Консультації для вихователів

«Мій дім - моя фортеця»

Основи безпеки життєдіяльності.

Автор: Астахова Ніна Іванівна, вихователь МБДОУ «Аленький цветочек» р. Ноябрьск ЯНАО.

Загальновідомо, що дитинство це унікальний період у житті людини, саме в цей час формується здоров'я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини. На початку шляху поруч із беззахисним і довірливим малюком знаходяться найголовніші люди в його житті - це батьки і вихователі. Завдяки їх любові і турботі, емоційної близькості і підтримки, дитина росте і розвивається, у неї виникає довіра до світу і оточуючих його людей. Ми з вами бажаємо нашим дітям щастя. І всі наші спроби вберегти їх від бід і негараздів продиктовані цим. Ми хочемо, щоб їхнє життя була розумною і святковою, наповнена багатим змістом, сонячної та щасливої. Але головне - навчити їх бути щасливими. Сьогодні реальність така, що в сучасному світі ніхто не застрахований ні від соціальних потрясінь, ні від стихійних лих, ні від екологічних катаклізмів, ні від зростання злочинності, ні від економічної нестабільності. На жаль, наша ментальність «ігнорує» безцінність людського життя. І тому наша «надзавдання» полягає в тому, щоб діти зрозуміли: людський організм - складна, але надзвичайно крихке створіння природи, і себе, своє здоров'я, своє життя треба вміти берегти і захищати. Про актуальність даної теми можна говорити багато, і все буде головне. Як зберегти здоров'я дітей? Як допомогти розібратися в різноманітті життєвих ситуацій? Як навчити допомагати одне одному? Аналізуючи поняття «екстремальний», «безпека», ми зрозуміємо: те, що для дорослого не є проблемною ситуацією, для дитини може стати такою. Особливу тривогу ми відчуваємо за найменших беззахисних громадян - дошкільнят. З перших років життя допитливість дитини, її активність в питаннях пізнання навколишнього, затребувана дорослим, іноді стає небезпечним для нього. Формування безпечної поведінки неминуче пов'язано з цілим рядом заборон. При цьому дорослі люди, люблячі і опікають своїх дітей, часом самі не помічають, як часто вони повторюють слова: «не чіпай», «відійди», «не можна». Або, навпаки, намагаються пояснити що-небудь шляхом довгих і не завжди зрозумілих дітям настанов. Все це дає зворотний результат. Тривалий час працюючи в дитячому саду, помічаєш, що діти стали менше прагнути до самостійності, ініціативи, не завжди можуть адекватно реагувати на ситуацію, небезпечну ситуацію. Навіть знаючи правила техніки безпеки, не завжди можуть їх застосовувати на практиці. Ми згодні з думкою багатьох педагогів, що не можна ростити дітей в «тепличних» соціальних умовах. Не випадково, колективи багатьох дошкільних освітніх установ стали шукати можливості для плідної роботи з «основ безпеки дітей дошкільного віку». Всім відомо, що безпека - це не просто сума засвоєних знань, а вміння правильно поводитися в різних ситуаціях. І, тому, головна мета виховання безпечної поведінки у дітей - формування у підростаючого покоління свідомого і відповідального ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих. Фахівцями різних наукових напрямів наголошується, що таким механізмом має стати освіта, ця підготовка повинна проходити на всіх етапах життя людини і починати потрібно саме з дошкільного віку, оскільки в цьому віці значно легше сформувати звичку до дотримання норм і правил. Період дошкільного віку характеризується наростанням рухової активності й збільшенням фізичних можливостей дитини, які, поєднуючись з підвищеною допитливість, прагнення до самостійності, нерідко призводять до виникнення травмонебезпечних ситуацій, в основному в побуті. Заподіяти шкоду життю можуть різні домашні предмети, гаряча вода, електричний струм, полум'я, розжарені предмети, продукти харчування, побутова хімія, ліки та багато іншого. Часто будинку ріжучі, колючі предмети, сірники і т. п. зберігаються в доступних для дітей місцях, нерідко діти мають доступ до електронагрівальним приладів, печей, газових плит. Прикладів такої безпечності, що призводить до трагічних наслідків, скільки завгодно. Тому надзвичайно важливо створити умови в ДНЗ і сім'ї, що дозволяють дитині планомірно опановувати правила безпечного поводження в навколишньому світі.
На порозі третього тисячоліття актуалізувалася необхідність пошуку механізму для формування у підростаючого покоління свідомого і відповідального ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих. Фахівцями різних наукових напрямів наголошується, що таким механізмом має стати освіта (Н.А. Едимская, Ю. Н.Мотін, С. А. Проскуріна, Н.А. Щоголєв та ін). Ця підготовка повинна проходити на всіх етапах життя людини і починати необхідно з дошкільного віку (Н.Н. Авдєєва, А. А. Баранов, О. Л. Князєва, Р. Б. Стеркина, Т. З. Грядкина). Дітям легше прищепити мотиви, що спонукають до дотримання норм і правил.
Дошкільний вік характеризується наростанням рухової активності й збільшенням фізичних можливостей дитини, які, поєднуючись з підвищеною допитливістю, прагненням до самостійності, нерідко призводять до виникнення травмонебезпечних ситуацій, в основному в побуті.
Заподіяти шкоду життю можуть різні домашні предмети, гаряча вода, електричний струм, полум'я, розжарені предмети, продукти харчування, побутова хімія і багато іншого.
Часто будинку ріжучі, колючі предмети, сірники, лікарські препарати і т. п. зберігаються в доступних для дітей місцях, нерідко діти мають доступ до електронагрівальним приладів, печей, газових плит. Прикладів такої безпечності, що призводить до трагічних наслідків, скільки завгодно.
Підтвердженням цьому служать дані медичної статистики, які показують, що з усього дитячого травматизму побутові травми становлять від 50% до 75% (С. Я. Долецький, С. М. Мартинов, Ст. Немсадзе та ін); з них 42% травмованих - діти перших шести років життя. Серед побутових травм найбільш часто зустрічаються наступні: поранення і удари; опіки; електротравми; отруєння; потрапляння в організм чужорідних тел. Тому надзвичайно важливо створити умови в дошкільному закладі та сім'ї, що дозволяють дитині планомірно опановувати правила безпечної поведінки в побуті. Враховуючи складність пропонованого дітям матеріалу і труднощі її сприйняття, була розроблена певна методика, спрямована на освоєння дитиною правил безпечної поведінки, систематизований педагогічний досвід вихователів нашого дошкільного навчального закладу.
Робота з освоєння дитиною правил безпеки повинна здійснюватися ступінчасто:

