Конспекти занять з дітьми.

Сценка «Ріпка на новий лад»

Додаткова освіта. Робота з батьками. Спільна діяльність батьків і дітей старшого дошкільного віку.

Автор: Трищенко Олена Анатоліївна, музичний керівник, муніципальне дошкільний освітній бюджетна установа «Дитячий сад загальнорозвиваючого виду N12 «Берізка» р. Дальнєгорська с. Сержантово.

Більше 10 років я є керівником театрального гуртка «Золотий ключик». Результатом нашої спільної діяльності з дітьми є успішні виступи в стінах дитячого садка, на сцені рідного села, а також, за його межами - на районних фестивалях Дитячої творчості.
Наші виступи викликають у глядачів захват! Особливо якщо ці виступи ми готуємо і показуємо спільно з батьками! Спільна діяльність з батьками найяскравіша, улюблена і запам'ятовується усіма.
У наших сценках, казках, інсценізаціях багато гумору та позитиву, вони пізнавальні, прості і нетривалі. Маленькі артисти самі отримують величезне задоволення від своїх виступів, які відзначені дипломами та грамотами, а найголовніше - теплим прийомом, підтримкою і натхненням глядачів різного віку.
Накопичено чимало матеріалу для роботи з дітьми у цьому напрямі, наприклад, ось ця жартівлива сценка - моя авторська робота:

                                     Сценка «Ріпка на новий лад»
(спільна діяльність дітей старшого дошкільного віку та батьків).

 Дійові особи: Петрушка, Дід, Баба - батьки; Онучка, Жучка, Кіт Васька, Мишка - діти.
Звучить (у запису) російська народна мелодія «Бариня», на сцені з'являється веселун Петрушка, пританцьовує під музику, жестами просить більш дружних оплесків.

Петрушка. Добрий день, дорогі глядачі!
Побачити казку, не хочете?
Якщо тут Петрушка розвеселий,
Значить, буде і новий спектакль!
А артисти, просто чудо -
Батьки і діти, без сумніву!
Отже, почати я казку дуже радий!
Дивіться "Ріпку", та на новий лад!
             
      У запису звучить р. н. м. "Калинка", на сцені з'являється Дід. В руках у нього чорний мішок за плечем. Дід кладе мішок, танцює. Петрушка здивовано дивиться на Діда, пританцьовує.

Дід (захекавшись). Ай да, "Фастум Гель", який!
Танцював, як молодий!
Вилікував радикуліт,
Ось спина не болить.
Навіщо Я сюди скакав? (Чухає потилицю).
Мій склероз сильніше став!
Посадив, чи ні я Ріпку?
Ох! Забув міцно! (Хитає головою).

Петрушка. Видно, так тому і бути,
Став ще раз він садити!
Вмить знайшов дідусь сапу,
      Дід кладе чорний мішок на підлогу, з нього виймає дитячу тяпочку, з допомогою якої розрівнює мішок, надаючи йому форму грядки, сипле насіння.
Разравнял трохи грядку,
Ріпку знову посадив,
Та й сон звалив його.
     Дід сідає поруч і засинає.
Він же. А тим часом Оленка,
Дуже спритна дівчина,
Повз грядки пробігала...
     Звучить весела музика (за вибором педагога), на сцену вибігає Онука
Оленка, бігає по сцені взад і вперед. Петрушка вмирає зі сміху.

    Оленка підбігає до сплячого Діду.
Сплячим Діда побачила.

Петрушка. Я сміявся, що є сили!
-Що з тобою?
Оленка (пошепки). -Готуюся в Сочі!
Скоро там Олімпіада,
Бігом мені зайнятися треба!
Петрушка. -Коли так, скоріше біжи!..
Оленка (хитро). -Ні, Петрушка, постривай! (Тікає).
Петрушка. Видно так тому і бути!
Вмить вирішила пожартувати!

Вибігає Оленка. На ній яскраво-жовтий сарафан, на голові шапочка «Ріпки».
Петрушка. Чим не Ріпка, а, хлопці?
                        
    «Ріпка» перед глядачами у всій красі! «Ріпка вмощується» на грядку.

Він же. ...Ось вона вже на грядці
І штовхає Діда в бік...
Ріпка. Прокидайся, дідок!
            
      Прокидається дід, нічого не зрозуміє.

Дід. Що таке? У чому причина? (Бачить незвичайну Ріпку).
А-а-а! Це що за чортівня?
Ріпку багато років садив,
А такого не бачив!
Петрушка. Схопився, став тягти,
А вона, як запищить! (Ріпка пищить).
Наш дідусь онімів,
В обморок впасти хотів.
Так від Ріпки врозтіч!..

