Консультації для вихователів

Дидактична гра як засіб розвитку логічного мислення.

Автор: Агафонова Наталія Анатоліївна, старший вихователь МДОУ «Дитячий сад комбінованого виду № 2 «Ромашка», місто Губкін, Білгородська область.

Дослідження вітчизняних і закордонних авторів свідчать, що гра - справжня соціальна практика дитини, її реальне життя в суспільстві однолітків, тому вона настільки актуальна як засіб і метод всебічної виховно-освітньої роботи, і в першу чергу в цілях здійснення його розумового розвитку. Розвиток розумових здібностей має особливе значення для підготовки дітей до навчання: адже важливо не тільки, якими знаннями володіє дитина до часу надходження в школу, а готовий він до засвоєння нових знань, вміє міркувати, фантазувати, робити самостійні висновки, будувати задуми творів, малюнків, конструкцій (Л. А. Венгер, Л. с. Виготський).
Особливу значимість у розвитку інтелекту дитини мають ігри природознавчого змісту. К. Д. Ушинський писав, що логіка природи - є найдоступніша для дітей логіка». У процесі таких ігор у дітей розвиваються пізнавальні здібності, уяву, мова.
Серед ігор природничого змісту найбільше місце займають дидактичні ігри. Вони докладно розкрито в таких збірках, як «Дидактичні ігри в дитячому садку» А. К. Бондаренко, «Дидактичні ігри для ознайомлення дошкільнят з рослинами» В. А. Дрязгуновой, «Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят» А. В. Артемової та інших.
Будь-яка дидактична гра ставить за мету збагатити чуттєвий досвід дитини, розвинути його розумові здібності (уміння порівнювати, узагальнювати, класифікувати предмети і явища навколишнього світу, висловлювати свої судження, робити умовиводи).
Дидактичні ігри завжди, на думку всіх авторів, мають велике значення в розвитку у дітей розумової активності, привчають дітей до самостійного мислення, використанню отриманих знань у різних
умови, у відповідності з поставленим ігровий завданням. Адже найважливіше для розвитку мислення, уміти користуватися знаннями, відбирати з свого розумового багажу в кожному разі ті знання, які потрібні для вирішення поставленого завдання. Для цього дитина повинна оволодіти методом розумової праці: вмінням думати, правильно аналізувати і синтезувати.
Багато дидактичні ігри ставлять перед дітьми задачу раціонально самостійно використовувати наявні знання при вирішенні розумових завдань: знаходити характерні ознаки в предметах і явищах навколишнього світу, порівнювати, групувати, класифікувати предмети за певними ознаками, робити правильні висновки, узагальнення.
Науковими дослідженнями доведена більша ефективність використання дидактичних ігор для розвитку розумової активності і самостійності мислення дітей. Була доведена залежність між активністю та інтересом.
Дослідженням Л. А. Венгера була також доведена ефективність використання словесних дидактичних ігор у вихованні самостійності мислення. Активізуючи мислення, гра впливає на емоції дітей; дитина відчуває радість, задоволення від вдало знайденого рішення, схвалення його вихователем, а головне, від самостійності при вирішенні завдань. Виявлено закономірність у розвитку вміння самостійно мислити у дітей сьомого року життя.
Спочатку невпевненість у вирішенні розумової задачі, невміння логічно міркувати, потреба в допомозі дорослого, потім самостійний пошук, знаходження різних варіантів рішення, логічне міркування.
У словесній дидактичній грі діти вчаться мислити про речі, які вони безпосередньо не сприймають, з якими в даний час не діють. Ця гра вимагає використання набутих раніше знань у нових обставинах. У словесних іграх дитина має вирішувати самостійно
різноманітні розумові завдання: описувати предмети, відгадувати загадки за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати предмети за різними властивостями, ознаками, самому придумувати розповіді та ін. (Т. З. Комарова, В. С. Фрейдкин, Н.Н. Поддъяков).
Словесні дидактичні ігри проводяться у всіх вікових групах, але вони особливо важливі у вихованні і навчанні дітей старшого дошкільного віку, оскільки сприяють підготовці дітей до навчання в школі: розвивають вміння уважно слухати педагога, швидко знаходити потрібний відповідь на поставлене запитання, точно і чітко формулювати свої думки, застосовувати знання у відповідності з поставленим завданням.
А. В. Сорокіна у збірнику «Дидактичні ігри в дитячому садку» пропонує такий цікавий вид дидактичної гри, ігри-загадки. На думку автора, такі ігри розвивають у дітей здатність до аналізу, узагальнення, формує уміння міркувати, робити висновки, умовиводи. В таких іграх діти можуть відгадувати загадки про найрізноманітніших об'єктах природи; про птахів; тварин; пори року і т. п.
Таким чином, існує велика різноманітність екологічних ігор і вправ. Завдання педагога вміло підібрати їх для своїх вихованців. Головне, щоб ігри та вправи подобалися дітям, розвивали їх пізнання, будили інтерес до всього живого, розвивали почуття розумного господаря природи.
Виходячи з усього вище перерахованого можна зробити висновок про те, що
логічне мислення в дошкільному віці проявляється переважно через окремі його структурні компоненти та їх цілісний розвиток можливо за умови дотримання психолого-педагогічних вимог:
1. Здійснення педагогічного керівництва дидактичними іграми (застосування системи активізують питань, дозована система допомоги дорослого).
2. Поетапне використання різноманіття дидактичних ігор (словесних, ігор-загадок, цікавого матеріалу, рухливих ігор).
3. Опора на сформовані форми мислення (застосування наочного матеріалу, системи сенсорних дій).
4. Одночасний вплив на емоційну, когнітивну, мотиваційну сфери дитини.
5. Ігри проводяться в системі та в тісному контакті з сім'ї.