Консультації для вихователів

«Ігровий масаж як засіб залучення дітей 4-5 років до здорового способу життя».

Автор: Батяева Вікторія Сергіївна, інструктор з фізичної культури, Муніципальне дошкільний освітній бюджетна установа "Дитячий сад комбінованого виду № 1 "Ластівка" міського округу Рошаль Московської області.

Всі батьки мріють виростити своїх дітей здоровими і щасливими. Сучасні мами і тата прекрасно знають, яке величезний вплив роблять фактори навколишнього середовища на розвиток маленької людини.
Сонячне світло і тепло, свіже чисте повітря, повноцінне і різноманітне харчування, любов і увагу дорослих - все це та благодатний грунт, на якому виростає здоров'я не тільки тілесне, але і душевний.
Основи здоров'я і гармонійного розвитку, як відомо, закладаються в дитинстві, коли дитина активно росте, коли формуються і удосконалюються всі системи її організму
Дошкільний вік особливо важливий у цьому відношенні, це час найбільш інтенсивного розвитку, освоєння величезного обсягу інформації, виховання звичок і життєвих установок, становлення дитини як особистості.
На жаль, багато хто недооцінюють значення цього віку, розглядаючи його як перехід від дитинства (коли дитині приділяється багато уваги) до шкільного періоду (коли увагу потрібно знову), як своєрідний відпочинок, але саме зараз формуються основні рухові навички, такі як ходьба, біг, стрибки, виховується постава, вміння керувати своїм тілом, виявляються такі риси характеру, як ініціативність, наполегливість та самостійність.
Саме в цьому віці дитина цінує рух як спосіб самовираження, спосіб пізнання навколишнього світу, отримуючи величезне задоволення від нових умінь і навичок.
Але як часто батьки і педагоги, розвиваючи дітей інтелектуально й естетично, забувають про фізичному вихованні, відносяться до нього як до чогось другорядного, що відбувається саме по собі, у результаті, багато чотирьох-п'ятирічні хлопчики і дівчатка погано бігають, неправильно ходять, не можуть залізти на драбину або гімнастичну стінку, не вміють ловити і кидати м'яч.
Природна потреба в активних рухах, властива дітям цього віку, пригнічується дорослими (не бігай, не шуми, не заважай), що самим негативним чином позначається на настрої дитини, на його загальному самопочутті.
Недолік рухової активності допоможуть заповнити спеціальні заняття. Масаж в поєднанні з гімнастикою прекрасно розвиває всі органи і системи, надає загальнозміцнюючу дію на весь дитячий організм. Крім того, ласкаві дотики рук, вправи у вигляді гри доставляють велике задоволення дитині, зміцнює емоційний зв'язок між ним і дорослими.
В даний час велика увага приділяється ігрового масажу, який, як і гімнастика, є прекрасним засобом профілактики та лікування різних захворювань. Оволодіти масажними прийомами може кожен, для цього не потрібно мати особливого таланту або спеціального утворення.
В результаті регулярних занять масажем здорова дитина стане більш досконалим, а відстає в розвитку швидко наздожене своїх однолітків.
Великий внесок в розробку методики проведення дитячого масажу внесли російські облікові М. Я. Мудров, А. А. Остроумов, В. А. Манассеин, С. П. Боткін, Р. А. Захар'їн, А. А. Вельямінов, в. І. Заблудовський.
На жаль, в дитячих дошкільних установах роль ігрового масажу значно зменшується, а адже організм дитини весь час розвивається і за характером своїх відповідних реакцій на різні зовнішні впливи відрізняється від організму дорослої людини.
Особливу тривогу викликає поширення серед дошкільнят дефектів і захворювань опорно-рухової системи, таких як плоскостопість, порушення постави, сколіоз
Ігровий масаж має не тільки лікувальним дією, проводити його можна і з профілактичною та гігієнічною метою.
Дитячий ігровий масаж впливає на фізичний і психічний розвиток дитини. Так само ігровий масаж стимулює ріст і розвиток м'язової маси, сприяє підтримці оптимального тонусу, є своєрідним подразником рецепторів шкіри глибше лежачих тканин. Зміцнюючи організм і сприяють загальному розвитку, масаж допомагає попередити захворювання. Важливість прилучення дошкільників до здорового способу життя обумовлена, по-перше, негативними тенденціями стану здоров'я дитячої популяції. За даними спільних досліджень співробітників НДІ гігієни і НДІ вікової фізіології РАО , у дошкільному віці всього близько 5,6 % дітей можна назвати абсолютно здоровими (I група здоров'я), 23-26 % мають хронічні захворювання (III група здоров'я), інші мають ослаблене здоров'я (ІІ група здоров'я). В шкільному віці до абсолютно здоровим дітям вже відноситься 10,2 %, але при цьому в 2 рази до 52 % збільшується число дітей хроніків, а решта 38 % мають ослаблене здоров'я (II групи).