• Спочатку важливо зацікавити дітей питаннями побутової безпеки;
• Потім необхідно поступово вводити ці правила в життя дітей, показати різноманітність їх у життєвих ситуаціях;
• Вправляти дошкільників у вмінні застосовувати ці правила.

Виділено 3 етапи роботи з дітьми: збагачує, імітаційний, практичний.
Метою першого (збагачує) етапу є накопичення і систематизація знань дітей про правила безпечної поведінки в побуті. На даному етапі провідне місце займає навчання, переважно представлене циклом бесід, системою дидактичних ігор, читанням художньої літератури, використанням фото та ілюстративного матеріалу, аудіо та відео, КТ, ЗМІ продукцією. Вибір конкретного прийому навчання визначається тим, для формування яких уявлень про правила безпечної поведінки в побуті він призначений. Дидактичні ігри «Що ми знаємо про речі», «1,2,3 - що небезпечно знайди», «Так і не так», «Що таке добре, що таке погано» і т. д. сприяють поглибленню знань про загрозливих ситуаціях, небезпечних предметах. На прикладах з життя літературних і казкових героїв педагог показує, що може статися, якщо не виконувати правила поведінки; обговорення прочитаного або побаченого дає уявлення про побутових джерела небезпеки, можливих ситуаціях, пов'язаних з травматизмом, заходи безпеки при поводженні з предметами домашнього вжитку. Та й багато народні казки служать ілюстрацією до певної небезпечної ситуації, а їх аналіз найчастіше проводиться з метою визначення дітьми заходів. Варто відмітити особливо важливу роль ритмічної віршованій промови. Давно помічено, що дітям легше запам'ятати життєво важливі правила, якщо вони заримовані. Враховуючи цю особливість дитячої пам'яті, багато герої повчальних мультфільмів спілкуються у віршованій формі. Сприяють збагаченню важливого досвіду безпечної поведінки, спеціально організовані екскурсії, зустрічі з представниками героїчних професій (пожежники, поліцейські, медичні працівники), знайомство з роботою МНС. Такі зустрічі допомагають дошкільнику відчути себе причетним до спільної справи - побудови безпечного середовища проживання ЛЮДИНИ! А усвідомлення того, що навіть при екстремальних ситуаціях є все ж таки люди, готові надати необхідну допомогу, дає відчуття впевненості і позитиву. Спеціально організовані, періодично повторювані цільові прогулянки всередині будівлі ДНЗ знайомлять дітей з специнвентарем, схемами, сигнальною розміткою, спец. сигналами, допомагають більш детально вивчити можливі шляхи евакуації, тим самим сприяють відпрацюванню навику правильних дій при виникненні надзвичайних ситуацій до автоматизму.
Ознайомлення дошкільнят з правилами поведінки є лише початком роботи з формування поведінкових умінь. Необхідна організація другого (імітаційного) етапу, мета якого полягає у формуванні у дітей навичок безпечної поведінки в побуті. Відповідно до існуючої в дошкільній педагогіці та психології точки зору, норми і правила поведінки стають «надбанням» дитини через його власну активну діяльність. Свою ж дитина проявляє активність, насамперед, в ігровій діяльності. Отже, освоєння досвіду безпечної поведінки, оволодіння відповідними уміннями та введення їх в повсякденне життя повинна здійснюватися на основі гри.
Враховуючи складність пропонованого дітям змісту труднощі при демонстрації, пропонується використовувати ситуативно-імітаційне моделювання (СІМ) як можливість імітувати дії з потенційно небезпечними предметами домашнього вжитку і моделювати загрозливі ситуації з урахуванням активної позиції дитини. Визначено умови реалізації методу Ситуативно - Імітаційного Моделювання в роботі з дітьми:

• Використання макета домашньої обстановки або спеціально створеної предметно-ігрового середовища;
• Попереднє розігрування ситуацій вихователем з поступовим залученням дітей;
• Введення значущою для дошкільнят мотивації діяльності;
• Підтримання адекватного емоційного фону.

