Консультації для вихователів.

«Формування у дошкільників знань про сенсорних еталонах в ранньому віці»

Консультація для вихователів.

Автори: Качуренко Світлана Борисівна, вихователь перша кваліфікаційна категорія; Смолякова Світлана Анатоліївна, вихователь муніципальне дошкільний навчальний заклад дитячий сад комбінованого виду N13 міста Олексіївки Бєлгородської області.

Актуальність теми: саме на сенсорному розвитку зосередили свою увагу вітчизняні та зарубіжні вчені, так як сенсорне розвиток має величезне значення у дитини на певному етапі його розвитку.
Мета: аналіз розвитку у дитини процесів сприйняття і уявлень про предмети використовуючи дидактичні ігри, спрямовані на навчання дітей.
Методи: теоретичні (аналіз літератури з проблеми дослідження), спостереження, словесні методи, методи формування суспільної свідомості (вправи, практичні завдання, привчання).
Сенсорний розвиток - це розвиток у дитини процесів сприйняття і уявлень про предмети і явища навколишнього світу. Дитина народжується на світ з готовими органами почуттів: у нього є очі, вуха, його шкіра володіє чутливістю, що дозволяє сприймати предмети, і т. п. Це лише передумови для сприйняття навколишнього світу. Щоб сенсорне розвиток проходив повноцінно, необхідно цілеспрямоване сенсорне виховання. Дитину слід навчити розглядання, обмацуванню, вислуховуванню тощо, тобто сформувати у нього перцептивні дії. Але обстежувати предмет, побачити, обмацати його недостатньо. Необхідно визначити відношення виявлених властивостей і якостей даного предмета до властивостями і якостями інших предметів. Для цього дитині потрібні мірки, з якими можна порівняти те, що він зараз сприймає. Загальноприйнятими мірками, так званими «еталонами», які склалися історично, порівнюють, зіставляють результати сприйняття. Це системи геометричних форм, шкала величин, міри ваги, звуковысотный ряд, спектр кольорів, система фонем рідної мови і т. д. Всі ці еталони повинні бути засвоєні дитиною.
Сенсорне виховання служить основою пізнання світу, першим ступенем якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання в значній мірі залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, тобто наскільки абсолютно дитина чує, бачить, відчуває оточуюче.
Дитина на кожному віковому етапі виявляється найбільш чутливим до тих чи інших впливів. У цьому зв'язку кожна вікова сходинка стає сприятливою для подальшого нервово-психічного розвитку і всебічного виховання дошкільника. Чим менше дитина, тим більше значення в його житті має чуттєвий досвід. На етапі раннього дитинства ознайомлення з властивостями предметів відіграє величезну роль. Професор Н.М. Щелованов називав ранній вік «золотою добою» сенсорного виховання.

