Консультації для вихователів.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій при формуванні зв'язного описової мовлення старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови

Автор: Яковлева Олена Володимирівна, вчитель-логопед, Недержавне дошкільний навчальний заклад «Дитячий садок N 137» ВАТ «Російські залізниці», р. Перм.

Одним з найважливіших показників рівня культури людини, її мислення, інтелекту є мовлення. Виникнувши вперше в ранньому дитинстві у вигляді окремих слів, які не мають ще чіткого граматичного оформлення, мова поступово збагачується і ускладнюється. Дитина оволодіває фонетичною будовою і лексикою, практично засвоює закономірності зміни слів і їх сполучення, логіку і композицію висловлювань, опановує діалогом, монологом, різними жанрами і стилями, відточує чіткість та виразність свого мовлення. Усім цим багатством дитина оволодіває не пасивно, а активно - у процесі своєї мовної практики.

Добре розвинена мова служить одним з найважливіших засобів активної діяльності людини в сучасному суспільстві, а для дитини - засобом успішного навчання.

Розвиваючи мовлення дітей, потрібно дотримуватися низки зовсім ясних, чітко визначених характеристик мовлення, до яких слід прагнути, і які служать критеріями оцінювання усних і письмових висловлювань дітей. Це змістовність, логіка, точність, ясність і виразність мовлення, багатство й різноманітність мовних засобів.

Цілеспрямоване формування зв'язного мовлення має найважливіше значення в загальній системі логопедичної роботи з дітьми із загальним мовним недорозвиненням. Це визначається, насамперед, провідною роллю зв'язного мовлення у навчанні дітей старшого дошкільного віку, так і, особливо шкільного віку. Відмічається у дітей системне мовленнєвий недорозвинення, як правило, у поєднанні з відставанням у розвитку ряду психічних функцій вимагає диференційованого підходу до вибору методів і прийомів формування навичок самостійних зв'язних висловлювань.

Формування зв'язного мовлення дітей з ОНР в корекційних групах здійснюється в процесі різноманітної практичної діяльності і на спеціальних корекційних заняттях.

У програмі корекційного навчання і виховання дітей із загальним недорозвиненням мови і методичних вказівках до неї наводяться рекомендації з формування зв'язного мовлення дітей у відповідності з періодами навчання. У першому періоді першого року навчання діти повинні оволодіти навичками складання простих пропозицій з питань, демонстрованим дій і за картинами, з подальшим складанням коротких оповідань. У другому періоді удосконалюються навички ведення діалогу; вводиться навчання дітей складання простого опису предмета, коротких розповідей за картинами і серіях картин, розповідей - описів, простих переказів. У третьому періоді, поряд з удосконаленням діалогу і навичок у зазначених видах розповідання передбачається навчання складання розповіді по темі. Головне завдання цього періоду - розвиток самостійного зв'язного мовлення дітей. Зміст логопедичної роботи на другому році навчання передбачає подальший розвиток зв'язного мовлення.

Розвиток монологічної форми мовлення здійснюється, насамперед, на логопедичних заняттях по формуванню зв'язного мовлення, а також на виховних заняттях в освітній галузі комунікація і предметно - практичних заняттях. При навчанні дітей з третім рівнем мовного розвитку особлива увага приділяється формуванню зв'язковою монологічною (описової і оповідної) мови.

При проведенні занять по навчанню рассказыванию ставляться наступні завдання:

• розвиток і закріплення навичок мовного спілкування, мовної комунікації;
• формування навичок побудови зв'язних монологічних висловлювань;
• цілеспрямований вплив на активацію і розвиток ряду психічних процесів (сприйняття, пам'яті, уяви, мислення), тісно пов'язаних з формуванням навичок усного мовленнєвого повідомлення;
• формування навичок побудови зв'язних розгорнутих висловлювань в свою чергу включає:
• засвоєння норм побудови такого висловлювання (тематичне єдність, дотримання послідовності у передачі подій, логічного зв'язку між частинами-фрагментами розповіді, завершеність кожного фрагмента, його відповідність темі повідомлення та ін);
• формування навичок планування розгорнутих висловлювань; навчання дітей виділенню головних смислових ланок розповіді-повідомлення;
• навчання лексико-граматичною оформлення зв'язних висловлювань у відповідності з нормами рідної мови.

