Консультації для вихователів

Увага - обдарована дитина.

Автор: Галина Klyukina.

Духовне життя дитини сповнене лише тоді, коли вона живе у світі казок, творчості, уяви, фантазій, а без цього вона засушена квітка.
Ст. Сухомлинський
Сьогодні, у вік науково-технічного прогресу та загальної комп'ютеризації, все більш очевидним стає той факт, що темпи та успішність соціального прогресу в чому залежать від кількості творчо розвинених особистостей, від їх здатності здійснювати швидкий розвиток науки, техніки, виробництва. Осіб з творчим типом мислення швидше адаптується до різних умов життя, знаходить нестандартні рішення будь-яких проблем, що виникають.
Вдосконалення матеріального виробництва, духовної сфери, унікальні досягнення в галузі науки, культури та й в цілому прогрес цивілізації мають пряме відношення до творчої діяльності людини.
Чим більш успішно розвиватимуться творчі здібності особистості, тим більш динамічно і поступально буде здійснюватися еволюція суспільного життя. Не тільки суспільство впливає на особистість, але й творчо розвинені особистості складають основу суспільства. Тому, створюючи умови для найбільш повної творчої реалізації кожної людини, ми забезпечимо процвітання суспільства в цілому.
Сьогодні, коли широко і фундаментально вирішується проблема дошкільної освіти та виховання ускладнюються завдання, які стоять перед педагогами дошкільних освітніх установ, що дуже важливою залишається завдання залучення дітей до театральної діяльності з самого раннього віку. Творча діяльність і розвиток творчих здібностей людини-це складова частина соціально-економічних і духовних напрямків сучасного суспільного устрою. Слово «творчість» в суспільному сенсі означає шукати, зображати щось таке, що не зустрічалося в минулому досвіді, індивідуальному та суспільному. Творча діяльність - це діяльність, що породжує щось нове; вільне мистецтво по створенню нового продукту, що несе в собі відображення особистісного «я». Творчість-це не тільки створення нового матеріальної і духовної культури, але і вдосконалення людиною самого себе, перш за все в духовній сфері.
Театральна діяльність - це найпоширеніший вид дитячої творчості. Вона близька і зрозуміла дитині, глибоко лежить в його природі і знаходить своє відображення стихійно, тому що пов'язана з грою. Усю свою вигадку, враження з навколишнього життя дитині хочеться втілити в живі образи й дії. Входячи в образ, він грає будь-які ролі, намагаючись наслідувати того, що бачив і що його зацікавило, і отримуючи величезне емоційне задоволення.
Заняття театральною діяльністю допомагають розвинути інтереси і здібності дитини; сприяють загальному розвитку; прояву допитливості, прагнення до пізнання нового, засвоєнню нової інформації та нових способів дії, розвитку асоціативного мислення; наполегливості, цілеспрямованості прояву загального інтелекту, емоцій при програванні ролей. Крім того, заняття театральною діяльністю вимагають від дитини рішучості, систематичності в роботі, працьовитості, що сприяє формуванню вольових рис характеру. У дитини розвивається уміння комбінувати образи, інтуїція, кмітливість і винахідливість, здатність до імпровізації. Заняття театральною діяльністю і часті виступи на сцені перед глядачами сприяють реалізації творчих сил і духовних потреб дитини, розкриття і підвищенню самооцінки. Чергування функцій виконавця і глядача, які постійно бере на себе дитина, допомагає йому продемонструвати товаришам свою позицію, вміння, знання, уяву, фантазію.
Вправи на розвиток мовлення, дихання і голосу вдосконалюють мовний апарат дитини. Виконання ігрових завдань в образах тварин і персонажів з казок допомагає краще оволодіти своїм тілом, усвідомити пластичні можливості рухів. Театралізовані ігри та вистави дозволяють хлопцям з великим інтересом і легкістю занурюватися у світ фантазії, вчать помічати та оцінювати свої і чужі промахи. Діти стають більш розкутими, товариськими; вони вчаться чітко формулювати свої думки та викладати їх публічно, тонше відчувати і пізнавати навколишній світ.
Театральна діяльність дає змогу розвинути природні здібності дітей і виявити серед них більш обдарованих, причому не тільки безпосередньо до театральної діяльності, але і до інших сфер навчання.
Обдарованість можна визначити як своєрідне поєднання комплексу здібностей, що дозволяє людині успішно займатися одним або декількома видами діяльності. Виявлення та розвитку обдарованості у дітей сприяють спеціальні школи (напр., з музичним, художнім ухилом), різноманітні гуртки та студії.
В нашому садочку створені сприятливі умови для виявлення та розвитку творчих здібностей обдарованих дітей. Важливу роль в цьому відіграє театральна студія. У роботі студії беруть активну участь як вихователі, так і батьки. Така спільна творча діяльність розширює коло спілкування, створює повноцінне середовище розвитку, допомагає кожній дитині знайти своє особливе місце, стати повноцінним членом співтовариства.
Заняття в театральній студії проводяться невеликими підгрупами, що забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини. Причому кожен раз підгрупи формуються по-різному, залежно від змісту заняття. Така індивідуальна робота з більш обдарованими дітьми дозволяє повніше розкрити їх творчий потенціал.