Навчившись поступати певним чином в ігрових умовах, що відтворюють контакт з потенційно небезпечними предметами побуту, дошкільнята набагато впевненіше почувають себе в реальному житті. Спеціально організована ігрова середовище, підбір іграшок імітаторів (кухонне начиння, побутова техніка, інструменти тощо). Все це необхідно для імітування дій з потенційно небезпечними предметами побуту та моделювання небезпечних ситуацій. На даному етапі широко використовуються тренінги з телефоном для формування умінь звернення за допомогою в разі необхідності і закріплення знань у дітей домашньої адреси.
Третій етап (практичний) присвячений формуванню умінь безпечного поводження з доступними потенційно небезпечними предметами домашнього вжитку. Дітей можна і потрібно вчити користуватися молотком і цвяхами, ножем, терткою, маленьким праскою. Така діяльність переважно здійснюється будинку батьками. В дошкільному закладі отримані вміння закріплюються і розвиваються. В нашому саду прикладом такої роботи є заняття гуртка «Юний кухар», де під чітким керівництвом і пильним наглядом технолога по харчуванню Стешенко В. Ю. діти знайомилися з кулінарним мистецтвом, з великим інтересом вправлялися у приготуванні різноманітних простих страв (робота з ножем, кухонним начинням), попутно закріплювали правила поведінки на кухні, обігравали і обговорювали можливі небезпечні ситуації.
Для закріплення прийомів надання допомоги при порізах, опіках, ударах проводяться заняття за участю медичної сестри.
Беручи участь у театралізованих іграх, діти стають учасниками різних подій з життя людей, тварин, рослин, що дає їм можливість глибше пізнати навколишній світ, приміряти ситуацію на себе. Малюки, спостерігаючи за театральною грою старших набувають навички аналізу взаємопов'язаних послідовних подій і передбачення можливих екстремальних ситуацій.
Таким чином, у процесі цілеспрямованої роботи по збагаченню знань про правила безпеки життєдіяльності відбувається поступове усвідомлення дітьми їх сенсу. Діти починають виділяти джерела небезпеки в побуті, способи поводження з предметами домашнього вжитку, розуміють необхідність дотримання заходів обережності.
Планомірна діяльність вихователів, спрямована на формування досвіду безпечної поведінки в побуті є важливою умовою підготовки дитини до безпечного існування в навколишньому середовищі і носить профілактичний характер. Охорона життя та здоров'я дітей - найважливіше завдання, але, - перш за все батьків. Як ви знаєте, «Все починається в сім'ї». І кожен батько повинен розуміти, що безпека дітей в більшій мірі залежить від них, від їх бажання та вміння дотримуватись правил безпечної поведінки. Але, на жаль, обізнаність та компетентність деяких батьків з питань виховання безпечної поведінки дітей вдома - вкрай низька. І це не може не хвилювати педагогів. Знаючи як велика роль прикладу дорослого у вихованні дітей, необхідно посилити просвітницьку роботу з сім'єю щодо виховання безпечної поведінки, застосовуючи різноманітні методи прийоми їх освіти.
«Мій будинок - моя фортеця!» - говорить відома приказка. Ми, дорослі, часто любимо повторювати її, і нерідко забуваємо, що в нашому будинку нас підстерігає багато небезпек. Все більше з'являється побутових приладів, все складніше стає наша домашня апаратура. Постійно розширюється і без того великий арсенал різних хімікатів побутового призначення. Наш дім, до відмови заповнений різною побутовою технікою та хімією, часто представляє міну уповільненої дії. Заворожені мирним словом «дім», ми не думаємо про небезпеку і тому нерідко нехтуємо елементарними заходами перестороги стосовно своїх, а часом і чужих дітей. Ми любимо кімнатні рослини, але не замислюємося про те, що серед них є отруйні; ми заводимо цуценя бійцівської породи, але не думаємо, що у дорослих тварин свої правила і часом дитина про них і не здогадується. Ми любимо яскраві феєрверки але... Ми оточуємо себе комфорту але... не думаємо про електромагнітні випромінювання. Ми любимо інтернет, але забуваємо ---- Збираючись в дитячий сад, мами намагаються одягнути дитину красиво, але не замислюються про те, що їх наряди несуть в собі небезпеку не тільки їх дітям. А, що часом ми бачимо в дитячих шафках для одягу! Після такого арсеналу ...небезпеки, що підстерігають дітей можна перераховувати довго, але головне наше завдання - звернути на це увагу близьких дитині дорослих, як - би «відкрити ока», зняти магічну пелену безпечності, тим самим підвищити міру відповідальності батьків за здоров'я та життя своїх дітей.
І на закінчення пропоную відеоблог по вихованню безпечної поведінки в побуті.