Конспекти занять з дітьми.

«Весна в гостях у іграшок».

Автор: Міллер Наталія Борисівна, музичний керівник, НДОУ "Дитячий садок N 171 ВАТ "РЖД", р. Белово, Кемеровська область.

Діти заходять в зал.
Зед. - Хлопці, привіт! Проходьте, сідайте будь ласка.
Зед. - Давайте згадаємо, який у нас зараз? (Весна)
Зед. - Правильно, хлопці. Весна настала.
Подивіться, сонця промінь
До нас пробився з-за хмар.
Висвітлив всю землю вмить
В гай зимову проник.
Розбудив він струмочок
Перший березневий квітка
Птахам вказав дорогу
Відігрів всіх потроху
Все виблискує, як уві сні.
Ах, весна! Привіт Весні!

І зараз, щоб до нас прийшла весна, ми заспіваємо для неї чудову пісеньку, яка називається «Веснянка».

Пісня «Веснянка»

Зед. Ось яку гарну та веселу пісеньку ми заспівали. Значить весна обов'язково її почує, зрадіє і прийде до нас сьогодні на свято.

Зед. - Ой, хлопці, подивіться. Що це цікаве таке висить.
Хлопці, це лист! Як цікаво, кому його прислали...Давайте я зараз прочитаю...
Хлопці, та це нам написали лист. Діткам 2-ій молодшій групі.
Т-а-а-к, подивимося, хто нам пише.

«Дорогі, хлопці. Пишуть вам іграшки з країни Кукландии, нам дуже нудно, тому що до нас не йде весна. Приїжджайте, будь ласка, до нас, ми вас дуже чекаємо! До побачення! Іграшки!!

Зед. - Так ось, виявляється, хто нам написав лист. Іграшки написали. Вони нас запрошую до них у гості. Ви хочете поїхати до іграшок в гості? Ну, тоді не будемо гаяти час, Сідаємо в поїзд, я буду машиністом, а ви пасажирами. Ну що поїхали.....Ту-ту-ту...
(Поки діти їдуть, в залі розкидаються іграшки та ляльки).
Зед. - Ну, ось і приїхали. Займайте місця.
Ой, хлопці, подивіться, що ж таке тут сталося? Що сталося?
Чому всі ляльки лежать на підлозі? Як ви думаєте? (Висловлювання дітей)
А давайте запитаємо лялечку, чому вони всі лежать на підлозі? (підношу лялечку до вуха)
Ааааах, ну треба ж!!! Тепер все зрозуміло. Лялечка сказала мені на вушко, що це зробив Незнайко. Ух, який пустун цей хлопчина. Давайте його покличемо, запитав, навіщо він так погано вчинив з іграшками. Він живе он у тому будиночку. Давайте покличемо!
(Діти кличуть Незнайка, він виходить з дому, позіхаючи і потираючи очі)
Незнайко - Хто мене кличе?
Зед. - Здрастуй, Незнайко! Це ми тебе кличемо!
Незнайко - Хто це ми?
Зед. - Хлопці, він не тільки не знає нас, але ще не знає, що при зустрічі, що треба говорити?
Незнайко - Так, здрастуйте, здрастуйте. Так хто ж ви?
Зед. - Ми хлопці.
Незнайко - Та навіщо ж я вам, хлопцям знадобився? Такий хороший сон снився, а ви всі тут розкричалися і його злякали. Він взяв і втік.
Зед. - Так як же нам не кричати, подивися, що ти наробив!
Незнайко - Я нічого не робив!
Зед. - А іграшки хто розкидав?
Незнайко - Не знаю!
Зед. - А ляльок хто розкидав?
Незнайко - не знаю!
Зед. - Нічого ти не знаєш, правильно тебе Незнайкой назвали, що ти нікого і нічого не знаєш. А ляльки нам все розповіли. Що це ти їх розкидав. Правда, хлопці?
Незнайко - А що ж з ними ще можна робити, грати я з ними не буду, я ж не дівчинка.
Зед. - Дівчата, давайте покажемо Незнайку, що можна робити з іграшками. З ними Незнайко можна танцювати. А ти сідай, дивись і вчись.
Танок з іграшками (дівчатка)

Незнайко - Тепер я знаю, що з іграшками і лялечками можна танцювати.
Зед. - Ну, от бачиш, а ти казав, що не знаєш. Ну, тепер будеш знати. Незнайко а що, у ваші краї Весна, що ще не приходила?
Незнайко - Ні, не приходила.
Зед. - Так давайте її скоріше покличемо, пісню звонную заспіваємо.
Пісня « Весна»
Після пісні в зал входить Весна.

Весна - Здрастуйте! А ось і я!
Чекали довго ви мене?
Я квіточки поливала,
Землю в травичку одягала.
Щоб весною співали птахи,
Були радісні обличчя!!!

Дітки, а ви раді зустрічі зі мною?
Тоді ставайте в коло скоріше, так станцюйте веселіше.

Хоровод «Сонечко»

Незнайко - Майстриня, ти, Весна пісні співати, та хороводи водити, и ти краще пограй з нами.

Весна - Добре, ми пограємо в гру і іграшками, щоб і вони не нудьгували. А гра називається «Знайди іграшку».

Весна - Ви й співали і грали, але вірші мені не читали. Я трохи посиджу, на хлоп'ят подивлюся, та вірші послухаю.

Зед. - Посидь, Люба Весна, та на хлоп'ят погляди.

Читання віршів.

Після віршів виходить Незнайко з іграшкою - зайчиком, сумний.

Зед. - Незнайко, що сталося? Чому ти такий сумний?
Незнайко - Я підібрав зайчика на вулиці. Йшов дощик, а він сидів на лавці і мок під дощем.
Зед. - Знаєш, що Незнайко, давай Зайчику прочитаємо вірш про нього.
(читання вірша Владом Сероклиным)
Незнайко - Тільки я не знаю, хто забув цього зайчика. Хлопці, може ви його забули? Ні! Ну тоді візьміть його до себе в групу, щоб його більше ніхто не забував.
Зед. - Добре, Незнайко, ми його обов'язково заберемо до себе. А, щоб зараз його розвеселити, ми станцюємо йому російський народний танець, який називається «Травушка - муравушка»

Танець «Травушка - Муравушка»

Незнайко - Спасибі вам. Дітки за такий танець, наш зайчик розвеселився, та й хлопці теж, що захотілося пограти. Давайте я з вами пограю в гру з брязкальцями.

Гра з брязкальцями

Весна - Спасибі вам, мої друзі.
За свято веселе,
За пісні дзвінкі,
За іграшок дякую вас я,
Що не кинули їх нудьгувати одних.
За таке звернення, дарую я вам частування.

Роздача подарунків

Весна - А тепер в дорогу мені пора,
До побачення, дітвора!