Конспекти занять з дітьми.

«Наша рідна українська мова».

Сценарій театралізованої вистави для дітей старшого дошкільного віку.

Автор: Машурик Тетяна Федорівна, старший вихователь, Муніципальне освітній заклад для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку прогімназія N2 Радянського району р. Волгограда.

Оповідач. Жив на світі мудрий старий -
Наш рідну російську мову.
(Виходить старий - російська мова)
Оповідач. На Русі народився він,
Був великий, могутній, розумний.
Весь народ пишався ним;
Для людей він був рідним.
Старий - українська мова. Поважали мене (його) і любили -
Норми, правила вчили.
Оповідач. Всі хотіли з ним дружити,
Щоб бути грамотними!
(Звучить музика «заставка» до програми «Час»).
Оповідач. Але ось настав 21 століття,
Старий - українська мова. Став зовсім іншим тепер осіб:
Оповідач. В інтернеті став годинами «зависати»,
Старий - українська мова. Книги йому ніколи читати.
Оповідач. Змінився наш російську мову,
Захворів дуже сильно старий.
Старий - українська мова. А люди й не помічали,
Забувати все частіше стали.
Оповідач. «Засмічували» слівцями з інтернету,
Іноземними фразами,
Старий - українська мова. Ніби російських слів немає їм.
Оповідач. І пішов нашу мову по рідній стороні,
Подивитися, чи потрібен він комусь на землі.
(Звучить фонограма «Весна» Потап та Настя Каменських. Входять сучасні діти. У них навушники, плеєри, мобільні телефони. Вони танцюють під музику. Потім звертають увагу на старого дідуся, якому явно недобре).
Перший дитина. - Хай, дідусь!
Друга дитина.- Чє з тобою?
Третя дитина.Ти, в натурі, не хворий?
Старий - українська мова.(дідусь нічого не розуміє, дивується)
Що за мова, я чую тут?
Може перекладач є?
Четверта дитина.(ввічливо звертається до старого)
- Здрастуй, діда!
Як справи?
Що сталося в тебе?
Старий - українська мова. Ох, хлопці, хворий я,
Лікар не вилікує мене.
Сумно, тяжко, боляче мені,
Адже забули про мене.
Незрозумілих слів так багато
Додаєте ви в мову,
Забувши про самому головному -
Потрібно нашу мову берегти!
Засмітили ви мене
Дивними словами,
І тепер страждаю я,
Забута вами.
П'ята дитина. Ми казку російську прочитаємо,
Поради всі твої врахуємо.

Казка «ТЕРЕМОК»

Завіса закритий. Звучить музична тема «Теремок»
Оповідач.
Всі ми знаємо, всі ми віримо -
Є на світі дивний терем!
Завіса відкривається. Сцена оформлена як лісова поляна.
Хороший теремок, не низький, не високий,
Посеред лужка варто.
Хто-то до терему біжить...

Звучить мелодія «Мишки».
З'являється Мишка, бігає по галявині, шукає собі будиночок.
Мишка
Я - маленька Мишка,
По лісі я ходжу,
Шукаю собі хатинку,
Шукаю - не знаходжу.
(помічає теремок).
Що я бачу? Теремок? Теремок!
На дверях висить замок? Так, замок.
Тук-тук-тук... (Прислухається.)
Тук-тук-тук!
Видно, в будинку не живуть...
(Знімає замок з дверей теремка.)
Я тепер хазяйка тут! (Тікає за будиночок.)

Звучить мелодія «Жаби».
На галявині з'явися Жаба, підбігає до терему.

Жаба.
Гей, який живе тут звір?
Ква-ква-ква, відкрийте двері!
Мишка.
Хто там?
Жаба.
Я - жаба-скрекотушка.
Пусти мене в теремок.
Мишка (вибігши з будиночка).
А що ти вмієш робити?
Жаба.
Вірші читати.
Річка, місток і трава,
Теплий дощик, ква-ква-ква.
Я - жаба-поскакушка,
Подивіться, яка!
Пусти, Мишка, мене в будинок,
Будемо жити з тобою удвох.
Мишка.
Так і бути, мабуть у будинок,
Веселіше жити удвох.
Стиглих зерен раздобудем,
Піч млинці з тобою ми будемо.
Тікають за будиночок.
Оповідач.
Оселилася Миша з Жабою,
Лупоглазою подружкою,
Топлять піч, зерно товчуть
Так млинці в печі печуть.

