Консультації для вихователів 
    Особливості організації роботи з розумово відсталими дітьми в дитячому саду.
     Автор: Лері-Планд Альбіна Миколаївна, завідуюча, вчитель-дефектолог ЦРР-дитячий садок N 12, місто Александров, Володимирська область.
     
    Діти з проблемами в розвитку - узагальнене поняття. У цю групу входять більш 10 підгруп з різними відхиленнями у розвитку. У нас в дитячому садку виховуються розумово - відсталі діти. Установи з такими групами покликані виконувати наступні завдання:
 - забезпечення права дитини з порушеннями в розвитку на отримання корекційної допомоги;
 - захист дитини з порушеннями в розвитку від некомпетентного педагогічного впливу;
 - збереження єдиного освітнього простору в ДНЗ;
 - забезпечення виконання вимог до розробки змісту і методів корекційно-педагогічного впливу;
 - забезпечення варіативності та різноманітності організаційних форм навчання і виховання і корекційно - розвивальних технологій;
 -забезпечення матеріально-технічної бази ДНЗ з урахуванням характеру і структури порушень у розвитку дитини.
 Основними цілями ДОУ зі спецгрупами є: створення умов для розвитку емоційного, соціального та інтелектуального потенціалу дитини і формування його позитивних особистісних якостей. Зміст і методи корекційно-виховної роботи передбачають комплекс заходів, направлених на всебічний розвиток особистості, на згладжування різних недоліків психіки розумово відсталих дошкільнят, посилюють їхню інтелектуальну, фізичну і соціальну неспроможність.
 Основне завдання груп для розумово відсталих дітей - забезпечити кожній дитині максимальний рівень фізичного, розумового і морального розвитку; організувати навчально-виховну роботу, спрямовану на корекцію, компенсацію та попередження вторинних відхилень у розвитку та підготовки дітей до навчання в школі з урахуванням індивідуальних можливостей кожної дитини.
 У нашому ДНЗ функціонують три групи для розумово відсталих дітей. Групи різновікові, змішані (від 3 до 8 років), цілодобові. Діти надходять до нас з рішенням обласної ПМПК і, звичайно, за згодою батьків.
 Особливістю надходять дітей є порушення інтелектуального розвитку, порушення психічної діяльності. У всіх вступників дітей відзначається відхилення в прийомі та переробці інформації. Деякі діти дуже збудливі, інші мляві. Спільне у наших дітей - це стійке безповоротне порушення інтелектуального і психічного розвитку.
 ПМПК виявляє відхилення в розвитку, визначає їх характер і вибирає оптимальний освітній маршрут дитини.
 Діти надходять до нас з напрямком і певним діагнозом. При надходженні дітей у ДНЗ ми проводимо стартове психолого-педагогічне обстеження дітей.
 Насамперед, знайомимося з висновком ПМПК:
 -медичними картами, т. к. вивчення медичної документації є важливим методом діагностики, і це допомагає зрозуміти причини і характер інтелектуальної недостатності;
 -з педагогічною характеристикою (якщо дитина з іншого дитячого садка).
 Основна роль при проведенні діагностики відводиться дефектолога. Він діагностує: мовленнєвий, пізнавальний, соціальний розвиток, гру. У своїй роботі використовує спеціальну діагностику Е. А. Стребелевой і Е. А. Екжановой. Потім до діагностики підключаються спеціалісти: психолог, керівник з фізичного виховання, музичний керівник. Результати обстеження служать підставою для визначення зони найближчого розвитку кожної дитини (враховуючи вікові особливості, структуру дефекту, можливості дитини) і визначення ефективності корекційно-розвивального впливу.
    
      
      
 Результати діагностики узагальнюються і заносяться в «Діагностично-еволюційну карту». На підставі цих результатів розробляється індивідуальний освітній маршрут для кожної дитини.
 Навчання дітей з інтелектуальною недостатністю здійснюємо за спеціальною програмою дошкільних освітніх установ компенсуючого виду для дітей з порушеннями інтелекту Е. А. Екжановой і Е. А. Стребелевой «Корекційно-розвиваюче навчання і виховання дітей дошкільного віку з порушенням інтелекту». Особливість цієї програми: матеріал у ній розподілений по 4 етапах навчання. Терміни роботи по кожному етапу пропонуються орієнтовні і можуть бути:
 1.- від 6міс. до 1 року;
 2.- від 1 року до 1,5 років
 3.- 1,5 року.