Демографічна ситуація в нашій країні теж складається несприятливим чином. Важливо не тільки народити дитину, але і виростити її здоровою, закласти фундамент здоров'я, тому що в майбутньому ця дитина теж стане батьком і генетично передасть своїй дитині своє здоров'я. Тому проблема зміцнення здоров'я дитячого населення та формування культури здоров'я не може розглядатися в суспільстві у світлі популярності чи не популярності. Від її рішення залежить майбутнє нації та держави, тому вона актуальна завжди.
По-друге, в дошкільному віці закладається фундамент здоров'я, про це свідчить велика кількість критичних періодів у розвитку різних функціональних систем організму. Особливо показово, що на цей період припадає 4 з 5 критичних періодів розвитку імунної системи, завдяки чому до кінця дошкільного віку відбувається різке зниження гострої захворюваності, у зв'язку з чим, більшість старших дошкільників переходить в розряд рідко хворіють.
Періоди інтенсивного розвитку дитячого організму різко підвищують чутливість до зовнішніх впливів і грамотно проведені в цей період оздоровчі заходи можуть суттєво вплинути на поліпшення дитячого здоров'я.
По-третє, на розвиток дитячого організму впливають не тільки внутрішні, але й зовнішні фактори: кліматичні, медичні, педагогічні та ін Незважаючи на успіхи профілактичної медицини, суттєвого поліпшення стану здоров'я сучасних дітей не сталося, тому, враховуючи психо-соматичний єдність здоров'я, необхідно підключити до цієї роботи психологів, педагогів, і направити спільні медико-психолого-педагогічні зусилля на виправлення даної ситуації. Спеціальні дослідження ролі соціально-гігієнічних факторів у розвитку захворювань показали, що спосіб життя дітей обумовлює залежно від віку від 3 до 11% захворюваності.
По-четверте, у справі формування здорового способу життя діти є найбільш перспективною віковою категорією. Саме в цьому віці відбуваються засвоєння основних обсягів інформації, вироблення фундаментальних життєвих стереотипів.
У ДНЗ для цієї роботи складаються винятково сприятливі умови. Весь уклад життя дитини побудований правильно, на наукових принципах, послідовність режимних процесів, їх тривалість, раціональне харчування, руховий режим, загартовування - їх проведення формує у дитини звички ЗСЖ. Однак необхідно, щоб дитина з об'єкта для проведення оздоровчих заходів перетворився на активного учасника цього процесу, тобто навчився розуміти важливість цих процедур для здоров'я і свідомо і активно їх використовував у повсякденному житті не тільки в ДНЗ, але і вдома, а в майбутньому і в період навчання в школі.
Всесвітньою організацією охорони здоров'я прийнято наступне визначення «Здоров'я - це стан повного тілесного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і пошкоджень». У дошкільному віці відбувається активне формування всіх цих сторін здоров'я: фізичного, психічного і соціального. У психо-соціальному розвитку дітей можна виділити особливу роль позитивних мотивів виконання гігієнічних процесів, правил і фізичних вправ, що лежать в основі здоровьесберегающего поведінки.
Під «здоровим способом життя» у медичній літературі розуміють поведінку, стиль, сприяє збереженню, зміцненню і відновленню здоров'я даної популяції. Здоровий життя пов'язаний з вибором особистістю позитивного стосовно здоров'я стилю життя, що передбачає високий рівень гігієнічної культури окремих соціальних груп і суспільства в цілому. До гігієнічно раціональних форм поведінки відноситься поведінка, що сприяє підвищенню захисних властивостей організму, а також поведінка, спрямоване на боротьбу з шкідливими звичками, що впливають на здоров'я.
Підвищення захисних сил організму включає в себе оптимальний режим різних видів діяльності і відпочинку, раціональне харчування, оптимальну рухову активність, фізичну культуру, загартовування, дотримання правил особистої гігієни, медичну активність і динамічне спостереження за власним здоров'ям, позитивне екологічне поведінка.
Стосовно дітей дошкільного віку педагогам необхідно мати на увазі, що не завжди сам дитина може забезпечити відповідний спосіб життєдіяльності. Багато залежить від батьків, педагогів. У цьому сенсі дитина пасивний, але від того, як організовано його життєдіяльність, багато в чому залежатиме його майбутнє поведінка.