Саме ранній дошкільний вік більшістю дослідників вважається найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, накопичення уявлень про навколишній світ. Видатні зарубіжні науковці в галузі дошкільної педагогіки (Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декроли), а також відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки і психології (Е. І. Тихеева, А. В. Запорожець, А. П. Усова, Н.П. Сакуліна, Л. А. Венгер, Е. Р. Пілюгіна, Н.Б. Венгер та ін) справедливо вважали, що сенсорне розвиток, спрямований на забезпечення повноцінного інтелектуального розвитку, є однією з основних сторін дошкільного виховання.
Л. А. Венгер розробив систему дидактичних ігор по сенсорному вихованню, яка була спрямована на навчання дітей точно, повно і розчленоване сприймати предмети, їх різноманітні властивості і відносини (колір, форма, величина, розташування в просторі). Основою для таких ігор слугують сформовані поданні про побудову ігрового сюжету, про різноманітних ігрових діях з предметами. Ігри - заняття, тому і ставляться до прямого навчання дітей з використанням різноманітних ігрових прийомів.
Дидактична гра являє собою багатопланове, складне педагогічне явище: вона є і ігровим методом навчання дітей дошкільного віку, і формою навчання, і самостійною ігровою діяльністю, та засобом всебічного виховання особистості дитини.
Дидактична гра як ігровий метод навчання розглядається в двох видах: гра - заняття і дидактичні або автодидактические, ігри. У першому випадку провідна роль належить вихователю, який для підвищення інтересу дітей до заняття використовує різноманітні ігрові прийоми, створює ігрову ситуацію, вносить елементи змаганні та ін. Використання різних компонентів ігрової діяльності поєднується з запитаннями, вказівками, поясненнями, показом.
З допомогою ігор - занять вихователь не тільки передає певний знання, формує уявлення, але і вчить дітей грати. Основою для ігор дітей служать сформульовані уявлення про побудову ігрового сюжету, про різноманітних ігрових діях з предметами. Важливо, щоб були створені умови для перенесення цих знань і уявлень в самостійні, творчі ігри.
З допомогою ігор - занять вихователь не тільки передає певні знання, формує уявлення про побудову ігрового сюжету, про різноманітних ігрових діях з предметами. Важливо, щоб були створені умови для перенесення цих знань і уявлень в самостійні ігри.
Заняття по сенсорному вихованню включаються не тільки предметну, але й елементарну конструктивну діяльність - малювання, викладання мозаїки.
Останні наукові дані свідчать про можливості вироблення у дітей перших днів і місяців життя тонких дифференцировок предметів різної форми, величини, кольорових тонів і відтінків. Наприклад, діти тримісячного віку відрізняють такі об'ємні форми, як прямокутна призма, куб, куля, циліндр, конус, такі плоскі форми, квадрат, коло, трикутник. У трирічному віці у дітей накопичується певний сенсорний досвід, який використовується при малюванні (особливо за задумом), викладання нескладних сюжетів з допомогою мозаїки.
У ранньому дитинстві ще немає можливості та необхідності знайомити дітей з загальноприйнятими сенсорними еталонами, повідомляти їм систематичні знання про властивості предметів. Однак проведена робота повинна готувати ґрунт для подальшого засвоєння еталонів, тобто будуватися таким чином, щоб діти могли в подальшому, вже за порогом раннього дитинства, легко засвоїти загальноприйняті розчленуванні і групування властивостей.
Сенсорний розвиток нерозривно пов'язане з розвитком естетичних. Якщо людина здатна відрізняти відтінки колірної гами, різноманітність смаків, запахів і звуків - він повною мірою сприймає красу навколишнього світу і насолоджується нею. Якщо ж досвід сенсорного розвитку невеликий - це негативно позначиться на розвитку уяви.
Саме з сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання - запам'ятовування, мислення, уява - будуються на основі образів сприйняття, є результатом їх переробки. Тому нормальний інтелектуальний розвиток неможливо без опори на повноцінне сприйняття.
Значення сенсорного розвитку дитини для його майбутнього життя висуває перед теорією і практикою дошкільного виховання завдання розробки і використання найбільш ефективних засобів і методів сенсорного виховання в дитячому садку. Головне напрям сенсорного виховання повинна полягати в озброєнні дитини сенсорною культурою.
Сенсорна культура дитини - результат засвоєння ним сенсорної культури, створеної людством.