 Ми жорстко не прив'язуємося до років навчання, з визначенням конкретних строків її виконання, як це прийнято для нормально розвиваються дітей.
 Переклад на наступний етап навчання проводиться лише після засвоєння програми наступного етапу.
 У нашій Програмі для дітей з порушенням інтелекту виділено спеціальний розділ «Соціальний розвиток», який підготовляє дитини до адекватного орієнтування в навколишньому середовищі.
 Основним змістом цього розділу є формування співробітництва дитини з дорослим.
 Особливість Програми також передбачає і спеціальний режим дня, навчальний план, сітку занять.
 Навчальний план визначає зміст корекційного навчання:
 -базисні компоненти корекційного навчання;
 -зміст корекційної роботи поза занять;
 -розподіл занять між фахівцями.
 Дефектолог проводить всі заняття з пізнавального розвитку (сенсорні, формування мислення, математики, ознайомлення з навколишнім, розвитку мовлення, навчання грамоти) і грі.
 Завдання дефектолога - навчити дітей способам дії по самообслуговуванню, по обстеженню предметів і об'єктів. Вихователі організовують практичну діяльність дітей.
 Сітку занять будуємо на основі навчального плану з урахуванням віку, дотримання санітарних норм, швидкою стомлюваністю дітей, рівномірного розподілу розумової, рухової активності і відпочинку.
 Якщо дефектолог проводить заняття з 1 підгрупою з математики, - вихователь з 2 підгрупою дітей - З. Через перерву йде зміна занять, тобто вихователь і дефектолог проводять заняття паралельно. Це дозволяє зробити роботу дітей динамічною, насиченою і менш напруженою.
 Кожне заняття являє собою комплекс пізнавальної діяльності, мови, моторики, різних видів гімнастики.
 Деякі завдання корекційно-розвивальної роботи вирішуються в процесі традиційних для дошкільного виховання форм і видів діяльності. Прикладом можуть служити заняття з музичного та фізичного виховання. Але, використовуючи основи діагностичних даних, заняття збагачуються корекційно-розвиваючими завданнями.
 У той же час в структурі педагогічного процесу виділяються спеціальні корекційні заняття. З дітьми проводиться ціла система корекційних занять-вправ, спрямованих на:
 -прищеплення КГН та навичок самообслуговування;
 -на розвиток інтересу до навколишнього, через предметну, ігрову, образотворчу, конструктивну і трудову діяльність;
 -на формування всіх психічних процесів;
 -на розвиток сенсо-моторних навичок;
 -на формування мовного спілкування, виправлення недоліків мовного розвитку.
 Для успішного проведення корекційного процесу в ДНЗ створена корекційна середовище, яка передбачає сукупність умов:
 -щадний охоронний режим;
 -збільшення тривалості прогулянок дітей на свіжому повітрі;
 -збільшення тривалості денного сну;
 -розробка для кожної групи змісту режиму дня;
 -перегляд організації фізкультурного виховання дітей. Заняття з фізичного виховання носять ігровий характер, в них включаються ігри , спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, довільності рухів, самоконтролю і корекцію особистісних порушень.
 Організація корекційної роботи, корекційної середовища неможлива без загального керівництва, яке включає в себе:
 -збір інформації, її переробка, прийняття управлінських рішень;
 -координація діяльності всіх учасників корекційної роботи та створення необхідних умов для результативного проведення корекційного процесу.
 Створення спеціальної корекційно-розвиваючої середовища передбачає систему умов. До таких умов відноситься:
 -створення психологічного клімату;
 -рівень підготовленості кадрів (своєчасна курсова підготовка, навчання в дитячому саду - методичні об'єднання);
 -матеріально-технічна база;
 -систематична оцінка результатів розвитку дитини.
    Проаналізувавши зміст і організацію корекційного процесу, ми поставили наступні цілі:
 1. Подолати у роботі спеціалізованих груп междеятельностную роздробленість і возз'єднати в єдину педагогічну систему праця фахівців і вихователів.
 2. Створити систему роботи вихователя і фахівців.
