Консультації для вихователів.

Робота вихователів над формуванням граматичного ладу мовлення дітей дошкільного віку

Автор: Яковлева Олена Володимирівна, вчитель-логопед, Недержавне дошкільний навчальний заклад «Дитячий садок N 137» ВАТ «Російські залізниці», р. Перм.

Засвоєння дітьми граматичного ладу мови відбувається поступово, шляхом наслідування. При формуванні граматично правильного мовлення дітей розрізняють роботу над її морфологічної і синтаксичної стороною.
Морфологія - вивчає граматичні властивості слова, його форми.
Синтаксис словосполучення і речення.
В нормі до восьми років дитина повністю засвоює граматичний лад мови.

Завдання формування граматично правильного мовлення дітей.

• Виправлення граматичних помилок у мовленні дітей.
• Вдосконалення синтаксичної сторони мовлення дітей; ознайомлення їх з деякими загальновживаними словосполученнями; навчання поширенню пропозицій і складання складних речень.
• Попередження граматичних помилок морфологічного порядку - тренування дітей у вживанні важких морфологічних категорій

( починаючи з молодшої групи).
Граматичний лад засвоюється дитиною самостійно шляхом
наслідування.
Помічено, що кількість граматичних помилок значно зростає на п'ятому році життя. Знову засвоювані слова дитина не завжди встигає запам'ятовувати в новій граматичній формі. Тому потрібно проводити спеціальне навчання важким граматичними формами. Ця робота повинна бути виділена в самостійний розділ, мати своє утримання, проводитися цілеспрямовано, систематично. При цьому увагу необхідно зосереджувати на засвоєнні конкретних граматичних форм.
Щоб відібрати для цієї роботи слова та морфологічні категорії відповідно з віком дітей, перш за все, потрібно керуватись вказівками, зазначеними у розділі програми «Ознайомлення з навколишнім». Доцільно закріплювати важкі граматичні форми слів, з якими діти знайомляться в даній віковій групі.

Приклади граматичних помилок у мовленні дітей.

• Неправильне закінчення іменників множини в родовому відмінку:

Молодший вік: додають закінчення «- ов» (матрешков, варежков тощо);
Старший вік: такі помилки зберігаються в основному в деяких словах.
Приклади правильних форм важких слів:
Апельсинів, мандаринів, баклажанів (і баклажан), помідорів, томатів, яблук, гольфів, шкарпеток, панчіх, рейтузи, шароварів, сандалів, туфель, черевик, чобіт (але чобіт-скороходів), петель, простирадло, рукавів, шарфів, погонів, блюдець, оладок, тефтелькою, тортів, рушниць, солдатів, гусар (але! Мінерів, саперів), рейок, шоферів.

• Неправильне утворення множини іменників, що позначають дитинчат тварин: гусенята, лошата, левенята, ягнята; відмінювання іменників, що позначають тварин: вовка, волков, курей, ведмедів.
• Неправильне вживання несклоняемых імен іменників:

пальто, кава, какао, пюре, піаніно, кіно, радіо, желе, шосе.

• Неправильне визначення роду іменників, особливо середнього роду: печиво, яблуко, колесо, морозиво, небо.

Особливу увагу необхідно звертати на рід іменників:
Жираф (м. р.), зал (м. р.), завіса (м. р.), калоша (ж.р.), клавіша (ж.р.), кави (м. р., пор. р.), манжета (ж.р.), миша (ж.р.), овоч (м. р.), оладки (ж.р.), помідор (м. р.), рейок (м. р.), сандалія (ж.р.), туфля (ж.р.), тюль (м. р.), тапка (ж.р.). калоша (ж.р.).

• Неправильний наголос при відмінюванні іменників:

