих на честь знаменитих людей.
Так само в старшому віці здійснювалися цільові прогулянки в картинну галерею, де нам були представлені роботи наших художників та інших знаменитих майстрів, в бібліотеку «Первоцвіт», де проходили різні виставки.
Роботу по ознайомленню дошкільнят з рідним містом проводилася у тісній співпраці з батьками. Історії міста були присвячені батьківські збори. Для залучення уваги батьків до теми міста були підібрані альбоми про історію і культурних цінностях міста, підготовлені презентації «Вулиці рідного міста», проводилися бесіди, анкетування, консультації. Були організовані виставки дитячих малюнків, виконаних у співтворчості з батьками: «Моє улюблене місто», «Місто очима дитини», фотовиставка « Моє місто», розроблений і реалізований проект «Професії наших батьків».
Батьки з цікавістю брали участь у розробці плану-схеми для дітей «Мій мікрорайон», де був вказаний маршрут від дому до дитсадка.
Для розширення уявлень дітей про природу краю і про людей, що живуть в місті, місці з батьками у вихідні дні організовували поїздку в Краєзнавчий музей, де діти побачили незвичайні експонати.
Крім цього кожна сім'я розробила, представила свій герб, що дозволило підкреслити значимість і цінність кожної окремої сім'ї.
Активну участь батьків - запорука успіху всієї нашої роботи. Різноманіття заходів, злагодженість і узгодженість дій сім'єю благотворно впливає на процес виховання патріотичних і громадянських почуттів, дає можливість дітям відчути їх причетність до історії і сучасного життя міста
Завдяки цілеспрямованій роботі у вихованців групи значно розширилися уявлення про історичне минуле нашого краю, про його визначні пам'ятки, значно підвищився рівень знань про рідне місто. Це підтвердили результати анкетування, проведеного у завершенні роботи: високий рівень спостерігається у 30% дітей, середній рівень - 55%, низький рівень-15% .