 Завдання полягало в тому, щоб в режимі дня визначити місце фахівцям: дефектолога, психолога, музичного керівника, керівника з фізичної культури в роботі з дітьми; створити модель цілісного педагогічного процесу. Вибір даної педагогічної технології дозволяє вихователям і фахівців ДНЗ
 -працювати творчо;
 -бачити робочий день як цілісний педагогічний процес.
 Було прийнято рішення запровадити таку форму роботи, як малі педагогічні ради, де обговорюємо результати динамічного спостереження за просуванням у розвитку кожної дитини усіма учасниками корекційного процесу.
 Для проведення корекційно-виховного процесу педагогічний колектив кожної групи створив спеціальну розвиваючу середу, підібрав обладнання та іграшки, які відповідають вимогам безпеки та естетики, але і мають корекційно-розвиваючу спрямованість.
 В ДНЗ розроблені основні нормативні документи, в яких відображаються організація життєдіяльності дітей з розумовою відсталістю, їх виховання і навчання.
 Нині назріло питання про створення спеціальної методичної служби:
 -створення «Ради з корекційної роботи»;
 -банки даних для методичного супроводу корекційно-розвиваючої роботи (корекційно-розвиваючі методики, спеціальна література).
 Однією з найважливіших завдань ДНЗ є залучення до активної співпраці сім'ї з корекційних груп, т. к. в психолого-педагогічної підтримки потребують не тільки вихованці, а й їхні батьки.
 Кожен фахівець знає, що успішність корекційно-розвиваючої роботи багато в чому залежить від того, наскільки батьки розуміють стан дитини, приймають її такою, якою вона є і прагнуть допомогти. Деякі батьки, привівши дитину в спеціальні групи нашого дитячого садка, залишаються переконаними в тому, що розвиток дитини не відстає від норми, і у нього немає особливих проблем.
 У деяких батьків знижена соціальна відповідальність за долю дитини. Вони не цікавляться, ніж з дитиною займаються педагоги, байдуже ставляться до його успіхів і невдач. Тому ми проводимо консультування батьків з проблем розвитку їх дітей, навчаємо батьків доступними їм методам і прийомам надання корекційної допомоги дітям в умовах сім'ї.
 Основні напрями взаємодії з сім'єю, форми організації психолого-педагогічної допомоги родині, в основному, носять традиційний характер:
 -колективні форми взаємодії (збори, тематичні заняття, свята, дні відкритих дверей );
 -індивідуальні (анкетування, опитування, бесіди, консультації фахівців, «Батьківський годину», «Служба довіри»;
 -наочне інформаційне забезпечення (стенди, тематичні виставки, виставки робіт і т. д.)
 «Служба довіри» працює за персональними зверненнями та побажань батьків. Усі бажаючі отримують консультативну допомогу.
 В школу дітей випускаємо через шкільної ПМПК.
 Аналіз результативності роботи наших груп показав, що у наших дітей-випускників після 2-3 років перебування в корекційних групах, відзначаються успіхи в просуванні. Значно покращується психічний статус, діти стають соціально адаптованими до навколишнього середовища, з'являється інтерес до школи і навчальної діяльності.
 Такі результати ми маємо завдяки спільним зусиллям у роботі педагогічного колективу, спеціалістів, батьків.
    
      
       
    Система роботи з розумово відсталими дітьми 
    Мета: науково-обґрунтована організації корекційно-педагогічного процесу з єдиними вимогами до дитини з метою своєчасної корекції мовленнєвих, сенсорних, розумових, рухових порушень, профілактики шкільної неуспішності, соціальної адаптації в умовах ДНЗ.
    Завдання: 
      1. Діагностичний блок. Організація комплексного медико-психолого-педагогічного вивчення дитини з метою його реабілітації.
    Цілі, завдання та зміст:
 -вивчення якісних особливостей психологічного розвитку дитини;
 -виявлення рівня навченості» (ступеня володіння знаннями, вміннями та навичками у відповідності з віковими можливостями);
 -визначення характеру динаміки навченості;
 -визначення ефективності реалізації індивідуальної програми розвитку дитини.
    2. Корекційно-розвивальний блок. Розвиток компенсаторних механізмів становлення діяльності дитини, подолання та попередження вторинних відхилень.
    Цілі, завдання та зміст:
 -розвиток і корекція недоліків емоційно-вольової сфери та формується особистості;
 - корекція пізнавальної діяльності і цілеспрямоване формування вищих психічних функцій;
 -розвиток мовлення, комунікативної діяльності і їх корекція недоліків;
 -формування провідних видів діяльності.
