Консультації для вихователів.

«ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО - МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНЯТ ЧЕРЕЗ РІЗНІ ФОРМИ РОБОТИ»

Автор: Мосолова С. А., вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад «Дитячий садок N 16 р. Леніногорська» муніципального утворення «Леніногорськ муніципальний район».

То ж хай книга говорить з тобою,
Нехай вона, мовчазний мій заступник,
Йде до тебе з признаньем і благанням...
У. Шекспір

Дар слова - найважливіший дар, який дає можливість осягнути радість пізнання і спілкування. Паустовський К. писав: «Немає нічого такого в навколишньому нас житті і в нашій свідомості, чого не можна було б передати російським словом: і звучання музики, і... блиск фарб і шум садів, і казковість сновидінь, і важкий гуркіт грози, і дитячий лепет, і сумний гомін прибою, і гнів, і радість велику, і скорботу втрати, і радість перемоги». Але, на жаль, не кожному дано опанувати це багатство сповна. Якщо в арсеналі А. С. Пушкіна було 21 тисяча слів, то багато наших сучасників обходяться декількома тисячами, а то й значно меншою кількістю слів, що є показником рівня мислення, культура спілкування.
Мова людини збагачується і вдосконалюється протягом усього життя.
Але найважливішим періодом її розвитку є період дитинства, коли йде інтенсивне освоєння засоби мови, форум і функцій мовлення, письма і читання.
Серед найважливіших засобів формування образності мовлення вчені називають твори художньої літератури та усної народної творчості.
Завдання художньо-мовленнєвої діяльності підпорядковані спільній мети всебічного виховання особистості дитини, вони висуваються у відповідності з віковими особливостями дітей, а також своєрідністю літературних творів.
Усвідомлюючи роль художньої літератури як засіб розумового та морального виховання, необхідно знайомити дітей з власне художніми достоїнствами різних жанрів літературних творів, усної народної творчості, розвивати поетичний слух, вміння відчувати мовне багатство літературної мови. Е. В. Тихеева, Е. А. Флерина вважали, що художня література, фольклор дають прекрасні зразки російської мови, наслідуючи яким, дитина успішно навчається рідній мові.
Людина - спочатку маленький, потім великий - тільки тоді твердо стоїть на ногах, коли відчуває і розуміє рідну землю, її традиції та історію. І починати допомагати відчути і зрозуміти все це потрібно вже зараз, поки наші діти не виросли і не повернулися до нас спиною, поки вони вірять нам і прислухається до наших слів.
Зараз же книги замінило телебачення, комп'ютери. Деякі батьки зовсім не читають дітям, тому мова таких дітей не розвинена, бідний словниковий запас, вони не можуть висловити свої почуття, правильно, красиво складати пропозиції.
Фонетика, орфографія, культура усного мовлення в школах в останні роки відводиться досить мало часу в порівнянні з іншими розділами мовознавства.
На вулицях, у транспорті ми часто чуємо грубу мова з вульгарною інтонацією, з неохайним вимовою, масою неправильних наголосів і мовленнєвих помилок.
Правильну мелодійну мова зараз рідко почуєш по радіо і телебаченню. Мова ведучих «грішить» орфографічними помилками, нечітким вимовою і невиправдано швидким темпом. Щоб впливати на почуття людини, потрібно вивчати питання інтонації, паузи, темпу, ритму мови. Приємно слухати промову з гарним голосом.
Тому я обрала для себе тему: «Формування художньо-мовленнєвого розвитку дошкільнят через різні форми роботи». Починаючи працювати над цією проблемою, я спочатку прочитала книги Е. І. Тихеевой, Ф. А. Сохиной, в. І. Лейбсона, статті в журналах «Дошкільне виховання». Плануючи майбутню роботу з формування художньо-мовленнєвої діяльності, виділила для себе такі завдання:
1) Формувати початкові уявлення про художній літературі;
2) Вчити сприймати художні твори в єдності змісту і форми;
3) Розвивати здібності художньо-мовні, виконавські та творчі здібності.
Знайомити дітей з художньою літературою починаю з молодшої групи. Спочатку це твори усної народної творчості - потішки, пестушки, колискові пісні. Виховне значення їх у тому, що вони доносять до нас російську культуру, розвивають у дітей почуття краси рідної мови, виховують любов і повагу до російської культури.
З раннього віку дитина відгукується на потішки, примовки, поспівки. Роль цих малих фольклорних форм важко переоцінити.
Вслухаючись в слова потішки, їх ритм, малюк грає в ладушки, притупує, пританцьовує, рухається в такт произносимому тексту. Це не тільки забавляє, радує дитини, але і організовує його поведінку.
Особливо ефективно використання малих фольклорних форм у період адаптації дитини до нових для нього умов дитячого садка. Під час «важкого» розставання з батьками можна переключити його увагу на яскраву барвисту іграшку, супроводжуючи її руху читанням потішки, наприклад: «Півник», «Киця, кицька...»

