logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      <tr>
        <td align=k9

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів

Есе Валиахметовой А. Р., вихователя МБДОУ N2 «Кояшкай» р. Мамадыш,Татарстан.

Той, хто вже не пам'ятає власного дитинства абсолютно чітко, - поганий вихователь.

Марія Ебнер Эшенбах.

 

Мені 45 років,26 з них - вихователь в дитячому саду і я пам'ятаю своє дитинство, тих людей, які любили мене щиро, батьків, вихователів і няню з дитячого саду, своїх друзів.
Моя перша вихователька - Клара Хабеевна - вихователь від бога. Я дуже любила ходити в дитячий сад. Грати з подружками, слухати казки, малювати, ліпити, співати пісні, танцювати. Ще ми часто ходили на гору «Пузанка», на річку «Вятка». Мені було добре в садку, затишно, спокійно. Теплота і турбота нянечки т. Шури теж сприяли цьому. Їх давно немає в живих, але вони досі живуть у моєму серці.
Після 8 класу на літніх канікулах Ніна Федорівна (вихователь з д/саду N5) покликала в свою групу попрацювати нянею. Які веселі, добрі нянечки там працювали, але т. Шура все одно була найкраща. А влітку після 9 класу мене поставили вихователем в групу, ось після цих канікул я вже точно знала, куди і на кого піду вчитися.
Вересень 1985года - я студентка педагогічного училища р. Брежнєв. Два роки пролетіли швидко, в серпні 1987 року я прийшла працювати все в той же д/сад N5. Прийняли добре. Адже я там була не чужа......І ось вже 26 років пролетіли, а я все в тому ж «Сонечку» працюю. Скільки дітей пройшли через мої руки за ці роки, скільки випусків....Перші випускники вже самі батьки привели дітей до нас д/садок. Різниця між тими і теперішніми дітьми дуже велика. Не привчають дітей до самостійності, все роблять за них.
Кожен дорослий згадує своє дитинство, як щось радісне і світле. Всі найяскравіші спогади пов'язані з ним. Все, що ми так любимо, що приносить нам радість, живе в нашому дитинстві.
Я люблю своїх дітей, намагаюся прищепити їм доброту до всього живого, бути чесними, сміливими, вміти співпереживати. Мені дуже подобається, коли їх очі світяться щастям, радістю. Хотілося б щоб і вони, подорослішавши, пам'ятали свій дитячий садок, своїх вихователів, працівників дитячого садочка «Сонечко».
Дуже приємно бачити своїх вихованців стали педагогами і вихователями. Я дуже рада, коли випускники через 2-3-4 роки все ще приходять до нас у садок провідати своїх « других мам»......Значить, все було не дарма - усмішка на обличчях дітей і вдячний погляд батьків.

 
Rambler's Top100 Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове