Конспекти занять з дітьми.

«ЗУСТРІЧАЄМО ВЕЛИКДЕНЬ!»

Конспект розваги в підготовчій групі.

Автор: Автор: Еремян Маріетта Григорівна, вихователь, Муніципальне дошкільний навчальний заклад «Дитячий сад комбінованого виду N 94» р. Краснодара.

Програмне зміст: Познайомити дітей з кубанським народним обрядовим святом Великодня. Дати уявлення про святкування Вербної неділі. Розвивати інтерес до історії свого народу, вчити бути продовжувачами традицій і звичаїв своїх предків - жителів Кубані.
Матеріали: Хатинка, прикрашений гілочками верби, кошик із яєчками, паски, балалайка, надувна куля, палиці, фарбовані яйця, дві ключки.
Хід розваги:
Група прикрашена весняними квітами і гілочками верби. Осторонь стоїть хатинка, а поруч господарочка куховарить у печі. Заходять діти під музику російської народної пісні «Ах, утушка моя, лугова».
Вихователь: Добрий день, господине. Дозволь дітям пройти, та на лавочку сісти.
Господиня: Проходьте дітки милі, та рассаживайтесь зручніше.
Вихователь: Господарочка, а що це за гілочки колом поразвешаны?
Господиня: Це гілочки верби. Я вам зараз розповім про ці гілочки. Є таке дерево - верба. Всім, хто його торкнеться, воно може передати здоров'я, силу та красу.
Діти торкаються до гілочок.
А вони висять тут тому, що нещодавно свято - вербна неділя. У цей день наші бабусі запікали пухнасті, бруньки верби в хлібці і пригощали всіх. Любив народ цей світлий свято, вербну неділю. Влаштовували ярмарки з веселими іграми, вербными базарами.
Вихователь:
Ось візьміть, пошумите,
Так гру ви заведіть.
Діти проводять гру «Півник».
Всі діти сидять. Ведучий читає лічилку, вибирає одного гравця, який стає спиною до всіх. З присутніх дітей вибирається півник. Ведучий говорить: «хто Вранці бісів ганяє, дзвінкі пісні виспівує, козаку спати заважає?» Вибраний півник кричить: «Ку-ка-ре-ку!» Ведучий відгадує, чий він чув голос.
Вихователь: А ви знаєте, хлопці, що слідом за вербною відзначається ще більший свято - світле Христове воскресіння - свято Великодня! Великдень вважається головним святом у православних людей. Існувало повір'я, що на Великдень «сонце грає». Рано-вранці в перший день Пасхи в старовину знаючі люди виходили дивитися на «гру сонця», а потім передбачали, який у цьому році буде врожай. А ви приказки з Великдень знаєте?
Діти: На Великдень небо ясне та сонце грає - до хорошого врожаю.
На святий день дощ - буде добра жито.
На святий день грім - буде багатий урожай.
Вихователь: Правильно, хлопці. Наші пращури спостерігали за погодою і станом природи і на другий день Великодня. Якщо на другий день була ясна погода, то чекали дощового літа, а якщо небо хмарилось, літо очікувалось сухе. Всього Великдень святкували сім днів. У давнину люди вірили, що якщо водити хороводи. Просити у природи хороший урожай, то вона їм допоможе. Давайте ми з вами згадаємо хоровод «А ми просто сіяли».
Діти стають у хоровод.
Вихователь: Звернемося до нашого сонечка з піснею, а ну-ка підспівуйте.
Діти підспівують приспів разом з вихователем. Пісня «Сонечко».
Солнышко, ведрышко,
Виглянь у віконечко.
Сонечко, покатись.
Червоне, одягнися.
Вихователь: На свято Пасхи завжди співали, танцювали, водили хороводи, проводили ігри. Ось і ми з вами зараз пограємо як у старовину.
Проводиться гра «Сонечко-ведрышко».
Вибирається ведучий - сонце. Інші діти стоять у хороводі. Вони співають:
Гори, сонце, яскравіше.
Літо буде спекотнішим.
А зима тепліша,
А весна миліше.
На перші два рядки діти йдуть хороводом, на останні два рядки - повертаються обличчям один до одного і роблять уклін. Потім все близько підходять до «сонця». «Сонце» говорить: «Гаряче, гаряче!», і наздоганяє дітей. До кого «сонце» дотронулось - вибуває з гри.
Господиня:
Які гарні у вас дітки, знають приказки, водять хороводи, ігри грають, багато чому навчилися, багато вміють. За те, що вони такі хороші, та гожі я розповім вам казку.
