Консультації для вихователів

Ранній вік.

Автор: старший вихователь МАДОУ N 69 Годова Е. В.

Кожен маленький людина - це особистість, гідна поваги і розуміння. Це дуже добре розуміють наші вихователі, і тому, вони багато уваги приділяють самопочуття дитини, її емоційному благополуччю в дитячому саду. З надходженням дитини 2-річного віку в дошкільний заклад у його житті відбувається безліч змін: суворий режим дня, відсутність батьків протягом 9 і більше годин, нові вимоги до поведінки, постійний контакт з однолітками, нове приміщення, що приховує в собі багато невідомого, а значить, і небезпечного, інший стиль спілкування. Всі ці зміни обрушуються на дитину одночасно, створюючи для нього стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій, таких, як капризи, страхи, відмова від їжі, часті хвороби, психічна регресія і т. д.
Складність пристосування організму до нових умов і нової діяльності і висока ціна, яку платить організм дитини за досягнуті успіхи, визначає необхідність ретельного врахування всіх факторів, які сприяють адаптації дитини до дошкільного закладу або, навпаки, уповільнюють її, заважають адекватно пристосуватись.
На жаль, спроби розглянути проблему адаптації залишаються на рівні теоретичних досліджень і зводяться до рекомендації перед приходом дитини в садок максимально наблизити домашній режим до режиму дня дошкільного закладу. Тому проблема адаптації дітей для практичних працівників, вихователів, дійсно актуальна, вимагає пильної уваги і розробок методик і рекомендацій.
Вихователі нашого д/саду вивчили теорію питання, поповнили свої знання. Вони поставили перед собою завдання допомогти вихователям, батькам в організації адаптаційного періоду.
Вивчаючи теорію, вихователі дізналися, що в ході комплексного дослідження, проведеного вченими в різних країнах, було виділено три фази адаптаційного процесу.
1. Гостра фаза - супроводжується різноманітними коливаннями в соматичному стані і психічному статусі, що призводить до зниження ваги, більш частих респіраторних захворювань, порушення сну, зниження апетиту, регресу в мовному розвитку; фаза триває в середньому один місяць.
2. Підгостра фаза - характеризується адекватним поведінкою дитини, тобто всі зрушення зменшуються і реєструються лише за окремими параметрами, на тлі уповільненого темпу розвитку, особливо психічного, порівняно з середніми віковими нормами; фаза триває 3-5 місяців.
3. Фаза компенсації - характеризується убыстрением темпу розвитку, і діти до кінця навчального року долають зазначену вище затримку в розвитку.
При цьому розрізняють три ступені тяжкості проходження гострої фази адаптаційного періоду:
? легка адаптація - поведінка нормалізується протягом 10-15 днів; дитина відповідно нормі додає у вазі, адекватно поводиться в колективі, не хворіє протягом першого місяця відвідування дошкільної установи;
? адаптація середньої тяжкості - зрушення нормалізуються протягом місяця, дитина на короткий час втрачає у вазі; може наступити одноразове захворювання тривалістю 5-7 днів, є ознаки психічного стресу;
? важка адаптація триває від 2 до 6 місяців; дитина часто хворіє, втрачає вже отримані навички; може настати як фізичне, так і психічне виснаження організму.
Саме тому необхідна цілеспрямована організація життя дошкільника раннього віку при вступі його в дошкільну установу, яка приводила б до найбільш адекватного, безболісного пристосування дитини до нових умов, дозволяла б формувати позитивне ставлення до дитячого садка, навички спілкування, перш за все з однолітками.
Педагоги, що працюють з дітьми раннього віку в нашому дитячому садку, спільно з іншими педагогами, на власному досвіді пробують вирішити проблему адаптації. Вони розробили правила для себе і для батьків, які мають дітей раннього віку
На підставі вищевикладеного наші педагоги визначили наступні цілі, які у своїй роботі повинні реалізувати працівники дошкільних закладів під час адаптаційного періоду у дітей:
• створення емоційно сприятливої атмосфери в групі,
• формування у дітей почуття впевненості в навколишньому,
• педагогічна просвіта батьків з питань адаптації дітей.
Створення сприятливої емоційної атмосфери в групі.
1. Для успішної адаптації дошкільника раннього віку до умов дошкільного закладу необхідно насамперед створити у нього позитивну установку, позитивне враження про дитячий садок, щоб він ходив туди з бажанням. А це залежить в першу чергу від вихователів, від їх уміння і бажання створити атмосферу тепла, доброти, уваги в групі. Тому організація адаптаційного періоду починається задовго до 1 вересня, а саме з професійного відбору вихователів, їх психологічної освіти за допомогою традиційних і активних методів навчання (лекції, семінари, тренінги).
2. Оскільки при переході до нового устрою життя у дитини змінюється все: режим, навколишні його дорослі, діти, обстановка, їжа, - вихователі намагаються до моменту приходу нового дитину в групу розпитати батьків і дізнатися якомога більше про його звички і намагаються по можливості створити хоч деякі умови, схожі з домашніми (наприклад, посидіти з дитиною перед сном на ліжку, попросити допомогти прибрати іграшки, почитати його улюблену казку, догодувати обідом, запропонувати пограти в лото). З метою отримання додаткової інформації про дитину вихователі використовують різні анкети і просто розмовляють з батьками.
Формування почуття впевненості в навколишньому.
? Для формування почуття впевненості в навколишньому необхідно:
знайомство, зближення дітей між собою;
? знайомство з вихователями, встановлення відкритих, довірчих відносин між вихователями і дітьми;
? знайомство з групою (ігрова, спальня та ін. кімнати);
? знайомство з дитячим садком (музичний зал, медкабінет та ін);
? знайомство з педагогами і персоналом дитячого садка;
 