 -формування у дітей способів орієнтування в навколишній дійсності 
 3. Здоров'язберігаючий блок. Удосконалення функцій формує організму дитини.
    Цілі, завдання та зміст:
 -створення умов для збереження та зміцнення здоров'я, 
 -медичний контроль і профілактика захворюваності;
 -включення оздоровчих технологій у педагогічний процес;
 -спеціально організовані заняття з керівником фізкультури в спортзалі по формуванню рухових навичок у дітей.
    4. Виховно-освітній блок.
 Становлення моральних основ особистості, соціально - прийнятної поведінки в суспільстві. Розвиток орієнтовною і пізнавальної діяльності, зміцнення взаємозв'язку між основними компонентами розумової діяльності.
    Цілі, завдання та зміст:
 -соціально-моральний розвиток;
 -пізнавальний розвиток;
 -естетичний розвиток;
 -формування і розвиток основних видів діяльності дітей дошкільного віку для кожного періоду.
    5. Соціально-педагогічний блок.
    Цілі, завдання та зміст:
 -колективні форми взаємодії з сім'єю;
 -індивідуальні форми роботи з сім'єю;
 -форми наочного інформаційного забезпечення;
 -вирішення організаційних питань;
 -інформування батьків з питань взаємодії ДНЗ з іншими організаціями та соц. службами.
     Принципи:
    -Системний підхід:
 -Єдність діагностики і корекції розвитку дитини;
 -Розвиваючий характер навчання з урахуванням сензитивных періодів розвитку дитини;
 -Цілісність підходів до корекції розвитку, збереження і зміцнення фізичного, психічного, духовного здоров'я дитини;
 -інтегрованість, взаємодоповнюваність усіх компонентів корекційно-педагогічного процесу;
 -розширення простору дитинства.
     Аналітична діяльність.
    1. Моніторинг системи лікувально-оздоровчої роботи;
 2. Результативність по виправленню порушень за висновками МПМК;
 3. Дослідження комунікативних здібностей образного мислення і готовності до шкільного навчання.
     Програмно-методичне забезпечення
    1. Програма дошкільних установ компенсуючого виду для дітей з порушеннями інтелекту « Корекційно-розвивальне навчання» Е. А. Екжанова, 
 Е. А. Стребелева.
    Психолого-медико-педагогічний супровід.
 а) медичне вплив
 -профілактичні заходи,
 -симптоматичне медикаментозне лікування,
 -моніторинг здоров'я,
 -медичне обстеження вузькими спеціалістами,
 -здоровьеукрепляющая діяльність.
 б) корекційно-педагогічний вплив
 -пізнавальний розвиток,
 - корекція вербально-рухових процесів,
 - корекція мовленнєвого розвитку,
 - становлення ігрової діяльності,
 - формування елементів трудової діяльності,
 - здоров'язберігаюча діяльність (валеологическое освіта),
 -корекція сенсомоторних порушень.
 в) психолого-педагогічне та психофізичний вплив
 -формування мотивації до пізнання,
 -формування психічних процесів,
 -формування ручний і тонкої ручної моторики,
 -розвиток комунікативних здібностей.
     Учасники корекційно-педагогічного процесу
 -лікар-педіатр,
 -психіатр,
 -вчитель-дефектолог,
 -педагог-психолог,
 -музичний керівник,
 -керівник фізвиховання,
 -медсестра,
 -вихователь,
 -батьки.
     
    Модель випускника дитячого садка групи для розумово відсталих дітей
    1. Соціально адаптований, з хорошими навичками самообслуговування.
 2. З країнами, що розвиваються та елементарними пізнавальними інтересами, потребою та вмінням спілкуватися з однолітками і дорослими.
 3. З усунутими або зведеними до мінімуму відхиленнями в сенсорної, моторної та інтелектуальної сферах і мовному розвитку.
 4. З узагальненими уявленнями про навколишній світ, сприяють подальшому розвитку та вдосконаленню охоронних аналізаторів.
 5. Дитина, освоїла всі види діяльності, передбачені програмою навчання та виховання дітей з порушеним інтелектом.
 6. Психічно підготовлений до навчання в спеціалізованій школі.
 7. Достатність рівня фізичного розвитку.