а) постійний наголос (його місце у всіх відмінках незмінно): граблі, петлі, туфлі, ясла, торт;
б) рухомий наголос (місце його змінюється при відмінюванні): вовк - вовка - вовки - волков; дошка - дошки - дошку - дощок і ін;
в) перенесення наголосу на привід: на голову, під гору, з лісу, на ноги, на підлогу.
6. Освіта порівняльної ступеня прикметників:
а) простим способом за допомогою суфіксів-її (- їй), -е, особливо з чергуванням приголосних: високий - вищий, довгий - довший, дорогий - дорожчий, рідкий - рідині, дзвінкий - дзвінкіше, простий - простіше, різкий - різкіше, солодкий - солодший, сухий - суші, тугою - тугіше;
б) за допомогою інших коренів: гарний - кращий, поганий - гірший.
7. Утворення дієслівних форм:
а) у теперішньому та минулому часі з чергуються звуками: стриже - стриг (помилка дітей: стригет), скаче - скакав (скакаю);
б) відмінювання дієслів з особливими закінченнями: є, дати (помилки дітей: едишь булку, дадишь мені);
в) відмінювання дієслів хотіти, тікати;
г) наказовий спосіб: їдь, склади, відстібни.
8. Відмінювання деяких займенників, числівників (помилки: два утенки, двоє ведров, мені дали).
9. Освіта пасивних дієприкметників (помилки: нарисоватая, оборватая, сделатая).
Морфологія і синтаксис мови в дітей розвиваються одночасно. Але синтаксичні помилки стійкіше, ніж морфологічні, і зберігаються іноді навіть до моменту переходу дітей до школи. Ці помилки не так помітні, т. к. діти користуються переважно простими не найпоширенішими пропозиціями. Вихователь повинен знати особливості формування синтаксичної сторони їх мови. Наприклад: в молодшому і середньому віці діти можуть опускати і переставляти слова в реченні, опускати або замінювати спілки. До п'яти років діти можуть вживати пропозиції з 12 - 15 слів, але кількість синтаксичних помилок зростає, оскільки їм важко стежити одночасно за змістом і формою вираження думки.
Враховуючи особливості формування синтаксичної сторони мовлення дітей, виділяють такі завдання:

• Контроль за правильним побудовою пропозиції
• Допомога в розповсюдженні пропозиції та однорідними другорядними членами.

Другорядні: Доповнення (Кого? Чого? Кому? Чому?
Визначення (Який? Яка?)
Обставина (Де? Куди? Як?)
Однорідні: пов'язані між собою за допомогою союзів або залежать від одного й того ж слова.

Причини граматичних помилок у дошкільнят.

• Загальні психофізіологічні закономірності розвитку дитини (стан нервових процесів, розвиток уваги, пам'яті, мислення);
• Труднощі оволодіння граматичною будовою мови;
• Стан мовного апарату і рівень розвитку фонематичного сприйняття;
• Обмежений запас знань про навколишній світ і обсяг словника;
• Несприятливий вплив навколишнього мовного середовища (стан граматичної боку промови оточуючих дорослих: вихователі, персонал дитячого саду, родичі дітей);
• Недостатня увага до дитячої мови (педагогічний контроль за правильністю мовлення дитини).

Шляхи формування граматично правильного мовлення у дітей.

• Створення сприятливого мовного середовища;
• Спеціальне навчання;
• Практика мовного спілкування;
• Виправлення граматичних помилок.

Спеціальне навчання.

• Спеціальні заняття.

Заняття, на яких спеціально проводиться робота щодо запобігання або виправлення граматичних помилок. На таких заняттях вся увага дітей привертається лише до потрібної граматичної формі. На занятті діти отримують зразок, який запам'ятовують і використовують у мовленні.
Характер занять.
Заняття носять характер вправ і дидактичних ігор з наочним матеріалом або без нього (у старшій групі). Наочним матеріалом можуть служити натуральні предмети, іграшки, картинки. У молодшій групі на заняттях можна використовувати ігрові персонажі, особливо при повторенні.

• Частина заняття з розвитку мовлення.

Заняття з граматики повинні бути нетривалими. Ігри та вправи займають 5-10 хвилин і становлять лише частину заняття або проводяться на матеріалі заняття.

Методи і прийоми формування граматично правильної мови.

Методи:

• дидактичні ігри;
• ігри-драматизації;
• словесні вправи;
• розглядання картин;
• переказ коротких оповідань і казок.

Прийоми:

• зразок;
• пояснення;
• порівняння двох форм;
• повторення;
• створення проблемної ситуації;
• підказка потрібної форми;
• питання завдяки якому ми знаємо і оцінного характеру.

Зразок - є основним прийомом на заняттях.

• Частина заняття з інших розділів програми.

Виправлення граматичних помилок у повсякденному мовленні дітей.

Формування граматичного ладу мовлення дітей - постійний безперервний процес. Стежити за мовленням дітей потрібно не тільки на всіх заняттях, але і в процесі їх повсякденного життя. Не слід повторювати помилку, краще неодноразово вимовити правильну форму. Виправлення робиться голосно, щоб його сприйняли всі діти.

Приклади ігор та вправ з морфології:

«Чого (кого) не стало?», «Вгадай, де я був?», «Один - багато», «Багато чого?» «Продовж речення», Назви ласкаво», «1-2-5», «Підбери пару», «Що роблять?», «Хто як кричить?», «Який? Яка? Яке? Які?», «Що де лежить?», «Чий? Чиє? Чиє? Чиї?», «Варимо компот»; «Виправ помилку», «Збери пропозицію».