Конспекти занять з дітьми.

Черевички.

Сценарій музичної казки за мотивами опери Н.Римського-Корсакова для дітей підготовчої групи.

Автор: Молотова Е. Н., музичний керівник 1 кваліфікаційної категорії МДОУ N 52 "Ластівка" р. Старий Оскол Білгородської області.

РОЛІ:
Дорослі:
Пан Чуб
Панас
Цариця
 Діти:
Вакула
Оксана
Солоха
Чорт
Колядники
Зірочки
Коні
Придворні
Стрілки
Ялинки
Краєвид українського села. Звучить задумлива мелодія. На її тлі говорить оповідач.
Оповідач:
Останній день перед Різдвом минув. Зимова, ясна ніч настала. Глянули зірки. Місяць величаво піднявся на небо посвітити добрим людям та всьому світові, щоб усім було весело колядувати й славити Христа. Ще ні одна юрба парубків не показувалася під вікнами хат; один тільки місяць зазирав у них украдкою, як би викликаючи принаряживавшихся дівчат швидше вибігти на скрипучий сніг. Тут через трубу однієї хати клубами повалився дим і пішов тучею по небу, і разом з димом піднялася відьма верхи на мітлі.
З комина хати вилазить Солоха і зістрибує на землю.

ТАНЕЦЬ ЗІРОЧОК ТА СОЛОХИ

З'являється Чорт. Крадеться. Краде місяць і
кладе його в торбинку. За шторами лунають голоси Пана Чуба й Панаса. Чорт кидає мішок і, крадькома, тікає в іншу сторону.
Чуб:
Так ти, куме, ще не був у дяка, в новій хаті?
Чуб дивиться вгору, зупиняється.
Чуб:
Що за диявол! Дивись, Панасе!
Панас:
Що? ( піднімає голову вгору)
Чуб:
Як що? Місяця немає!
Панас:
Що за прірву? У самому справі, ні місяця.
Чуб:
Треба ж було якогось дияволу втрутитися! Тільки що дивився у вікно: ніч - навдивовижу. Світло: сніг блищить при місяці. Все було видно, як удень. Не встиг вийти за двері, і ось, хоч око виколи!
Чуб дивиться на небо.
Чуб:
Так нема, куме, місяця?
Панас:
Немає.
Чуб:
Так що ж, куме, як нам бути? Адже темно на дворі.
Панас:
Так, мабуть, залишимося вдома.
Чуб:
Так може ти і правий...
Панас зауважує мішок.
Панас:
Кум, дивись, хтось кинув мішок на дорозі!
Чуб:
Ти подивися, скільки наколядували всякої всячини!
Панас:
Повинно бути тут і сало їсти! Давай, куме, поділимо ласкаво навпіл!
Відкривають мішок. Звідти вилітає місяць. Включається світло.
Звучить українська народна мелодія в запису. З-за будинків виходить гарна Панночка, проходить повз відкрили рот від подиву кумів. Біля краю сцени Панночка зупиняється і махає рукою кумів.
Танець кумів та панночки.
В кінці танцю куми слідом за Панночкою йдуть за завісу.
Оповідач:
А в селі-то хлопці ходять.
Колядують, пісня заводять.
Виходять хлопці (співають):
Прийшла коляда, відчиняй ворота!
Ворота відчиняй і приймай гостей!
Добрий вечір, щедрий вечір!
Підходять до будинку Оксани. Вона виходить їм назустріч.
1-й хлопець:
Сіємо, сіємо, повеваем
Всіх вітаємо з Різдвом!
2-й хлопець:
Вже як наша коляда,
Ні мала, ні велика.
Вона в двері до нас іде
І шле уклін всім!
Разом:
Господарів знає, та всіх величає.
Оксана (подає частування): Ось вам, гості дорогі частування!
Хлопці:
Спасибі, хазяєчко!
3-й хлопець:
Що з ногами, не зрозумію!
Вправо, вліво носяться,
Не стоять на місці.
В танець самі просяться!