Велике значення в сенсорному вихованні має формування у дітей уявлення про сенсорні еталони - загальноприйняті зразки зовнішніх властивостей предметів. В якості сенсорних еталонів кольору виступають сім кольорів спектра та їх відтінки по светлоте і насиченості, в якості еталонів форми - геометричні фігури, величини - метрична система мір.
В дитячому садочку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає освоювати основи математики й грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями в усіх цих областях вимагає постійної уваги до зовнішніх і внутрішніх властивостей предметів. Так, для того щоб отримати в малюнку подібність з зображуваним предметом, дитина повинна досить точно вловити особливості його форми, кольору, матеріалу.
Конструювання вимагає ретельного дослідження форми предмета, його структури і будови. Дитина з'ясовує взаємовідношення частин у просторі і співвідносить властивості зразка з властивостями наявного матеріалу. Без постійної орієнтування в зовнішніх властивості предметів неможливо отримати об'єктивні уявлення про явища живої і неживої природи, зокрема про їх сезонні зміни. Формування елементарних математичних уявлень передбачає знайомство з геометричними формами і їх різновидами, порівняння об'єктів за величиною. При засвоєнні грамоти величезну роль грає фонематичний слух - точне диференціювання мовних звуків - і зорове сприйняття накреслення літер. Ці приклади легко можна було б звести у певну ступінь.
Засвоєння сенсорних еталонів - тривалий і складний процес, не обмежений рамками дошкільного дитинства і має свою передісторію. Засвоїти сенсорний еталон - це зовсім не означає навчитися правильно називати те чи інше властивість об'єкта. Необхідно мати чіткі уявлення про різновиди кожного властивості і, головне, вміти користуватися такими уявленнями для аналізу та виділення властивостей найрізноманітніших предметів в самих різних ситуаціях. Інакше кажучи, засвоєння сенсорних еталонів - це адекватне використання їх в якості «одиниць виміру» при оцінці властивостей речовин.
У кожному віці перед сенсорним вихованням стоять свої завдання, формується певне ланка сенсорної культури.
В процесі дій з предметами дитина вчитися розрізняти їх форму. Малюка необхідно навчити таких дій, при яких він міг би зрозуміти, що від уміння визначити форму залежить результат його діяльності. Тому перші ігри та вправи повинні бути засновані на практичних діях, що вимагають опори на форму предметів, так як дитина може ще не виділяти форму візуально і тим більше не знати її назви.
Надалі він виділяє форму візуально. Спочатку робить це недостатньо точно, перевіряючи за допомогою іншого способу - примеривания. Лише на основі тривалого використання способів проб і примеривания в самих різних ситуаціях і на різних об'єктах у дитини може виникнути повноцінне зорове сприйняття форми, уміння виокремити її з предмета і співвідносити з формою інших предметів.
Найбільш успішно сенсорні здібності розвиваються у продуктивній діяльності, зокрема в конструюванні. Тут сенсорні процеси здійснюються не ізольовано від діяльності, а в ній самій, розкриває багаті можливості для сенсорного виховання в широкому його розумінні.
Конструюючи, дитина вчитися розрізняти не лише зовнішні якості предмета, зразка (форму, величину, будова); у нього розвиваються пізнавальні та практичні дії. В конструюванні дитина, крім зорового сприйняття якості предмета, реально, практично розбирає зразок на деталі, а потім збирає їх модель (так в дії здійснюється він аналіз і синтез).
Розвиток сенсорного сприйняття в дошкільному віці впливає на мислення, мову, естетичне сприйняття навколишнього світу, уява, і як наслідок творчі здібності дитини. Адже тільки тонко відчуває, помічає найменші відтінки кольорів або звуків дитина здатна по-справжньому насолодитися красою музичного або художнього твору, а надалі і створити його самостійно.

Використана література:
1.Виховання сенсорної культури дитини від народження до 6 років.
Кн. Для вихователя дет. саду, Л. А. Венгер, Е. Р. Пілюгіна, під ред. К. А. Венгера,- М: Просвітництво, 1989.
2.Пілюгіна Е. Р. Заняття по сенсорному вихованню з дітьми раннього віку, посібник для вихователя дитячого садка - М: просвітництво, 1983 р.
3.Сенсорні здатності маляти. Ігри на розвиток кольору, форми, величини у дітей раннього віку. Книга для вихователів дитячого саду і батьків, Е. Р. Пілюгіна, - М., Просвітництво, АТ «Навчальна література», 1996 р.