В останні роки в педагогіці утвердився компетентнісний підхід. В якості цільового орієнтира, показника результативності та якості освіти дітей старшого дошкільного віку розглядаються початкові компетентності дитини - інтегративні особистісні характеристики, що визначають його здатність до вирішення різноманітних доступних життєвих програм. У системі початкових компетентностей дитини виділяють початкові ключові і початкові спеціальні (допредметные) компетентності .
А. Р. Гогоберидзе зазначає, що в структурі початкових ключових компетентностей на першому місці знаходиться початкова здоровьесберегающая компетентність як готовність самостійно вирішувати завдання, пов'язані з підтриманням, зміцненням та збереженням здоров'я.
У програмних документах по дошкільному вихованню, затверджених Міністерством освіти («Концепції змісту безперервної освіти дошкільна і початкова ланка», «Програмі виховання і навчання в дитячому садку», програми «Дитинство», «Веселка»), велика увага приділяється завдання розвитку у дітей уявлень про здоровий спосіб життя і виховання здоровьесберегающего поведінки. У всіх цих документах велика увага приділяється не тільки питання формування гігієнічної культури, але і фізичної культури, а також забезпечення соціально-емоційного благополуччя. Тому щодо дітей дошкільного віку відвідують ДНЗ можна говорити про формування у них культури здоров'я. Під «культурою здоров'я дитини» розуміється сукупність трьох компонентів: усвідомленого ставлення до здоров'я та життя людини; знань про здоров'я і умінь оберігати, підтримувати і зберігати його; валеологічної компетентності, що дозволяє дошкільнику самостійно і ефективно вирішувати завдання ЗСЖ і безпечної поведінки, завдання, пов'язані з наданням елементарної медичної, психологічної самодопомоги та допомоги.
Таким чином, прилучення дошкільників до здорового способу життя можна представити в наступній послідовності: ВАЛЕОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ → ПРАКТИЧНІ ВМІННЯ → ПОЧАТКОВА ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩАЯ КОМПЕТЕНТНІСТЬ.
В основі знань дитини про здоров'я та здоровий спосіб життя повинні перебувати уявлення про організм, тому що здоров'я - це, насамперед, здоровий організм. Тому дітей знайомлять з його зовнішнім і внутрішнім будову, роллю окремих органів і систем у житті людини, їх будовою, функціонуванням та взаємодію в роботі, впливом фізичних вправ на їх роботу, причинами погіршення їх робочого стану, правилами поведінки, що сприяють збереженню і зміцненню всіх систем організму.
Необхідно щоб на заняттях дитина знайомився з факторами позитивно (режим дня, правильне харчування, заняття фізичною культурою, загартовування, дотримання правил особистої гігієни, самоконтроль за здоров'ям), і негативно впливають на здоров'я (хвороби, шкідливі звички, несприятливі середовищні умови), отримав уявлення про їх негативні наслідки та заходи попередження, правила безпечної поведінки в небезпечних ситуаціях, прийоми надання елементарної медичної та психологічної самодопомоги.
Враховуючи наочно-образний характер мислення дошкільнят, потрібно використовувати різні методи, що наочно показують необхідність виконання правил: моделювання, експериментування, створення проблемних ситуацій, проведення дослідів, розглядання ілюстрацій, знайомство зі схемами. Можуть бути використані різні види ігор та ігрові вправи. При підбитті підсумку кожного заняття педагогу слід виділяти правила, яких дитині необхідно дотримуватися для охорони і зміцнення свого здоров'я.
У формуванні здоров'єзбережувальної компетентності необхідно звертати увагу, щоб засвоєння і використання правил носило свідомий характер, щоб дитина розумів необхідність виконання правил для здоров'я, формування практичних умінь і мотивів виконання правил було забарвлене позитивними емоціями, у дітей розвивався самоконтроль. Для цього можуть бути використані різні варіанти організації активного відпочинку дітей (дні здоров'я, спортивні свята і розваги), різні види ігор (театралізовані, сюжетно-рольові, рухливі і спортивні).
Щоб використання правил носила стійкий і свідомий характер необхідно змінювати умови для їх виконання. Також важливо, щоб дошкільнята дотримувалися правил поведінки і при відсутності зовнішнього контролю з боку дорослого, на основі сформованих мотивів виконання правил, для цього дитина повинна накопичувати індивідуальний досвід поведінки під час режимних моментів, надання шефської допомоги малюкам, в ігровій, самостійної рухової діяльності.