Обдаровані діти володіють рядом особливостей:
- Дитина надзвичайно пытлив і допитливий, здатний з головою іти в цікавить його заняття; демонструє високий енергетичний рівень (високу продуктивність або інтерес до безлічі різних речей); часто робить все по-своєму (незалежний), винахідливий у іграх; часто висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-різному підійти до проблеми; здатний придумати оригінальні ідеї, знаходити оригінальний результат; він схильний до завершеності і точності в художньо-прикладних заняттях та іграх.
- Дитина легко пристосовується до нових ситуацій; інші діти вважають за краще вибирати його як партнера по спілкуванню, в оточенні сторонніх людей зберігає впевненість у собі; має тенденцію керувати спілкуванням інших дітей; з легкістю спілкується з іншими дітьми і з дорослими; генерує ідеї і рішення задач; в спілкуванні з однолітками, виявляє ініціативу; приймає на себе відповідальність, що виходить за рамки, характерні для його віку; інші діти часто звертаються до нього за радою і допомогою.
- Дитина проявляє неабиякий інтерес до музичних занять; чуйно реагує на характер і настрій музики; легко повторює ритмічні шматки; впізнає знайомі мелодії з перших звуків; із задоволенням підспівує; визначає, яка з двох нот нижче або вище.
- Дитина має блискуче почуття гумору, меткий, часто знаходить розумні способи уникати областей, в яких не дуже сильний.
Обдарованість це рівень розвитку загальних здібностей, що визначає діапазон діяльностей, в яких людина може досягти великих успіхів. Загальна обдарованість є основою розвитку спеціальних здібностей, але сама являє собою незалежний від них фактор. Особливо рано може проявитися обдарованість до музики, потім - до малювання.
У обдарованих дітей разом з їхніми очевидними перевагами в творчому та інтелектуальному розвитку існують і деякі проблеми, які заважають їм у спілкуванні з однолітками. Одна з них - прагнення перервати співрозмовника. Чому це особливо характерно для інтелектуально розвинених дітей? Часом вони вже в курсі того, про що йдеться, і готові завершити думку співрозмовника за нього, пропонуючи свою відповідь, хоча співрозмовник ще не готовий його сприйняти. Такі діти схоплюють думка на льоту, навіть якщо їм повідомляється щось нове, і прагнуть продемонструвати своє розуміння.
Друге часто подразнюючу інших людей властивість обдарованих дітей - ця їхня звичка поправляти інших. Діти наївно вважають, що всі люди поділяють їхні думки і почуття. Навіть будучи дорослими, ми з цим важко розлучаємося, і нам непросто прийняти чужу точку зору.
Володіючи гострою спостережливістю і розвиненою уявою, вони можуть бути вкрай неуважні на заняттях. Часто володіючи гострим слухом, вони мають слабку слухову пам'ять і не вміють уважно слухати, а володіючи гострим зором, неуважні до деталей. Нерідко їм важко сформулювати свої цікаві та творчі ідеї для оточуючих з-за того, що вони вважають, що іншим відомо і зрозуміло те, що зрозуміло їм самим. Обдаровані діти часто добре міркують, але їх можуть так захльостувати емоції від бажання висловити свої ідеї, що вони втрачають нитку міркувань або потрібні слова, і його мова здається сумбурною і непродуманою. Обдаровані діти часто дуже енергійні, активні, здатні до тривалої і інтенсивної діяльності, але не здатні до виконання завдань, обмежених за часом. Довготривала пам'ять, властива більшості обдарованих дітей і дозволяє їм опановувати величезною і складною інформацією, може поєднуватися зі слабкістю короткочасної пам'яті, з-за якої їм часто важко відразу повторити щойно сказане.
Обдарована дитина зазвичай прагне бути правим. Його хвалять і нагороджують за те, що він правий. Йому дуже подобається бути правим, як і багатьом з нас. Для більшості обдарованих дітей виявитися правими - болісно. Вони вважають, що іншим так само неприємно опинитися в подібному становищі. Тому щиро хочуть допомогти їм уникнути цього болісного стану. Отже, як тільки хтось робить помилку, вони моментально кидаються на допомогу.
Почувши чийсь схвильований і цікавий розповідь, обдарована дитина в своєму прагненні бути разом з усіма часто хоче поділитися чимось схожим зі свого власного досвіду. І що виходить? Його оповідання виявляється цікавіше, жвавіше, яскравіше, так як він володіє кращою пам'яттю, більш живою уявою, багатим словниковим запасом і гострим почуттям гумору. Перший оповідач йде як би в тінь, вважаючи, що другий мав єдину мету - продемонструвати свою перевагу. В результаті обдарована дитина наштовхується на відчуження.
Глузування, висміювання оточуючих - проблема, що має більш складні коріння як в крайній чутливості обдарованих дітей, так і в значних мовних навичках. Якщо вам зробили боляче, ваша власна реакція - відповісти тим же; а якщо ви не можете помститися кривдникові, ви зазвичай направляєте гнів проти того, хто опинився поруч. Обдаровані діти прагнуть зробити боляче у відповідь, використовуючи гостру зброю двох видів - багатий мовний запас і гостре сприйняття уразливих сторін друзів або членів сім'ї. У силу цього їх відповідні випади часто більш болючі, ніж те, що їх спровокувало.
Труднощі в навчанні багатьох обдарованих дітей важко виявити, оскільки вони вміють їх добре маскувати. У результаті, однак, досить часто одночасно з проблемами залишається прихованою і їх обдарованість. Обдарованість дитини, як і окремі його здібності, не буває дана від природи в готовому вигляді. Вроджені задатки здібностей - тільки одна з умов дуже складного процесу формування індивідуально - психологічних особливостей, у величезній мірі залежать від навколишнього середовища, від характеру діяльності. При цьому ранні прояви обдарованості ще не зумовлюють майбутніх можливостей людини: надзвичайно важко передбачити хід подальшого становлення обдарованості.
Завданням музичного керівника, як і всіх педагогів дитячих дошкільних установ, є раннє виявлення здібностей дитини, її обдарованості в будь-яких областях. Ні в якому разі не можна дати згаснути обдарованості дитини і потрібно всіма силами сприяти їх розвитку.