ГОПАК
Після танцю тікають за завісу. Оксана сідає біля віконця і сумує.
Оповідач:
У віконечка дівиця...
Що ж, бідній, їй грустится?
То Оксаночка сидить,
І сумно дивиться вдалину.
А Вакула поруч ходить
І з Оксаною мова заводить.
Вакула:
Що ти, мила, сидиш,
Чому одна сумуєш?
Не смієшся, не думаєш,
Чому одна сумуєш?
(Обережно зворушує Оксану за кіски)
Оксана:
Ах, залиш мої коси,
Я порвала черевички!
Що я кину за поріг?
Нічого знімати мене з ніг.
Тому і не гуляю,
У Різдво сиджу одна я.
Вакула:
Не журися! Спати йди!
І мене до світанку чекай.
Ранок мудріший ночі,
Ну, прощай!
Оксана:
Спокійної ночі!
Вакула:
Нехай красуня поспить
Біля віконця не сумує.
Я до цариці поспішу
Черевички попрошу.
Нехай мені місяць шлях вкаже
Де палац її покаже.
Вакула йде за завісу.
З будинку виходить розгнівана Солоха.
Солоха:
Чорт, ти де?
Чорт:
Я тут, подруга.
Не шуми на всю округу!
Хуторяни прибіжать -
Мені знову боки намнут.
Солоха:
Гаразд, постараюся тихіше.
Що зараз тут було? Чув?
Чорт:
Та чув, я не глухий.
Солоха:
Що ти скажеш, брате мій?
Черевички їй подай!
Ну й дівка, ай-яй-яй!
Я вже сто років ходжу,
Туфлі старі ношу.
Їй же не на що гадати!
Черевички їй подати!
Чорт:
Що ти тут з неї візьмеш?
Хоче модною ходити.
Туфлі червоні носити.
Солоха:
Ну, а я що, не хочу?
Я ж не плачу, не кричу,
Не прошу: «Подайте мені!»
Їх ніхто не дарує мені!
Чорт:
Ти права.
Солоха:
Ах, я нещасна!
І подарунків чекаю марно.
Ти хоч раз би удружив,
Черевички подарував!
Чорт:
Ну, Солоха, вчудила,
Скільки тут наговорила!
Де я їх тобі дістану?
Солоха:
Межу пояснювати не стану.
Сам ти, милий, повинен знати,
Черевички де дістати!
А тепер прощайся зі мною
І без них не повертайся!
Солоха різко повертається і йде в будинок.
Чорт:
Ах, Солоха, постривай,
Ну, стривай, не йди...
Все, пішла. Ну, як тут бути?
Де ж туфлі роздобути?
За Вакулою поспішу.
Що ж буде, подивлюся.
Чорт іде.
Оповідач:
Тихо ліс дрімучий спить.
Місяць на небі висить.
І поки мовчать хуртовини,
Танцюють Хоровод їли.

ТАНЕЦЬ ЯЛИНОК
Звучить фонограма хуртовини.
Оповідач:
Раптом холодний вітер завив.
Сніг у лісі закружляв.
Він Вакулу з ніг збиває,
І дорогу замітає.
Вакула зупиняється. Робить руку під козирок і дивиться по сторонах - шукає стежку.
Оповідач:
А назустріч Рис бреде,
Білий світ, що є, кляне.
З-за завіси задкуючи спиною, мерзлякувато щулячись і озираючись по сторонах, виходить Чорт і стикається спиною з Вакулою.
Вакула:
Чорт! Ось ти мені потрібен!
Не дійти до Цариці в холоднечу.
Ну-ка, братику, допоможи,
Так в столицю довези!
Чорт:
Що ж, коваль, твоя взяла,
Лізь-но на мене,
Та міцніше тримайся,
Зі спини-то не свались!
Полетимо, як ураган,
Крізь заметіль, заметіль, туман!
Звучить фонограма виття вітру. Рис розставляє руки в сторони, ніби ширяє в небі.
Оповідач:
Чорт з Вакулою злітають увись,
Вітер злий їх підганяє.
Пролітають над полями,
Над лісами і луками.
Раптом помітили, далеко,
Показалися вогні.
Над столицею покружляли.
І на площу опустилися.
Чорт:
Прилетіли, все, злазь!
Під палац мерщій іди!
Відкривається завіса. Декорації палацу. На троні - Цариця. Звучить фонограма менуету.
Оповідач:
У палаці в розпалі бал,
Святково прикрашений зал.
Кавалери запрошують
Танцювати ошатних дам.
Адже в сезоні, безперечно,
Модний танець менует.