Особливості дитячого масажу

Масаж - науково-обґрунтований, перевірений багаторічною практикою, найбільш адекватний і фізіологічний (тобто близький організму людини) метод, який дозволяє успішно вирішувати проблеми як профілактики, так і лікування різних захворювань, це і робить масаж популярним, особливо в дитячій практиці.
Організм дитини знаходиться в стані розвитку, зростання, постійного зміни, будь-який вплив, будь то умови життя, харчування, ігри, заняття фізкультурою, масаж, медичні заходи (процедури, ліки) чинять на нього набагато більший вплив, ніж на організм дорослого, вже сформованого людини.
Дитина дивно пластичний і сприйнятливий, тому так важливий серйозний і відповідальний підхід до всього, що стосується його здоров'я.
Дитячий масаж виділяється як особливий вид масажу так як сприяє не тільки оздоровлення або лікування дитини, але і більш швидкому і гармонійному його психофізичного розвитку.
Методики, розроблені найвизначнішими фахівцями російської педіатрії (в першу чергу А. Ф. Туром, його учнями і сподвижниками), вже багато років успішно застосовуються в дитячих медичних і оздоровчих установах, практичний досвід, накопичений за довгі роки, і останні наукові дослідження дозволяють вважати масаж ефективним і, що дуже важливо, безпечним засобом профілактики і лікування великої кількості захворювань, корекції порушень розвитку опорно-рухової і нервової систем.
Під дією масажу в організмі людини відбувається ряд місцевих і загальних реакцій, в результаті цього складного біологічного процесу нормалізується діяльність всіх органів і систем, поліпшується живлення (а значить, і зростання) кісток і м'язів, шкіра стає пружною і еластичною.
Масажні прийоми в залежності від їх характеру, сили і тривалості, змінюють стан кори головного мозку, причому дія масажу тим сильніше, чим молодша дитина.
Для більшої ефективності масаж застосовують у поєднанні з гімнастичними вправами, які виконуються під час процедури або безпосередньо після неї, однак не слід втомлювати дитину занадто складними або тривалими вправами так як масаж сам по собі є певним навантаженням на організм, широко використовуються пасивні рухи (тобто рухи, виконувані дитиною з допомогою дорослого), різноманітні коригуючі пози і укладання.
Важливою особливістю дитячого масажу є обережність у виборі прийомів, що застосовуються всі прийоми класичного масажу, елементи точкового масажу та інших видів рефлексотерапії, проте перевагу слід віддавати більш м'яким і ніжним впливів. Різноманітні погладжування, обережне розтирання (краще подушечками пальців, що збільшує чутливість рук масажними), м'яке розминання, легкі ударні прийоми - все це дозволяє досягати потрібного результату, не завдаючи дитині неприємних відчуттів. Це не означає, що такий масаж неглибокий і неефективний, навпаки, добре володіючи технікою і знаючи дію різних прийомів, можна змінювати характер впливу.
Залежно від мети масаж може бути тонізуючий або заспокійливий, тонізуючий масаж проводиться в більш швидкому темпі, застосовуються всі основні прийоми, але розтирання і розминання виконуються більш енергійно, більше використовується ударних прийомів. Розслабляючий масаж відрізняється плавністю і рівномірним ритмом рухів, застосовується велика кількість погладжувань, розслаблюючих вібрацій (наприклад, трушення), розтирання і розминання - більш повільне і глибоке, ударних прийомів менше. У будь-якому випадку масаж повинен бути безболісним, це, мабуть, головна відмінність дитячого масажу від дорослого, де допускаються деякі хворобливі впливу (багато дорослих вважають безболісний масаж занадто слабким і, отже, неефективним).
Місцем проведення масажу може бути будь-яка тверда поверхня, краще всього спеціальний масажний стіл, але в домашніх умовах підійде тапчан, широка лава, стіл, можна робити масаж на підлозі або жорсткому щиті, покладеному на м'які меблі. Найважливіша умова - тверда опора, в іншому випадку зусилля будуть поширюватися не тільки (і не стільки) на тіло дитини, але і на м'який диван або ліжко, бажано, щоб була можливість підходити до дитини з різних сторін і змінювати свою опору (сидіти або стояти півгодини в одній і тій же позі досить важко).
Повітря в кімнаті має бути теплим, але свіжим, в теплу пору року можна проводити масаж при відкритій кватирці (вікні) або на повітрі, поєднуючи його таким чином з загартовуванням.
Руки масажними повинні бути ідеально чистими, сухими, м'якими і теплими, нігті коротко стрижене, годинник, кільця, все, що заважає рухам пальців і кистей, слід зняти, одяг має бути зручним і легким, руки - відкритими до ліктів.