За допомогою народних пісень, потішок можна виховувати у дітей позитивне ставлення до режимних моментів: умивання, причісування, прийому їжі, одягання, укладання спати.
«Водичка, водичка...», «Рости, коса, до пояса» та інші.
Проводила артикуляційну гімнастику, вправи для мови,
для тренування голосу і мови. Мова тільки починає формуватися, а
вправи для пальчиків, мови, губ, перетворені в захоплюючу
гру, допомагають зміцнювати і розвивати мовний апарат.
В ході роботи я також використовувала загадки, подібні прислів'я та приказки. Причому прагнула показати дітям художні достоїнства цих жанрів, красу їхньої мовної форми.
Під час спостережень практикую читання творів художньої літератури. З найбільшим бажанням, емоційно діти читають вірші, звернені до об'єкту спостереження: сонцю, берізки, сніжинкам, вітру і т. д.
З безлічі російських прислів'їв і приказок я вибрала ті, які можуть супроводжувати трудову діяльність дітей і, звичайно, збагачувати їх мова. Художня сила прислів'їв і приказок полягає у їх смисловій, композиційній, інтонаційно-синтаксичної, звуковий про ритмічної організованості.
У старших групах діти вміють слухати художні твори, володіють навичками виразного виконання віршів, у них формується правильна мова. Вони здатні помічати зв'язок між змістом твору і його виразно-образотворчими засобами. Розвиваючи у дітей творчі здібності, придумуємо загадки, складаємо казки. Діти самі стають ініціаторами. При ознайомленні з казкою прагну дати дітям уявлення про особливості жанру, розкрити ідейно-художній зміст твору, показати красу поетичність образів, мови.
Словесні методичні прийоми ознайомлення з художньою літературою найбільш дієві, коли здійснюються в єдності з наочними. Вони сприяють більшій глибині художнього враження, тому я використовую в роботі репродукції, сюжетні картинки, альбоми і т. д.
Коли діти старшого віку мають певні навички сприймання художніх творів, навчання пов'язується з розвитком творчості. Дітям даються творчі завдання для розвитку поетичного слуху, образності мислення, здатності вловлювати мелодійність мови. Засвоєне на заняттях діти закріплюють і застосовують самостійно в нових умовах.
Найбільш яскраво самостійність дій проявляється у творчому розповіді, у вигадуванні власних загадок, римовок. Самостійність проявляється насамперед у виборі теми, в задумі. Діти самі знаходять образотворчі засоби, порівняння, епітети, придумують композицію казок, оповідань (початок, основна частина, кінцівка), вибирають зображення персонажів і показують на фланелеграфе або використовують площинний настільний театр.
У такий художньо-мовленнєвої діяльності діти з задоволенням відтворюють свято, учасникам якого вони є, вносять свою інтерпретацію, свій задум у зміст, оформлення, проведення гри. У групі є необхідні для цього умови. Є ляльковий театр, пальчиковий, настільний, рукавички для пальчикової гімнастики. Книжковий куточок, де діти можуть взяти книги, розглянути альбом із загадками, ребусами, відповідає всім необхідним вимогам. У театралізованих іграх зазвичай з'єднуються майже всі види художньої діяльності дітей. Тут мають місце і музичну, художньо-мовленнєва, і образотворча діяльність (діти самі співають, говорять за казкових героїв, разом з вихователем готують костюми).
Працюючи над формуванням художньо-мовленнєвого розвитку з дітьми, неможливо обійтися без допомоги батьків. Щоб ефективніше працювати в цьому плані, на зборах говорила батькам про те, на скільки важлива ця проблема. Як її вирішувати, щоб домогтися від дітей позитивних результатів. Зрозуміло, тільки спільними зусиллями. Для батьків оформила стенд «Художня творчість дітей». Провела консультації на теми: «Розвиток театрально-ігрової діяльності у дітей», «Як прискорити процес розуміння казки», «Загадка як засіб розвитку, навчання, виховання» та ін