Консультації для вихователів

СУТНІСТЬ ПЕРЕКАЗУ І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ І МОВИ ДІТЕЙ

Вчити дитину розповідати, переказувати - це означає формувати зв'язне мовлення. Це завдання входить як складова в загальну завдання розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

Мова дитини розвивається в єдності з формуванням її мислення.

Е. В. Тихеева писала: "Перш за все і найголовнішим чином треба дбати про те, щоб всіма заходами за підтримки слова сприяти формуванню у свідомості дітей багатого і міцного внутрішнього змісту, сприяти точному мислення, виникненню і зміцненню значних за цінності думок, уявлень і творчої здатності комбінувати їх. При відсутності всього цього мова втрачає свою ціну і значення".

У період дошкільного дитинства в мисленні дітей відбуваються значні зміни: розширюється їх кругозір, вдосконалюються розумові операції, з'являються нові знання і вміння, а значить, вдосконалюється і мова. Однак мислительні та мовні навички діти набувають лише в спілкуванні з оточуючими. По мірі того, як дитина росте, спілкування ускладнюється за своїм змістом, що в свою чергу тягне за собою ускладнення мовних форм, в яких воно протікає.
"Зміна способу життя дитини, виникнення нових відносин з дорослими і нових видів діяльності призводить до диференціації функцій і форм мовлення. Виникають нові завдання спілкування, що полягають у передачі дитиною дорослому своїх вражень, отриманих поза безпосереднього контакту з дорослими. Виникає форма мови-повідомлення у вигляді монологу-розповіді про пережите й бачене".
Слід підкреслити, що оволодіння зв'язковими формами висловлювань - складний і тривалий процес, що вимагає вмілого педагогічного впливу і керівництва.
Розвиток мовлення дитини дошкільника здійснюється у процесі повсякденного життя, а також на заняттях.
У свою чергу поступове оволодіння зв'язним мовленням істотно впливає на інтелектуальний розвиток малюка: він все досконалішими користується мовою як засобом спілкування і подумки-пізнавальної діяльності.

Дослідниками встановлено, що в дошкільному віці діти легше засвоюють правильне побудова окремих пропозицій і значно важче оволодівають різними формами зв'язку та узгодження фраз і частин розповіді. Найчастіше дитина 4-5 років, не закінчивши однієї частини висловлювання, переходить до іншої, з абсолютно новим змістом, тобто смислові зв'язки між фразами в його промові або слабо виражені, або зовсім відсутні.
Зв'язкова монологічна мова дітей успішно розвивається на заняттях з переказу.
Переказ - це творче відтворення літературного зразка.
Особливість переказу полягає в тому, що в оповіданні не тільки точно передається задум, але і сюжет, але і зберігається стиль твору. Для цього виконавець повинен добре знати особливості жанру (казка, розповідь), не допускати слів та зворотів мови, несвойстве-сований жанру. У народній казці, наприклад, будуть фальшиво звучати книжкові або дуже сучасні слова і стилістичні звороти.
Специфіка навчання переказу порівняно з іншими видами занять з розвитку монологічної мови, перш за все в тому, що якість переказу оцінюється з точки зору близькості до першо-джерела. Ми зупиняємо дитини і повертаємо його до зразка, якщо він додає занадто багато свого або втрачає важливі деталі.
Переказ художнього твору доступний і близький дітям дошкільного віку в силу того, що дитина отримує готовий зразок, який діє на його почуття, примушує співпереживати і тим самим викликає бажання запам'ятати і переказати почуте.

Переказ літературних творів надає помітний вплив на мовленнєву діяльність дошкільнят. Діти долучаються до справді художньої мови, запам'ятовують образні слова і словосполучення, вчаться володіти живим рідною мовою. Вони більш творчо починають будувати свої власні розповіді на теми з власного досвіду, на запропонований сюжет. Тому слід повніше використовувати вплив переказу на формування зв'язного мовлення дітей. Висока художність творів, пропонованих для переказу, цілісність форми, композиції і мови вчать дітей чітко і послідовно будувати розповідь, не захоплюючись деталями і не втрачаючи головного, тобто розвивають їх мовні навички.

Вимоги до тексту для переказу:
Сюжет твору:

• Повинен мати виховне значення.
• Доступний за змістом
• Близький життєвому досвіду, щоб дитина могла відобразити особисте ставлення до подій.
• З яскраво вираженою послідовністю дій.
• Чіткою композицією
• Персонажів з яскраво вираженими рисами характеру.
• Мотиви вчинків героїв повинні бути зрозумілі дітям.

Мова твору:

• C доступними дітям словником.
• З невеличкими короткими і чіткими фразами.
• З відсутністю складних граматичних форм.
• З нескладними формами прямої мови.
• З наявністю яскравих і точних визначень.
• З яскраво забарвленими виразними засобами мови.