Консультації для вихователів

«Виховання звукової культури мовлення дошкільників засобами дидактичних ігор і вправ»

Автор: Васильченко Людмила Петрівна, вихователь МДОУ дитячий сад комбінованого виду N 12, р. Олексіївка Білгородської області.

Розвиток мовлення - одна з центральних проблем виховання і навчання дітей дошкільного віку. Рідна мова є засобом оволодіння знаннями і необхідний в подальшому шкільному навчанні. У першу чергу це відбувається за рахунок усвідомлення дитиною звукової сторони мовлення. Але виховання звукової культури мовлення не слід зводити лише до формування правильної вимови звуків, необхідна спеціальна робота з виховання всіх її складових частин: по формуванню чистого і чіткої вимови слів згідно з мовними нормами, розвитку голосового апарату (вміння регулювати гучність проголошення слів і фраз), вироблення помірного темпу мовлення, правильного дихання, навичок умілого використання інтонаційних засобів виразності, розвитку слухового уваги і мовного слуху.
Існує багато засобів виховання звукової культури мовлення, дидактичні ігри є одними з таких засобів. Дидактична гра може успішно використовуватися і як форма навчання, і як самостійна ігрова діяльність, і як засіб виховання різних сторін особистості дитини. Великі можливості дидактичної гри в розвитку звукової культури мовлення дітей відзначали А. В. Максаков, М. Ф. Фомічова, В. о. Гербова та інші дослідники.
У педагогічній практиці з різних сторін вивчено питання щодо використання дидактичних ігор та вправ з формування правильної звуковимови у дітей старшого дошкільного віку. Але, незважаючи на опрацьованість даного питання в сучасній літературі, важливо відзначити необхідність продовження методичних пошуків у цьому напрямку, необхідність систематизації ігрових прийомів на кожному етапі навчання правильному звукопроизношению.
В педагогічній і психологічній літературі процес оволодіння звуковим строєм російської мови дітьми дошкільного віку вивчений і описаний досить повно в працях А. Н. Гвоздєва, В. І. Бельтюкова, Д. Б. Ельконіна, Е. І. Радіної. До кінця дошкільного дитинства дитина, при сприятливих умовах, освоює всю фонетичну систему рідної мови. А недосконалість звуковимови розглядаються як порушення мови і потребують спеціального втручання. Добре сформований фонематичні сприйняття і слух, правильне вимова всіх звуків рідної мови, наявність елементарних навичок звукового аналізу є необхідними складовими звукової культури мовлення та умовами для навчання дошкільника грамоті.
Навчання звукопроизношению здійснюється у відповідності з етапами роботи над звуками, прийнятими в логопедії:
I етап - підготовчий, який передбачає підготовку мовного апарату до оволодіння звуками мовлення - він включає підготовку речедвигательного апарату, його моторики, мовного слуху, мовного дихання;
II етап - становлення звуків мови, або постановка звуку - це створення нової нервової зв'язку між звуковими, рухово-кинестетическими і зоровими відчуттями;
III етап - закріплення і автоматизація звуків;
IV етап - етап диференціації змішуються звуків (формування уміння розрізняти змішуються звуки мови оточуючих і в своїй власній).

На всіх етапах навчання правильній вимові доцільно використовувати вправи у формі ігор: з картинками, іграшками, звукоподражанием, з елементами рухів, з співом; читання і заучування віршів, примовок, чистоговорок.
У російській педагогічної енциклопедії дидактичні ігри розглядаються як спеціально створені або пристосовані для цілей навчання гри. Дидактична гра являє собою багатопланове, складне педагогічне явище: вона є і ігровим методом навчання дітей дошкільного віку, і формою навчання, і самостійною ігровою діяльністю, та засобом всебічного виховання особистості дитини.
На кожному етапі навчання правильному звукопроизношению може використовуватися спеціальна система таких ігор і вправ, як на спеціальних фронтальних, подгрупповых і індивідуальних видах організованої діяльності.
У роботі з дітьми з виховання звукової культури мовлення ми застосовуємо наступні ігри:

1. Ігри на розвиток пізнавальних процесів: пам'яті, уваги, мислення, уяви - «Дізнайся, що змінилося?», «Хто ти?», «Навпаки», «Хто більше знає?» та інші.
2. Ігри на розрізнення немовних звуків: «Вгадай, де дзвенить?», «Вгадай яка брязкальце» та інші.
3. Ігри на розрізнення звуків мови: «Маленькі і великі дзвіночки», «Скажи слово з потрібним звуком», «Назви братика» та інші.
4. Ігри на автоматизацію звуків: «Розклади картинки», «Розклади і назви», «Де живе звук?».
5. Ігри на диференціацію звуків: «Назви правильно», «В якій хатинці нам жити?», «Рассади пасажирів по вагонах», «Що зайве?» та ін

Ігри дошкільнятам пропонуються в даній послідовності з поступовим ускладненням. Самими простими іграми для дошкільнят є ігри першого періоду. Найбільшу складність викликають гри останньої групи, які потребують активізації власного досвіду і реалізації сформованих навичок. Дані групи ігор розвивають фонематические процеси.
Але рішення завдання по вихованню звукової культури мовлення і розвитку фонематичного слуху зокрема і вимагає додаткової роботи з батьками вихованців. У взаємодії з родинами, ми вирішуємо наступні завдання: збагачення педагогічного досвіду батьків у сфері виховання звукової культури мовлення дітей, оптимізація дитячо-батьківських відносин, введення домашніх традицій «Спільних ігор». Тому зручно і доцільно розділити напрям роботи за формами взаємодії на групові та індивідуальні. Групові форми роботи передбачають реалізацію поставлених цілей через наступні заходи: батьківські збори, спільне проведення досугов, свят, відкриті перегляди занять та інших видів дитячої діяльності, інформаційні стенди, папки-пересування, міні-газети. Індивідуальні форми роботи реалізовуються у таких видах діяльності: бесіди, консультації. Спільна робота з батьками по вихованню звукової культури мовлення дітей дає позитивну динаміку в цьому напрямку.