Навчання дітей рассказыванию (переказ, розповідь-опис та ін.) передує підготовча робота. Мета цієї роботи - досягнення мовленнєвого та мовного розвитку, необхідного для складання різних видів розгорнутих висловлювань. Підготовча робота включає: формування лексичного і граматичного базису зв'язного мовлення, розвиток і закріплення навичок побудови речень різної структури, а також комунікативних умінь і навичок для повноцінного спілкування дітей з педагогом і між собою в процесі заняття.

У завдання роботи з формування граматично правильної фразового мовлення на даному етапі входить засвоєння дітьми найбільш простих форм поєднання слів у фразі - форм узгодження іменника і дієслова, а також прикметників з іменниками в називному відмінку. Діти вчаться розрізняти закінчення імен прикметників жіночого, чоловічого, середнього роду; співвідносити падежную форму прикметників з категоріями роду і числа іменників. Для цього використовуються спеціальні вправи, які одночасно є підготовчими до складання описів предметів.

Таким чином, на першому етапі навчання діти вправляються в складанні фраз-висловлювань наочної опорі, за наявними уявленнями; засвоюють ряд мовних (лексичних, синтаксичних) засобів побудови мовленнєвих висловлювань. У дітей формуються установки на активне вживання фразового мовлення, увагу до мовлення педагога, до власних висловлювань. Це є основою для подальшого переходу до оволодіння різними видами монологічних висловлювань (переказ, розповідь-опис, розповідання за картинами та ін).
Опис - особливий вид зв'язковою монологічною промови. Комунікативна завдання висловлювання-опису складається в створенні словесного образу об'єкта, ознаки та властивості якого розкриваються в певній послідовності.

Заняття з навчання опису роблять різнобічний вплив на пізнавальний розвиток дітей і формування їх речемыслительной діяльності, сприяє активізації зорового, речеслухового і тактильного сприйняття, пам'яті, уваги, спостережливості. У процесі складання описового оповідання діти вчаться виділяти і зіставляти істотні ознаки предмета, об'єднувати окремі висловлювання у зв'язне послідовне повідомлення. При навчанні дітей із ЗНМ дошкільного віку опису предметів вирішуються наступні завдання:

• розвиток уміння виділяти суттєві ознаки та основні частини (деталі) предметів;
• формування узагальнених уявлень про правила побудови розповіді - опису предмета;
• оволодіння мовними засобами, необхідними для складання описового оповідання;
• практичне засвоєння навичок опису предметів шляхом тренувальних вправ.

З цією метою проводиться поетапне навчання, що включає такі види роботи:
- підготовчі вправи до опису предметів;
- формування первинних навичок самостійного опису;
- опис предметів за основними ознаками;
- навчання розгорнутого опису предметів (з включенням різних ознак-микротем);
- закріплення отриманих навичок складання розповіді-описи, в тому числі при проведенні ігрових і предметно-практичних занять; засвоєння початкових навичок порівняльного опису предметів.

При проведенні підготовчих вправ основна увага приділяється розвитку у дітей сенсорного сприйняття, навичок елементарного аналізу сприйманого предмета, а також формування установки на вживання ними фразового мовлення при відповідях на питання. Проводяться вправи на впізнавання предмета з його опису, порівняння предметів за основними ознаками, вправи на складання словосполучень і речень з урахуванням зорового і тактильного сприйняття предмета. Для вправ використовується матеріал лексичних тем у відповідності з програмою навчання та виховання дітей із ЗНМ. Такі вправи проводяться з використанням настільних ігор, посібників (тематичне лото, «Предмет і зображення»), іграшок та муляжів предметів, ІКТ (вікторини зі спеціально підібраними слайдами).

