Консультації для вихователів.

"Особливості інтеграції національно-регіонального компонента в освітню діяльність з дітьми дошкільного віку"

Автор: Чикота Надія Степанівна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільний заклад дитячий сад комбінованого виду «Посмішка», Тюменська область, р. Ноябрьск.

У Законі "Про освіту" (ст. 7) закріплено два компонента стандарту - федеральний і національно-регіональний. Федеральний компонент стандарту забезпечує єдність освітнього простору в країні, включає освітні області і є обов'язковою частиною змісту загальної середньої освіти. Національно-регіональний компонент передбачає можливість введення змісту, пов'язаного з традиціями регіону. Він відповідає потребам і інтересам народів нашої країни і дозволяє організувати безпосередньо освітню діяльність, спрямовану на вивчення природних особливостей регіону, національного (рідної) мови та національної літератури.
Важливим завданням дошкільної педагогіки на сучасному етапі є залучення підростаючого покоління до витоків культури тієї місцевості, на якій в даний момент ми проживаємо. Дана тема недостатньо досліджена і тому виникла проблема інтеграції національно-регіонального компонента в освітній процес. Аналіз програм виховання, освіти і розвитку дітей дошкільного віку в умовах дитячого садка показав, що існують прогалини ціннісних орієнтацій на усвідомлення у дітей приналежності до своєї сім'ї, свого народу, розуміння єдності зі своєю країною, своїм рідним краєм, не приділяється належної уваги національно-регіонального компоненту. Необхідно вести роботу з формування у дитини почуття любові до Батьківщини, виховання у нього емоційно-позитивного ставлення до тих місць, де він народився і живе; розвивати вміння бачити і розуміти красу навколишнього життя; бажання дізнатися більше про особливості природи та історії рідного краю.
Формувати правильне ставлення до природи треба починати задовго до того, як людина стає дорослою. Дошкільний вік - самоцінний етап у розвитку екологічної культури людини. У цей період закладаються основи особистості, в тому числі позитивне ставлення до природи, навколишнього світу. У цьому віці дитина починає виділяти себе з навколишнього середовища, розвивається емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього, формуються основи морально-екологічних позицій особистості, які проявляються у взаємодіях дитини з природою, усвідомлення нерозривності з нею. Завдяки цьому відбувається формування у дітей знань, норм і правил взаємодії з природою, виховання співчуття до неї, активність у вирішенні деяких екологічних проблем. При цьому накопичення знань у дітей дошкільного віку не є самоціллю. Вони - необхідна умова вироблення емоційно-морального та дієвого ставлення до світу. Залучаючи підростаюче покоління до витоків культури Крайньої Півночі, знайомлячись з побутом, традиціями корінних народів Крайньої Півночі, враховуючи потреби багатонаціонального населення нашої країни, будується педагогічний процес.
Перед нами в роботі з дітьми при ознайомленні їх з Малою Батьківщиною ставляться наступні завдання:

• виховувати гідного громадянина і патріота, який знає і любить свою Малу Батьківщину, свій край, місто, де він народився і живе;
• формувати бережливе ставлення до історичної спадщини нашого народу;
• виховувати почуття поваги і толерантності до життя, традицій і звичаїв народів, що живуть на ямальській землі;
• розвивати інтерес до рідної природи, бажання більше дізнатися про особливості свого краю, про природну різноманітність країни;
• формувати бережливе ставлення до природи, пробуджувати бажання охороняти її від руйнувань, а при необхідності відновлювати;
• виховувати у дітей емоційну чуйність, вміння бачити і розуміти красу флори і фауни Крайньої Півночі; формувати естетичні почуття.

