Консультації для вихователів.

"До школи один рік"

Автор: Волгіна Олена Андріївна, вчитель-логопед, Муніципальне бюджетне дошкільний заклад дитячий сад загальнорозвиваючого виду N 8 «Горобина» міста Білореченська муніципального освіти Білоріченський район.

Загальноосвітній рівень нашого суспільства змінився у зв'язку зі стрімким розвитком в XXI столітті науки та засобів масової інформації. Програми загальноосвітніх шкіл ускладнилися.
З іншого боку, значно зросла і продовжує зростати число дітей з нерізко вираженими відхиленнями у розвитку. Це пов'язано з впливом різних несприятливих факторів (екологічна обстановка, хронічні захворювання батьків, ускладнення у перебігу вагітності та пологів у матері тощо) і негативно позначається на подальшому розвитку дитини, на формування структур нервової системи, на його мовному розвитку.
Діти з нерізко вираженими відхиленнями у розвитку в дошкільному віці зазвичай не викликають особливої тривоги у батьків і, на жаль, багато з цих дітей приходять до школи недостатньо підготовленими. З початком шкільного навчання вони часто насилу оволодівають грамотою, пишуть зі стійкими, специфічними помилками, не встигають за темпом класу і дуже скоро потрапляють в розряд невстигаючих.
Батьки повинні знати, що процес письма і читання - це складні психо-фізіологічні процеси, у здійсненні яких беруть участь різні відділи кори головного мозку. Для оволодіння письмом і читанням необхідна достатня сформованість цілого ряду психічних процесів, таких як пам'ять, увага, мислення. Письмова мова з самого початку засвоюється свідомо і тільки в процесі спеціального навчання, що пов'язане з великими труднощами.
Поряд з фізіологічної і психологічної дуже важлива мовна готовий-ність, так як вона є найважливішим показником інтелектуальної готовності до школи. Для успішного навчання дитина повинна володіти цілим рядом необхідних передумов, сформованих у нього ще в дошкільному віці.

Передумови успішного оволодіння листом, читаннямта іноземними мовами.

Слухова функція

Людина живе у світі звуків, тому повноцінний, тонко розвинений слух відіграє в його житті величезну роль. А в сучасному цивілізованому суспільстві роль повноцінного слуху для людини не тільки не зменшилася, а навіть зросла. Багато батьків недооцінюють значення ролі слуху у розвитку у дитини повноцінної мови. З цієї причини вони іноді безтурботно ставляться до виникаючих у дітей захворювань вух, недолеченность яких у більшості випадків призводить до втрати або зниження слуху.
Але бувають порушення слуху іншого характеру, які батькам мало відомі. Вони полягають в тому, що нормально чує дитина не здатний розрізняти на слух акустично близькі звуки. Найчастіше буває утруднена слухова диференціація наступних пар акустично або артикуляторно близьких звуків:
дзвінких - глухих (п-б, т-д, к-р, ф-в, з-з, ш-ж);
м'яких - твердих (б-вглиб, в-вь, р-гь, д-дь, з-зь, до-кь, л-ль, м-м, н-нь, п-пь, р-рь, с-сь, т-ть, ф-фь, х-вб);
свистячих - шиплячих (с-ш, з-ж, ч-щ, ш-ч, ч-ц, ш-щ, с-ц, з-т, т-ц, щ-ть, ч-ть);
сонорних приголосних (л-р, ль-рь) та ї.

Звуковий аналіз слів.

Для повноцінного оволодіння читанням і листом недостатньо вміння диференціювати звуки мови на слух, необхідно ще навчитися звукового аналізу і синтезу слів. У школі для цієї мети спеціально відведена добукварный період. Однак цей період дуже короткий. Тому якщо дитина прийде до школи не готовим до складного процесу звукового аналізу і синтезу слів, то він неминуче зустрінеться з великими труднощами.
Написане слово лише моделює звукову структуру слова, трансформуючи послідовність звуків мови в послідовність літер в просторі. Тому дошкільник до першого класу повинен безпомилково визначати перший звук в слові, останній звук у слові, місце певного звука у слові (початок, середина, кінець), послідовність звуків в слові (Який перший звук, другий звук, третій звук в слові "мак"?), кількість звуків в слові (Скільки усього звуків у слові «дім»?).

Звуковимову.

