Казки, пісеньки, віршики.

Лисиця та Журавель

Лисичка з журавлем подружилися. Ось надумала лисиця пригостити журавля, пішла кликати його до себе в гості:

- Приходь, куманьок, приходь, дорогий! Вже я тебе почастую.

Пішов журавель на прошений бенкет. А лисиця наварила манної каші і розмазала по тарілці. Подала і потчевает:

- Поїж, голубчику-куманьок, - сама готувала.

Журавель стук, стук носом по тарілці, стукав, стукав - нічого не потрапляє! А лисиця лиже собі так лиже кашу, так все сама і з'їла. Кашу з'їла і каже:

- Вибачай, куманьок! Більше пригощати нічим.

Журавель їй відповідає:

- Спасибі, кума, та на цьому. Приходь до мене в гості.

На другий день приходить лисиця до журавля, а він приготував окрошку, наклав в глечик з вузькою шийкою, поставив на стіл і каже:

- Їж, кумонько. Право, більше нічим пригощати.

Лисиця почала крутитися навколо глечика. І так зайде, і сяк, і лизне його, і понюхає-ніяк дістати не може: не лізе голова в глечик.

А журавель клює собі так клює, поки все не з'їв.

- Ну, вибачай, кума! Більше не маю чим угощати.

Взяла лисицю досада. Думала, що на цілий тиждень наїсться, а додому пішла - ні пащеки. Як гукнулося, так і відгукнулося.

З тих пір і дружба у лисиці з журавлем нарізно.