Консультації для вихователів.

«Етапи навчання дітей орієнтуванню в просторі»

Автор: Канова Ірина Олександрівна, вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад «Дитячий садок N1 компенсуючого виду», р. Лисьва Пермського краю.

«Орієнтування в просторі - один з розділів програми з розвитку у дітей елементарних математичних уявлень».Але це не означає, що тема «Просторові уявлення» суто математична.
Оволодіння просторовим сприйняттям, уявленнями і орієнтуванням підвищує результативність та якість пізнавальної діяльності - продуктивно - творчої, трудової; вдосконалюються сенсорні, інтелектуальні здібності. Наприклад, якість малюнка визначається композиційною побудовою, естетична виразність - симетрією, ритмічність - чергуванням елементів. А освоєння правил дорожнього руху абсолютно неможливо без елементарних знань про простір.
Елементарні знання про простір і елементарні навички орієнтації для підготовки дітей до школи. Формування в дошкільному віці просторових уявлень і понять - основа географічних і геометричних знань у майбутньому.
I ЕТАП. Навчання дітей орієнтування на собі.
Тут йде формування у дітей чітких уявлень про своє тіло і його симетричності. Дітей вчать розрізняти парно протилежні сторони свого тіла. У дітей створюють уявлення про просторовому розташуванні частин тіла.
На цьому етапі діти набувають навичок практичної орієнтування на собі (на своєму тілі). У дітей формується цілісне уявлення про схему свого тіла.
Використовуються прийоми:

• Зорово - дотиковий обстеження дитиною свого тіла, дидактичної ляльки;
• Розглядання дитиною себе в дзеркалі;
• Співвіднесення дитиною частин свого тіла з тілом іншої дитини, що стоїть поряд, навпроти;
• Використання міток (бантики, резиночки, значки);
• Закріплення через знаходження деталей власного одягу (кишеню, рукав, комір і т. д.)

ІІ ЕТАП. Вчити визначати просторові напрями і просторове розташування навколишніх предметів, іграшок, з точкою відліку «від себе». А також просторове розташування предметів по відношенню один до одного.
Тут необхідно створити уявлення дітей про себе, як про просторове тілі, що є точкою відліку при орієнтуванні в напрямах.
Вчити дітей орієнтуватися в навколишньому просторі, чітко диференціювати основні напрямки простору, словесно позначати їх відповідними термінами (праворуч-направо, справа - наліво).
Розвивати вміння дітей пересуватися в названому напрямку по орієнтирам і без них, зберігати та змінювати напрямок руху.
Вчити розуміти й активно використовувати в мові позначення напряму руху (вгору, вниз, вперед, назад, ліворуч, праворуч, між, поруч, навпаки, за, перед).

ІІІ ЕТАП. Навчання дітей моделювання предметно - просторових побудов.
На цьому етапі дітей вчать аналізувати і самостійно створювати найпростіші просторові побудови з іграшок. З метою підготовки дітей до самостійного співвідношенням просторових побудов, дітей вчать обстежити простір. Навчання моделюванню приміщень починається з спільного обстеження, з певної точки відліку (від дверей, зліва - направо). Це дає дітям можливість запам'ятати розташування меблів у приміщенні. Таке обстеження краще проводити індивідуально і неодноразово.
Для моделювання використовують деталі конструктора, будівельного матеріалу. З допомогою педагога діти обстежують деталі і вибирають ті, форми яких відповідають формі предметів меблів. Аналізують форму приміщення і співвідносять з формою столу або аркуша картону. Форма моделі повинна відповідати формі кімнати.

IY ЕТАП. Навчання орієнтуванні в просторі з допомогою схем.
Етап проводиться за такими напрямами:

• Навчання орієнтуванні по картинці - плану;
• Знайомство дітей з умовними зображеннями предметів;
• Формування у дітей умінь співвідносити розташування предметів у реальному просторі зі схемою;
• Навчання дітей самостійного складання схем.

Використовується такий прийом «Оживи картину». Підбираємо кольорову картинку, на якій дитина може дізнатися про все дізнатися, підбираються такі ж іграшки та дітей вчать розташовувати іграшки на картинці.
На всіх етапах навчання велика увага приділяється формуванню у дітей міцного зв'язку слів, що позначають просторові ознаки (тут, тут, там).
Використовуються спеціальні прийоми. На перших етапах - спільні виконання дій, неодноразовий показ, повтор інструкцій, заохочувальні слова і словесна корекція дій дитини. Використовується різноманітний ігровий матеріал. Заняття проводяться в ігровій цікавій формі, по зростаючій складності, з урахуванням результативності попередніх занять, завдання можуть бути аналогічні, але в інших варіантах.
У підготовчій групі «Програма виховання і навчання в дитячому саду» позначає головним завданням: «Вчити дітей орієнтуватися на аркуші паперу в клітку». Але це не означає, що робота за завданнями попередніх груп припиняється. У практичних ситуаціях вміння вдосконалюються.
«Геометрія площині аркуша» частково вже освоєна. Необхідно закріплювати набутий досвід. З цією метою використовують «зоровий диктант», «слуховий диктант». Під диктовку діти розміщують геометричний орнамент або окремі форми, знаки, елементи малюнка. Це складне завдання, але майбутній першокласник повинен бути підготовлений до її вирішення. Ця робота попереджає виникнення численних помилок просторового характеру, які спостерігаються при засвоєнні матеріалу на уроках читання, письма, малювання та інших.
У цій групі важливо сформувати у дітей початкові навички логічного мислення. Перехідним етапом до такої форми є вміння виконувати узагальнення, розумові дії, які виступають у вигляді схематизированных образів. Але щоб у дитини сформувалася така форма мислення, потрібно систематично, цілеспрямовано знайомить їх з графіками, схемами, моделями.
Робота з орієнтування в просторі повинна вестися не тільки на заняттях з математики, але й на заняттях з розвитку мовлення, З, фізкультурному та музичному.