Сучасне дошкільна освіта допомагає закласти моральні основи у дітей, які зроблять їх більш стійкими до небажаного впливу, посіяти і виростити в дитячій душі зерна любові до рідного дому, до історії рідного краю, створеної працею рідних і близьких людей, тих, кого звуть співвітчизниками. Система і послідовність роботи з дітьми по залученню їх до національної культури та історії рідного краю, покликана допомогти дитині зрозуміти зв'язок часів, історію своєї родини, викликати почуття гордості за своїх предків, розширювати знання про навколишній світ; виховувати дбайливе ставлення до живої природи та шанобливе ставлення до праці дорослих. Діти отримують знання про природу і тваринний світ краю, про заповідні місця, про народження рідного міста, знайомляться з гербом та іншими символами міста, округу. Наявність пам'яток архітектури, пам'яток (вертоліт, пам'ятник першопрохідцям геологам,) визначає необхідність історичного екскурсу в минуле міста. Розвиток промислів (рибальство, оленярство, полювання) також сягає своїм корінням у глибину історії. Діти отримують інформацію про людей, які прославили рідний край. Дитина, володіючи певними знаннями про рідний край, корінних жителів, знайомиться з витоками зародження життя на Півночі, з побутом, способом життя, національною самобутністю мови, традиційними цінностями, народним календарем.

Національно-регіональний компонент відображає освітній простір, яке позначається поняттям “Ямал, ЯНАо»; сприяє формуванню особистості гідного представника регіону, вмілого зберігача, користувача і його творця цінностей і традицій; гарантує право на отримання знань про природу, історію та культуру; розширює, поглиблює та конкретизує знання, передбачені федеральним компонентом.
Інтеграція національно-регіонального компонента має не тільки велике значення у області розвитку дошкільної установи міста, округу, але й винятково важлива для виховання нового, сучасного покоління сіверян, для яких Ноябрьск - Ямал - мала батьківщина, це - унікальна частина півночі Росії.
У річному плані ДОУ щорічно плануються заходи, які проводяться для реалізації національно-регіонального компонента в роботі з дітьми, батьками та педагогами. Охоплюючи досить широке коло діяльності дітей дошкільного віку, з урахуванням навчального плану ДНЗ, вже на самому ранньому етапі дошкільного дитинства, ми починаємо формувати у дітей цілісне уявлення про регіон, кліматичних умовах, корінне населення і навколишньому світі природи. Любов до рідної природи, вміння бачити і відчувати її красу вихователі виховують у дітей в ході безпосереднього ознайомлення з об'єктами живої і неживого світів. У вихованців формуємо уявлення про природній зоні - лісотундрі, про її відмітних особливостях, про пристосуванні живих істот до умов середовища проживання, до мінливих умов природи. Дошкільнята знайомляться з рослинами і тваринами «Червоної книги». Вони запам'ятовують правила дбайливого ставлення до природи. Під час проведення експериментів і спостережень діти вчаться помічати і описувати властивості і якості об'єктів навколишнього світу. Накопичений досвід дошкільники використовують в іграх, у самостійній діяльності, безпосередньо освітньої діяльності. Свої враження про побачене вони відображають у роботах по образотворчої діяльності. Використовуючи різну техніку малювання і засоби зображення, діти можуть передавати в малюнках красу рідної природи. Після зустрічей з живою природою у них розвивається фантазія, ігрове, мовленнєвий і образотворче творчість.
Програма національно - регіонального компонента поділяється на три основні напрямки: світ рослин, світ тварин і неживу природу.

Вивчення рідного краю дозволить нинішнім дошколятам розширити свій кругозір і з любов'ю ставитися до всього, що їх оточує. Базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини слід вважати накопичення ними соціального досвіду життя у своєму місті та краї, засвоєння прийнятих норм поведінки, взаємин, залучення до світу культури. Дуже важливо прищеплювати дітям почуття любові і прихильності до природних та культурних цінностей рідного краю, так як саме на цій основі виховується патріотизм. Без знання своїх коренів, традицій свого краю не можна виховати повноцінного людини, що любить своїх батьків, будинок, місто, край, країну, з повагою ставиться до інших народів.