У дитячому масажі не використовуються масла, креми, мазі, присипки, тальк, краще всього масажувати чистими руками, оскільки маслянисті речовини підсилюють ковзання і знижують ефективність таких прийомів як розтирання і розминання, а тальк сушить шкіру дитини.
Правильно проведений масаж корисний всім, і пошкодити їм практично неможливо. Показання до масажу дуже широкі, особливо в дитячій практиці, де він є одним з основних методів лікування або входить в комплекс лікувальних заходів при найрізноманітніших захворюваннях.
Особлива увага приділяється масажу при лікуванні захворювань або порушень розвитку нервової системи як периферичної, так і центральної.
Дія масажу на весь організм в цілому дозволяє досягати хороших і стійких результатів, однак є ряд станів і захворювань, при яких масаж протипоказаний.

Вплив масажу

Масаж надає різноманітний фізіологічний вплив на шкіру: вона очищається від отторгающихся рогових лусочок епідермісу, а разом з ними від сторонніх часток (пил та ін), що потрапили в пори шкіри, і мікробів, зазвичай знаходяться на поверхні шкіри; поліпшується секреторна функція потових і сальних залоз і очищаються їх вивідні отвори від секрету; активується лімфо - і кровообіг шкіри, усувається вплив венозного застою, посилюється кровопостачання шкіри і, отже, поліпшується її харчування, в результаті чого бліда, в'яла, суха шкіра робиться рожевою, пружною, бархатистою, значно підвищується її опірність до механічних і температурних впливів; підвищується шкірно-м'язовий тонус, що робить шкіру гладкою, щільною і еластичною;поліпшується місцевий і загальний обмін, так як шкіра бере участь у всіх обмінних процесах в організмі.
Під впливом масажу підвищується еластичність м'язових волокон, їх скорочувальна функція, сповільнюється м'язова атрофія, а також зменшується вже розвинена гипотрафия. Масаж сприяє підвищенню працездатності м'язів, при цьому прискорюється відновлення працездатності після посиленого фізичного навантаження. Масаж впливає на суглоби. Під дією масажу поліпшується кровопостачання суглоба і періартикулярних тканин, зміцнюється сумково-зв'язковий апарат суглоба, прискорюється розсмоктування суглобового випоту, а також патологічних відкладень у періартикулярних тканинах.
Нервова система перша сприймає дію масажу, т. к. в шкірі знаходиться величезна кількість нервових закінчень. Змінюючи силу, характер, тривалість масажу, можна знижувати або підвищувати нервову збудливість, посилювати і оживляти втрачені рефлекси, поліпшувати трофіку тканин, а також діяльність внутрішніх органів.
Глибоке вплив робить масаж на переферическую нервову систему, послаблюючи або припиняючи болю, поліпшуючи провідність нерва, прискорює процес регенерації при його ушкодженні, попереджаючи або зменшуючи вазомоторні чутливі й трофічні розлади. При ніжному повільному погладжуванні знижується збудливість масажованих тканин, і це надає заспокійливу дію на нервову систему, при енергійному і швидкому погладжуванні підвищується дратівливість масажованих тканин. Дуже важлива для впливу на нервову систему атмосфера проведення масажу, тепле повітря, приглушене світло, приємна спокійна музика допомагають посилити лікувальний ефект масажу.
Масаж викликає розширення функціонуючих капілярів, розкриття резервних капілярів, завдяки чому створюється більш рясне зрошення кров'ю не тільки масажованого ділянки, але рефлекторно і внутрішніх органів, в результаті чого відбувається посилений газообмін між кров'ю і тканиною (киснева терапія). Розкриття резервних капілярів під впливом масажу сприяє поліпшенню перерозподілу крові в організмі, що полегшує роботу серця.
Масаж впливає на обмінні процеси. Під впливом масажу посилюється сечовиділення. У крові збільшується кількість гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів. Масаж не викликає у м'язах збільшення кількості молочної кислоти, а також органічних кислот, накопичення яких веде до розвитку ацидозу. Цим пояснюється благотворний вплив на стомлені м'язи. Посилюючи обмін речовин, масаж сприяє зменшенню жирових відкладень.
Отже, з вищесказаного можна зробити висновок про те, що залучати дошкільників до здорового способу життя потрібно починати з самих ранніх років. Це залучення повинно проходити через всі види дитячої діяльності.
Особливу роль у залученні дітей до здорового способу життя відіграє фізкультурно-оздоровча робота. Одним з компонентів цієї роботи є масаж, правильна організація і проведення якого допоможуть дитині правильно усвідомити свій організм і зміцнити своє здоров'я.