Наприклад, при роботі з лото дітям роздаються картки із зображенням предметів тієї чи іншої тематичної групи. Логопед дає розгорнутий опис одного з них і діти повинні визначити, про який предмет ідеться. Діти, у яких на карті лото є зображення цього предмета, ставлять на нього фішку, а потім відповідають на запитання, спрямовані на виділення його характерних ознак (колір, форма, величина, характерні особливості будови і ін). Аналогічно проводиться робота з посібником «Предмет і зображення», де використовуються дерев'яні зменшені моделі предметів. Дитина повинна співвіднести об'ємну модель предмета з його зображенням на карті лото. Це сприяє розвитку уваги і встановленню нових смислових зв'язків, що в свою чергу важливо для розвитку словникового запасу. Використовуються також вправи у відгадуванні загадок, що містять опис предмета (з використанням натуральних предметів). Основну форму роботи становить діяльність з використанням комп'ютера.

При проведенні вправ на складання порівняння предметів попередньо уточнюються поняття форми, кольору і інших характерних ознак. Спочатку діти вправляються в порівнянні однотипних предметів, що відрізняються яким-небудь однією ознакою (пірамідки різного кольору, але однакової форми і величини); потім порівнюються предмети, що відносяться до однієї типологічної групи (овочі, фрукти тощо). Надалі діти переходять до порівняння предметів різних груп, але мають один-два загальних ознаки (томат, кавун, м'яч та ін). Зазначені вправи сприяють розвитку слухової уваги і сприймання, уваги до понятійної боці мови і готують дітей до самостійного опису предметів.

У другому і третьому періодах навчання у дітей формуються навички складання опису предметів, починаючи з простого опису (з питань), з поступовим переходом до більш самостійним і розгорнутим висловлюванням (за предваряющему планом, потім з опорою тільки на даний зразок).

Для складання описів з питань використовуються іграшки та інші предмети з яскраво вираженими, легко визначаються при сприйнятті ознаками (м'яч, кавун, морква тощо). Після серії таких занять діти переходять до більш розгорнутого опису предметів за предваряющему планом-схемою з використанням ІКТ.

Ефективним при навчанні дітей із ЗНМ є прийом паралельного опису логопедом і дитиною двох однотипних предметів (наприклад, двох ляльок, що відрізняються кольором очей, волосся, одягу і т. д.).

Починаючи з третього періоду першого року навчання, починається формування у дітей навичок планування невеликого за обсягом розповіді-опису. З ними проводиться колективне складання плану, визначаються головні змістовні елементи розповіді. По мірі засвоєння навичок опису безпосередньо сприйманого предмета, навчання вводяться нові види роботи опис предмета по пам'яті, за власним малюнком, включення описів в ігрові ситуації.

Прийом опису за виконаним малюнком є ефективним для засвоєння дітьми із ЗНМ навичок самостійного опису. Малюнки виконуються кольоровими олівцями в цілях закріплення колірних зорових уявлень. Включення предметно-практичних дій у процес навчання дітей описової промови сприяє закріпленню уявлень про основні властивості предметів і підвищує інтерес дітей до занять.

Опис предметів за памятипроводится на виховних заняттях, на основі вражень, здобутих дітьми під час відвідування зоопарку, цирку і т. д.

Закріплення і розвиток мовних навичок, що формуються на заняттях з опису предметів, здійснюється у ході ігрових занять, що включають вправи на впізнавання предметів за описом, їх порівнянні, відтворення даного логопедом зразка опису, а також самостійне складання дітьми розповідей-описів із застосуванням мультимедійних презентацій, вікторин, розвиваючих комп'ютерних програм.

У процесі гри одночасно вдосконалюються навички ведення діалогу і реалізуються елементи власної творчості дітей розповіді. Ігрові заняття з використанням ІКТ дозволяють використовувати різні словесні ігри та вправи (підбір слів визначень до даного предмету, вправи на добір образних порівнянь, синонімів, антонімів та ін).