     Дід біжить від Ріпки, назустріч Баба. Бабка повертає Діда тому.

Баба. Куди ти, мій дідусь?!
Хто тебе так налякав?
Може, побачив диво?
Переляканий Дід показує на Ріпку. Бабка поправляє окуляри, дивиться.
Вона ж. Ну і що? Велика Ріпка.
І сидить в земельке міцно.
Де ж ти насіння дістав?..

Дід (гордо). У «Садоводе-городі» насіння я купував!
Баба. Ну, скоріше за роботу!
Мені похвалитися полювання!
Всім сусідам розповім,
Та ще й покажу.
Петрушка (до глядачів). Гей, хлопці, повторюйте!
Діду з Бабою допомагайте!
Петрушка. Бабка за Діда, Діда за Ріпку. Тягнуть - потягнуть,
витягнути не можуть!
Петрушка. Як вони заголосят!
Строго Ріпці кажуть:
Баба і Дід. А, ну-ка, вилазь!
Петрушка. Ну, а Ріпка їм у відповідь:
Ріпка. Ні! Ні! Ні!
Петрушка. Бабка з Дідом злякалися,
Міцно-міцно притиснути,
З останніх сил кричать:
Люди похилого віку. «Онучка, нас виручай!»

Звучить р. н. м. «Во саду чи, у городі», на сцені замість Внучки з'являються Жучка і Кіт Васька, біжать до людей похилого віку. Кіт тримає Жучку за хвіст, Жучка гавкає. Баба з Дідом раді їх бачити, гладять тварин.

Жучка. Оббігала весь я двір!
Думала, заліз до нас злодій! (Гавкає).
Нікого там не знайшла,
Замість внучки я прийшла. (Знову гавкає).
Кіт. Мяу! Мяу! Кіт Васька
До вас з'явився без клопоту.
Цікавий по природі...
Що сталося в городі?
Петрушка. Час нічого втрачати!..
Разом. Ріпку разом треба рвати!
Петрушка. Васька за Жучку, Жучка за Бабку, Бабка за Діда,
Дідка за Ріпку. Тягнуть-потягнуть, витягнути не можуть!
Разом. А ну-ка, вилазь!
Петрушка. А вона знову у відповідь:
Ріпка. Ні! Ні! Ні!

     Артисти від несподіванки падають на підлогу, вимовляють: «Ох!»

Петрушка. Тут земля й затремтіла...(Лунає барабанний дріб).
Ну, а Мишка до них бігла.

      Звучить вступ до р. н. п. «Солдатушки, браво, хлопці!», на сцені
з'являється Мишка. Біжить на допомогу. На грудях у неї свисток.

Петрушка. Невдоволено так пищить:
Мишка (невдоволено). Пі! Пі! Пі!
Петрушка. А потім, як засвистить!
       
Мишка свистить, всі піднімаються.
Мишка. «Струнко!» (Всі виконують команду).
Наведу я тут порядок!
Хоч мала, а удала.
Зрозуміла я, в чому тут справа,
  Допомога головна прийшла!
Петрушка. Мишка за Ваську, Васька за Жучку, Жучка за Бабку,
Бабка за Діда, діда за Ріпку. Тягнуть - потягнуть,
тягнуть-потягнуть...

Мишка біжить до Ріпку і лякає її. Ріпка з вереском схоплюється.
Разом. І витягли Ріпку!

    Мишка гордо крокує перед усіма на місце, все їй аплодують. Внучка знімає шапочку Ріпки, біжить до людей похилого віку.

Оленка. Бабуся, Дідусь! Це я - ваша внучка Оленка!
Люди похилого віку. Онучка, ну і шутница!
Оленка. Не лайте мене, не лайте!
Ріпка будинку давно,
Так і знайте!
Зірвала я Ріпку во-о-от такої! (Показує).
Петрушка. Склали казку ми...
Разом. Іншу!
Петрушка. Наостанок говоримо великим і маленьким:
Разом. Пам'ятайте і допомагайте стареньким!
Оленка. Та й з гумором дружите!
Разом. Дружно, весело живіть! (Кланяються).
Дід. Йдемо Ріпку дивитися!

Махають глядачам. Один за одним йдуть зі сцени.
Петрушка. Як добре, що є ТЕАТР!
Завжди він є і з нами буде!
Хто тут побачив цю казку,
Той «Ріпку» нашу не забуде!

Кланяється, під музику тікає зі сцени.