Конспекти занять з дітьми.

«В ГОСТЯХ У СОНЕЧКА»

ЗАНЯТТЯ З ДІТЬМИ ПЕРШОЇ МОЛОДШОЇ ГРУПИ ПО МАЛЮВАННЮ.

Автор: Анточи Наталія Григорівна, вихователь першої кваліфікаційної категорії, ГОУ N35, р. Москва.

Програмне зміст:

- вчити дітей створювати зображення сонця; - продовжувати вчити правильно тримати пензлик, набирати фарбу на кінчик, зайве очищати про край баночки;

- викликати в дітей інтерес до малювання фарбами, виховувати добре ставлення до ігровим персонажам;

- закріплення знання жовтого кольору;

- розвиток дрібної моторики;

Матеріали: аркуші паперу формату А4 з зображенням кола; пензлика N6 на кожну дитину; баночки з розведеною тушшю жовтого кольору; серветки; піднос з піском; волоські горіхи кожній дитині; макет сонця; іграшки: їжак, білка, качка.

Попередня робота: спостереження за сонцем, розповідання словацької народної казки «У сонечка в гостях».

Хід заняття

Звучить аудіозапис веселої музики. Діти входять в групу разом з вихователем. Йдуть по колу один за одним, виконуючи рухи за показом дорослого і відповідно з текстом вірша.
Вихователь: По дорозі ми крокуємо
(йдуть, високо піднімаючи коліна)
Дружно руки піднімаємо
(піднімають руки).
Через калюжу, струмочок
(ставлять руки на пояс)
Стриб-скік, стриб-скок.
(стрибають з просуванням вперед)
Вихователь: Хлопці, подивіться, як на вулиці похмуро, сумно. Сонечко вже три дні не показувалося. Ходімо сонечко шукати! Ви знаєте де воно живе?
Діти: Немає.
Вихователь: А хто ж знає? Може бути їжачок? Он він, на галявині біля грибочка сховався. Давайте підійдемо до нього тихо-тихо, щоб не налякати його і спитаємо.
Діти з вихователем тихо підходять до іграшкової їжачку, що сидить на галявині.
Діти: Здрастуй, їжачок!
Вихователь: Ой, хлопці, подивіться, який їжачок гарненький, маленький! Який у нього носик і очі-гудзики! Погладьте його обережно. Ой, він колючий? (Відповіді дітей). А що він тримає в лапках? (Грибочок). Так, їжачки люблять гриби, ягоди. А що ми маємо у їжачка запитати?
Діти: Їжачок, ти не знаєш, де сонечко живе?
Їжачок: (за іграшки говорить вихователь) Ні, не знаю. Я по землі ползаю,
в травичці, мені далеко до сонечка. Запитайте у білочки. Вона дерева стрибає, ближче до сонечка. По-о-он її будиночок.
Діти: Спасибі, їжачок, до побачення!
Діти з вихователем підходять до дерева, на якому сидить білочка. Діти: Здрастуй, білочка!
Вихователь: Подивіться, яка білочка красива, пухнаста! У білочки є очі. А у діток є очі? (Діти показують.) У білочки вушка на маківці. А у діток де вушка? (Діти показують.) А який у білочки хвостик чудовий! А у діток є хвостик? (Відповідь дітей). Що ми у білочки запитаємо?
Діти: Білочка, ти не знаєш, де сонечко живе?
Білочка: Ні, не знаю. Ви в качечки запитаєте, вона високо літає. А я вам на доріжку горішків дам.
Вихователь роздає дітям волоські горіхи, діти дякують білочку і кажуть «до побачення».
Вихователь: Це горішки не прості, вони чарівні. Зараз вони нашим рукам будуть робити дуже приємно.
Проводиться гімнастика для рук з волоським горіхом:
- Діти катають горіх між долоньок;
- Горіх кладуть на підлогу і труть долоні один об одного;
- плескають долонями;
- Знову беруть горіх і катають в долоньках.
Потім вихователь збирає дітей горіхи в кошик і всі підходять до озера, де плаває качка.
Діти: Здрастуй, качечка!
Вихователь: Ой, а хто це з качечкою плаває?
Діти: Це її дітки-каченята.
Вихователь: А качечка красива? (Відповіді дітей.) А каченята, якого кольору?
А як «розмовляють» каченята з мамою - качкою? (Відповіді дітей.). У качечки є хвостик, крильця, дзьобик. А що ми повинні запитати у качечки?
Діти: Качечка, ти не знаєш, де сонечко живе?
Качечка «говорить», що сонечко живе далеко за високою горою, там темно і холодно, йти туди довго і важко.
Вихователь: Хлопці, а давайте попрощаємося з качечкою і підемо, намалюємо багато маленьких сонечок і, може бути, вони розбудять наше сонечко!
Діти з вихователем підходять до мольберта з намальованим сонцем і розглядають його. Вихователь запитує у дітей, яке сонце. Діти кажуть, що воно велике, кругле, жовте.
Вихователь: А промінчики у сонечка прямі, як наші ручки. У нас з вами дві ручки, а у сонечка променів багато. Скільки у сонечка променів?
Діти: Багато.
Вихователь: Промінчики у сонечка скрізь: і збоку, і вгорі, і внизу. Йому треба багато промінчиків, щоб всіх-всіх обігріти: і дітей, і дерева, і трави, і квіти, і тварин, і комашок. Ось яке добре у нас сонечко. Давайте ручками покажемо, яке у нас велике кругле сонечко.
Потім діти в повітрі пальчиком малюють сонечко. Потім вихователь пропонує намалювати сонечко на підносі з піском. Дітям одягають фартухи, вони сідають за стіл і починають малювати. Вихователь стежить, щоб все правильно тримали пензлик, акуратно набирали фарбу, зайву зчищали про край баночки.
Коли всі малюнки закінчені, помічник вихователя вносить в групу макет сонця.
Вихователь: Хлопці, подивіться, а сонечко-то ми розбудили! Ось які у вас чудові малюнки вийшли! Сонечко, тобі подобається? Діти, запитайте у сонечка, йому подобаються наші малюнки. (Діти запитують).
Сонечко: Дуже подобатися і дітки мені подобаються, і я хочу з ними потанцювати.

Танець «Сонечко»

Діти під будь-яку народну музику виконують ряд рухів: йдуть по колу, тримаючись за промінчики в одну сторону, потім у зворотний. Потім «Сонечко» піднімають вгору, сходячись впритул до обруча, потім розходяться. Потім «Сонечко» кладуть на підлогу, беруться за руки і йдуть хороводом в одну, потім в іншу сторону. В кінці піднімають руки вгору і розмахують китицями.

«Сонечко» дякує дітям за те, що вони розбудили його та й каже, що йому пора на небо, щоб всіх людей обігріти.
Вихователь: Ми з тобою, сонечко, не прощаємося. Правда, хлопці! Адже ми дуже любимо сонечко? (Діти говорять, що вони люблять сонечко. Воно ласкаве, тепле, добре, ніжне.) Ми можемо подарувати тобі свої посмішки.

Як дітки вміють посміхатися? (Діти посміхаються сонечку.) А потім вони вийдуть на прогулянку і пограють з тобою в «Сонячних зайчиків».