В кінці третього періоду навчання рекомендується починати підготовчу роботу з навчання дітей порівняльного опису двох предметів (на основі вивчених лексичних тем) з використанням іграшок, муляжів предметів, слайдів з тематичними предметними картинами середнього та великого формату.

Основна робота з формування навичок порівняльного опису здійснюється на другому році навчання з використанням ІКТ.
Корекційна робота з розвитку у дітей граматично правильного мовлення на заняттях з опису предметів включає систематичні вправи на правильне вживання словоформ; засвоєння практичних навичок словозміни; вправи на правильне побудова пропозицій, активізацію та збагачення словника; формування навичок контролю за побудовою висловлювання.

Вправи в правильному вживанні словоформ проводяться в процесі розбору змісту загадок-описів і при складанні дітьми опису предмета за спеціально підібраним питань. Для відповіді на питання дитині необхідно вжити слово в певній граматичній формі або вибрати потрібну прийменниково-падежную конструкцію.
На кожному занятті розглядається ряд предметів, що забезпечує можливість багаторазового вправляння дітей у вживанні однорідних словоформ.

На заняттях діти вправляються у побудові речень з 3-5 і більше слів. У них закріплюються практичні навички розгорнутої відповіді на запитання логопеда, а потім фраз висловлювань про предмет з опорою тільки на його безпосереднє сприйняття. Вибір відпрацьовуються структур пропозицій визначається рядом факторів: необхідністю навчання дітей розгорнутого опису предмета, вимогою доступність мовного матеріалу з переходом від однієї структури до іншої шляхом її ускладнення.

Приклад синтаксичних структур на заняттях відпрацьовуються:

• Об'єкт - якість об'єкта (зелений огірок, яблуко кругле);
• Об'єкт - вид якості (колір, форма та ін) - визначення якості (кавун круглий);
• Вид якості - найменування суб'єкта - визначення якості (шерсть у кішки м'яка, пухнаста);
• Суб'єкт - дія виконується суб'єктом - об'єкт дії (корова їсть зелену траву, собака охороняє будинок) і ін

У зміст роботи входить і засвоєння дітьми простих форм поєднання слів у реченнях, насамперед форм узгодження прикметників з іменниками. Діти вчаться розрізняти закінчення імен прикметників жіночого, чоловічого та середнього роду, співвідносити падежную форму прикметників з категоріями роду і числа іменників.

Передбачається також засвоєння дітьми деяких форм узгодження іменників і кількісних числівників.
На всіх заняттях важливе місце відводиться розвитку лексичної сторони мовлення. Розширення активного словника дітей здійснюється за рахунок слів:
а) позначають предмети та їх частини;
б) позначають якості, властивості предметів, просторові характеристики предметів, матеріал з яких вони зроблені, відмінні ознаки;
в) дії, що виконуються з предметами;
г) дії, вироблені тваринами.
У завдання оволодіння дітьми деякими прийомами словотворення входить: засвоєння відносних і присвійних прикметників; проведення вправ на закріплення в мовленні ряду іменників із зменшувально-пестливим значенням, на освіту зменшувально - пестливих форм якісних прикметників.

Застосування полегшують і активізують прийомів навчання за умови спрямованої допомоги логопеда, неодноразового повторення тренувальних вправ, широкого використання ІКТ та ігрових форм занять, сприяє підвищенню інтересу до навчання, його ефективності, успішному засвоєнню дітьми із ЗНМ навичок опису.
Література:

• Бородич А. М. Методика розвитку мовлення у дітей дошкільного віку. - М., Просвітництво, 1984.
• Глухів В. П. Про формування зв'язного описової мовлення у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення / Дошкільне виховання, N6, 1990.
• Ефименкова Л. Н. Формування мови в дошкільників. - М., Просвітництво, 1985.
• Жукова Н.З.,Мастюкова Е. М., Филичева Т. Б. Подолання ЗНМ у дошкільнят. - М, 1990.
• Зрожевская А. А. Навчання монологів-описами / Дошкільне виховання, N12, 1986.
• Короткова Е. П. Навчання дітей дошкільного віку рассказыванию. - М., Просвітництво, 1982.