Подивіться-но, хлопці, в цій хатинці живуть Баба з Дідом і з ними курочка Ряба. А що це вони роблять, ми зараз дізнаємося.
Дід (білить піч):
Ой, ти пічка - добродійко.
Допоможи нам, бариня.
Ти звари, напечи,
Обігрій і спаси,
В дім здоров'я неси.
Баба (підмітає підлогу):
Нам скрізь треба встигнути,
І станцювати, і пісню заспівати,
З'їсти кошик пирогів,
Так три короби млинців.
Вихователь: Бабуся, я щось не бачу тут курочки?
Курочка: «Ко-Ко-ко, я на гніздечку сиджу. Бабі й дідові яєчко несу.
Дід: Піду-но я до курочці, подивлюся, не знесла вона яєчко. Ну-ка, курочка, відповідай, є яєчко, чи ні.
Курочка: Ко-Ко-ко, дідусь, знесла, якраз до свята встигла.
Дід: Розумниця, Рябушка, спасибі тобі. Баба, іди швидше сюди, подивись, яке курочка яєчко нам знесла.
Баба: Ось так яєчко, такої краси довіку не бачила! Золоте, розписне.
Дід і баба кладуть яєчко на стіл, милуються ним.
Баба: Діду, а дід, в мене мука закінчилася, бери сумку, підемо в комору, принесемо борошна, я пасок напечу до свята.
Дід з бабою йдуть.
Господиня: Пішли Баба з дідом за борошном, а яєчко залишили на столі лежати. В цей час мишка бігла, хвостиком махнула, яєчко впало і розбилося.
Заходять дід з бабою. Підходять до столу і бачать на підлозі розбите яйце.
Дід: Залишилися ми на свято без яєчка. Сидять, плачуть.
Курочка: Не плач, діду, не плач, бабо. Я знесу вам нове яєчко, не золоте, а просте.
Курочка вмощується на гніздечко.
Вихователь: Хлопці, давайте заспіваємо, так станцюємо для діда з бабою, щоб вони не плакали.
Діти співають і танцюють «Польку-ойру».
Баба: Спасибі вам, хлопці, порадували стареньких. Тільки все одно яєчко шкода, дуже гарне було.
Входить Курочка, несе повну кошик яєчок.
Курочка: Не плачте, не сумуйте, сюди подивіться, скільки я вам яєчок принесла, на всіх вистачить.
Дід і Баба: Спасибі тобі, Рябушка. На Великдень ми будемо з яєчками, будемо всіх пригощати.
Баба: Піду піч паски, а ви, дітки, поки пограйте.
Проводиться гра «Розбити глек».
На середині лежить надута куля. Кілька дітей з зав'язаними очима і з палицями направляються до середини по черзі. Кожен намагається палицею знайти кулю і розбити його. Інші діти словами намагаються направити гравця, допомогти йому. Виграє той, кому вдалося лопнути кульку.
Баба: Ну що, дітки, награлися? А у мене вже й паски майже готові.
Дід: Давайте підемо до нашої верби і пограємо біля неї.
Проводиться гра «Верба-вербочка».
Діти водять хоровод і співають:
Верба, верба, вербочка,
Вербочка кучерява.
Рости, верба, на межі
Як царівна у палаці.
Після співу діти зупиняються парами, беруться за руки, утворюючи воротики. Ведучий змійкою веде дітей за собою. Як тільки змійка розпадається, гра закінчується.
Проводиться гра «Хто швидше докатит яєчко».
Вибираються діти по три людини. Стоять попереду дітям дають ключки і яйця. Вони повинні ключками докотити яйця до домовленого місця і назад, зрадити ключку з яйцем наступного дитині. Виграє група, першими прокатившая яйця.
Дід: Ну, баба, дивись які спритні хлопці, спритні, спритні. Я б сам з ними пограв, та старий уже став. Краще давай ми з тобою заспіваємо, так станцюємо, а дітки подивляться та послухають.
Дід бере до рук балалайку і під фонограму з бабою співає і танцює, а діти плескають в долоні.
Господиня: Баба, дід, ви щось зовсім розійшлися, а про паски забули?
Баба: Ой, забула, зовсім забула, вони у мене готовенькие. Заходить в хатинку і виносить піднос з пасочки і фарбованими яйцями.
У писаний хатинці я живу,
Всіх гостей в хатинку запрошу.
Наварила, напекла
Пасок і киселя.
Ви хазяєчку потешьте,
Моїх пасочок поїжте.
Роздає дітям пасочки, яйця, господиня і вихователь допомагають.
Вихователь: вітаємо Всіх зі святом Великодня! Ласкаво просимо, скуштувати ласощі.