Правило 1. Перше, і найважливіше правило - добровільність участі в грі. Необхідно добитися того, щоб дитина захотіла взяти участь у запропонованій грі. Змушуючи, ми можемо викликати у малюка відчуття протесту, негативізму, а в цьому випадку ефекту від гри очікувати не варто. Навпаки, побачивши, як грають інші, захопившись, дитина сам включається в гру. Для того щоб гра дійсно захоплювала дітей і особисто торкнулася кожного з них, необхідно виконувати
Правило 2. Дорослий повинен стати безпосереднім учасником гри. Своїми діями, емоційним спілкуванням з дітьми він втягує їх в ігрову діяльність, робить її важливою і значущою для них. Він стає як би центром тяжіння в грі. Це особливо важливо на перших етапах знайомства з новою грою. В той же час дорослий організовує і спрямовує гру. Таким чином, друге правило полягає в тому, що дорослий поєднує дві ролі - учасника і організатора. Причому поєднувати ці ролі дорослий повинен і надалі.
Правило 3. Багаторазове повторення ігор, яке є необхідною умовою розвиваючого ефекту. Вихованці по-різному й у різному темпі приймають і засвоюють нове. Систематично беручи участь у тій чи іншій грі, діти починають розуміти її зміст, краще виконувати умови, які створюють ігри для освоєння і застосування нового досвіду. А щоб при повторенні гра не набридла, необхідно виконувати
Правило 4. Наочний матеріал (певні іграшки, різноманітні предмети тощо) треба берегти, не можна перетворювати його в звичайний, завжди доступний. По-перше, так він довше збережеться, а по-друге, цей матеріал довго залишиться для дітей незвичайним.
Правило 5. Дорослий не повинен оцінювати дії дитини: слова типу «Неправильно, не так» або «Молодець, правильно» в даному випадку не використовуються. Дайте дитині можливість проявити, виразити себе, не заганяйте його в свої, навіть найкращі, рамки. Він по-своєму бачить світ, у нього є свій погляд на речі, допоможіть йому висловити все це!
Педагогічна просвіта батьків з питань адаптації
Для того щоб зробити процес адаптації менш болісним, необхідно, щоб батьки та працівники дитячого садка підтримували тісний контакт. Це можуть бути і відвідування вихователями дитини вдома (звичайно, за згодою батьків), і прихід мами чи бабусі дитини в групу дитячого саду в перші дні і тижні, і поступове звикання дитини до ясел: спочатку мама приводить його тільки на прогулянку, потім на одну-дві години в групу, пізніше - на кілька годин поспіль залишає його з вихователями.
Вихователі надають батькам необхідну їм педагогічну допомогу в процесі щоденного спілкування з ними, консультують батьків через матеріали батьківського куточка, на батьківських зборах, вечори дозвілля. Вихователі знайомлять батьків з основними принципами організації життя дитини в адаптаційний період та методикою проведення ігор-занять з дітьми від 2 до 3 років, які визначилися в ході практичної роботи і показали свою обґрунтованість і необхідність виконання.
Інформація, що передається батькам про їх малюків, завжди своєчасна і різноманітна по всіх видах діяльності дітей. Вихователі ведуть «Листок адаптації» кожної дитини і знайомлять батьків з нормами адаптації, щоб батьки знали: навіть якщо дитина легко і швидко звик до ясел, не слід залишати його тут на 8-10 годин. Якщо батьки вирішили привести дитину в ясла, їм необхідно прийти напередодні до вихователю, розповісти про свою дитину і поцікавитися, чи не очікується наступного дня прихід кількох нових дітей.
Вихователі фіксують увагу дорослих на те, що зазвичай діти, вперше надійшли в ясельну групу дитячого саду, хворіють на ГРЗ на 5-7-й день. Тому батькам краще зробити перерву і з метою профілактики захворювання не водити дитину в ясла з 4 по 10-й дні.
Вперше дні і тижні відвідування ясел, коли малюк відчуває емоційне перевантаження, батьки повинні підтримувати будинку спокійну обстановку, не перевантажувати дитину новою інформацією, не відвідувати багатолюдні місця і не приймати вдома галасливі компанії.
Вихователі переконані, якщо батьки постараються виконати всі ці умови, то малюки чудово впорається із змінами в їхньому житті. Завдання батьків у цей час - бути спокійними, терплячими, уважними і турботливими.
У методичному кабінеті зібрано скарбничка з порадами, консультаціями, рекомендацій для батьків та вихователів груп раннього віку, ігри в період адаптації, рекомендовані педагогом-психологом.