Однією з важливих ланок становлення мовлення у дитини є оволодіння їм правильним звукопроизношением.
У три роки дитина повинна правильно вимовляти прості за своєю артикуляцією звуки (с, с', з, з', ц). До чотирьох - п'яти років дитина повинна правильно вимовляти більш складні звуки (ш, ж, ч, щ); до п'яти років - л, л'; до шести - р, р'.
Першокласник повинен правильно вимовляти всі звуки рідної мови в словах, в фразового мовлення. Він не повинен пропускати звуки, спотворювати їх, замінювати іншими.
Якщо у дитини спостерігається неправильне, викривлене, неточне, нечітка вимова багатьох або окремих звуків, то необхідно звернутися до логопеда, так як дефектне вимова може позначитися на успішності дитини в початковій школі, так і в старших класах.
Необхідність спеціальної перевірки правильності звуковимови викликана і тим, що багато батьків не помічають неправильного вимови у своїх дітей, хоч і чують їх мову щодня, а багато батьків помічають, але нерідко ставляться до цього спокійно, пояснюючи це тим, що вони і самі теж «так кажуть» чи це з віком «саме пройде».
При перевірці звуковимови особливу увагу потрібно звернути на повну відсутність деяких звуків у мовленні дитини (ыба - риба), постійну заміну одних звуків іншими (либа - риба), взаємні заміни м'яких і твердих приголосних звуків (сюмка - сумка, кон - кінь, полку - полька), дзвінких і глухих приголосних (зупы - зуби, суби - зуби). У всіх цих випадках з початком шкільного навчання на листі з'являться пропуски або заміни букв, у дитини виникнуть великі труднощі при вивченні правил написання м'якого знака на початку, в середині слова (будувати, вугілля, вугілля), сумнівних приголосних у кінці та в середині слів (гриб, грибки)...
Не забувайте, що звуки мови потребують тривалої автоматизації, закріплення вимови звука у складі, слові, реченні, віршах, самостійного мовлення дитини, тому, чим раніше ви виявите неправильне вимова звуку і зверніться за допомогою до логопеда, тим швидше усунути цей недолік до початку шкільного навчання.

Словниковий запас.

З усього багатого словникового складу нашої мови кожна людина протягом життя може засвоїти лише якусь частину слів. Ці слова і становлять її словниковий запас. Чим він більше, тим багатшою, виразнішою і образніше буде його власна мова і тим він краще буде розуміти мова оточуючих його людей. Розвиток словникового запасу у дітей знаходиться в тісному зв'язку від найближчого мовного оточення, так як мова засвоюється по наслідуванню.
До шкільного віку в словнику дитини повинно налічуватися до 1500 - 2000 слів. Дитина повинна активно використовувати у своїй промові узагальнюючі слова (меблі, транспорт тощо), синоніми (кінь, кінь, скакун...), антоніми (сумний - веселий), слова, що відносяться до різних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, прислівники, займенники).

Граматичний лад.

Велику роль у збагаченні словникового запасу є оволодіння дитиною граматичним ладом мови, який він засвоює у період від 2 до 8 років. Важливо своєчасно допомогти дитині в оволодінні граматичною системою мови, інакше в школі йому буде не на що спертися з свого колишнього практичного мовного досвіду.
До 7 років дитина повинна вміти розуміти граматичні конструкції, а також правильно утворювати слова, будувати речення.
У період оволодіння граматичними системами мови в мовленні дитини зазвичай є вікові аграмматизмы (помилки), наприклад: окни, стули, лоби, а не вікна, стільці, лоби. До певного віку такі помилки є цілком виправданими (до 4 років), так дитина пізнає ці форми. Однак збереження їх у мовленні дитини до 7 років має викликати тривогу.

Зв'язкова мова.

Весь процес шкільного навчання побудований так, що він абсолютно немислимий без вільного володіння зв'язним мовленням. Це і усні відповіді на уроках, письмові перекази, твори і багато іншого.
Під зв'язним мовленням прийнято розуміти розгорнуті (складаються з кількох речень) висловлювання, які дозволяють чітко, послідовно викладати свої думки так, щоб вони були зрозумілі оточуючими людьми.
Діти 4-5 років уже здатні про що самостійно розповідати: про те, як вони провели літо, чим займалися в дитячому саду, що бачили в музеї, парку або в зоопарку. Вони здатні складно переказати зміст казок, оповідань, різних історій. Але не у всіх дітей цього віку справи зі зв'язним мовленням йдуть благополучно.
Якщо попросити дитину розповісти про те, що він бачить на картинці, то результати можуть виявитися для батьків найнесподіванішими. Одні діти складуть великий і досить зв'язний розповідь, використовуючи в ньому навіть такі події, які зображені на ілюстрації не. Інші насилу складуть кілька правильних або з помилками побудованих речень, можуть обмежитися тільки одним реченням. Але, а треті діти зможуть тільки просто перерахувати зображені на картинці предмети і явища, не пов'язуючи їх між собою (зима, сніг, замети, гірки, санки, діти).

Мовленнєва комунікація.

До 7 років дитина повинна бути досить активний у спілкуванні, вміти слухати і розуміти мова, будувати спілкування з урахуванням ситуації, входити в контакт з дітьми і дорослими, ясно і послідовно висловлювати свою думку, користуватися формами мовного етикету.

Дрібна моторика.

Чисто технічна сторона процесу листи неможлива без достатньо розвиненої тонкої ручної моторики. Слабкість, незручність нерозвиненість кисті руки, неможливість здійснення тонких диференційованих рухів не дозволяють учневі виробити гарний почерк, витримати тривале напруження м'язів руки в процесі письма, встигати за темпом роботи класу. Стан тонкої ручної моторики надає великий вплив і на розвиток у дитини мовленнєвої функції в цілому.

Закінчуючи розмову про необхідність мовленнєвої підготовки дітей до школи, хочеться підкреслити, що чим багатше і правильніше мовлення дитини, тим ширше його можливості, тим повноцінніше взаємини з дітьми і дорослими. І навпаки, неясна, погано розвинена мова дитини вельми ускладнює його взаємини з однолітками, нерідко відкладає відбиток на характер дитини, перешкоджає успішному навчанню в школі.