МЕНУЕТ
До цариці підбігає Вакула, стає на одне коліно.
Вакула:
Здрастуй, матінка - Цариця,
Ти дозволь мені звернутися,
Мені, Вакулу, допоможи,
Черевички подаруй.
Цариця:
Це ти, Вакула? Здрастуй,
Ти вбіг, як день непогожий.
Черевички попросив,
Для кого, не пояснив.
Вакула:
У мене є подружка
Трапилася з нею біда.
У Різдво сидить боса,
Не пізніш свято їй зустрічати!
Ось яка нещасна,
Шкода мені дівчину, хоч плач!
Цариця:
Гаразд, гаразд, не журися
Ти до Оксани повертайся.
Черевички ось, дарую.
Вакула:
Я тобі дякую.
До побачення!
Цариця:
В добрий шлях!
Черевички не забудь!
Закривається завіса, Вакула підходить до пенька біля ялинки.
Вакула:
Не я стулив очей всю ніч,
Спати хочу, вже несила!
Черевички покладу
Так під ялинкою відпочину.
Кладе черевички на пеньок і під ялинкою засинає.
Оповідач:
Лише Вакула задрімав
Кущ біля ялинки затріщав
А звідти, як ведеться,
Чорт вже тут як тут - крадеться.
Чорт:
Спить Вакула, ледве дихає,
Нічого, простак, не чує!
Черевички на пеньку
Заберу - ка їх собі!
Так Солохи подарую-
Ось подарунком здивую!
Чорт забирає черевички і ховається за завісою.
Вакула прокидається, потягується.
Вакула:
Що ж, поспав годинку, пора,
Шлях неблизький, а Оксані
Обіцяв я бути з ранку
Черевички лише візьму
В зворотний шлях поспішу.
Ой, а де ж черевички?
Хто тут повз проходив
Невже черевички
Злодій безчесний прихопив.
Втім, злодія я знайду
По слідах його піду.
Слід до Солохи в дім веде...
Ой, сам Чорт сюди йде!..
Сховаюся - ка, поспостерігавши,
Може, що-небудь дізнаюся.
Вакула ховається за дерево, що стоїть біля будинку.
Чорт:
Гей, Солоха, виходь!
Що приніс тобі, дивись!
Солоха:
Черевички, ой-ой-ой!
Попав ти, братику мій!
Розкажи мені, де дістав?
Чорт:
У Вакули відібрав!
Йшов за ним по п'ятах
По полях, по лісах
А Вакула так поспішав.
Геть вибився з сил
Ліг під ялинку, задрімав...
Черевички - прогавив!
Вакула:
Ах, злодюжка, ну, постій,
Ось я розправлюсь з тобою!
Провчу, так будеш знати.
Як красти чуже!
Солоха тікає в будинок, Чорт задкує, Вакула настає.
Чорт:
Я здаюся, Вакула, все!
Забирай своє добро.
Можу слово тобі дати:
Надалі не буду красти!
Вакула:
Добре, відпущу. Іди.
Але дивись, не забувай.
Якщо знову до нас прийдеш
То без прочуханки не втечеш!
Чорт іде. Вакула підходить до будиночка Оксани.
Вакула:
Гей, Оксаночка, вставай,
Черевички примір!
Оксана:
Ой, Вакула, де ти був?
Де ти туфлі роздобув?
Вакула:
Був у гостях у Цариці
У палаці, що в град - столицю.
Черевички одягай
Та біжи скоріше, гадай!
Оксана:
Ех, Вакула! Що гадати?
Я можу так сказати:
Для мене Вакули-Світло,
Краще друга в світі немає!
Втім, треба одягатися
І на свято збиратися.
Вакула:
В сани запряжу коней,
З піснею їхати веселіше.
Оксана:
Гей, ви, коні, не лінуйтеся,
Швидко в трійку стаєте!
ТАНЕЦЬ КОНЯЧОК
В кінці танцю Вакула і Оксана «запрягають» конячок. «Їдуть» на трійці навколо ялинки. Зупиняються.
Оксана:
Ми ще не спізнилися?
Скільки часу залишилося?
Вакула:
Ні хвилини, лише дещиця.
Різдво вже настає.
Чуєте, дванадцять б'є.
ТАНЕЦЬ СТРІЛЕЦЬ
ЗАГАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ «НАРОДНЕ ГУЛЯННЯ»
Артисы виходять на уклін.