... Ось одного разу рано вранці
На галявину вибігає
Зайчик, стрибає, грається,
Злого вовка не боїться.
Звучить мелодія «Зайчик».
З'являється Зайчик, підбігає до терему, стукає.
Зайчик.
Я - заєць по імені Стриб-скок,
Швидше пустіть мене на поріг!
Мишка і Жабка(вибігши з будиночка).
А що ти вмієш робити?
Зайчик.
Хмиз носити так грубку топити.
Мишка і Жабка.
Заходь швидше в будинок,
Будемо жити тепер утрьох.
Всі тікають за будиночок.
Оповідач.
Ось вони живуть - не тужать
І, уявіть, міцно дружать:
Зайчик і Жаба
І, звичайно, Мишка-шкряботушка,
Їх нерозлийвода...
... Раптом з лісу біжить Їжак.
Звучить мелодія «Їжачок».
З'являється Їжачок з рушницею.
Їжачок.
Дуже славний теремок!
А над крышею - димок.
Хто живе там, подивлюся...
(Підходить до будиночка, стукає.)
Гей, відчиніть двері Їжакові!
Мишка, Жабка, Зайчик
(вибігають з терема).
А що ти вмієш робити?
Їжачок.
Я - сірий Їжачок, ні голови, ні ніжок,
Горбом спина, на спині - борона.
Краще нас, лісових їжаків,
Немає на світі сторожів!
Я хотів би з вами жити -
Буду ваш дім стерегти.
Мишка, Жабка, Зайчик.
Заходь до нас, Їжачок, в будинок,
Будемо жити ми вчотирьох.
Всі тікають за будиночок.
Оповідач.
Живуть звірята, не тужать,
Міцно дружать,
Весело живуть,
Пісеньку співають.
Звучить мелодія «Пісеньки звірят».
З будиночка виходить Мишка - у неї в руках миска з крупою, вона сідає біля теремка, перебирає крупу. З'являється Жаба з відрами, вона йде за водою. Зайчик ходить по сцені - збирає дрова.
Всі звірята працюють і співають свою пісеньку.
Пісенька звірят
Стоїть у полі теремок, теремок,
Він не низький, не високий, не високий,
В ньому ми живемо вчотирьох, вчотирьох,
І один одному допомагаємо ми у всьому.
Мишка сіра - крупу перебере,
А Жаба - воду з річки принесе,
Пічку вам затопить Заїнька-дружок,
Ну і разом ватрушки напечем.
Оповідач.
Де ж Їжачок?
Звірята.
Їжачок?
Входить Їжачок з мітлою.
Їжачок.
Їжачок двір наш підмете.

Всі разом продовжують співати.
Стоїть у полі теремок, теремок,
Він не низький, не високий, не високий,
В ньому ми живемо вчотирьох, вчотирьох,
І один одному допомагаємо ми у всьому.
Оповідач.
Раптом чують звірята - гілки гнуться, гілки тріщать... Так це... Ведмідь по лісу йде!
Звірята в переляку ховаються в теремку.
Звучить мелодія «Ведмідь».
На галявину виходить Ведмідь.
Ведмідь.
Про-дуже славний теремок!
Хто тут оселитися міг?
Тук-тук-тук, озовися,
Хто живе тут, покажися?
Звірята(по черзі вибігають з-за теремка).
Я - Мишка-шкряботушка.
Я - Жаба-скрекотушка.
Я - Зайчик-побегайка.
Я - Їжачок, ні голови, ні ніжок.
Ведмідь.
Пустіть мене в теремок.
Звірята.
А що ти вмієш робити?
Ведмідь.
Я, Ведмідь, люблю пісні співати.
(Співає «А-а-а...» грубим голосом.)
Звірята затикають вуха.
Звірята.
Михайлик-Ведмідь
Не вміє пісні співати!
Ведмідь.
Ну, тоді я станцюю.
Я, зізнаюся, з давніх пір
Чудовий танцюрист!
(Танцює, грубо тупаючи ногами.)
Звірята розбігаються в різні сторони.
Звірята.
Переплутав він знову -
Не вміє танцювати!
Ведмідь, махнувши лапою, засмучено сідає у теремка.
Звірята підходять до нього.
Оповідач.
Що ти, Мишко, так засмутився?
Ведмідь.
Ні співак, ні танцюрист з мене не вийшов.
Оповідач.
А ну-ка, хлопці, давайте допоможемо Михайликові, зіграємо йому «Плясовую», та так, щоб ноги у нього самі в танок пустилися.
Діти і звірята грають на шумових інструментах будь-яку
російську нарідну мелодію. Ведмідь танцює.
Після всі звірятаразом з Ведмедем йдуть за будиночок.
Оповідач.
Стали жити звірі в теремочку вп'ятьох.
Оповідач.
Досі звірята живуть разом,
Млинці-пироги в печі печуть,
Медком та кваском запивають
І горя-знегод не знають.
Вдень кожен зайнятий своєю роботою,
А як вечір у віконце загляне,
Звірята танцюють і співають,
Загалом, весело живуть!

З-за будиночка виходять всі звірята - вони весело танцюють
під мелодію «Пісеньки звірят».
Всі йдуть в теремок.
Коли ніч настає,
Звірята в теремку засинають.
І ми закриємо теремок на замок.
(Знову вішає на теремок замок.)
Нехай спить до ранку теремок.

Звучить тема «Теремок спить». Завіса закривається.
Знову звучить тема «Теремок». Завіса відкривається. На сцені всі учасники вистави.

Оповідач. Російська славний наш язик,
Благородний і великий!
І вчити його повинні
Діти всієї нашої країни!

Дитина Дідусь, ти нас прости!
Ми зараз обіцяємо
Правила твої вчити,
Щоб бути грамотними!
Оповідач. Дідусь, ти змінився,
Підтягнувся, посмілішав!
Старий - українська мова. Знову я здоровий! Ура!
Не потрібні мені лікаря!
Хлопці, слухайте наказ:
Щоб стати грамотними людьми,
Законом повинно стати для вас -
Берегти мову рідної землі!